Ухвала

від 13.02.2013 по справі 1570/5158/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 р.Справа № 1570/5158/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтрейд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року ТОВ «Стілтрейд» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2011р. №0001882200, №0001892200 та №0001872200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.192.2 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є безпідставними, оскільки під час перевірки товариством надано всі первинні документи за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., які підтверджують правомірність формування податкового кредиту. Відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей не являється підставою для того, щоб господарські операції ТОВ «Стілтрейд» з ТОВ «Валетон-Опт» визнати такими, що не мають реального товарного характеру, а також про неправомірність формування податкового кредиту за таким правочином. Податковим органом не заперечується факт оплати підприємством сум податку на додану вартість у ціні придбаних у контрагента товарів; докази того, що контрагентом товариства не сплачувалися податки та збори в матеріалах справи відсутні.

ДПІ у Приморському районі м.Одеси проти позову заперечила, зазначивши, що наявність належним чином оформлених документів, які відповідно до ПК України, необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності. Спірне податкове повідомлення-рішення податкова інспекція вважає правомірним; в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Приморському районі м.Одеси подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Стілтрейд» залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 27.06.2012р. по 25.07.2012р. посадовими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Стілтрейд» (код ЄДРПОУ 32078607) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт перевірки №4344/22-20/32078607 від 01.08.2012р.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 116200 грн. (у т.ч. у І кварталі 2012р. на суму 116200 грн.);

- п.192.2 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 133838 грн. (у т.ч. за серпень 2011р. в сумі 36488 грн., за вересень 2011р. в сумі 60512 грн., за січень 2012р. в сумі 34594 грн., за лютий 2012р. в сумі 2244 грн.), завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (значення ряд. 23.1 декларації) всього в сумі 120391 грн. (у т.ч. за березень 2012р. в сумі 120391 грн.);

- п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п.164.2 ст.164, ст.168, ст.169 ПК України - не утримано та не перераховано до бюджету у періоді з 01.07.2011р. по 31.03.2012р. податок з доходів фізичних осіб в сумі 2723,54 грн. (липень 2011р. - 521,64 грн., серпень 2011р. - 397,39 грн., вересень 2011р. - 145.27 грн., жовтень 2011р. - 201,15 грн., грудень 2011р. - 70,58 грн., січень 2012р. - 388,21 грн., лютий 2012р. - 999,30 грн.);

- ст.ст. 14, 15, 16, 46, 47, 51, п.162.1.3 ст.162, п.176.2 ст.176, п.119.2 ст.119 ПК України, зокрема, встановлено помилкове заповнення товариством податкової звітності по формі 1-ДФ за період з 01.07.2011р. по 31.03.2012р.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Стілтрейд» що у перевіряємому періоді було віднесено до складу валових витрат витрати по операціям з ТОВ «Валетон-Опт» в загальній сумі 553335 грн., та ПДВ по цим операціям в сумі 110667 грн. до свого податкового кредиту. Однак, в ході проведення перевірки органами ДПС контрагента позивача було складено акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з його відсутністю за юридичною адресою, а також зазначено, що у ТОВ «Валетон-Опт» відсутні основні засоби, а чисельність працюючих складає 1 особу. Крім цього, в ході здійснення перевірки позивачем не було надано первинні документи, які підтверджують факт придбання у ТОВ «Валетон-Опт» товарно-матеріальних цінностей, зокрема, не було надано товарно-транспортні накладні на перевезення цих товарів та дорожні листи вантажного автомобіля, а також не було надано договір між ТОВ «Стілтрейд» та ТОВ «Валетон-Опт» на придбання та постачання товарно-матеріальних цінностей. Також зазначено, що у перевіряємому періоді позивач неправомірно відкоригував (зменшив) свої податкові зобов'язання по ПДВ у зв'язку з поверненням товарів (з одночасною компенсацією позивачем вартості цих товарів) покупцями цих товарів, які не є платниками ПДВ, що призвело до неправомірного зменшення податкових зобов'язань на суму 97000 грн. ТОВ «Стілтрейд» безпідставно було включено до податкового кредиту у перевіряємому періоді податкову накладну від ТОВ «Мирс» на суму ПДВ 45202,59 грн., яка оформлена з порушенням встановленого порядку (відсутня печатка, підпис відповідальної особи), що також призвело до завищення податкового кредиту на вказану суму.

На підставі вказаного акту перевірки 15.08.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0001872200, яким за порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.123.1 ст.123 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 145250 грн. (у т.ч. за основним платежем - 116200 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29050 грн.);

- №0001882200, яким за порушення п.192.2 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України та п.123.1 ст.123 ПК України ТОВ «Стілтрейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 200757 грн. (у т.ч. за основним платежем - 133838 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66919 грн.);

- №0001892200, яким за порушення п.192.2 ст.192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України ТОВ «Стілтрейд» зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 120391 грн.

Задовольняючи позов ТОВ «Стілтрейд» про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковим органом не доведено протиправність включення позивачем витрат по операціях з ТОВ «Валетон-Опт» до складу валових, а також ПДВ по цих операціях та по операціях з ТОВ «Мирс» до складу податкового кредиту, у зв'язку і з чим рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси про донарахування ТОВ «Стілтрейд» податкових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість по цих операціях є безпідставним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

З матеріалів справи вбачається, що у період, за який здійснювалася перевірка, ТОВ «Стілтрейд» мало взаємовідносини з ТОВ «Валетон-Опт», про що свідчить договір поставки між вказаними товариствами від 18.01.2012р. №220, де ТОВ «Стілтрейд» - покупець, а ТОВ «Валетон-Опт» - продавець. Предметом договору є зобов'язання постачальника виготовити та передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах визначених договором зобов'язується прийняти та оплатити товар. Згідно п.3.2 Договору товар вважається поставленим з моменту його надходження на склад покупця та підписання видаткової накладної на товар.

На виконання умов зазначеного договору на адресу ТОВ «Стілтрейд» поставлено товар, відповідно до видаткової накладної від 24.02.2012р. №99 на загальну суму 664000 грн., у тому числі ПДВ 110666,67 грн.

ТОВ «Валетон-Опт» передано ТОВ «Стілтрейд» податкові накладні на кількість товару на загальну суму 664000 грн., а саме: від 19.01.2012р. №364 на суму 90000 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000 грн.), від 23.01.2012р. №446 на суму 90000 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000 грн.), від 26.01.2012р. №560 на суму на суму 90000 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000 грн.), від 30.01.2012р. №67 на суму 56909 грн. (в т.ч. ПДВ - 9484,83 грн.), від 03.02.2012р. №68 на суму 9495 грн. (в т.ч. ПДВ - 1582,50 грн.), від 03.02.2012р. №71 на суму 56253 грн. (в т.ч. ПДВ - 9375,5 грн.), від 03.02.2012р. №74 на суму 57343 грн. (в т.ч. ПДВ - 9557,17 грн.), від 30.01.2012р. №614 на суму 52819,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 8803,33 грн.), від 30.01.2012р. №619 на суму 37180 грн. (в т.ч. ПДВ - 6196,67 грн.), від 08.02.2012р. №77 на суму 37642 грн. (в т.ч. ПДВ - 6273,67 грн.), від 08.02.2012р. №80 на суму 42358 грн. (в т.ч. ПДВ - 7059,67 грн.), від 24.02.2012р. №99 на суму 44000 грн. (в т.ч. ПДВ - 7333,33 грн.).

Витрати по господарській операції по договору було включено позивачем до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року, рядок 05 «витрати операційної діяльності (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 пункту 139.1 ст.139 ПК України визначено випадки, при яких до складу витрат не включаються витрати, не пов'язанні з провадженням господарської діяльності, зокрема, це витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.138.6 ст.138 Кодексу собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до ст.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.4 п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що висновки податкового органу щодо безпідставного включення позивачем витрат по операціям з ТОВ «Валетон-Опт» до складу валових та ПДВ по цих операціях до складу податкового кредиту ґрунтуються на тому, що за отриманою від ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва інформацією ТОВ «Валетон-Опт» не знаходиться за місцем реєстрації, дані його податкової звітності свідчать про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у підприємства відсутні трудові та виробничі ресурси, що свідчить про укладення вказаної угоди з ТОВ без мети настання реальних правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, у зв'язку з чим ця угода є нікчемною.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; й) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні на кількість товару на загальну суму 664000 грн., а саме: від 19.01.2012р. №364 на суму 90000 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000 грн.), від 23.01.2012р. №446 на суму 90000 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000 грн.), від 26.01.2012р. №560 на суму на суму 90000 грн. (в т.ч. ПДВ - 15000 грн.), від 30.01.2012р. №67 на суму 56909 грн. (в т.ч. ПДВ - 9484,83 грн.), від 03.02.2012р. №68 на суму 9495 грн. (в т.ч. ПДВ - 1582,50 грн.), від 03.02.2012р. №71 на суму 56253 грн. (в т.ч. ПДВ - 9375,5 грн.), від 03.02.2012р. №74 на суму 57343 грн. (в т.ч. ПДВ - 9557,17 грн.), від 30.01.2012р. №614 на суму 52819,98 грн. (в т.ч. ПДВ - 8803,33 грн.), від 30.01.2012р. №619 на суму 37180 грн. (в т.ч. ПДВ - 6196,67 грн.), від 08.02.2012р. №77 на суму 37642 грн. (в т.ч. ПДВ - 6273,67 грн.), від 08.02.2012р. №80 на суму 42358 грн. (в т.ч. ПДВ - 7059,67 грн.), від 24.02.2012р. №99 на суму 44000 грн. (в т.ч. ПДВ - 7333,33 грн.) містять всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем належними первинними документами доведено факт виконання зобов'язань за договором з ТОВ «Валетон-Опт», зокрема, прийнято товар та сплачено за нього грошові кошти. Наявні в матеріалах справи податкові та видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Кодексу, що свідчить про реальність господарських операцій. Позивач та його контрагент ТОВ «Валетон-Опт» на момент здійснення вказаних господарських операцій були платниками ПДВ, що сторонами не заперечується. Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту отримання товару, оплати коштів за нього та отримання ТОВ податкових накладних від ТОВ «Валетон-Опт»у позивача виникло право на віднесення ПДВ по цим операціям до складу свого податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували відомості, викладені в акті перевірки, складеного за результатами перевірки ТОВ «Валетон-Опт». Більше того, сам по собі акт перевірки є лише документом, що фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, та не містить у собі доказової бази щодо виявлених у ході перевірки обставин, які повинні підтверджуватись первинними документами. Крім того, чинним законодавством України не визначені норми необхідних умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ТОВ «Валетон-Опт», суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначеного правочину, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість та незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. ТОВ «Стілтрейд» мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту спірного періоду сум податку на додану вартість. Вимога податкового органу підтвердити отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, які постачалися ТОВ «Валетон-Опт» товарно-транспортними накладними є безпідставною, оскільки законодавець не ставить у залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Більше того, відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Валетон-Опт» договору поставка цього товару здійснювалася силами останнього, а не позивача, і завершувалася складанням та підписанням відповідних видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Поряд з цим, відповідачем ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанції не було надано будь-яких доказів включення позивачем до податкового кредиту ПДВ в сумі 45202,59 грн. по правовідносинам з ТОВ «Мирс» по податковій накладній, яка була оформлена неналежним чином, та будь-яких пояснень в чому виразилося це неналежне оформлення.

