Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а/1270/8405/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8405/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю :

представника позивача - Грузінова Ф.О.

представника відповідача - Гайворонської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом КСП «Артіль-Центр» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання противоправним та скасування наказу, про визнання противоправних дій

31.10.2012 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання противоправним та скасування наказу, про визнання противоправних дій.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що КСП "Артіль-Центр" зареєстровано виконкомом Луганської міської ради 26.04.1995 р., перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку КСП "Артіль-Центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі-продажу та міни нежитлових приміщень в період 2000-2001 років.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 07.09.2012 р. №595/17-200/21841488.

Згідно з п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті

законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць,

квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську

операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта

письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних

представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у

податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку,

кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і

сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Однак, незважаючи на дані приписи, відповідач наводить в акті висновки, які суперечать одне одному, та не пов'язані причинним зв'язком з фактичними обставинами.

Відповідач цілком надумано та безпідставно намагається застосувати п. 102.2.1 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Артіль-центр" не повинно було подавати декларацію про прибутковий податок з громадян.

Крім того, майно, передане ОСОБА_3 за договором міни, не є об'єктом оподаткування в розумінні Декрету КМУ № 13-92.

Згідно із ст. 11 Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

ОСОБА_3 не перебувала з КСП "Артіль-центр" в трудових відносинах, не отримувала доходу за місцем основної роботи або за сумісництвом, а також не укладала будь-яких договорів цивільно-правового характеру про виконання разових та інших робіт. Також на момент укладення та виконання договору міни ОСОБА_3 не була суб'єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 11 Декрету підстав для нарахування та утримання з фізичної особи ОСОБА_3 прибуткового податку під час здійснення договору міни не було.

Крім того, згідно з п. є п. 1 ст. 5 Декрету до сукупного оподатковуваного доходу не включаються суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності.

Договір міни нежитлових приміщень від 30.11.2001 р. було посвідчено приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за що нотаріусом було стягнуто плату за вчинення нотаріальної дії.

В порядку пп. "е" п. 1 ст. 5 Декрету суми коштів або вартості майна, отримані фізичною особою за таким договором, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Таким чином, вказані в акті висновки є неспроможними і суперечать вимогам чинного законодавства.

Повідомлення від 06.09.2012 р. № 9310/10 та копію наказу від 06.09.2012 р. № 550 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було направлено відповідачем на адресу КСП "Артіль-центр" 06.09.2012 р.

В повідомленні відповідач зазначив про проведення з 07.09.2012 р. позапланової невиїзної документальної перевірки, та вказав про необхідність починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів відповідно до п. 85.2 Податкового кодексу України. Вказане повідомлення було нами отримано 19.09.2012 р.

У податкового органу не виникло права на проведення зазначеної перевірки, оскільки не було дотримано вимог ст.ст. 77-79 Податкового кодексу України. Крім того, в повідомленні від 06.09.2012 р. вказано, що вже 07.09.2012 р., тобто на другий день, позивачу необхідно з'явитися для ознайомлення та підписання акту (довідки) про результати перевірки.

Позивач просив суд визнати протиправним і скасувати наказ ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області від 06.09.2012 р. № 550.

Визнати протиправними дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КСП "Артіль-центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі-продажу та міни нежитлових приміщень в період 2000-2001 років.

Визнати протиправними дії відповідача щодо викладення в акті перевірки від 07.09.2012 р. № 595/17-200/21841488 висновків щодо несплати прибуткового податку з громадян в сумі 378 791,2 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала та вказала, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою КСП «Артіль - Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі - продажу та міни нежитлових приміщень в період 2000-2001 років, встановлено, що КСП «Артіль - Центр» порушені вимоги ст.2, ст.5, ст.9, ст..11, ст.12, п.19.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями, у результаті чого розмір не сплаченого прибуткового податку з громадян за 2001р. становить 378791,20 грн.

На підставі ст..11 Декрету № 13-92, «.. .оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.»

Відповідно до ст.12 Декрету № 13-92, «З доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу з джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.

