Постанова

від 17.09.2012 по справі 3-2576/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-0590/736/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Повзло В.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку справу про адміністративне правопорушення за скаргою начальника ОСОБА_1 на постанову судді Харцизького міського суду Донецької області від 22 грудня 2011 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винною у скоєнні правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, накладеноь адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою суду, 05.12.2011 року при перевірці ФОП ОСОБА_1 було встановлено триваюче порушення в частині здійснення господарської діяльності без ліцензіі за період з 01.10.2008 року по 30.06.2011 року, порушення триває з моменту скоєння до виявлення перевіркою, згідно акту № 2844/17-3/2010422325 від 22.11.2011 року.

В своїй апеляції та клопотанні до неї ОСОБА_1 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, а постанову судді скасувати, постанову суду скасувати за відсутністю в її діях складу правопорушення. Вказує, що суд належним чином не повідомляв її про день та час розгляду справи, розглянув справу у її відсутність, рішення по справі вона отримала лише 16.08.2012 року. Вважає, що порушень законодавства не допускала.

В судове засідання Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 з*явилась, їй були роз*яснені її права передбачені ст. 268 Кодексу про адміністративні правопорушення України, відводу судді від неї не надійшло. Підтримала доводи апеляціі, просила скасувати постанову суду, провадження по справі - закрити.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, за таких підстав.

В своєму клопотанні ОСОБА_1 зазначає, що оскільки вона не знала про час та дату розгляду матеріалів справи, а постанову суду отримала лише 16.08.2012 року.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що у справі відсутній жодний доказ як отримання останньою судової повістки, так і своєчасного отримання рішення суду по справі - відсутній підпис правопорушника за отримання повістки.

За таких обставин вважаю за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

За змістом ч.1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, разом з іншими вимогами, зазначається суть правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, разхом з іншими обов'язковими відомостями, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Разом з тим, як з Протоколу про адміністративне правопорушення № 118 від 05.12.2011 року (а.с.1), не вбачається, саме в чому звинувачувалась особа , які вона вчинила певні дії, що складають правопорушення.

Аналогічно і з постанови суду першої інстанції (а.с.8) не вбачається в чому полягає суть правопорушення. правопорушення.

Разом з тим, встановлення таких обставин має суттєве значення при прийнятті рішення по даній справі.

За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню як незаконна та немотивована у зв'язку з порушення вимог ст. 283 КУпАП.

Що стосується доводів апеляціі про відсутність складу правопорушення, то суд апеляційної інстанціі позбавлений можливості дати оцінку вказаним доводам, так як належним чином протокол уповноваженою особою не був складений, так і суд першої інстанціі не мотивував своє рішення стосовно суті правопорушення.

Вказівка суду першої інстанціі на Акт перевірки, як на документ, саме в якому і містяться обставини, які і є складом правопорушення - є неприпустимим, так як суд повинен встановити такі обставини сам у рішенні, при наявності конкретного обвинувачення саме у Протоколі.

Крім того, згідно Протоколу (а.с.1) ОСОБА_1 звинувачувалась у скоєнні триваючого порушення в частині здійснення господарської діяльності без ліцензіі за період з 01.10.2008 року по 30.06.2011 року. Порушення тривало з моменту скоєння до виявлення перевіркою (акт від 22.11.2011 року).

З Акту перевірки (а.с.2 -5) вбачається, що перевірка ОСОБА_1проведена 15.11.2011 року за період з 01.10.2008 року по 15.11.2011 року.

Аналіз протоколу у вказаній частині надає можливість зробити висновок про те, що правопорушення, в скоєнні якого звинувачувалась ОСОБА_1, на думку уповноваженої особи, яка складала протокол, тривало з 01.10.2008 року по 30.06.2011 року.

Аналіз діючого законодавства дає можливість зробити висновок про те, що триваючим є правопорушення (дія або бездіяльність), яке виражається в тривалому безперервному невиконанні або неналежному виконанні обов'язків покладених на правопорушника законом і характеризується безперервним здійсненням складу певного протиправного діяння.

Триваюче правопорушення припиняється або втручанням органів влади (наприклад, податкових) або самим правопорушником з власної волі або за збігом якихось обставин, що перешкоджають подальшому вчиненню правопорушення.

Таким чином, згідно з протоколом, інкриміноване правопорушення відбувалося з 01.10.2008 року по 30.06.2011 року, а з 30.06.2011 року правопорушення слід вважати закінченим не у зв'язку з втручанням органів Державної податкової інспекції, а самим правопорушником з власної волі, про що свідчить дата завершення правопорушення, встановлена податковою інспекцією як 30.06.2011 року, а не 15.11.2011 року , тобто дата проведення позапланової перевірки.

За таких обставин, строки накладення адміністративного стягнення, по даній справі починаються з 30.06.2011 року, а стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяця з дня вчинення правопорушення, тобто по 30.09.2011 року.

Крім того, відповідно до вимог п. 7 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо закінчені строки, передбачені ст.. 38 того ж кодексу.

Правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 хоча є триваючим, але за протоколом є закінченим самим правопорушником 30.06.2011 року.

Початком провадження по справі про адміністративне правопорушення є складання відповідного протоколу щодо конкретної особи.

З огляду на викладене, слід визнати, що строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за дії, викладені в протоколі, були закінчені не тільки на час прийняття судом постанови, а й на час складання протоколу.

Таким чином, уповноважена особа Державної податкової інспекції у м. Харцизьку не мала законних підстав для складання саме 05.11.2011 року протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1

Суд на порушення вимог ст. 278 Кодексу про адміністративні правопорушення України при підготовці справи к розгляду не звернув на це уваги, та не прийняв рішення про закриття провадження по справі в звязку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин постанова суду, як незаконна, підлягає скасуванню.

Приймаючи по справі нове рішення, та вирішаючи питання про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні, звертаю увагу на те, що єдиним доказом вини, на думку особи, яка складала протокол, є Акт документальної перевірки Харцизької ДПІ.

Такий акт оскаржений ОСОБА_1 відповідно вимог діючого законодавства до Донецького окружного адміністративного суду, справа розглядалася також Донецьким апеляційним адміністративним судо, рішення по справі прийнято 02.08.2012 року (а.с.25-26).

Згідно вимог п. 56. 22 Податкового кодексу України - якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом.

Таким чином, оскільки такий Акт був оскаржений, на його данних не може ґрунтуватися обвинувачення особи.

Інших доказів по справі вини ОСОБА_1 не має, тому в її діях відсутній склад інкримінованого правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді судді Харцизького міського суду Донецької області від 22 грудня 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу про адміністративні правопорушення України в зв,язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Суддя