Ухвала

від 23.11.2012 по справі 2а/1270/6915/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2012 року справа №2а/1270/6915/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 р. у справі № 2а/1270/6915/2012 за позовом Приватного підприємства «Укрхімсіз» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про скасування наказу, скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправними висновків акту, визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про скасування наказу, скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправними висновків акту, визнання протиправними дій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 р. у справі № 2а/1270/6915/2012 позов задоволено частково.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовти в задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Судом встановлено, що ПП «Укрхімсіз» зареєстрований як юридична особа в ЄДР 10004027655, ідентифікаційний код 33503369, має свідоцтво № 100219368 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

ПП Укрхімсіз», його засновник та водночас директор Кужелев К.М. мав дві одиниці вантажного автотранспорту: автомобіль вантажний фургон FIAT DUCATO 290, автомобіль грузопасажирський MERCEDES BENZ 108D.

Листами № 5039/15-328 від 16.05.2011р. та від 19.06.2012р. №7030/22-204 ДПІ у м.Сєвєродонецьку звернулась до ПП «Укрхімсіз» з проханням надати документи щодо взаємовідносин з постачальниками TOB «Ідея-2004» та ПП „Завозінвест" за період з 01.11.2010 по 31.12.10р., а саме: реєстри отриманих та виданих накладних, податкові накладні, фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином - ТТН, довіреності на отримання ТМЦ, акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг); документи, що підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності.

Листом від 27.05.2012 на №5039/15-328 від 16.05.2011р. та від 19.06.2012р. №7030/22-204 до ДПІ надані наступні документи: реєстри отриманих та виданих накладних, податкові та видаткові накладні від постачальників TOB «Ідея-2004» та ПП „Завозінвест", господарські договори, укладені ПП «Укрхімсіз» з постачальниками TOB «Ідея-2004» та ПП „Завозінвест" на повторний запит ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 19.06.2012 №7030 позивач відмовив у видачі витребуваний документів, пославшись на ст.. 73 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Укрхімсіз» призначена згідно Наказу № 583-п від 25.07.12 року „Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки".

Відповідно до акту перевірки від 31.07.2012 року № 813/22-33503369 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Укрхімсіз» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Ідея-2004» (код33181570), ПП «Завозінвест» (код36324058) за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 р. встановлено порушення :

п.п.7.2.1. п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість на загальну суму 256019 грн., в тому числі за листопад 2010р. у сумі 154100 грн. та за грудень 2010р. у сумі 101919 грн.;

ст. ст. 203,215,216,228 ЦК України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ТОВ «Ідея-2004» (код 33181570), ПП «Завозінвест» (код 36324058) з ПП «Укрхімсіз ( код ЄДРПОУ 33503369).

Предметом апеляційного оскарження є визнання та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001352201 від 17 серпня 2012 року на суму 320023,75 грн. інші вимоги, в задоволенні яких, судом першої інстанції відмовлено не є предметом апеляційного перегляду.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено право осіб на нарахування податку та складання податкових накладних.

На підставі пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, які саме суми не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавці були включеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено сферу дії Закону.

Згідно з п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Необхідність підтвердження. господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні визаначає поняття первинного документа.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення": податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Також судом першої інстанції встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Ідея-2004» та ПП «Завозінвест» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 р. здійснювалися на підставі договорів на поставку ТМЦ № 01.09.10 від 01.09.2010 року, № 01.11.10 від 01.11.2010 р., договорами відступлення права вимоги та актами звірення взаємних розрахунків.

Реальність угод підтверджується посвідченнями про відрядження, податковими та видатковими накладними, витягами з рахунків банку про перерахування коштів за одержані ТМЦ, які були досліджені при перевірці.

Факт отримання матеріалів, та наявність у позивача, було встановлено довідкою відділу КРУ у м. Сєвєродонецьку, договором оренди складського приміщення, договорами, специфікаціями на продаж та поставку отриманих МТЦ, довіреностями на отримання, податковими та видатковими накладними, витягами з рахунків банку про перерахування коштів за продані ТМЦ.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначені підстави недійсності правочину.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету не тягне відповідальності інших учасників господарських відносин, та не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість. Таким чином, податкове повідомлення рішення Сєвєродонецької ДПІ № 0001352201 від 17.08.2012 року є противоправним та правомірно скасовано.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 р. у справі № 2а/1270/6915/2012 за позовом Приватного підприємства «Укрхімсіз» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про скасування наказу, скасування податкового повідомлення - рішення, визнання протиправними висновків акту, визнання протиправними дій - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 р. у справі № 2а/1270/6915/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п*ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.