Підприємства, установи, організації і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять виплати зазначених доходів, зобов'язані у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає виплата, надіслати до податкових органів за місцем проживання громадян відомості, за встановленою Головною державною податковою інспекцією України формою, про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку.»

На підставі п.19.2 ст.19 Декрету № 13-92, «Підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані:

а) своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати;

б) своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою формою про виплачені громадянам доходи, що підлягають обліку і оподаткуванню; ...»

За приписами ст.2 Декрету № 13-92, «Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її межами...

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом.» Відповідно до підпункту "є" пункту 1 статті 5 Декрету № 13-92 до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються:

«суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності»

Відповідно до ст.12 Декрету № 13-92, «Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою і у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України..»

Суми виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу передбачені у статті 5 Декрету № 13-92.

Відповідно до п.п.5.6. п.5 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. № 12 зі змінами та доповненнями та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. за № 64, слідує, що до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються «суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності».

Згідно зі статтями 241 і 242 Цивільного кодексу України, «За договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує», до договору міни застосовуються, відповідно, правила про договір купівлі-продажу.

За приписами ст.224 Цивільного кодексу Української РСР, «За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і майно і сплатити за нього певну грошову суму».

Фактично певної грошової суми громадянкою ОСОБА_3 не отримано, що не підпадає під дію вимог підпункту "е" пункту 1 статті 5 Декрету щодо умов не включення сум виплат до складу сукупного оподатковуваного доходу при здійсненні операції міни між фізичною особою ОСОБА_3 та КСП «Артіль - Центр» (код за ЄДРПОУ 21841488), договір від 30.11.2001р. про обмін нежилих приміщень який "30" листопада 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 Луганського міського нотаріального округу Луганської області та зареєстрований у реєстрі за №3454.

За договором міни від "30" листопада 2001 року ОСОБА_3 міняє належаний їй на підставі договору купівлі-продажу інженерно-лабораторний корпус, що розташований за адресою: місто Луганськ, вулиця Робоча, будинок № 25 на належане КСП «Артіль-Центр» на підставі Договору купівлі-продажу нежиле приміщення, спальний корпус № 1 під лит А, що розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул.. Манагарова, будинок № 7.

Відповідно до статті 31 Закону України 2 вересня 1993 року №3425-ХП «Про нотаріат» приватні нотаріуси за здійснення нотаріальних дій стягують плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом і громадянином або юридичною особою. Розмір даної плати у відповідності зі статтею 1 Указу Президента України 10 липня 1998 року № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» не може бути менше ставок державного мита, визначених пунктом 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито», за здійснення аналогічних нотаріальних дій державними нотаріусами.

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.93 р. № 7-93 встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Перелік найменувань документів і дій, з яких справляється державне мито, наведено у ст. 2, а розміри ставок державного мита - у ст. 3 Декрету № 7-93.

Згідно п.п. а) п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито», за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач. садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження ставка державного мита встановлено у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян».

За вчинення приватним нотаріусом нотаріальних дій стягнення склало 906 грн. замість передбаченої п.1 Указу Президента України 10 липня 1998 року № 762/98 плати у розмірі не менше від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії. Тобто, відповідно до а) п. 3 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито» у розмірі 1 відсотка від суми договору.

Таким чином, громад. ОСОБА_3 не дотримані вимоги підпункту "е" пункту 1 статті 5 Декрету щодо умов не включення сум виплат до складу сукупного оподатковуваного доходу при здійсненні операції міни між фізичною особою ОСОБА_3 та КСП «Артіль - Центр», договір від 30.11.2001р. про обмін нежилих приміщень який "30" листопада 2001 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 Луганського міського нотаріального округу Луганської області та зареєстрований у реєстрі за №3454

На підставі пп. 3.2.1. п. 3.2 ст. З Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, податку на додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.»

Відповідно до пп. 2.1 Інструкції про прибутковий податок з громадян, що коли підприємство проводить одноразові виплати доходу фізичним особам, не пов'язані з виплатою заробітної плати прибутковий податок з цих сум доходу перераховується до бюджету в термін, не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому проведено виплату такого доходу. У всіх інших випадках у разі виплати заробітної плати підприємства, установи і організації, фізичні особи - підприємці, після закінчення кожного місяця, але не пізніше терміну одержання в установах банків коштів на виплату заробітної плати, зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого й утриманого прибуткового податку за минулий місяць (ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», далі - Декрет).

Згідно ж зі ст. 7 Декрету, із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 %. При цьому на підставі змін внесених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з 1 квітня 2001 р. не пізніше 20 числа наступного за тим, в якому був виплачений дохід, до податкового органу за місцем проживання громадянина подається довідка за формою №2.

На підставі вищенаведеного встановлено, що КСП «Артіль - Центр» порушені вимоги ст.2, ст.5, ст.9, ст.11, ст.12, п.19.2 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями, у результаті чого розмір не сплаченого прибуткового податку з громадян становить 378791,2 грн.

Представник позивача просила у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що колективне сільськогосподарське підприємство «Артіль-Центр» є юридичною особою інд. код 21841488 і внесено до ЄДРПОУ 26.04.1995 року № 1 382 120 0000 008970 (а.с.8-11).

30 листопада 2001 року було здійснено обмін нежитлових приміщень - інженерно-лабораторний корпус, що розташований за адресою місто Луганськ, вул. Робоча, буд 25, належний на праві приватної власності ОСОБА_3 на нежиле приміщення, спальний корпус №1 під літ. А, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Витрати за посвідчення договору сторони сплатили порівну. (а.с.12).

Відповідно до реєстрового запису № 3454 від 30.11.2001 року з реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріусу Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за 2001 рік за вказаний договір міни стягнуто держмито разом у сумі 906 гривень, що не заперечують сторони по справі.

29 серпня 2012 року постановою Жовтневого районного суду м. Луганська ДПІ в Артемівському районі м. Луганська було зобов'язано провести позапланову невиїзну документальну перевірку КСП «Артіль-центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні 30.11.2001 року операції з міни нежитлових приміщень з гр.. ОСОБА_3 (інд. код НОМЕР_1) за період 2000-2001 років (а.с.31-32).

06.09.2012 року державною податковою інспекцією в Артемівському районі к м. Луганську, на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1. ст.. 78 Податкового кодексу України видано наказ № 550 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КСП «Артіль-центр» (код ЄДРПОУ 21741488) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні 30.11.2001 року операції з міни нежитлових приміщень з гр.. ОСОБА_3 (інд. код НОМЕР_1) за період 2000-2001 років та складено повідомлення від 06 вересня 2012 року № 9310/10 на проведення перевірки, яке з наказом направлено позивачу 06.09.2012 року. Вказане повідомлення про перевірку з наказом та актом отримано позивачем 19.09.2012 року - вже після проведеної 07.09.2012 року позапланової перевірки (а.с.18-19, 35-38).

07 вересня 2012 року за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки колективного сільськогосподарського підприємства «Артіль-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі-продажу та міни нежитлових приміщень за період 2000-2001 років складено акт № 595/17-200/21841488 (а.с.13).

Відповідно до п. 75.1 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано рішення суду - постанову Жовтневого районного суду м. Луганська про зобов'язання ДПІ в Артемівському районі м. Луганська про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки КСП «Артіль-центр». Вказана постанова на момент видання оскаржуваного наказу № 550 від 06.09.2012 року була чинною, не визнана противоправною та не скасована. Наказ був виданий уповноваженим на те органом та на підставі обґрунтованих підстав, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області від 06.09.2012 р. № 550 не підлягають задоволенню.

