Рішення

від 03.12.2012 по справі 5017/3064/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5017/3064/2012 За позовом: Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Втормет-Одеса"

про стягнення 47 470,50 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Загвоздіна Л.С., довіреність №Д/ЮС-69 від 26.09.2012р.

Від відповідача: не з`явився

В засіданні 03.12.2012 р. приймали участь представники:

Від позивача: Загвоздіна Л.С., довіреність №Д/ЮС-69 від 26.09.2012р.

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Втормет-Одеса" на користь ПАТ „Українське Дунайське пароплавство" 41 729,93 грн. заборгованості за договором №430-Т від 25.10.2011р., 4789,59 грн. пені, 950,98 грн. відсотків.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, в їх обґрунтування зазначає, що 25.10.2011р. між ПАТ Українське Дунайське пароплавство" та ТОВ „Втормет-Одеса" було укладено договір №430-ТС, згідно якого позивач надав відповідачу водолазні послуги, що підтверджується актами від 16.12.2011р. та від 30.12.2011р., підписаними відповідачем без жодних зауважень та претензій, на загальну суму 41 729,93 грн. Відповідач надані позивачем послуги не оплатив в обумовлені договором строки, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 41 729,93 грн., на яку позивачем було нараховано пеню в сумі 4789,59 грн. та три проценти річних в сумі 950,98 грн.

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

25.10.2011р. між ТОВ „Втормет-Одеса" (замовник) та ПАТ „Українське Дунайське пароплавство" (виконавець) було укладено договір №430-ТС, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, з моменту підписання договору і до 31.12.2011р. виконувати забезпечувальні та водолазні послуги МВБ „Тайфун" на 85 км р. Дунай. Забезпечувальні та водолазні роботи виконуються на підставі заявки замовника та погодженої сторонами специфікації цін на виконувані роботи у термін, обумовлений розділом 1 даного договору. Погоджена сторонами специфікація цін на виконувані роботи є невід'ємною частиною даного договору (Додаток №1) (п.п.1.1., 2.1.1. договору).

Як передбачено умовами п.п.3.1., 3.2., 3.3. договору №430-ТС від 25.10.2011р., вартість робіт визначається виходячи з погодженої сторонами специфікації цін і кількості відпрацьованого часу. Платежі за даним договором здійснюються замовником у такому порядку: аванс у розмірі 10 000 грн. з урахуванням ПДВ -1666,66 грн.; наступні платежі, з урахування оплаченого авансу, сплачуються замовником на користь виконавця протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами проміжних актів виконаних робіт за погодженими сторонами обсягами виконаних робіт, згідно з додатком №1 до цього договору. Залишковий розрахунок між сторонами за даним договором здійснюється протягом 5 банківських днів після завершення робіт. Сума остаточного розрахунку визначається як сума сплачених платежів, зазначених в актах прийому-здачі фактично виконаних робіт, підписаних сторонами, та сплачується згідно з виставленим виконавцем рахунком, враховуючи аванс.

Відповідно до п.4.1. договору №430-ТС від 25.10.2011р. термін виконання робіт встановлюється за погодженням сторін згідно з розділом 2 даного договору.

За положеннями п.6.2. договору №430-ТС від 25.10.2011р. у разі порушення термінів оплати замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості замовлення за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п.7.1. договору №430-ТС від 25.10.2011р., додаткової угоди №1 від 17.01.2012р. термін його дії встановлюється з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012р., але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторонами договору №430-ТС від 25.10.2011р. було підписано специфікацію цін на виконання забезпечувальних та водолазних робіт, згідно якої вартість роботи водолазів МВБ „Тайфун" під водою згідно з „Тарифним повідомленням" склала 1532,40 грн. за 1 годину, собівартість МВБ „Тайфун" в каботажі: на ходу -837,23 грн., на стоянці -491,02грн., всі ціни вказані з врахуванням ПДВ.

Так, на виконання договору №430-ТС від 25.10.2011р. позивач надав відповідачу забезпечувальні та водолазні роботи за актом від 16.12.2011р. на суму 18 676,07 грн., актом від 30.12.2011р. на суму 23 053,86 грн. Також в підтвердження наданих послуг позивач надав суду виписку із судового журналу №14 за 14-16.12.11р., №114 за 27-29.12.11р.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №ТС/П-155 від 21.02.2012р. про сплату вартості наданих за договором №430-ТС від 25.10.2011р. послуг, однак, відповіді не отримав.

Також, супровідним листом №ЦБ-442 від 18.07.2012р. позивач надіслав відповідачу акт звірки станом на 01.07.2012р., доказів підписання якого з боку відповідача суду не надано.

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену їх правову позицію, суд, вважає заявлені ПАТ „Українське Дунайське пароплавство" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Правовідносини, що виникли між сторонами із договору №430-ТС від 25.10.2011р., на думку суду, регулюються п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, що підтверджують виконання робіт, надання послуг та відсутність доказів, що підтверджують їх оплату відповідачем, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з ТОВ „Втормет-Одеса" 41 729,93 грн. заборгованості за договором №430-Т від 25.10.2011р.

Крім того, позивачем у відповідності до п.6.2. договору №430-ТС від 25.10.2011р. нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 4789,59 грн., із яких за актом від 16.12.2011р. за період з 26.12.2011р. -05.10.2012р. пеню нараховано в сумі 2205,79 грн., а за актом від 30.12.2011р. за період з 09.01.2010р. по 05.10.2012р. в сумі 2583,80грн.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України 13/110-11 від 27.04.2012р., №40/117 від 20.03.2012р.

Перевіривши розрахунки пені, зроблені позивачем, суд встановив, що пеню розраховано більш ніж за 9 місяців, у зв'язку з чим суд самостійно перерахував пеню, за результатом чого сума пені складає 3182,69 грн., із яких: за актом від 16.12.2011р. за період з 26.12.2011р. по 26.06.2012р. -1430,66 грн., за актом від 30.12.2011р. за період з 09.01.2012р. по 09.07.2012р. -1752,03грн.

Отже, за даних обставин мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, однак, з порушенням терміну нарахування штрафних санкцій, визначеного ч.6 ст.232 ГК України, з огляду на відсутність у договорі №430-Т від 25.10.2011р. домовленості сторін щодо зміни строку позовної давності для нарахування пені,

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені на суму 4789,59 грн. підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 3182,69 грн. пені.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 950,98 грн. три проценти річних, із яких за актом від 16.12.2011р. 437,48 грн. за період з 26.12.2011р. по 05.10.2012р., за актом від 30.12.2011р. 513,50 грн. за період з 09.01.2012р. по 05.10.2012р.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний період, наданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що він зроблений позивачем обґрунтовано, у зв'язку з чим підлягає судом задоволенню в повній мірі позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 950,98 грн. три проценти річних.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 41 729,93 грн. заборгованості за договором №430-Т від 25.10.2011р., 3182,69 грн. пені, 950,98 грн. відсотків.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1555,02 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог позивача.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 03.12.2011р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 26.10.2012 р. суд, приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Втормет-Одеса" (65063, м.Одеса, вул. Сегедська,1/4, код 35696855) на користь Приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська,28, код 01125821) 41 729 (сорок одну тисячу сімсот двадцять дев'ять) грн. 93 коп. заборгованості, 3182 (три тисячі сто вісімдесят дві) грн. 69 коп. пені, 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 98 коп. три проценти річних, 1555 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 02 коп. судовий збір.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 03.12.2012 р.

Суддя Малярчук І.А.