Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а/1270/7964/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7964/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилова В.О.,

від відповідача: Купцова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Газресурссервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкового інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області ДПС №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані «Газресурссервіс» (далі - позивач, ТОВ «Компані«Газресурссервіс») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкового інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську, відповідач) про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області ДПС №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

Позивачем до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС було подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. з додатками, в якій було задекларовано певні суми податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту. Задекларовані показники відповідають обсягу фактично здійснених господарських операцій, здійснених у грудні 2010 року.

У період з 03.03.2011р. по 04.03.2011р. посадовими особами відповідача проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. За результатами перевірки складено акт від 04.03.2011 р. за № 73/23-36255608, який було отримано позивачем лише у жовтні 2012 року.

Згідно висновку акту перевірки, в ході її проведення встановлені наступні порушення:

1. П. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст.3, п.4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7 4.1, пп, 7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1 п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Компанія «Газресурссервіс» за грудень 2010 року - завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3926318грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 3730002 грн.

2. Враховуючи те, що у ТОВ «Компані «Газресурссервіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до ч.1.5 ст.203, п. 1.2 ст. 215, ст..228 Цивільного кодексу України з вищезазначеним підприємством, є нікчемними.

Позивач вважає дії відповідача з прийняття наказу про призначення перевірки №358 від 03.03.2011р. та з проведення на його підставі невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» незаконними з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що Ленінською МДПІ у м. Луганську директору ТОВ «Компані «Газресурссервіс» було направлено запит від 07.02.2011 №4935/16-20 щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань/правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ та документальне підтвердження. В акті зазначено, що станом на 03.03.2011 документи позивачем не було надано.

Також з акту перевірки вбачається, що спірну позапланову невиїзну документальну перевірку позивача проведено на підставі п.п. 78.1.1., п.п. 78.1.4. п. 78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.03.2011р. №385.

Та при цьому позивач звертає увагу суду на те, що запит від 07.02.2011 №4935/16-20 ним отримано не було, тому рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, яке оформлене спірним наказом, прийнято відповідачем фактично за відсутності підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачених п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України.

Позивач зазначає, що з аналізу норм Податкового кодексу України, а саме п. 79.2 ст. 79, п. 78.4 ст. 78 вбачається, що документальна невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення такої перевірки. При цьому повідомлення має бути направлено заздалегідь, адже в іншому випадку порушується його право, встановлене п. 17.1.6. ст. 17 ПК України.

Таким чином, законодавцем пов'язано умови проведення зазначеного виду перевірки із врученням платнику податків наказу про перевірку та відповідного повідомлення щодо неї. Відсутність цієї події або порушення порядку вручення наказу або повідомлення чи виконання цих вимог лише в частині однієї умови (вручення наказу та не вручення повідомлення чи навпаки) також виключає можливість проведення відповідного виду перевірки позивача, оскільки суперечать вимогам кодексу.

У зв'язку з цим, за відсутності даних про отримання платником податків наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки посадові особи органу державної податкової служби не мають права приступати до проведення перевірки.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась з 03.03.2011 по 04.03.2011, в той час як копія наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату початку та місце її проведення взагалі не були отримані позивачем. Ці обставини свідчать про відсутність права у відповідача на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача 03.03.2011.

Крім того позивачем зазначено, що висновки акту перевірки спричинили внесенння змін до облікових даних позивача. Дані щодо завищення позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань внесені до усіх інформаційних та звітних баз податкового органу, чим, на думку позивача, спростовано факт декларування ним певних сум податкового кредиту та сум податкового зобов'язання за грудень 2010 року.

Видалення даних про задекларовані ТОВ «Компанія «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010р. із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань І а» і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та породжує для нього обов'язок задекларувати дані щодо здійснених у грудні 2010р. операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг).

Висновки в акті звірки, на підставі яких відповідачем видалені дані про задекларовані позивачем суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, ґрунтуються на встановленні нібито нікчемності правочинів з ТОВ «Компанія «Газресурссервіс» у зв'язку з порушенням п.п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач зазначає, що такі твердження податкового органу ніяким чином не відповідають приписам чинного законодавства України. Так, викладений у ст.204 ЦК Україна принцип, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, у даному випадку податковим органом був проігнорований.

На теперішній час будь-які судові рішення з приводу визнання недійсними правочинів з позивачем або встановлені судовим рішенням наявності нікчемності правочинів, з застосуванням відповідних правових наслідків, положень ст.ст. 207, 208, 250 Цивільного кодексу України, які б вказували на такі правочини, як на недійсні або вчинені з метою, що завідомо суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та надавали б право податковому органу корегувати задекларовані позивачем показники, відсутні.

Відповідачем при проведенні перевірки не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, порушували публічний порядок, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків, адже сторони за цими угодами зареєстровані у встановленому порядку та є платними податків, а тому висновки відповідача щодо нікчемності укладених правочинів є безпідставними.

Відповідачем не зазначено жодної фактичної обставини, яка згідно норм чинного законодавства, встановлювала або підтверджувала саме нікчемність зазначених правочинів.

Крім того, в акті перевірки податковий орган зазначає, що господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурс в виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Такі обставини, як відсутність складських приміщень, невелика кількість працюючих однієї із сторін правочину, не можуть бути доказом порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Оскільки згідно договору №01/04-2 від 01.04.2009р. ТОВ «Компанія «Газресурссервіс» орендує у ТОВ НВП «Матриця» нежитлове приміщення для розміщення ділового офісу, що розташоване за адресою: Луганськ, кв. Димитрова,33а.

Позивач зазначає, що у розумінні ст. 3 Податкового кодексу України, відповідач надаючи оцінку укладеним (вчиненим) договорам з посиланням на норми Цивільного кодексу України вийшов за межі своїх повноважень.

Тому, жодний з висновків відповідача, що викладений в акті від 04.03.2011 № 73/23-36255608 не відповідає дійсності, а спірну перевірку проведено з порушенням положень Податкового кодексу України.

На підставі викладеного позивач просить визнати неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської ДПС щодо прийняття наказу №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс»; визнати незаконним та скасувати наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс»; визнати неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компані «Газресурсоервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010; визнати неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «Компані «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС поновити задекларовані ТОВ «Компані «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення викладені у адміністративному позові, просив вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення в яких посилаючись на акт перевірки та обставини встановлені під час проведення перевірки зазначив, що позивачем допущено порушення п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», (зі змінами та доповненнями); п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст.3, п.4.1. ст. 4, п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7 4.1, п.п, 7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1 п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого ТОВ «Компанія «Газресурссервіс» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 - завищено податкові зобов'язання за грудень 2010 року на суму 3926318грн. та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 3730002 грн. На підставі викладеного в письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Газресурссервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 17.11.2008 та зареєстровано платником податку на додану вартість 03.12.2008, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №246195 (а.с.15-16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, начальником Ленінської МДПІ у м.Луганську на підставі п. п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78, 79 Податкового кодексу України був виданий наказ від 03.03.2011 № 358 про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» код за ЄДРПОУ 36255608 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 (а.с.52).

У період з 03.03.2011 по 04.03.2011 уповноваженими особами на підставі п.п.78.1.1, п.п.78.1.4, п.78.1, ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 03.03.11 № 358 проведена невиїзна документальна перевірка податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, наданих до Ленінської МДПІ у м. Луганську товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Газресурссервіс», код за ЄДРПОУ 36255608.

За результатами перевірки було складено акт від 04.03.2011 № 73/23-36255608, відповідно до висновків якого відповідачем встановлено наступні порушення ТОВ «Компані Газресурссервіс» :

1. п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ; п.2 ст.З Закону України від 16.07.1999р. № 996-Х1У "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.12.2010 по 31.12.2010: завищено податкові зобов'язанням у сумі 3926318 грн., в тому числі: грудень 2010 року в сумі 3926318 грн., завищено податковий кредиту сумі 3730002 грн., в тому числі: грудень 2010 року в сумі 3730002 грн.

2. Враховуючи те, що у ТОВ «Компані «Газресурссервіс» і.к. 36255608 відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеним підприємством , є нікчемними. (а.с.24-31).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, і позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків, виданого на підставі пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо правомірності видачі Ленінською МДПІ в м.Луганську наказу від 03.03.2011 № 358 про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс», код за ЄДРПОУ 36255608, з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, суд прийшов до висновку, що зазначений наказ був виданий відповідачем без дотриманням правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України, з огляду на нижчевикладене.

03.03.2012 за вих. № 9202/23-223 на адресу позивача на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 ПК України направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження у законодавчо встановлений термін. Також вказано, що у разі ненадання відповідних документів буде проведено позапланову виїзну перевірку.

Вказаний запит було направлено на адресу позивача 04.03.2011, який не видалося можливим вручити адресату, у зв'язку з відсутністю його за місцем реєстрації, що підтверджується копією повідомлення про вручення, копією поштового конверту з відповідною відміткою.

З матеріалів справи вбачається, що службовою запискою від 23.02.2011 №442 передано інформацію до ВПМ ЛМДПІ у м. Луганську для встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

04.03.2012 уповноваженими особами було здійснено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Компані Газресурссервіс», якою встановлено - установчі та інші документи не надані, фактичне місцезнаходження не встановлено, за юридичною адресою посадові особи відсутні. За результатами перевірки складено акт щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків) №82 від 04 березня 2011 року(а.с.66) та акт про неможливість вручення акта перевірки №17 від 04.03.2012 (а.с.56).

Також відповідно до змісту акту від 04.03.2011 №73/23-3625508 в порушення п. 2 розділу ІІ наказу №984 в ньому відсутня інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом. А відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Вказані обставини представником Ленінської МДПІ в м.Луганську в судовому засіданні не заперечувались.

Також встановлено, що наказ про призначення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компані Газресурссервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 31.12.2010 винесено також 03.03.2011.

З аналізу наведеного вбачається, що запит про витребування пояснень та їх документального підтвердження та зазначений наказ про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані Газресурссервіс» винесено 03.03.2011. Перевірку підприємства розпочато також 03.03.2011.

Оскільки, в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачем зазначений наказ був виданий без дотримання правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України, оскільки запит від 03.03.2011 № 9202/23-223 про надання пояснень та їх документального підтвердження було направлено позивачу лише 04.03.2011 та не було дотримано порядку направлення запиту та вручення наказу про від 03.03.2011 № 358 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» до початку такої перевірки, тобто відповідно до податкового законодавства України не може бути розпочата перевірку.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську ДПС щодо прийняття наказу від 03.03.2011 № 358 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» код за ЄДРПОУ 36255608; визнання незаконним та скасування наказу від 03.03.2011 № 358 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» код за ЄДРПОУ 36255608 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні позовної вимоги про визнання неправомірними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську ДПС щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» код за ЄДРПОУ 36255608 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, суд не знаходить підстав для задоволення, з огляду на те, що такі протиправні дії самі по собі не мають самостійного значення, адже їх наслідком є прийняття протиправних рішень. В даному випадку податковим органом не було прийнято податкове повідомлення-рішення. З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість захистити порушене право позивача в такий спосіб, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську ДПС щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «Компані «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року із « Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язання поновити задекларовані суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року у « Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суд виходить з наступного.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів. Пунктом 2.8 Наказу №266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Згідно з п. 2.21 Наказу №266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем подавалися податкові декларації з ПДВ.

Будь-яких податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято не приймалось.

Таким чином, після набрання законної сили рішення у даній справі відповідач повинен внести уточнюючі відомості до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» за результатами розгляду справи.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Компані «Газресурссервіс» в частині визнання неправомірними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську ДПС щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «Компані «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року із « Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та зобов'язання поновити задекларовані суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року у « Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не підлягають задоволенню.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Ленінської МДПІ у м.Луганську ДПС щодо прийняття наказу від 03.03.2011 № 358 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» код за ЄДРПОУ 36255608 та визнання незаконним та скасування наказу від 03.03.2011 № 358 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» код за ЄДРПОУ 36255608, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі ч.3 ст.160 КАСУ в судовому засіданні 05 грудня 2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови буде складено та підписано протягом п'яти днів, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАСУ повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин у судовому засіданні.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Газресурссервіс» до Ленінської міжрайонної державної податкового інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області ДПС №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Ленінської міжрайонної державної податкового інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо прийняття наказу №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс».

Визнати незаконним та скасувати наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби №358 від 03.03.2011 про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компані «Газресурссервіс» судові витрати у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 50 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 16 листопада 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова