Постанова

від 26.11.2012 по справі 5011-10/4524-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р. Справа№ 5011-10/4524-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги розглянувши матеріали апеляційної скарги від 26.09.2012 року б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак» на рішення господарського суду м. Києва від 13.09.2012 року

а рішення

у справі № 5011-10/4524-2012 (головуючий суддя - Котков О. В.; судді - Самсін Р. І., Шаптала Є. Ю.)

за позовом Дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак»

про стягнення 620 780, 18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Горян Т.М. - дов.,

від відповідача: Дудник І.О. - дов.

ВСТАНОВИВ:

09.04.2012 року Дочірнє підприємство «Сан Кемікал Україна Лімітед» (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості по оплаті товару в сумі 619 541,10 грн. та втрат від інфляції в сумі 1 239,08 грн. (а.с.7-9).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання по оплаті грошових коштів за поставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2012 р. позовні вимоги позивача задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак» на користь дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед» 619 541, 10 грн. боргу, 1 239, 08 грн. інфляційних втрат та 12 415, 60 грн. судових витрат (а.с.153-157).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак», через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що судом при прийнятті рішення не з'ясовано всіх обставин справи, що мають значення для вирішення даної справи.

Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не прийнято до уваги те, що між сторонами у справі не існувало досягнутої домовленості та будь-яких зобов'язань; розрахунки позивача не підтверджені наявними матеріалами у справі та не доведено первинними бухгалтерськими документами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак» на рішення господарського суду від 13.09.2012 року у справі прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2012 року розгляд справи відкладено на 26.11.2012 року за клопотанням апелянта у зв'язку з необхідністю ознайомитися із матеріалами справи.

У судовому засіданні 26.10.2012 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2012 року у даній справі та відмовити позивачу у позові.

Представники Дочірнього підприємства «Сан Кемікал Україна Лімітед» заперечили доводи скаржника, просять рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов усних домовленостей у період з 01.01.2009 року по 10.12.2010 року позивач поставив відповідачу товар, а саме, поліграфічні лаки та фарби на загальну суму 1 176 026,64 грн., що підтверджено представленими у справі копіями видаткових накладних № 8 від 22.01.2009 року на суму 12 314, 40 грн., № 9 від 22.01.2009 року на суму 4 817, 88 грн., № 25 від 06.02.2009 року на суму 17 443, 92 грн., № 33 від 13.02.2009 року на суму 2, 40 грн., №38 від 24.02.2009 року на суму 29 939, 58 грн., № 55 від 05.03.2009 року на суму 2 595, 36 грн., № 72 від 20.03.2009 року на суму 11 647, 20 грн., № 83 від 25.03.2009 року на суму 48 737, 52 грн., № 84 від 25.03.2009 року на суму 372, 82 грн., № 103 від 03.04.2009 року на суму 2 702, 16 грн., № 131 від 23.04.2009 року на суму 23 505, 60 грн., № 132 від 23.04.2009 року на суму 7 755, 66 грн., № 187 від 11.06.2009 року на суму 1 557, 32 грн., № 194 від 24.06.2009 року на суму 6 563, 70 грн., № 226 від 20.07.2009 року на суму 26 782, 42 грн., № 250 від 07.08.2009 року на суму 529, 56 грн., № 253 від 07.08.2009 року на суму 21 307, 68 грн., № 257 від 13.08.2009 року на суму 23 551, 58 грн., № 265 від 21.08.2009 року на суму 18 549, 00 грн., № 278 від 31.08.2009 року на суму 13 413, 60 грн., №281 від 03.09.2009 року на суму 10 586, 79 грн., №296 від 11.09.2009 року на суму 21 070, 56 грн., №325 від 29.09.2009 року на суму 16 947, 00 грн., № 329 від 29.09.2009 року на суму 25 765, 48 грн., №368 від 21.10.2009 року на суму 38 985, 12 грн., № 379 від 28.10.2009 року на суму 2 700 грн., № 384 від 30.10.2009 року на суму 8 496, 90 грн., №402 від 11.11.2009 року на суму 10 984, 90 грн., №441 від 24.11.2009 року на суму 13 836 грн., №443 від 26.11.2009 року на суму 15 349, 31 грн., № 455 від 04.12.2009 року на суму 7 322, 59 грн., № 458 від 08.12.2009 року на суму 13 797, 60 грн., № 469 від 11.12.2009 року на суму 37 569, 24 грн., № 489 від 23.12.2009 року на суму 13 384, 80 грн., №4 від 12.01.2010 року на суму 15 240 грн., №53 від 11.02.2010 року на суму 35 144, 26 грн., № 54 від 11.02.2010 року на суму 1 284, 30 грн., № 64 від 12.02.2010 року на суму 27 268, 80 грн., №76 від 19.02.2010 року на суму 13 274, 16 грн., №121 від 15.03.2010 року на суму 12 835, 20 грн., №137 від 19.03.2010 року на суму 14 304 грн., № 164 від 02.04.2010 року на суму 30 013, 80 грн., №198 від 21.04.2010 року на суму 5 483, 40 грн., № 239 від 05.05.2010 року на суму 12 268, 80 грн., № 356 від 31.05.2010 року на суму 86 815, 26 грн., № 357 від 31.05.2010 року на суму 68 088 грн., № 358 від 31.05.2010 року на суму 91 554 грн., № 359 від 31.05.2010 року на суму 76 519, 20 грн., № 360 від 31.05.2010 року на суму 114 721, 06 грн., № 364 від 02.06.2010 року на суму 9 828, 50 грн., № 498 від 14.07.2010 року на суму 5 623, 80 грн., №567 від 11.08.2010 року на суму 14 335 грн., №640 від 07.09.2010 року на суму 13 113, 35 грн., № 694 від 23.09.2010 року на суму 7 538, 46 грн., №876 від 12.11.2010 року на суму 2 853 грн., № 958 від 10.12.2010 року на суму 7 034, 64 грн.

На кожну поставку товару позивачем виставлено рахунки: № 2 від 12.01.2009 року на суму 12 314, 40 грн., № 9 від 20.01.2009 року на суму 4 817, 88 грн., № 24 від 03.02.2009 року на суму 17 443, 92 грн., № 33 від 12.02.2009 року на суму 2, 40 грн., № 39 від 23.02.2009 року на суму 29 939, 58 грн., № 48 від 27.02.2009 року на суму 2 595, 36 грн., № 74 від 18.03.2009 року на суму 11 647, 20 грн., № 85 від 24.03.2009 року на суму 48 737, 52 грн., № 86 від 24.03.2009 року на суму 372, 82 грн., № 99 від 01.04.2009 року на суму 2 702, 16 грн., № 132 від 21.04.2009 року на суму 23 505, 60 грн., № 134 від 22.04.2009 року на суму 7 755, 66 грн., № 190 від 11.06.2009 року на суму 1 557, 32 грн., № 198 від 23.06.2009 року на суму 6 563, 70 грн., № 230 від 17.07.2009 року на суму 26 782, 42 грн., № 258 від 07.08.2009 року на суму 529, 56 грн., № 253 від 05.08.2009 року на суму 21 307, 68 грн., № 260 від 07.08.2009 року на суму 23 551, 58 грн., № 274 від 20.08.2009 року на суму 18 549, 00 грн., № 283 від 31.08.2009 року на суму 40 240, 80 грн., №287 від 01.09.2009 року на суму 15 962, 54 грн., №302 від 08.09.2009 року на суму 21 070, 56 грн., №332 від 29.09.2009 року на суму 16 947, 00 грн., № 316 від 17.09.2009 року на суму 25 765, 48 грн., №355 від 12.10.2009 року на суму 38 985, 12 грн., № 388 від 27.10.2009 року на суму 2 700 грн., № 394 від 30.10.2009 року на суму 8 496, 90 грн., №404 від 05.11.2009 року на суму 10 984, 90 грн., №438 від 23.11.2009 року на суму 13 836 грн., №444 від 25.11.2009 року на суму 15 349, 31 грн., № 452 від 02.12.2009 року на суму 21398, 58 грн., № 458 від 08.12.2009 року на суму 13 797, 60 грн., № 468 від 10.12.2009 року на суму 37 569, 24 грн., № 489 від 22.12.2009 року на суму 13 384, 80 грн., №4 від 12.01.2010 року на суму 15 240 грн., №13 від 14.01.2010 року на суму 35 144, 26 грн., № 22 від 21.01.2010 року на суму 1 284, 30 грн., № 64 від 12.02.2010 року на суму 27 268, 80 грн., №74 від 17.02.2010 року на суму 13 274, 16 грн., №122 від 15.03.2010 року на суму 12 835, 20 грн., №138 від 19.03.2010 року на суму 14 304 грн., № 164 від 01.04.2010 року на суму 30 013, 80 грн., №205 від 21.04.2010 року на суму 5 483, 40 грн., № 239 від 29.04.2010 року на суму 12 268, 80 грн., № 366 від 31.05.2010 року на суму 86 815, 26 грн., № 367 від 31.05.2010 року на суму 68 088 грн., № 368 від 31.05.2010 року на суму 91 554 грн., № 369 від 31.05.2010 року на суму 76 519, 20 грн., № 302 від 21.05.2010 року на суму 114 721, 06 грн., № 372 від 02.06.2010 року на суму 9 828, 50 грн., № 484 від 07.07.2010 року на суму 5 623, 80 грн., №568 від 05.08.2010 року на суму 14 335 грн., №647 від 06.09.2010 року на суму 13 113, 35 грн., № 691 від 20.09.2010 року на суму 7 538, 46 грн., №889 від 12.11.2010 року на суму 2 853 грн., № 956 від 07.12.2010 року на суму 7 034, 64 грн. Належним чином засвідчені копії видаткових накладних та рахунків наявні в матеріалах справи.(а.с.15-71).

Позивач стверджує, що відповідач лише частково розрахувався за товар на суму - 684 910,27 грн., що підтверджується випискою із картки рахунку 3.67 Розрахунку з покупцями за період з 01.01.2009 року по 31.08.2011 року.

21.11.2011 р. позивачем направлено відповідачу претензію-вимогу № 122 в якій просить погасити заборгованість за отриману продукцію в сумі 619 541, 10 грн. (а.с.71). Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку поштової кореспонденції. Претензія отримана відповідачем, але залишена без відповіді та задоволення.

За умовами ч. 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (пп. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду міста Києва що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором поставки, згідно якого, в силу ст. 265 ГК України, ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а друга сторона (покупець) приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як свідчать матеріали справи, позивач за накладними передав товар, а відповідач прийняв товар та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що направлення позивачем претензії є вимогою на оплату в порядку статті 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Твердження апелянта, що розрахунки позивача не підтверджено наявними у справі доказами та не доведено первинними бухгалтерськими документами точної суми оплати відповідачем за товар, спростовуються представленими в матеріалах справи належними доказами поставки товару, а саме: копіями видаткових накладних, які містять відомості про отримання товару повноважним представником відповідача, підпис якого засвідчено печаткою (або штампом) юридичної особи ТОВ «Мольва Метал Пак», рахунками на оплату (а.с. 15-70), а також карткою розрахунків між сторонами (а.с. 73-79), розрахунком боргу та інфляційних втрат (а.с. 80, 122, 135).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в силу вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак відповідач не надав суду будь-яких доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати товару, або оплати в сумі більшій ніж заявлено до стягнення позивачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених вимог та правомірність стягнення з відповідача боргу в сумі 619 541,10 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат - 1 239,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Нормами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, колегія суддів визнає правомірним нарахування, в порядку ст. 625 ЦК України, інфляційних втрат в сумі 1 239,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2012 року у справі № 5011-10/4524-2012 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу від 26.09.2012 року б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Мольва Метал Пак» на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2012 року по справі № 5011-10/4524-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2012 року у справі № 5011-10/4524-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-10/4524-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.