Постанова

від 23.11.2012 по справі 1570/5158/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/5158/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2012 року №0001872200, №0001882200 та №0001892200, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 27.06.2012 року по 25.07.2012 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси (далі ДПІ) була проведена планова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №4344/22-20/32078607 від 01.08.2012 року, на підставі якого ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001882200 від 15.08.2012 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 200757 грн., в тому числі 133838 грн. за основним платежем та 66919 грн. за штрафними санкціями, №0001872200 від 15.08.2012 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 145250 грн., в тому числі 116200 грн. за основним платежем та 29050 грн. за штрафними санкціями, а також №0001892200 від 15.08.2012 року, яким зменшено ТОВ суму бюджетного відшкодування ПДВ на 120391 грн.. Позивач вважає вказані рішення неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах права та не відповідають обставинам справи. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях (т.1 а.с. 3-8, 96-102).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1 а.с. 235-239).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване 17.07.2002 року та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (т.1 а.с.9-21).

В період з 27.06.2012 року по 25.07.2012 року ДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №4344/22-20/32078607 від 01.08.2012 року, в якому зазначено, крім іншого, про порушення ТОВ вимог п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України (далі ПК), внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 116200 грн., вимог п.192.2 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті, на суму 133838 грн., та до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 120391 грн. (т.1 а.с.22-47).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем що у перевіряємому періоді було віднесено до складу валових витрати по операціям з ТОВ «Валетон-Опт»в загальній сумі 553335 грн. (без ПДВ), та ПДВ по цим операціям в сумі 110667 грн. до свого податкового кредиту. Разом з тим, в ході проведення перевірки органами ДПС цього підприємства було складено акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з його відсутністю за податковою адресою, в якому зазначено, що у ТОВ «Валетон-Опт»відсутні основні засоби, а чисельність працюючих складає 1 особу. Крім цього, в ході здійснення перевірки ТОВ не було надано первинні документи, які підтверджують факт придбання у ТОВ «Валетон-Опт»товарно-матеріальних цінностей, а саме не було надано товарно-транспортні накладні на перевезення цих товарів та дорожні листи вантажного автомобіля, а також не було надано договір між ТОВ та вказаним контрагентом на придбання та постачання ТМЦ. Крім цього, у перевіряємому періоді ТОВ неправомірно відкоригувало (зменшило) свої податкові зобов'язання по ПДВ у зв'язку з поверненням товарів (з одночасною компенсацією позивачем вартості цих товарів) покупцями цих товарів, які не є платниками ПДВ, що призвело до неправомірного зменшення податкових зобов'язань на суму 97000 грн.. Також позивачем безпідставно було включено до податкового кредиту у перевіряємому періоді податкову накладну від ТОВ «Мирс»на суму ПДВ 45202,59 грн., яка оформлена з порушенням встановленого порядку (відсутня печатка, підпис відповідальної особи), що також призвело до завищення податкового кредиту на вказану суму.

На підставі цього акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001882200 від 15.08.2012 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 200757 грн., в тому числі 133838 грн. за основним платежем та 66919 грн. за штрафними санкціями, №0001872200 від 15.08.2012 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 145250 грн., в тому числі 116200 грн. за основним платежем та 29050 грн. за штрафними санкціями, а також №0001892200 від 15.08.2012 року, яким зменшено ТОВ суму бюджетного відшкодування ПДВ на 120391 грн. (т.1 а.с. 48-50).

Суд вважає необґрунтованими вказані вище висновки ДПІ та протиправними спірні податкові повідомлення-рішення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ здійснювало операції з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваг продовольчого асортименту товарами, отриманими по договору комісії, оптової торгівлі товарами, отриманими по договорам купівлі-продажу та за договорами комісії.

З метою здійснення цієї діяльності ТОВ уклало 18.01.2012 року договір поставки №220 з ТОВ «Валетон-Опт», відповідно до якого останнє прийняло на себе обов'язок поставити позивачу товар (меблі та обладнання), а ТОВ зобов'язалося прийняти та оплатити цей товар (т.1 а.с. 51-55).

На виконання вказаного договору ТОВ «Валетон-Опт»поставило ТОВ передбачені ним товари, обладнання, а позивач оплатив вартість цих товарів, що підтверджується видатковими та податковими накладними та банківськими виписками (т.1 а.с.68-74, 89).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

На підставі зазначених норм витрати по оплаті отриманих від ТОВ «Валетон-Опт»товарів і послуг були включені ТОВ до складу валових витрат у перевіряємому періоді, що не оспорювалося представником відповідача та підтверджується актом перевірки.

Крім цього, за наслідками цих господарських операцій вказаний контрагент видав на адресу ТОВ податкові накладні, які були включені ним у податкову звітність з ПДВ у перевіряємому періоді (т.1 а.с.75-88).

При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів визнання вказаних податкових накладних недійсними.

Згідно ст.183.1 ПК будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Позивач та його контрагент ТОВ «Валетон-Опт»на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ, що не оспорював в судовому засіданні представник відповідача.

Відповідно до ст.198.1 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.4 ст.198.2 цього Кодексу, датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно ст.198.6 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання товару, оплати коштів за нього та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «Валетон-Опт»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.

З акту перевірки вбачається, що його висновки щодо безпідставного включення ТОВ витрат по операціям з ТОВ «Валетон-Опт»до складу валових та ПДВ по цим операціям до складу податкового кредиту ґрунтуються на тому, що за отриманою від ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва інформацією ТОВ «Валетон-Опт»не знаходиться за місцем реєстрації, дані його податкової звітності свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у підприємства відсутні трудові та виробничі ресурси, що свідчить про укладення вказаної угоди з ТОВ без мети настання реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, у зв'язку з чим ця угода є нікчемною.

При цьому в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження існування та отримання ним вказаної інформації.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання угоди між ТОВ та ТОВ «Валетон-Опт»у встановленому законом порядку недійсною.

Також відповідачем не було надано, не зважаючи на пропозиції суду, будь -яких доказів включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 45202,59 грн. по правовідносинам з ТОВ «Мирс»по податковій накладній, яка була оформлена неналежним чином, та будь-яких пояснень в чому виразилося це неналежне оформлення.

Таким чином суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ щодо протиправного включення позивачем витрат по операціям з ТОВ «Валетон-Опт»до складу валових та ПДВ по цим операціям та по операціям з ТОВ «Мирс»до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим і рішення ДПІ про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток та по ПДВ по цим операціям є безпідставними.

Крім цього, судом встановлено, що у квітні 2008 року позивачем були укладені договори субкомісії з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відповідно до яких останні отримали від ТОВ товар, оплатили його, а позивач відніс ПДВ по цим операціям до своїх податкових зобов'язань, що підтверджується матеріалами справи та не оспорювалося представником відповідача (т.1 а.с. 117-120, 130-133).

В подальшому, за домовленістю сторін, вказаними підприємцями отримані товари були повернуті позивачу, який у свою чергу повернув їм отримані раніше за ці товари кошти в повному обсязі, що також не заперечував представник відповідача.

Відповідно до п.192.1. ст.192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.192.2. ст.192 ПК норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

На підставі вказаних норм позивачем були відкориговані (зменшені) податкові зобов'язання у перевіряємому періоді у зв'язку з поверненням його контрагентами фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 раніше поставлених їм позивачем товарів та відповідно поверненням позивачем отриманих за ці товари коштів, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 121-129, 134-142).

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки ДПІ щодо неправомірного зменшення ТОВ податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з поверненням раніше поставлених товарів, оскільки таке коригування було здійснено позивачем відповідно до вимог ст.192 ПК.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на момент повернення товарів не були зареєстровані платниками ПДВ, що позбавляло ТОВ права на коригування своїх податкових зобов'язань по ПДВ, оскільки відповідно до вказаної норми ця обставина не позбавляє постачальника права на коригування своїх податкових зобов'язань.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення №0001882200 від 15.08.2012 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 200757 грн., в тому числі 133838 грн. за основним платежем та 66919 грн. за штрафними санкціями, №0001872200 від 15.08.2012 року, яким ТОВ було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 145250 грн., в тому числі 116200 грн. за основним платежем та 29050 грн. за штрафними санкціями, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ про скасування цих рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

При цьому посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення отриманого від ТОВ «Валетон-Опт»товару суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до укладеного між ТОВ та ТОВ «Валетон-Опт»договору поставка цього товару здійснювалася силами останнього, а не позивача, і завершувалася складанням та підписанням відповідних видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім цього, норми ПК не містять в собі положень про те, що відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на формування свого податкового кредиту при придбанні цього товару.

З урахуванням висновку суду про необгнутованість зазначених вище висновків ДПІ та прийнятих на підставі цих висновків спірних податкових повідомлень-рішень, суд вважає також необхідним задовольнити вимоги ТОВ про скасування податкового повідомлення-рішення №0001892200 від 15.08.2012 року, яким зменшено ТОВ суму бюджетного відшкодування ПДВ на 120391 грн., оскільки це рішення є похідним від податкового повідомлення-рішення №0001882200 від 15.08.2012 року, яке судом визнано незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим Кодексом України, ЦК України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд»задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 15.08.2011 року №0001882200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 200757,00 грн, в тому числі 133838 грн. за основним платежем та 66919 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 15.08.2011 року №0001892200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд»збільшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 120391 грн., від 15.08.2011 року №1872200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд»збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 145250,00 грн., в тому числі 116200 грн. за основним платежем та 29050 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

23 листопада 2012 року

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 15.08.2011 року №0001882200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 200757,00 грн, в тому числі 133838 грн. за основним платежем та 66919 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 15.08.2011 року №0001892200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд» збільшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 120391 грн., від 15.08.2011 року №1872200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 145250,00 грн., в тому числі 116200 грн. за основним платежем та 29050 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

.