Ухвала

від 01.10.2012 по справі 2а-14473/11/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14473/11/0170/19

01.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія"- Гусак Ігор Степанович, довіреність № б/н від 21.02.12 ;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 27.03.12 у справі № 2а-14473/11/0170/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія" (вул. Ж. Дерюгіної, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011522301 від 04 листопада 2011р., виданого на підставі акту перевірки № 15037/23-2/31284550 від 21.10.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0011522301 від 04 листопада 2011р., видане на підставі акту перевірки №15037/23-2/31284550 від 21.10.2011р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія" судовий збір в розмірі 28,23 гривень.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції було встановлено, що 10.10-14.10.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на підставі наказу № 3526 від 05.10.2011р., а також згідно зі ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 гл. 8 р. 2 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ПП "Південна цукрова компанія" за квітень, серпень та вересень 2010р., за результатами якої складено Акт перевірки за №15037/23-2/31284550 від 21.10.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в перевіреному періоді на загальну суму 16980грн., в тому числі: квітень 2010р. -2367грн., серпень 2010р. -2367грн. та вересень 2010р. -3417грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0011522301 від 04.11.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 16980,00грн. основного платежу та 4245,00грн. штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наявними у матеріалах справи докази, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність проведення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим перевірки позивача, без дотримання норм чинного податкового законодавства, так як підстави для проведення спірної позапланової невиїзної документальної перевірки взагалі не виникли, матеріалами справи підтверджено, що позивачем були надані документи на запит відповідача на підтвердження товарності господарських операцій з ПП "Південна цукрова компанія"за періоди квітень, серпень-вересень 2010р.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.04.2010р. між ПП "Південна цукрова компанія"(Продавець) та ТОВ "Кримська продовольча компанія"(Покупець) був укладений договір купівлі-продажу б/н, відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язався поставити Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цукор-пісок (товар) на умовах даного договору.

П. 2.1 договору було обумовлено, що поставка товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії товару вказується у накладних, що супроводжують кожну партію товару.

Розділом 3 договору встановлено, що ціна товару та вартість кожної партії обумовлюється окремо та встановлюється за згодою сторін. Кінцева вартість товару вказана у наданому Покупцю рахунку, а також у накладних. Ціна товару включає в себе вартість товару, тари та ПДВ. Розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України. Покупець здійснює оплату за товар на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 100% попередньої оплати.

На виконання даного договору, ПП "Південна цукрова компанія"було поставлено ТОВ"Кримська продовольча компанія"цукор, що підтверджується видатковими накладними: № 028 від 06.08.2010р. на суму 23400,00грн. (в т.ч. ПДВ 3900,00грн.), № 072 від 28.04.2010р. на суму 7100,00грн. (в т.ч. ПДВ 1183,33грн.), № 001 від 01.09.2010р. на суму 20500,00грн. (в т.ч. ПДВ 3416,67грн.), № 060 від 22.04.2010р. на суму 7100,00грн. (в т.ч. ПДВ 1183,33грн.), № 049 від 16.08.2010р. на суму 20375,00грн. (в т.ч. ПДВ 3395,83грн.) та № 005 від 02.08.2010р. на суму 23400,00грн. (в т.ч. ПДВ 3900,00грн.), всього на суму 101875,00грн. (в т.ч. ПДВ 20375,00грн.)

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії товарно-транспортних накладних, доставку цукру позивачу здійснював ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного з ним позивачем договору про надання транспортних послуг від 01.01.2010р.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що доводи відповідача про те, що відсутність у ПП "Південна цукрова компанія" власних транспортних засобів свідчить про безтоварність спірних господарських операцій, адже жодною нормою законодавства суб'єктам господарювання не забороняється залучати транспортні засоби інших осіб для здійснення господарської діяльності та перевезення товару.

Також судом першої інстанції вірно встановлена безпідставність висновків ДПІ про неналежне оформлення товарно-транспортних накладних: відсутні порядкові номери, не вказані номери маршрутних листів, не вказаний вид перевезення та адреса пункту відвантаження товару, а також відсутній запис, що свідчить про передачу цукру від постачальника товару -ПП "Південна цукрова компанія" на адресу покупця ТОВ "Кримська продовольча компанія", оскільки відсутність цих відомостей не робить їх недійсними.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частина 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

З наявних у матеріалах справ договорів, витратних накладних, товарно-транспортних накладнихі та інших документах, які містять обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", судом першої інстанції безперечно встановлена відповідність зазначених документів нормам чинного законодавства.

Наявні у матеріалах справи копії банківських виписок свідчать про те, що ТОВ"Кримська продовольча компанія" оплатило ПП "Південна цукрова компанія" отриманий цукор (арк. с. 108-139).

На підтвердження фактичного здійснення даних господарських операцій, ПП "Південна цукрова компанія" виписані також податкові накладні: № 28 від 06.08.2010р. на суму 23400,00грн. (в т.ч. ПДВ 3900,00грн.), № 72 від 28.04.2010р. на суму 7100,00грн. (в т.ч. ПДВ 1183,33грн.), № 01 від 01.09.2010р. на суму 20500,00грн. (в т.ч. ПДВ 3416,67грн.), № 60 від 22.04.2010р. на суму 7100,00грн. (в т.ч. ПДВ 1183,33грн.), № 49 від 16.08.2010р. на суму 20375,00грн. (в т.ч. ПДВ 3395,83грн.) та № 05 від 02.08.2010р. на суму 23400,00грн. (в т.ч. ПДВ 3900,00грн.), всього на суму 101875,00грн. (в т.ч. ПДВ 20375,00грн.)

Суми ПДВ, сплачені позивачем у квітні, серпні та вересні 2010 р. по операціям з ПП "Південна цукрова компанія", були віднесені позивачем до податкового кредиту за квітень 2010р. у сумі 2367грн., за серпень 2010р. у сумі 11196грн. та за вересень 2010р. у сумі 3417грн. відповідно.

Судом першої інстанції встановлено, що крім ПП "Південна цукрова компанія", позивачем у спірному періоді був придбаний цукор і у інших контрагентів, зокрема, в квітні 2010р. у ПП "Аніс-Агро"на підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2010р. на суму 19740,00грн.

01.02.2010р. між ПП "Полімер-Сервіс"(Орендодавець) та ТОВ "Кримська продовольча компанія"(Орендар) був укладений договір оренди нежитлового складського приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Ж. Дерюгіної, 6, загальною площею 100кв.м., з метою зберігання та оптової реалізації продукції. Цього ж дня між сторонами підписаний Акт приймання-передачі даного приміщення.

Судом першої інстанції також встановлено, що 01.01.2009р. між позивачем (Давалець) та ФОП ОСОБА_2 (Переробник) був укладений договір на фасовку готової продукції, відповідно до умов п. 1.1 якого Переробник надає Давальцю послуги по фасовці продукції -упаковує сировину Давальця (муку, крупу, макаронні вироби) на власному обладнанні.

Рух товару -цукру по складу підтверджують картки субконто: ТМЦ: Цукор ваговий за квітень, серпень та вересень 2010р. Розфасований цукор був реалізований, що підтверджується реєстрами податкових накладних на реалізацію цукру фасованого в розрізі контрагентів з кількістю цукру і сумою продажу.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

В силу п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Таким чином матеріалами справи безперечно підтверджується, що спірний податковий кредит підтверджується відповідними податковими накладними, наданими позивачем до перевірки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС "Аудит", АРМ "Бест Звіт", АІС "Реєстр платників податків" АІС "Облік податків і платежів", пошуково-довідкової системи ЦБД ДПА Україна, "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Матеріалами справи підтверджено реальність вчинених позивачем операцій з його прямим контрагентом, доходить висновку про те, що на підставі норм п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"сплачені позивачем у квітні, серпні та вересні 2010р. суми ПДВ правомірно віднесені ним до податкового кредиту.

Щодо висновків відповідача про нікчемність укладеної позивачем з ПП "Південна цукрова компанія" угод на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України, судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ПП "Південна цукрова компанія"правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Враховуючи викладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність усіх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 27.03.12 у справі № 2а-14473/11/0170/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська продовольча компанія" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова