cpg1251 номер провадження справи 19/3/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.12 Справа № 5009/2130/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 6; юридична адреса: 71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Леніна, 14, кв. 47)
до Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс» (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 92)
про стягнення 28081,32 грн.
Суддя Давиденко І.В.
Представники сторін:
Від позивача: Журавльова Ю.Р. -представник за довіреністю № б/н від 21.06.12; Горобець О.В. -представник за довіреністю № б/н від 16.07.12.
Від відповідача: Ворона О.В. -адвокат, свідоцтво № 840 від 27.12.10; Безверхий А.В. -представник за довіреністю № б/н від 05.07.12.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Запорізької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»до Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс»про стягнення 29 331,50 грн. (26 665,00 грн. -грошові кошти на виконання зобов'язання, 2 665,50 грн. -пеня) за Договором № 14 від 13.02.12.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поставці товару, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 26665,00 грн., які були перераховані в якості оплати за поставку товару.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.12. порушено провадження у справі № 5009/2130/12 та присвоєно їй номер провадження 19/3/12, розгляд справи призначено на 21.06.12. о 10-00.
Представником позивача в судовому засіданні 21.06.12. на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 26 665,50 грн. -грошових коштів за виконання зобов'язання та 1 415,82 грн. -пені.
Заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить ст. 22 ГПК України і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 21.06.12. не з'явився, вимог ухвали суду від 07.06.12. про порушення провадження у справі № 5009/2130/12 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, але через канцелярію Господарського суду Запорізької області відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з затримкою поштового відправлення та неможливістю подати суду витребувані документи.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.12., відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.07.12. о 10-20.
Представник позивача в судовому засіданні 05.07.12. підтримав уточнені позовні вимоги, надав суду усі витребувані документи, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду Запорізької області 05.07.12. надав суду відзив на позовну заяву, заперечив проти задоволення позову, просив суд в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»відмовити. У своєму відзиві вказав, що позивач 13.02.12. та 28.02.12. перерахував відповідачу попередню оплату за виготовлення ємності на загальну суму 26665,00 грн.
Відповідач вказує на те, що 01.03.12. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»прибув до Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс»без довіреності на отримання ємності та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд». Відповідач зазначає, що Приватне підприємство «БНВ-Стройсервіс»передало представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»необхідний пакет документів та ємність.
21.03.12. відповідачем було направлено позивачу лист с комплектом документів з проханням підписати документи та повернути їх відповідачу, але лист з документами повернувся до відповідача, у зв'язку із відмовою від його отримання.
Відповідач вказує на те, що наприкінці квітня 2012 р. Приватне підприємство «БНВ-Стройсервіс»отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»претензію про повернення передоплати за ємність в розмірі 26665,00 грн., в зв'язку з чим Приватне підприємство «БНВ-Стройсервіс»направило позивачу відповідь на претензію, відповідно до якої відповідач не визнав вимоги та факти викладені у претензії, вказав, що зобов'язання відповідача перед позивачем виконані у повному обсязі та належним чином, в зв'язку з чим просив позивача відізвати претензію, подати належним чином оформлений акт приймання-передачі замовлення, видаткові накладні.
Приватним підприємством «БНВ-Стройсервіс»26.06.12. було подано до Жовтневого РВ ЗГУ ГУМВС України у Запорізькій області заяву про здійснення злочину, в ході перевірки ця заява була передана до Шевченківського РВ ЗГУ ГУМВС України у Запорізькій області. Таким чином, відповідач вважає, що позивач вчинив нікчемний односторонній правочин, тобто необумовлену сторонами дію, направлену на протиправне заволодіння майном відповідача на суму 26665,00 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.12., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 19.07.12. о 10-40.
В судовому засіданні 19.07.12. представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідача у судовому засідання 19.07.12. заперечили проти задоволення позовних вимог, просили суд в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»відмовити.
В судовому засіданні представником відповідача 19.07.12. подано суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»письмові докази узгодження з Приватним підприємством «БНВ-Стройсервіс»змін до технічних умов виготовлення ємності в частині збільшення товщини стін ємності з 4 мм до 10 мм, а також докази внесення змін до Договору поставки від 13.02.12. за № 14 в частині зміни вартості, строків та технічних умов виготовлення ємності.
Суд клопотання відповідача про витребування доказів залишив без задоволення, оскільки предметом спору у даній справи є повернення суми попередньої оплати коштів за невиконання зобов'язання, а клопотання стосується узгодження змін до технічних умов виготовлення ємності в частині збільшення товщини стін ємності з 4 мм до 10 мм та докази внесення змін до договору поставки від 13.02.12. за № 14 в частині зміни вартості, строків, та технічних умов виготовлення ємності. Таким чином, докази, які позивач просив витребувати у позивача, у зазначеному вище клопотанні, не стосуються предмету спору у даній справі.
Також, представниками відповідача в судовому засіданні 19.07.12. подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю витребування від Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс»нових доказів, а саме: матеріалів розгляду прокуратурою Шевченківського району м. Запоріжжя скарги Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс»на постанову «Про відмову у порушенні кримінальної справи»від 11.07.12. у порядку ст. 99-1 КПК України»від 18.07.12. за № 18/07-2012.
Суд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишив без задоволення, оскільки, вказані обставини у клопотанні суд вважає такими, що не стосуються предмету спору у даній справі та враховуючи те, що судом залишено без задоволення клопотання відповідача про витребуванням доказів, у суду немає необхідності відкладати розгляд справи.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2130/12.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приватне підприємство «БНВ-Стройсервіс»(Продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»(Покупець) 13.02.12. уклали Договір № 14 (далі -Договір).
У відповідності з цим Договором, Продавець зобов'язується виготовити ємність із поліпропілену об'ємом 14 куб.м (Товар) в строки та на умовах цього Договору, у відповідності із Специфікаціями, приведених у Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору).
Згідно із п. 2.2 Договору, усі роботи виконуються відповідно до затверджених строків та графіку оплат.
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний внести авансовий платіж у розмірі 80 % від вартості робіт вказаних в п. 1.1 та повністю сплатити виконану роботу при підписанні акту виконаних робіт.
Строк оплати товару вказується в доданих Специфікаціях (п. 3.1 Договору).
Відповідач на вимогу суду надав Специфікацію № 1 від 13.02.12. до Договору на загальну суму 26665,00 грн., в якій вказано строки та умови поставки: перший платіж -передоплата 80 % від вартості Товару на р/р Продавця протягом трьох банківських днів з дати підписання даного Договору та Специфікації № 2; другий платіж -оплата 20 % від вартості Товару на р/р Продавця по факту виготовлення товару. Строком поставки Товару є 18 (вісімнадцять) календарних днів при умовах виконання Покупцем авансового платежу. Подана відповідачем Специфікація № 1 від 13.02.12. до Договору не підписана сторонами.
Згідно із п. 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, сторони несуть майнову відповідальність, передбачену цим Договором та діючим законодавством України.
Пунктами 8.1, 8.2 Договору встановлено, що спори, які виникли в процесі виконання Договору між сторонами, вирішуються шляхом переговорів, належним чином уповноваженими представниками сторін. В разі неможливості вирішення спору шляхом переговорів, він передається на розгляд до господарського суду за місцем знаходження відповідача.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не поставив оплачений позивачем Товар, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим зобов'язання відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом не виконано, сума попередньої оплати склала 26665,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із п.п. 9.1, 9.2 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.12. Договір може бути пролонгований або розірваний за взаємною письмовою згодою сторін.
Таким чином, термін дії Договору на час виконання зобов'язань не сплив. Доказів існування заяв щодо його розірвання матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 13.02.12. було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000014 на суму 26665,00 грн.
Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав у повному обсязі, а саме, ним перераховано відповідачу, у відповідності до п. 2.3 Договору, 21000,00 грн. (80 %) авансовий платіж та 5665,00 грн. (20 %), що підтверджується платіжними дорученнями № 21 від 13.02.12. та № 35 від 28.02.12. на загальну суму 26665,00 грн., належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах справи.
Отримання Приватним підприємством «БНВ-Стройсервіс»грошових коштів у сумі 26665,00 грн. від позивача відповідачем не заперечуються.
Відповідно до п. 3.5 Договору, право власності на продукцію переходе від Продавця до Покупця з моменту підписання Акту приймання-передачі Товару.
Приписами п. 4.1 Договору встановлено, що прийом продукції здійснюється належним способом уповноваженими представниками сторін з оформленням двостороннього акту приймання-передачі.
Відповідач на підтвердження своєї позиції не надав суду підписаного з боку сторін двостороннього акту приймання-передачі Товару та жодного іншого належного доказу, якій би підтверджував передання Товару позивачу.
Фотокартки, які були надані відповідачем та залученні до матеріалів справи, щодо завантаження Товару позивачу, суд не може прийняти як доказ передачі ємності позивачу, оскільки суд не має можливості ідентифікувати, який саме і кому було відвантажено Товар.
Суд наголошує, що згідно із ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не поставив позивачу Товар, за який позивачем було внесено попередню оплату загальною сумою 26665,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією поставити Товар, за який ним було перераховано на користь Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс»грошові кошти.
Відповідачем на вказану вище претензію було надано відповідь позивачу (№ 18 від 18.05.12.), де зазначено, що зобов'язання відповідача перед позивачем виконано у повному обсязі та належним чином. Також вказано, що відповідачем було направлено позивачу лист від 21.03.12. з проханням надати екземпляр акту приймання-передачі вказаного виробу та інших документів (видаткові накладні, договір, паспорта на ємність), але вказані документи відповідачем від позивача не були отримані.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 07.06.12., від 21.06.12., від 05.07.12. у відповідача витребовувався вказаний вище лист від 21.03.12. щодо надання екземпляру акту прийому-передачі продукції та інших документів, з доказами його направлення позивачу, але відповідачем на вимогу суду не було надано вказаного листа та доказів його направлення позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи, в зв'язку із відсутністю будь-яких доказів, встановлено, що товар позивачу відповідачем переданий не був, у зв'язку з чим позивач просить суд повернути йому грошові кошти у розмірі 26665,00 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належність доказів виконання зобов'язання, про яке заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.
Також, позивач на підставі п. 6.3 Договору, просить суд стягнути з відповідача 1415,82 грн. -пені за період часу з 14.02.12. по 21.07.12.
Пунктом. 6.3 Договору сторони передбачили, що у разі затримки поставки продукції з вини Продавця, останній, за вимогою Покупця, сплачує пеню у розмірі 0,1 % щоденно від суми невиконаних зобов'язань, але не більше 10 % вартості продукції по відповідній Специфікації.
Оскільки строк поставки Товару у Договорі сторонами не був обумовлений, позивач в уточненій позовній заяві провів розрахунок суми пені відповідно до подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства .
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, коли саме позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію (вимогу) про поставку Товару.
Відповідачем у своєму листі/відповіді № 18/05 від 18.05.12. на претензію (вимогу) вказано про отримання претензії від позивача наприкінці квітня, але не вказано точної дати.
Оскільки, позивачем не надано суду доказів відправки претензії відповідачу, враховуючи те, що обов'язок доказування покладається законом на позивача, суд позбавлений можливості встановити строк пред'явлення відповідачу претензії, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 1415,82 грн. -пені не підлягає задоволенню.
Крім того, слід зазначити, що суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ним подано заяву до Жовтневого РВ ЗГУ ГУМВС України у Запорізькій області, яка в ході перевірки була передана до Шевченківського РВ ЗГУ ГУМВС України у Запорізькій області «Про здійснення злочину», оскільки відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, саме вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «БНВ-Стройсервіс»(69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 92, код ЄДРПОУ 33755096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерал-Трейд»(02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 6; юридична адреса: 71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Леніна, 14, кв. 47, код ЄДРПОУ 36465211) 26665 (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. -суми попередньої оплати, 1529 (одну тисячу п'ятсот двадцять дев'ять грн.) 03 коп. -судового збору.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.07.12.
Суддя І.В. Давиденко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2012 |
Оприлюднено | 05.12.2012 |
Номер документу | 27816787 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Давиденко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні