Ухвала

від 22.10.2012 по справі 2а-2280/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2280/12/0170/15

22.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Фірма Оксамит"- Гаджиєва Ельнара Мазахирівна, довіреність № б/н від 17.02.12

представник відповідача, Приватного підприємства "Фірма Оксамит"- Макарова Тетяна Миколаївна, довіреність № б/н від 17.02.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 17.05.12 у справі № 2а-2280/12/0170/15

за позовом Приватного підприємства "Фірма Оксамит" (пр. Перемоги, 82 кв. 255, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки,1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Приватне підприємство "Фірма Оксамит" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 №0014792301 ДПІ в м. Сімферополі про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 202530 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2012 року позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма Оксамит" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0014792301 від 15.02.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 202530 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма Оксамит»2146 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була проведена невиїзна позапланова перевірка ПП "Фірма Оксамит"з питань перевірки взаємовідносин з ТОВ "ОБ "Чай Агропродукт" за березень 2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення п. 14.1.191 ст. 14. п. 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1.а п.187 ст. 187, п. 201.1. ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, у результаті чого донараховано податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 202529 грн.

За результатам перевірки був складений акт № 683/23-4/30025401 від 26.01.2012 р., в основу якого покладені висновки про те, що не можливо підтвердити реальність фінансово-господарської операціями між підприємствами. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в сілу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів.

На підставі акту перевірки податковим органом були прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 №0014792301 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 202530грн.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно податкової декларації з ПДВ наданої ПП "Фірма Оксамит"у ДПІ в м.Сімферополь за березень 2011р. вх. №9002315073 від 19.04.2001 р. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає за даними платника - 4459грн. (р. 18).

За даними податкової звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2011 року, останнім відображена у рядку 17 податкової декларації сума податкового кредиту у розмірі 208845 грн., в тому числі, по операціям з ТОВ "ОБ "Чай -Агропродукт"- 202528,86 грн. (додаток 5 декларації).

За даними перевірки позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту складає - 206988 грн. (р. 18).

Таким чином, податковим органом зі складу податкового кредиту була виключена сума у розмірі 202529 грн. по операціям з придбання товару у ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт", у зв'язку з чим донараховані податкові зобов'язання у сумі 202529 грн.

Підставою для виключення цієї суми зі складу податкового кредиту є визнання податковим органом нікчемною угоду між позивачем та його постачальником, оскільки не можливо підтвердити реальність фінансово-господарських операцій між підприємствами за березень 2011 р..

Перевіряючи товарність господарської операції між позивачем та ТОВ "ОБ "Чай- Агропродукт", судом першої інстанції вірно встановлено наступне.

01 березня 2011 року між ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт"(продавець) та ПП "Фірма Оксаміт" (покупець) укладений Договір купівлі-продажу №0103-2. Згідно п. 1 Договору №0103-2 передбачено, що Продавець зобов'язується передати товар згідно заявки, а Покупець прийняти та сплатити товар в кількості, згідно накладної.

На виконання вказаної угоди ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт" поставило позивачу товар в асортименті та кількості, вказаної в накладних.

Вказана господарська операція підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, які відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно визначено, що по даті отримання платником податків товарів, що підтверджено податковими накладними, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у позивача виникло право на формування податкового кредит у березні 2011 року - сума ПДВ - 202528,87 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що факт отримання товару підтверджується також договором-заявкою на транспортне обслуговування, товарно-транспортними накладними, актом приймання -передачі послуг по організації перевозки грузив автомобільним транспортом від 19.03.2011 року.

На підставі отриманих податкових накладних на суму ПДВ 202529 грн. відповідно до п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ПП "Фірма Оксамит"нарахувало в березні 2011 р. податковий кредит у сумі 202529 грн. та включило його до податкової декларації за березень 2011 р.

Таким чином, ПДВ в сумі 202529 грн. включений позивачем до складу податкового кредиту за березень 2011 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Також з наявних у матеріалах справи копії платіжних доручень вбачається, що позивачем здійснена оплата вартості товару в тому числі ПДВ.

Загалом позивачем здійснена оплата вартості товару на суму 1215173,49 грн., в тому числі ПДВ -202528,87 грн.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що сума податку на додану вартість - 202528,87 грн. була сплачена ПП "Фірма Оксамит", зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця -ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт".

З матеріалів справи також вбачається, що отримані товари були оприбутковані та використані ПП "Фірма Оксамит"у господарської діяльності, що підтверджується наступною реалізацією товару стороннім споживачам з метою отримання прибутку, податкові зобов'язання по взаємовідносинам з якими були відображені позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, у зв'язку з чим, за результатами взаємовідносин з ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт" відбулася зміна в структурі активів та зобов'язань платника податку -ПП "Фірма Оксамит".

Таким чином, отримання товару за операцією з придбання яких ПП "Фірма Оксамит"в березні 2011 р. нарахувало податковий кредит у сумі 202528,87 грн., використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Матеріалами справи безперечно підтверджено, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт"в березні 2011 року з метою їх використання у господарської діяльності позивачем.

Крім того судом першої інстанції вірно визначено, що податковим органом вже було перевірено правомірність формування податкового кредиту позивачем у березні 2011 р., про що складена довідка від 20.06.2011 року №837/23-4/33849420, та будь-яких порушень податкового законодавства з боку позивача встановлено не було.

Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про безпідставність висновків відповідача про нікчемність укладеного з ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт"договору з тих підстав, що постачальник позивача не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності, а саме: основних фондів, виробничих потужностей та транспортних засобів, виходячи з встановленої товарності господарської операції між позивачем та ТОВ "ОБ "Чай-Агропродукт" та встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом першої інстанції вірно визначено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи безперечно підтверджено отримання товару для подальшого використання в господарської діяльності, що свідчить про те, що господарська операція між позивачем та його постачальником була спрямована на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарської операції, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

А отже безпідставним є висновок відповідача про нікчемність угоди між ПП "Фірма Оксамит" та його контрагентом, оскільки матеріалами справи підтверджена товарність господарської операції між позивачем та його контрагентом, яка була спрямована на отримання матеріального результату господарської діяльності та привела до зміни майнового стану платнику податків.

Враховуючи викладені обставини справи, судом першої інстанції безперечно встановлена протиправність податкового повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0014792301 від 15.02.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 202530 грн.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 17.05.12 у справі № 2а-2280/12/0170/15 за позовом Приватного підприємства "Фірма Оксамит" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова