Рішення

від 28.11.2012 по справі 2604/1639/2012

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2604/1639/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"28" листопада 2012 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого -судді Чех Н.А.

при секретарях -Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення подвійної суми завдатку,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 04.07.2011 року, між нею та ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно довідки, виданою виконкомом Глевахської сільської ради, змінена фактична адреса - АДРЕСА_2, та земельної ділянки, на якому вищевказаний будинок розташований, площею - 0,0652 га, цільове призначення якої - під будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3221455300:01:032:0096. Як зазначено у п. 2.3. попереднього договору, вони з відповідачем зобов'язались в майбутньому, а саме до 05.09.2011 року, нотаріально зареєструвати основний договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Відповідно до п. 2.1. попереднього договору, вартість всього об'єкту нерухомості, яка узгоджена сторонами, складає 680 000 грн., що в еквіваленті на день підписання договору становило 85 000 доларів США, за курсом 1 долар США -8 гривень. Згідно п. 4.3 попереднього договору, набувач гарантує придбання об'єкту нерухомості у власність в порядку, передбаченим цим договором, і для забезпечення виконання договору передає, а власник отримує в рахунок належних з набувача по договору відчуження об'єкту нерухомості платежів, суму в розмірі 24 000 грн., що еквівалентно 3 000 доларів США за домовленістю сторін. 04.07.2011 року вона (позивач) уклала договір с СПД ОСОБА_4 про надання інформаційно - посередницьких послуг з питань продажу житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, на якому вищевказаний будинок розташований, площею - 0,0652 га, кадастровий номер - 3221455300:01:032:0096. Того ж дня, в присутності брокера ОСОБА_4 вона (позивач) передала ОСОБА_3, який представляв інтереси ОСОБА_2 та діяв на підставі довіреності (реєстраційний номер 36067775 від 04.07.2011 р.) гарантійну суму 24 000 грн., у відповідності до п. 4.2. попереднього договору. Передача грошей та підписання договорів здійснювалася за адресою м. Київ, вулиця Басейна 19, офіс 15. 03.09.2011 року, виконуючи умови попереднього договору, нею (позивачем) були відправлені телеграми з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де вона просила останніх з'явитися 05.09.2011 року в офіс приватного нотаріуса ОСОБА_6, що знаходиться в м. Києві по вул. Мечнікова, 2, для виконання взятих на себе зобов'язань передбачених попереднім договором від 04.07.2011 року. В назначений час основний договір купівлі-продажу підписаний не був, оскільки 05.09.2011 року власник об'єкту нерухомості ОСОБА_2, в присутності брокера ОСОБА_4 та приватного нотаріуса ОСОБА_6 повідомив, що об'єкт нерухомості був проданий 08.07.2011 року іншим покупцям в присутності його представника ОСОБА_3 Сам ОСОБА_3 на місце посвідчення договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості не з'явився. За умовами попереднього договору від 04.07.2011 року та у відповідності до п. 4.5 цього договору, у випадку відмови власника від своїх зобов'язань за даним договором, він в триденний строк зобов'язується повернути набувачу отриману від нього грошову суму, вказану в договорі та сплатити набувачу штраф в розмірі 100 відсотків від цієї суми. Отже, враховуючи умови договору відповідач ОСОБА_2 повинен повернути суму отриманого завдатку в розмірі 24 000 грн. та таку ж суму штрафу, а всього 48 000 грн. В судовому засіданні позивач підтримала усі обставини викладені в позовній заяві та позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь кошти в розмірі 48 000 грн. та судові витрати. Додатково пояснила, що 04.07.2011 року був укладений попередній договір в присутності брокера між нею та ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, на купівлю будинку та земельної ділянки. Угода повинна була бути укладена до 05.09.2011 року. У ОСОБА_3 була нотаріально посвідчена довіреність від ОСОБА_2 Одночасно з попередній договором, вона уклала договір з брокером. В кінці липня 2011 року вона приїздила до смт. Глеваха, і зрозуміла, що будинок продано, оскільки там робився ремонт. 05.09.2011 року вона направляла телеграми щоб зустрітися з відповідачам у нотаріуса, але як з'ясувалося, будинок був проданий ще 08.07.2011 року іншим людям. Зазначила, що вона передала ОСОБА_3, згідно попереднього договору, кошти в сумі 24 000 грн. Оскільки, основний договір не був укладений з вини сторони відповідача, вона має право на отримання крім основної суми в розмірі 24 000 грн., і штраф в розмірі сплаченої нею суми. Не заперечувала того, що вона передала кошти саме ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити у їй задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях, та скасувати заходи забезпечення позову. Пояснив, що попередній договір укладено між позивачем та ОСОБА_3 Він особисто гроші від ОСОБА_3 не отримував. Зазначив, що він підписав попередній договір з іншою особою, а доручення видав ОСОБА_3 для того, щоб останній оформив договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки з іншим покупцем, оскільки він (відповідач) від'їжджав. Довіреність на ОСОБА_3 він видав 04.07.2011 року. До вересня 2011 року він не знав про позивача ОСОБА_1 Будинок та земельна ділянка були продані 08.07.2011 року, він особисто був при укладенні договору. Зазначив, що ОСОБА_3 є його знайомим, але про кошти позивача ОСОБА_3 нічого не казав. ОСОБА_3 повинен був знайти покупця на будинок. Коли оформлював договір купівлі-продажу з новим власником був присутній і ОСОБА_3 Зауважив, що він подавав позов до ОСОБА_1 про визнання попереднього договору недійсним, в задоволенні якого було відмовлено, оскільки в силу ст. 220 ЦК України він є нікчемним.

Співвідповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про відкладення розгляду справи з поважних причини чи розгляд справи за його відсутності не надсилав.

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_4, яка показала, що вона є брокером. Вперше познайомилася з ОСОБА_2, оформляли угоду, де він був покупцем. Через декілька місяців прийшов ОСОБА_3, оформляли продажу. Оскільки ОСОБА_2 не міг бути присутній, оформили довіреність. На попередній договір приїхали ОСОБА_3 з довіреністю від ОСОБА_2 та позивач. ОСОБА_3 мав увесь пакет документів. Кошти були передані ОСОБА_3 Оскільки необхідно було надати новий державний акт на землю («відрізати кусок»), був великий строк для оформлення самої угоди купівлі-продажу. Десь за тижні три до оформлення угоди, виникла необхідність пролонгації попереднього договору, тому вона звернулася до нотаріуса, де і дізналася, що об'єкт вже продано. Тоді зустрілися з ОСОБА_2, який сказав, що договір з ОСОБА_1 для нього новина, і що все вирішить, тому усіх офіційно запросили до нотаріуса в день укладення договору. Сам ОСОБА_2 казав, що він не в курсі справ з ОСОБА_1, але усі питання закриє. Зауважила, що ОСОБА_2 вона знає ще до укладення попереднього договору з позивачем, коли оформляли документи на нього і на ще двох. Реальними власниками були ОСОБА_3 і його дядько, а оформили на ОСОБА_2 Коли на зустріч приїхав ОСОБА_3, він сказав, що він не в курсі того, що договір купівлі-продажу оформлено не на позивача, а на інших, ще він сказав, що ОСОБА_2 йому не заплатив, і доки він не отримує свою частину грошей, він не може повернути гроші позивачу. Зауважила, що ОСОБА_3 прийняв гроші від позивача, він особисто їх отримав. Це було при ній (свідкові), крім того, це вказано в розписці про завдаток. ОСОБА_3 казав, що його також обманули, так як ОСОБА_2 продав будинок, коштів йому не віддав. ОСОБА_3 оплачував послуги брокера, коли ОСОБА_2 купував будинок. Зауважила, що при оформленні договору з ОСОБА_1 у ОСОБА_3 були усі необхідні документи.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що 04.11.2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_3, був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна. Даний договір нотаріально не посвідчувався. Відповідно до пункту 1.1 цього договору сторони зобов'язалися в майбутньому укласти і нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу жилого будинку, який розташований в АДРЕСА_1, згідно довідки, виданою виконкомом Глевахської сільської ради, змінена фактична адреса - АДРЕСА_2, та земельної ділянки, на якому вищевказаний будинок розташований, площею - 0,0652 га, цільове призначення якої - під будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер 3221455300:01:032:0096. Покупець зобов'язався купити вказаний об'єкт нерухомості і оплатити власнику вартість, в розмірі 680 000 грн., що еквівалентно 85 000 доларам США. Договір купівлі-продажу нерухомості повинен був бути укладеним між власником та покупцем і нотаріально посвідченим в строк до 05.09.2011 року. Відповідно до п. 4.1 попереднього договору власник гарантує, що він є власником об'єкта нерухомості, на законних підставах і відповідно до ст. 659 ЦК України свідчить про відсутність прав третіх осіб на відчуження об'єкту третім особам в майбутньому, об'єкт нерухомості на дату підписання попереднього договору не проданий, не закладений, не подарований, не знаходиться в оренді, в спорі і під арештом, не переданий у власність установчого фонду та інше. Згідно з п. 4.3 договору покупець гарантував купівлю об'єкту нерухомості у власність в порядку, встановленому даним договором, і для забезпечення виконання договору передає, а власник приймає в рахунок належних з покупця по договору відчуження об'єкту нерухомості платежів, суму в розмірі 24 000 грн., що еквівалентно 3 000 доларам США по домовленості сторін.

Таким чином, в суді було встановлено, що позивач відповідно до умов попереднього договору передав, а ОСОБА_3, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності, прийняв в рахунок оплати об'єкта нерухомості кошти в розмірі 24 000 грн., що еквівалентно 3 000 доларам США.

Встановлено і те, що основний договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості в строк до 05.09.2011 року не був укладений, оскільки об'єкт нерухомості був проданий сторонній особі 08.07.2011 року особисто ОСОБА_2

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або нерухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Завдаток є видом цивільно-правової відповідальності. Він виконує свою мету шляхом звернення грошових стягнень з боржника у разі порушення ним зобов'язання.

Відповідно до ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. Тобто, для боржника, який порушив зі своєї вини зобов'язання, настає правовий наслідок -втрата завдатку, а якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути завдаток боржникові, а також сплатити боржнику суму в розмірі завдатку. Відповідальність за порушення умов договору передбачено і самим договором пунктами 4.3 та 4.4.

Відповідно до ст.ст. 237, 238 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Основним правом представника є повноваження діяти від імені і за рахунок особи, яку він представляє. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

В матеріалів справи встановлено, та підтверджено відповідачем ОСОБА_2, що ним була видана 04.07.2011 року нотаріально посвідчена довіреність на ім'я ОСОБА_3 Згідно даної довіреності ОСОБА_2 діючи вільно, свідомо, цілеспрямовано та добровільно, розуміючи значення своїх дій, бажаючи настання правових наслідків обумовлених нижче, на підставі усного безоплатного договору доручення між ним та повіреним про представництво його інтересів перед третіми особами, видав довіреність ОСОБА_3 представляти його (ОСОБА_2) інтереси в державних, громадських, господарських та в інших підприємствах, установах, організаціях, перед посадовими та фізичними особами, з питання продажу, міни житлового будинку, розташований за адресою: АДРЕСА_2, та земельної ділянки, на якому вищевказаний будинок розташований, площею, кадастровий номер 3221455300:01:032:0096. Для чого надав ОСОБА_3 право: подавати, одержувати документи, що стосуються вищевказаного нерухомого майна, сплачувати вартість послуг за оформлення документів, провадити платежі, подавати заяви, розписуватися в отриманні документів, підписувати договори купівлі-продажу, міни (в разі необхідності попередній договір) на належні йому (ОСОБА_2) земельну ділянку та житловий будинок, одержувати належні йому (ОСОБА_2) грошові суми за продані земельну ділянку та житловий будинок. За цією довіреністю представник вправі самостійно, на власний розсуд, визначити терміни, суми та інші умови договорів, який він має право укладати від його (ОСОБА_2) імені щодо вказаної земельної ділянки та житлового будинку.

Посилання відповідача ОСОБА_2 про те що, йому не було відомо про наявність попереднього договору з ОСОБА_1, те, що він його не підписував, і коштів від ОСОБА_1 не отримував не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до довіреності, яка оформлена відповідно до вимог законодавства України, ОСОБА_3 діяв від імені та в інтересах ОСОБА_2 Доказів того, що на момент укладання попереднього договору (04.07.2012 року) довіреність була скасована відповідно до ст. 248 ЦК України суду не надано.

Не приймається до уваги і посилання ОСОБА_2 на те, що попередній договір є нікчемним в силу ст. 220 ЦК України, оскільки в даному судовому спорі позивач не ставить питання про визнання попереднього договору дійсним, чи щодо зобов'язання укласти основний договір на підставі вказаного попереднього договору, предметом спору є завдаток, який позивач передав в рахунок оплати за придбання в майбутньому житлового будинку та земельної ділянки, та не з вини якої основний договір не було укладено. Попередній договір є лише доказом того, що кошти були передані позивачем відповідачу ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_3 на підставі довіреності.

Відповідно до cт. 1212 ЦК України майно (в тому числі, грошові кошти), набуте або збережене особою за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, вважається безпідставно набутим майном. У цій же статті визначається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем були передані відповідачу ОСОБА_2 кошти -24 000 грн., які безпідставно утримуються останнім значний час, вказана сума має бути повернута ОСОБА_2 позивачу. Враховуючи те, що ОСОБА_2 через свою довірену особу ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання сплатити штраф у розмірі 24 000 грн. у разі не укладення договору купівлі-продажу, то і дана сума штрафу 24 000 грн. має бути стягнута з ОСОБА_2 на користь позивача.

З приводу прохання відповідача, озвученого в судових дебатах, про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в даному випадку заходи про забезпечення позову не підлягають скасуванню на підставі ст. 154 ЦК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір -480,0 грн., дані витрати підлягають відшкодуванню відповідачем ОСОБА_2 на користь позивача. Судові витрати та стягнення коштів підлягають стягненню саме з ОСОБА_2, оскільки позовних вимог до співвідповідача ОСОБА_3 позивачем не пред'являлося.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 237, 238, 239, 570, 571, 1212 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 215-218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 000 грн. в рахунок повернення завдатку та додатково сумув у розмірі завдатку - 24 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 480 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: