Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а-1670/6515/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6515/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Кабальського Р.О.,

представників відповідача - Гаспарян С.С., Манжоса А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазкомплекс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазкомплекс" (надалі - позивач, ТОВ "Енергогазкомплекс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000612308 від 11.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість в розмірі 53 687 грн 51 коп., з них: за основним платежем в розмірі 42950 грн 01 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10737 грн 50 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000612308 від 11.06.2012 року, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення пп. 1.3 ст. 1, п. 6.4 ст. 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: завищення податкового кредиту та, відповідно, заниження суми ПДВ в загальній сумі 42950 грн 01 коп. , з них: за жовтень 2010 року на 3466 грн 67 коп., за листопад 2010 року на 16166 грн 67 коп., за грудень 2010 року на 23316 грн 67 коп. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Екобудсервіс-Плюс" (надалі - ПП "Екобудсервіс-Плюс"), яке, в свою чергу, мало взаємовідносини з Приватним підприємством "Нафта-Капітал" (надалі - ПП "Нафта-Капітал") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креміньтрансбіт" (надалі - ТОВ "Креміньтрансбіт"), що мають ознаки фіктивності.

Разом з тим, правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час придбання у ПП "Екобудсервіс-Плюс" послуг у жовтні 2010 року - грудні 2010 року, підтверджено належними документами (податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, документами, що підтверджують подальше використання отриманих послуг), складеними відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили відмовити у їх задоволенні.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000612308 від 11.06.2012 року зазначав, що перевіркою ДПІ у м. Полтаві встановлено, що позивачем неправомірно віднесено жовтні 2010 року, листопаді 2010 року, грудні 2010 року суму ПДВ в розмірі 42 950 грн 01 коп. до складу податкового кредиту, оскільки основними контрагентами ПП "Екобудсервіс-Плюс", по відносинам з яким позивачем сформовано податковий кредит, були ПП "Нафта-Капітал", якому анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкового органу 20.01.2011 року, та у якого згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, а також ТОВ "Креміньтрансбіт", у якого також відсутні основні фонди та витрати на оплату праці. За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 53 687 грн 51 коп., в тому числі за основним платежем 42950 грн 01 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10737 грн 50 коп.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

У період з 22.05.2012 року по 24.05.2012 року державним податковим інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Полтаві Манжосом А.О. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергогазкомплекс" (код ЄДРПОУ 32636128) з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Екобудсервіс-Плюс" (код ЄДРПОУ 35439746) за жовтень - грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 (а.с. 24 - 40), в якому відображено порушення позивачем пп. 1.3 ст. 1, п. 6.4 ст. 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за жовтень 2010 року - грудень 2010 року в розмірі 42 950 грн 01 коп.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000612308 від 11.06.2012 року (а.с. 7), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість в розмірі 53 687 грн 51 коп., з них: за основним платежем в розмірі 42950 грн 01 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10737 грн 50 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової служби у Полтавській області (скарга від 19.06.2012 року № 54/2012, а.с. 8-10), рішенням якої від 08.08.2012 року № 2085/10/10-215 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000612308 від 11.06.2012 року - без змін (а.с. 16-20).

Також, відповідне податкове повідомлення-рішення оскаржене ТОВ "Енергогазкомплекс" до Державної податкової служби України (скарга від 17.08.2012 року, а.с. 12-15), рішенням якої від 07.09.2012 року №1580/0/6112/10-205 (а.с. 21-23) скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000612308 від 11.06.2012 року - без змін.

Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням №0000612308 від 11.06.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000612308 від 11.06.2012 року, суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон "Про ПДВ"), встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника , то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції , яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер , як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергогазкомплекс" 26.10.2010 року уклало договір підряду №12-10/10 (а.с. 45) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по реконструкції котельні ВАТ "Гадяцький елеватор" в м. Гадяч.

Сума цього договору складає 53800 грн.

Актом перевірки від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Екобудсервіс-плюс" в жовтні 2010 року, в розмірі 3466 грн 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкова накладна, видана ПП "Екобудсервіс-плюс", № 816 від 28.10.2010 року (а.с. 199).

Зазначена податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Екобудсервіс-плюс".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо надання підрядних послуг у жовтні 2010 року підтверджується платіжним дорученням, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги № 41 від 28.10.2010 року.

Також, позивач укладав у листопаді 2010 року наступні договори підряду:

- договір підряду №16-10/10 (а.с. 46) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по реконструкції теплопостачання механічного цеху по вул. М. Бірюзова, 27, м. Полтава. Сума цього договору складає 50 000 грн;

- договір підряду №09-9/10 (а.с. 41) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується предпроектні роботи по газопостачанню пальників в виробничому цеху по вул. Центральна, б. 50, с. Щербані, Полтавський район. Сума цього договору складає 9500 грн;

- договір підряду №14-10/10 (а.с. 47) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є роботи по реконструкції вузла обліку газу в с. Мильці, Полтавського району. Сума цього договору складає 4500 грн.

Також, у листопаді 2010 року позивач отримував підрядні роботи відповідно до укладеного у жовтні 2010 року з ПП "Екобудсервіс-плюс" договору підряду №12-10/10.

Актом перевірки від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Екобудсервіс-плюс" в листопаді 2010 року, в розмірі 16 166 грн 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видана ПП "Екобудсервіс-плюс", № 912 від 22.11.2010 року, № 913 від 30.11.2010 року, № 817 від 09.11.2010 року, № 818 від 03.11.2010 року (а.с. 82-85).

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Екобудсервіс-плюс".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо надання підрядних послуг у листопаді 2010 року підтверджується платіжним дорученням, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги № 58 від 09.11.2010 року, № 48 від 03.11.2010 року, № 101 від 22.11.2010 року, № 125 від 30.11.2010 року; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (а.с. 74-75), актом № 16-10/10 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (а.с. 76-80).

Також, позивач укладав у грудні 2010 року наступні договори підряду:

- договір підряду №20-10/10 (а.с. 42) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по газопостачанню житлового будинку по вул. Горбанівській, 1б, с. Розсошенці, Полтавський район. Сума цього договору складає 80 000 грн;

- договір підряду №21-10/10 (а.с. 43) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по газопостачанню житлового будинку вул. М. Башкірцевої, 37, м. Полтава. Сума цього договору складає 27 900 грн.

Також, у листопаді 2010 року позивач отримував підрядні роботи від ПП "Екобудсервіс-плюс" відповідно до укладеного у листопаді 2010 року з ПП "Екобудсервіс-плюс" договору підряду №15-10/10.

Актом перевірки від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Екобудсервіс-плюс" в грудніі 2010 року, в розмірі 23 316 грн 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ПП "Екобудсервіс-плюс", № 1010 від 15.12.2010 року, № 1059 від 30.12.2010 року (а.с. 86-87).

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Екобудсервіс-плюс".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо надання підрядних послуг у грудні 2010 року підтверджується платіжним дорученням, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги, № 139 від 15.12.2010 року, № 180 від 30.12.2010 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 53-54, 69-70), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 55-63), актом № 21-10/10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 64-68), актом № 20-10/10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 71-73).

Господарські операції позивача і ПП "Екобудсервіс-плюс" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АА № 668962 (а.с. 96), зокрема, 45.33.3 газопровідні роботи.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань , власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Екобудсервіс-плюс" у жовтні 2010 року - грудні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 42950 грн 01 коп. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Екобудсервіс-плюс" ґрунтується на вимогах Закону України "Про ПДВ".

Доводи перевірки про те, що у контрагентів ПП "Екобудсервіс-плюс" - ПП "Нафта-капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт" згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Незнаходження ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт" за своїми юридичними адресами, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що анулювання зазначеного свідоцтва відбувалося після закінчення фінансово господарських відносин позивача з контрагентом, що відповідачем не заперечується.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Щодо посилань відповідача на протокол співбесіди від 18.01.2011 року з керівником ПП "Нафта-Капітал", суд відноситься до них критично з огляду на наступне.

Суд звертає увагу, що посилання відповідача на протокол співбесіди від 18.01.2011 року є необґрунтованим, з огляду на те, що відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, належним доказом для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі ухвалений щодо цієї особи, а тому зазначений протокол співбесіди не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, жодного вироку не має, оскільки жодної кримінальної справи з даних правовідносин не має і відповідно такий протокол співбесіди навіть не є процесуальним документом в розумінні кримінально-процесуального кодексу України і відповідно він не може бути складовим матеріалів кримінальної справи, оскільки жодної кримінальної справи не має.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб контрагента ПП "Екобудсервіс - Плюс" - ПП "Нафта-Капітал".

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем обґрунтовується правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення тими обставинами, що у нього є сумніви про можливість виконання робіт для контрагента позивача - ПП "Екобудсервіс - Плюс" його контрагентами ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт". Однак, в той же час відповідач не заперечував, що ним під час перевірки контрагента позивача - ПП "Екобудсервіс - Плюс" не досліджувалося чи виконували для нього його контрагенти (ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт") такі ж роботи, які ПП "Екобудсервіс - Плюс" було виконано для позивача, тобто не встановлено взаємозв'язку із взаємовідносинами контрагента позивача - ПП "Екобудсервіс - Плюс" із самим позивачем, а також відповідач підтвердив, що від час перевірки самого контрагента позивача (ПП "Екобудсервіс - Плюс") не досліджувалося його взаємовідносин із позивачем, оскільки під час перевірки контрагента позивача досліджувалися лише його взаємовідносини із ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт", а не з позивачем. Таким чином, посилання відповідача на нікчемність правочинів між контрагентом позивача - (ПП "Екобудсервіс - Плюс") та ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт" жодним чином не має відношення до правочинів позивача із ПП "Екобудсервіс - Плюс".

Згідно письмових пояснень позивача, отримані позивачем роботи, які були виконанні ПП "Екобудсервіс - Плюс", були використанні в його господарській діяльності на підставі договорів підряду (а.с.220-238). Згідно даних договорів позивач, як підрядник виконував власними та залученими силами роботи для замовників цих робіт, які в свою чергу для нього частково виконував його контрагент (ПП "Екобудсервіс - Плюс") на умовах субпідряду.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №0000612308 від 11.06.2012 року, та застосувати необхідний у даному випадку спосіб захисту права, визнавши його протиправним і скасувавши.

Беручи до уваги наведене, податкове повідомлення-рішення №0000612308 від 11.06.2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазкомплекс" збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість в розмірі 53 687 грн 51 коп., з них: за основним платежем в розмірі 42950 грн 01 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10737 грн 50 коп., суперечить вимогам Закону України "Про ПДВ", винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000612308 від 11.06.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазкомплекс" (код ЄДРПОУ 32636128) витрати зі сплати судового збору у розмірі 536 грн 88 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2012 року.

Суддя І.Г. Ясиновський