Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а-11497/12/0170/8

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2012 р. (10:35 год.) Справа №2а-11497/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТ СЕРВІС»

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: Котлярова О.В., довіреність № 87/10/10-024 від 03.03.12р.;

від відповідача: не з'явився,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТ СЕРВІС» про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 227 083,89 грн., в т.ч. пеня у розмірі 1 730,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у порушення норм Податкового кодексу України не сплачена самостійно нарахована у податкових деклараціях орендна плата в розмірі 225353,67 грн., за що податковим органом нарахована пеня в розмірі 1730,22 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 18.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2012 року надав пояснення, згідно яких в позовній заяві допущена помилка в сумах самостійно нарахованої відповідачем заборгованості орендної плати з юридичних осіб, в тому числі станом на 01.03.12р. - 30047,19 грн. (за січень 2012 року), 30.03.12р. - 30047,19 грн. (за лютий 2012 року), 30.04.12р. - 30047,19 грн. (за березень 2012 року), 30.05.12р. - 30047,19 грн. (за квітень 2012 року), 30.06.12р. - 30047,19 грн. (за травень 2012 року), 30.07.12р. - 30047,19 грн. (за червень 2012 року), 30.08.12р. - 30047,19 грн. (за серпень 2012 року).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - поштовою кореспонденцією. Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутність його представника не надсилав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС) є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕТ СЕРВІС» (далі - ТОВ «КЕТ СЕРВІС») зареєстроване у якості юридичної особи 29.11.2006 року, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.4-14) та знаходиться на обліку у ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 226/29-0 від 15.05.2008 року (а.с.15).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ «КЕТ СЕРВІС» самостійно подана до ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС звітна податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2011 рік № 2399, якою відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання в загальному розмірі 180282,92 грн., у тому числі за січень 2011 року в сумі 15023,54 грн., за лютий - грудень 2011 року по 15023,58 грн. за кожен місяць (а.с.17-22).

Відповідачем заборгованість з плати за землю за 2011 рік була частково погашена. Непогашеною залишилася заборгованість з плати за землю за грудень 2011 року в розмірі 15023,58 грн., що підтверджується витягом з особового рахунку відповідача (а.с.39-44).

Крім того, ТОВ «КЕТ СЕРВІС» самостійно подана до ДПІ у м. Євпаторії АРК ДПС звітна податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) за 2012 рік № 3313, якою відповідачем самостійно нараховане податкове зобов'язання в загальному розмірі 360565,84 грн., у тому числі за січень 2012 року в сумі 30047,19 грн., за лютий - грудень 2012 року по 30047,15 грн. за кожен місяць (а.с.23-26).

На день звернення позивача з адміністративним позовом до суду за відповідачем обліковується заборгованість з плати за землю за січень - липень 2012 року в розмірі 210330,09 грн.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість з плати за землю в загальному розмірі 225353,67 грн., у тому числі 15023,58 грн. за грудень 2011 року та 210330,09 грн. за січень - липень 12012 року.

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нормами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість з плати за землю за в розмірі 225353,67 грн.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

На підставі зазначених норм податковим органом за несвоєчасну сплату заборгованості з плати за землю за грудень 2011 року, січень - липень 2012 року відповідача нарахована пеня в розмірі 1730,22 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми боргу податковий орган повинен був відповідно до ст. 59, п. 95.2 ст. 59 Податкового кодексу України надіслати відповідачу податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу вимогу № 469 від 03.10.2011 року на загальну суму 15023,58 грн., яка не була отримана відповідачем та повернулася з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання (а.с.27).

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку у розмірі 225353,67 грн. за грудень 2011 року, січень - липень 2012 року та 1730,22 грн. пені є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕТ СЕРВІС» (ЄДРПОУ 34671069; АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, б. 7А; р/р 26004228023400, АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 227083,89 грн. заборгованості, у тому числі 225353,67 грн. з плати за землю за грудень 2011 року, січень - липень 2012 року та 1730,22 грн. пені на р/р 33219812700015, отримувач: місцевий бюджет м. Євпаторії (код 37940108), банк отримувача: Управління Держказначейчств в м. Євпаторії Головного управління Держказначнйства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, за кодом платежу 13050200.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.