З матеріалів справи вбачається, що перевіряємий період ТОВ «Стілтрейд» також було укладено:

- генеральний договір субкомісії №3 від 01.04.2008р. з ФОП ОСОБА_2, предметом якого є продаж товарів. Передача товарів відбувалася на підставі податкових накладних: - від 02.03.2011р. №215 на суму 78022 грн. (у тому числі ПДВ 13003,67 грн.) Товар частково повернуто 31.08.2011р. відповідно до розрахунку №227 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та поворотної накладної постачальника від 31.08.2011р. №ВнС-000738; - від 08.09.2011р. №105 на суму 176034 грн. (в т.ч. ПДВ 29339 грн.). Товар повернуто повністю 30.09.2011р. відповідно до розрахунку №99 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та поворотної накладної постачальника від 30.09.2011р. №ВнС-000099; - від 13.09.2011р. №155 на суму 172501 грн. (у т.ч. ПДВ 28750,17 грн.) Товар повернуто повністю 30.09.2011р. відповідно до розрахунку №315 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та поворотної накладної постачальника від 30.09.2011р. №ВнС-000109.

- генеральний договір субкомісії №5 від 22.04.2008р. з ФОП ОСОБА_1, предметом якого є продаж товарів. Передача товарів відбувалась на підставі податкових накладних: - від 23.02.2011р. №260 на суму 6988 грн. (у т.ч. ПДВ 1164,67 грн.) Товар частково повернуто 31.08.2011р. відповідно до розрахунку №120 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та поворотної накладної постачальника від 31.08.2011р. №ВнС-000631; - від 12.04.2011р. №184 на суму 172717 грн. (в т.ч. ПДВ 28786,17 грн.). Товар частково повернуто 31.08.2011р. відповідно до розрахунку №145 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та поворотної накладної постачальника від 31.08.2011р. №ВнС-000656; - від 12.04.2011р. №173 на суму 108463 грн. (у т.ч. ПДВ 18077,17 грн.) Товар частково повернуто 31.08.2011р. відповідно до розрахунку №142 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та поворотної накладної постачальника від 31.08.2011р. №ВнС-000653.

У зв'язку із поверненням ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 придбаного товару ТОВ «Стілтрейд» здійснено коригування податкового кредиту, що знайшло своє відображення в податковому обліку.

Відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.192.2. ст.192 ПК України норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає покупцю розрахунок коригування податку (п.п. «а» п.п.192.1 ст.192 ПК України); отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду у разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг (п.п. «б» п.п.192.1 ст.192 ПК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що коригування податкових зобов'язань може відбуватися лише у постачальника, який зареєстрований платником ПДВ.

Поряд з цим, абзацом 2 п.192.2 ст.192 ПК України передбачено, що зменшення суми податкових зобов'язань постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, які не були платниками цього податку, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Таким чином, лише при обов'язковому одночасному виконанні двох умов - повернення товарів та надання повної грошової компенсації їх вартості - може відбуватися коригування податкових зобов'язань у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, поставлених неплатникам ПДВ. У випадку повернення передоплати ПК України зобов'язує продавця зменшити суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого передоплата була повернута, та надіслати отримувачу розрахунок коригування. У такому випадку постачальник - платник ПДВ має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної за зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ. При цьому, обидва примірники розрахунку коригування залишаються у продавця без підпису покупця - неплатника ПДВ.

Щодо правомірності задекларованої суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 120391 грн., то висновки перевірки про його завищення за березень 2012р. спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які свідчать про реальність господарських операцій, правомірність ведення бухгалтерського та податкового обліку. ПК України чітко передбачає процедуру нарахування, сплати до бюджету та відшкодування з бюджету ПДВ, і ця процедура не передбачає необхідності перевірки з боку покупця товарів/послуг спроможності ведення господарської діяльності його контрагентами.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок Одеського окружного адміністративного суду про незаконність податкових повідомлень-рішень від 15.08.2011р. №0001882200, №0001892200 та №0001872200.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.