Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а-1670/6515/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6515/12

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-1670/6515/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазкомплекс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазкомплекс", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000612308 від 11.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість в розмірі 53 687 грн 51 коп., з них: за основним платежем в розмірі 42950 грн 01 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10737 грн 50 коп.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-1670/6515/12 вимоги позивача були задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000612308 від 11.06.2012 року.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-1670/6515/12 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Позивач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі №2а-1670/6515/12 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергогазкомплекс" (код ЄДРПОУ 32636128) з питань правильності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Екобудсервіс-Плюс" (код ЄДРПОУ 35439746) за жовтень - грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 (а.с. 24 - 40), в якому відображено порушення позивачем пп. 1.3 ст. 1, п. 6.4 ст. 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за жовтень 2010 року - грудень 2010 року в розмірі 42 950 грн 01 коп.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000612308 від 11.06.2012 року (а.с. 7), яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість в розмірі 53 687 грн 51 коп., з них: за основним платежем в розмірі 42950 грн 01 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10737 грн 50 коп.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон "Про ПДВ"), встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Енергогазкомплекс" 26.10.2010 року уклало договір підряду №12-10/10 (а.с. 45) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по реконструкції котельні ВАТ "Гадяцький елеватор" в м. Гадяч.

Сума цього договору складає 53800 грн.

Актом перевірки від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Екобудсервіс-плюс" в жовтні 2010 року, в розмірі 3466 грн 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкова накладна, видана ПП "Екобудсервіс-плюс", № 816 від 28.10.2010 року (а.с. 199).

Зазначена податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Екобудсервіс-плюс".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо надання підрядних послуг у жовтні 2010 року підтверджується платіжним дорученням, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги № 41 від 28.10.2010 року.

Також, позивач укладав у листопаді 2010 року наступні договори підряду:

- договір підряду №16-10/10 (а.с. 46) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по реконструкції теплопостачання механічного цеху по вул. М. Бірюзова, 27, м. Полтава. Сума цього договору складає 50 000 грн;

- договір підряду №09-9/10 (а.с. 41) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується предпроектні роботи по газопостачанню пальників в виробничому цеху по вул. Центральна, б. 50, с. Щербані, Полтавський район. Сума цього договору складає 9500 грн;

- договір підряду №14-10/10 (а.с. 47) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є роботи по реконструкції вузла обліку газу в с. Мильці, Полтавського району. Сума цього договору складає 4500 грн.

Також, у листопаді 2010 року позивач отримував підрядні роботи відповідно до укладеного у жовтні 2010 року з ПП "Екобудсервіс-плюс" договору підряду №12-10/10.

Актом перевірки від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Екобудсервіс-плюс" в листопаді 2010 року, в розмірі 16 166 грн 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видана ПП "Екобудсервіс-плюс", № 912 від 22.11.2010 року, № 913 від 30.11.2010 року, № 817 від 09.11.2010 року, № 818 від 03.11.2010 року (а.с. 82-85).

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Екобудсервіс-плюс".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо надання підрядних послуг у листопаді 2010 року підтверджується платіжним дорученням, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги № 58 від 09.11.2010 року, № 48 від 03.11.2010 року, № 101 від 22.11.2010 року, № 125 від 30.11.2010 року; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (а.с. 74-75), актом № 16-10/10 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 року (а.с. 76-80).

Також, позивач укладав у грудні 2010 року наступні договори підряду:

- договір підряду №20-10/10 (а.с. 42) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по газопостачанню житлового будинку по вул. Горбанівській, 1б, с. Розсошенці, Полтавський район. Сума цього договору складає 80 000 грн;

- договір підряду №21-10/10 (а.с. 43) з ПП "Екобудсервіс-плюс", відповідно до умов якого ТОВ "Енергогазкомплекс" (замовник) доручає, а ПП "Екобудсервіс-плюс" (підрядник) зобов`язується на власний ризик виконати відповідно до умов цього договору роботу, а замовник зобов`язується прийняти цю роботу та оплатити її. Згідно з п. 3.1 предметом підряду є монтажні роботи по газопостачанню житлового будинку вул. М. Башкірцевої, 37, м. Полтава. Сума цього договору складає 27 900 грн.

Також, у листопаді 2010 року позивач отримував підрядні роботи від ПП "Екобудсервіс-плюс" відповідно до укладеного у листопаді 2010 року з ПП "Екобудсервіс-плюс" договору підряду №15-10/10.

Актом перевірки від 28.05.2012 року №1165/22-6/32636128 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості послуг, наданих ПП "Екобудсервіс-плюс" в грудніі 2010 року, в розмірі 23 316 грн 67 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ПП "Екобудсервіс-плюс", № 1010 від 15.12.2010 року, № 1059 від 30.12.2010 року (а.с. 86-87).

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ПП "Екобудсервіс-плюс".

Факт господарських операцій позивача із ПП "Екобудсервіс-плюс" щодо надання підрядних послуг у грудні 2010 року підтверджується платіжним дорученням, згідно яких позивачем проведено оплату за послуги, № 139 від 15.12.2010 року, № 180 від 30.12.2010 року; довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 53-54, 69-70), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 55-63), актом № 21-10/10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 64-68), актом № 20-10/10 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (а.с. 71-73).

Господарські операції позивача і ПП "Екобудсервіс-плюс" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ АА № 668962 (а.с. 96), зокрема, 45.33.3 газопровідні роботи.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що господарські операції позивача з ПП "Екобудсервіс-плюс" у жовтні 2010 року - грудні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 42950 грн 01 коп. на підставі належним чином оформлених податкових накладних ПП "Екобудсервіс-плюс" ґрунтується на вимогах Закону України "Про ПДВ".

Доводи відповідача про те, що у контрагентів ПП "Екобудсервіс-плюс" - ПП "Нафта-капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт" згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, колегія суддів вважає не обґрунтованими оскільки такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Незнаходження ПП "Нафта-Капітал" та ТОВ "Креміньтрансбіт" за своїми юридичними адресами, про що зазначено в акті перевірки позивача, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.

Факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Нафта-Капітал" не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що анулювання зазначеного свідоцтва відбувалося після закінчення фінансово господарських відносин позивача з контрагентом, що відповідачем не заперечується.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, факти порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-1670/6515/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.