Пунктом 77.4 ПК України передбачено, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Враховуючи вищезазначені вимоги щодо порядку проведення перевірки суд вважає що направлення та вручення посадовим особам для ознайомлення повідомлення та наказу від 06.09.2012 року №550 про початок невиїзної перевірки після перевірки - 19.09.2012 року (а.с.33-38) не має ніякого правового значення, оскільки обов'язковою умовою проведення перевірки є саме вручення наказу та повідомлення або надіслання їх рекомендованим листом із повідомленням про вручення, тобто законодавство визначає обов'язковість повідомлення платника податків про здійснення відносно нього документальної перевірки.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач був своєчасно повідомлений про здійснення перевірки. Але слід зазначити, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач в порушення вимог ст.77,78,79 ПК України здійснив перевірку позивача фактично без повідомлення його про цю перевірку, чим не тільки порушив його права, але і позбавив його можливості виконати покладені на нього пунктом 85.2 ст.85 ПК України (на який наявне посилання в повідомленнях) обов'язки щодо надання посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такі обов'язки виникають у платника податків після початку перевірки.

Крім того, відповідно до п. 17.1.2. Податкового кодексу України платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

17.1.6. бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 85 ПК України передбачено право податкових органів отримувати копії первинних документів, що належать до предмету перевірки. Проте жодний первинний документ щодо предмету перевірки податковий орган не витребував та не перевіряв.

Статтею 86 ПК України встановлений порядок оформлення перевірок, ознайомлення з актом перевірки платника податків, право на надання заперечень, та строків прийняття податкових повідомлень - рішень на підставі цих актів.

Судом достовірно встановлено, що позивач не був повідомлений про проведення перевірки, письмових пояснень, первинних документів відповідачем не витребувано. Таким чином, відповідачем порушені вимоги законодавства щодо порядку проведення перевірок.

З наведених підстав, позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки КСП "Артіль-центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі-продажу та міни нежитлових приміщень в період 2000-2001 років підлягають задоволенню.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно п.3 розділу І Порядку № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень -довідка.

В оскаржуваному акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем з питань дотримання податкового законодавства, а саме норм Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Суд не погоджується з обґрунтуванням та висновками акту від 07 вересня 2012 року № 595 з наступних підстав.

Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є доход, одержаний з джерел в Україні.

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній валюті).

Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом...» (ст.2 Декрету);

«До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються ... суми, одержувані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності» (ч. «е» п.1 ст.5 Декрету);

Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності» (ст.11 р.ІІІ Декрету);

Відповідно до ст.. 241 Цивільного кодексу Української РСР № 1540Л/І від 18.07.1963р. (із змінами та доповненнями), діючого на момент укладення договору міни, за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. \ Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує… І

«До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-і і продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін» (ст.242 Кодексу).

Тобто, особливими ознаками договору міни як окремого виду зобов'язань є відсутність руху грошових коштів як еквіваленту під час міни та одночасні втрата і набування права власності на майно, яке є предметом обміну.

Цивільним кодексом Української РСР не передбачено, що сторони договору міни мають сплатити один одному певну грошову суму, оскільки такий обов'язок суперечить юридичній природі договору міни та передбачений ст.224 Кодексу для іншого виду зобов'язань - договору купівлі-продажу.

Слід зазначити, що згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні і вказаний Декрет КМУ ніяк не розповсюджується на КСП «Артіль-Центр» стосовно сплати податків.

ОСОБА_3 не перебувала з КСП «Артіль-центр» в трудових відносинах, не отримувала доходу за місцем основної роботи або за сумісництвом та не укладала з позивачем будь яких договорів підряду. На момент укладання договору міни не займалася підприємницькою діяльністю. Тому ніякої звітності, відомостей до податкових органів позивач не повинен був подавати.

Висновок Акту перевірки щодо недотримання самим КСП «Артіль-Центр» вимог ст. ст.. 5, 9, 12,19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» також обґрунтований даними про стягнення приватним нотаріусом за вчинення нотаріальних дій у сумі 906 гри. замість передбаченої п.1 Указу Президента України 10 липня 1998 року № 762/98 плати у розмірі не менше від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, тобто, відповідно до ч. «а» п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів г України від 21.01.93р. № 7-93 «Про державне мито» у розмірі 1 відсотка від суми договору.

Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993р. № 3425-ХІІ (із змінами та доповненнями), що встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні, визначено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси)» (ст.1 Закону).

Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну і бухгалтерську звітність і подають управлінням юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і фінансовим органам відомості та інші документи, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків до бюджету та інших платежів» (ст.14 Закону).

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне

мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України» (ст.19 Закону).

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір

якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною

особою.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін» (ст.31 Закону);

З доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України» (ст.32 Закону);

Нотаріуси та посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.

Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст засвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін» (ст.54 Закону).

Таким чином, приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою (ст.31 Закону), у той час як державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (ст.19 Закону), тобто здійснення оплати нотаріальних дій, вчинюваних державними та приватними нотаріусами, не є тотожним.

Відповідно до напису приватного нотаріусу ОСОБА_4 на Договорі про обмін нежилих приміщень від 30.11.2001 р., за його посвідчення стягнуто плату за домовленістю у сумі 906 грн. (а.с.12, 15).

Зазначені норми Декрету не ставлять виключення відповідних сум із сукупного оподаткованого доходу в залежність від розміру державного мита чи плати за вчинення нотаріальних дій, що були фактично справлені. Єдиним винятком з цих положень встановлено одержання громадянами доходів в результаті здійснення підприємницької діяльності. Таким чином висновок акту від 07 вересня 2012 року № 595 суперечить вищезазначеним нормам Декрету КМУ № 13-92.

Вирішуючи питання про скасування позовних вимог про визнання противоправних дій щодо викладення в акті від 07.09.2012 року № 595 висновків, суд наголошує, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно діючого законодавства вказаний акт, на відміну, наприклад, від податкового повідомлення-рішення не тягне за собою якихось юридичних наслідків для платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії в розуміння КАС України. Він є документом, що лише фіксує певні обставини так, як їх бачить представник податного органу.

Таким чином, акт перевірки є лише одним із видів доказів, належність, допустимість та достовірність яких оцінюється судом при розгляді справ, зокрема, наприклад - про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До того ж, визнавши протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки КСП "Артіль-центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі-продажу та міни нежитлових приміщень в період 2000-2001 років, то акт перевірки від 07.09.2012 р. № 595/17-200/21841488 та висновки щодо несплати прибуткового податку з громадян в сумі 378 791,2 грн., складені за результатами вказаної перевірки, втратили свою юридичну значимість.

Незаконна перевірка не може породжувати правомірні дії, висновки - будь то акт чи довідка або інше.

На підставі ст.. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги про визнання противоправними дії відповідача щодо викладення в акті перевірки від 07.09.2012 р. № 595/17-200/21841488 висновків щодо несплати прибуткового податку з громадян в сумі 378 791,2 грн. задоволенню не підлягає, оскільки фактично оскаржуються акт та висновки самого акту.

Перевірка визнана судом незаконною, відповідно складений акт не може бути правомірним. Податкова інспекція, згідно діючого законодавства, не має права використовувати інформацію, у даному випадку акт, яка одержані в ході противоправних дій, тобто незаконної перевірки.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем сплачено судового збору у сумі 32 грн. 19 коп. Стягненню підлягає на користь позивача сума 16 грн. 09 коп.

Керуючись ст.. ст.. 2, 3, 9, 11, 17-18, 71-72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства суд

Позовні вимоги КСП «Артіль-Центр» до державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання противоправним та скасування наказу, про визнання противоправних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки 07 вересня 2012 року КСП "Артіль-центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні доходу з операції купівлі-продажу та міни нежитлових приміщень в період 2000-2001 років.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області від 06.09.2012 р. № 550 та визнання протиправними дії відповідача щодо викладення в акті перевірки від 07.09.2012 р. № 595/17-200/21841488 висновків відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь КСП «Артіль-Центр» судові витрати у сумі 16 грн. 09 коп. (шістнадцять гривень дев'ять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 грудня 2012 року.

Суддя Т.І. Ковальова