Постанова

від 28.05.2012 по справі 2а-11242/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 р. № 2а-11242/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Фермерського господарства ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Фермерське господарство ОСОБА_2 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003642301 від 17.05.2011 року, №0003612301 від 17.05.2011 року, №0003622301 від 17.05.2011 року та №0007012301 від 09.08.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за наслідками проведення позапланової документальної виїзної перевірки Фермерського господарства ОСОБА_2 відповідачем складено акт №321/2301/НОМЕР_1 від 29.04.2011 року на підставі висновків якого були прийняті вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що акт та податкове повідомлення-рішення №0003622301 від 17.05.2011 року складені та прийняті відповідачем неправомірно, оскільки перевіряючими помилково зроблено висновок про те, що товариством не здійснено облік готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження згідно накладних, та не враховано, що фермерське господарство, як платник фіксованого сільськогосподарського податку, бухгалтерський облік якого ведеться відповідно до затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 року №189 Методичних рекомендацій організації та веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, перебуває на простій формі бухгалтерського обліку, яка не передбачає ведення касової книги. Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при прийняті податкових повідомлень-рішень №0003642301 від 17.05.2011 року та №0003612301 від 17.05.2011 року, Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області нібито були виявлені порушення п.9.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 30.12.1997 року №204/472/51/157, однак оскільки позивач являється землекористувачем ділянки, то користування надрами для своїх господарських та побутових потреб не потребує спеціальних дозволів.

Крім іншого, позивач вказує на те, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України відповідачем пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, на підставі цього, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0007012301 від 09.08.2011 року про нарахування штрафних санкцій Фермерському господарству ОСОБА_2 на суму 135 780, 00 грн.

У зв'язку із проведенням реорганізації Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, відповідача протокольною ухвалою суду було замінено його правонаступником Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. У поданому на адресу суду запереченні представник відповідача з посиланням на висновки акту перевірки №321/2301/НОМЕР_1 від 29.04.2011 року , зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог через правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Згідно поданого 28.05.2012 року вх.№22529 представником відповідача клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 28.05.2012 року він зазначає про неможливість забезпечити явку уповноваженого представника на вказане судове засідання, проте доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у судове засідання такий суду не представив. За таких обставин, суд ухвалив розглядати дану справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Фермерське господарство ОСОБА_2 є юридичною особою, що зареєстрована 02.12.1997 року Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2011 року посадовими особами ДПІ у Сокальському районі Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року (акт перевірки від 29.04.2011 року №321/2301/НОМЕР_1).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

1) вимог п.3 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264, п.3.1, п.9.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30 грудня 1997 року № 207/472/51/157 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 року за № 20/2460 (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем було занижено нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 56, 00 грн., в т.ч. за IV квартал 2010 року - 56, 00 гривень.

2) ст.2 п.2.6 , ст. 3 п.3.1, ст.4 п.4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року № 40/10320, а саме: не оприбуткування готівки за період з 01.04.2008 року по 31.03.2001 року на загальну суму 36 546, 00 грн.(2008 рік -8 606, 00 грн., 2009 рік -15 800, 00 грн., 2010 рік -12 140, 00 грн.).

На підставі акту перевірки №321/2301/НОМЕР_1 від 29.04.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003642301 від 17.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 170, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003612301 від 17.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 70, 00 грн., в т.ч. основний платіж 56, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 14, 00 грн.;

- №0003622301 від 17.05.2011 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 950, 00 грн. за порушення п.2.6 ст.2, п.3.1 ст. 3, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637;

- №0007012301 від 09.08.2011 року, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 135 780, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг рішенням Державної податкової адміністрації у Львівській області від 28.07.2011 року №20446/10/25-005/1606 та рішенням Державної податкової служби України від 07.10.2011 року №3179/6/10-2415 податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до суду.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0003622301 від 17.05.2011 року слід зазначити наступне.

Як вбачається з пункту 3.7.2. акту перевірки, проведеною за період 01.04.2008 року по 31.03.2011 рік перевіркою встановлено, що Фермерське господарство ОСОБА_2 згідно накладних проводило реалізацію сільськогосподарської продукції за готівкові кошти населенню та на ринку на загальну суму 36 546, 00 грн.(2008 рік -8 606, 00 грн., 2009 рік - 15800,00 грн., 2010 рік -12 140, 00 грн.), однак до перевірки не представлено касові книги і касові документи, чим порушено п.2.6 ст.2, п.3.1 ст. 3, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Власне організація та ведення бухгалтерського обліку у фермерських господарствах регулюється Методичними рекомендаціями організації та веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 року №189 (далі -Методичні рекомендації №189), що передбачають три форми ведення бухгалтерського обліку: проста, спрощена та журнальна., із яких перші дві рекомендовані для невеликих фермерських господарств, які мають право відносити до матеріальних витрат вартість використаної сировини,палива, запасних частин, насіння, мінеральних добрив, послуг та інше, на підставі первинних банківських або касових документів.

Фермерське господарство ОСОБА_2 перебуває на простій формі бухгалтерського обліку, оскільки членами фермерського господарства є члени сім'ї ОСОБА_2, а наймані працівники на підприємстві відсутні (п.1.6.1. Методичних рекомендацій №189 - просту форму обліку (без використання подвійного запису) застосовують господарства, в яких працюють власник (голова) та члени його родини (без залучення найманих працівників).

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій №189 передбачено, що облік за простою формою передбачає накопичення даних у відповідності до потреб управління господарством без використання подвійного запису. Основним регістром за простою формою обліку є Книга обліку доходів та витрат, в якій здійснюють реєстрацію даних первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання.

Відповідно до п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1269, книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Як вбачається з акту перевірки, висновки про порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ґрунтуються на відсутності у позивача касової книги. Проте вимоги органу державної податкової служби щодо обов'язкового оприбуткування готівкових коштів саме в касовій книзі підприємства не ґрунтуються на вищезазначених приписах встановлених для ведення простої форми бухгалтерського обліку у фермерських господарствах.

Отже, оскільки основним регістром за простою формою ведення бухгалтерського обліку є Книга обліку доходів та витрат, в якій ведеться реєстрація даних первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання, записи у вказаній книзі вважаються оприбуткуванням готівки, що спростовує протилежні висновки Акту перевірки щодо не оприбуткування готівкових коштів.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0007012301 від 09.08.2011 року, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 135 780, 00 грн. за порушення п.2.6 ст.2, п.3.1 ст. 3, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637, суд вважає його неправомірним виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Оскільки судом не встановлено порушення позивачем п.2.6 ст.2, п.3.1 ст. 3, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, суд не вбачає підстав для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення, а тому податкове повідомлення-рішення №0007012301 від 09.08.2011 року є неправомірним.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 17.05.2011 року №0003642301 та №0003612301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, суд виходить з наступного.

Згідно акту перевірки (п.3.5.2. акту) позивачем було видобуто та відвантажено пісок на ПП «Застава»відповідно до укладеного договору від 15.09.2010 року. Пісок реалізовано відповідно до накладних №01-09-10 від 09.10.2010 року (14м.куб) та №1-22-10 від 29.10.2010 року (14м.куб) на загальну суму 1 120, 00 грн. Оплата за реалізований пісок здійснена на розрахунковий рахунок фермерського господарства згідно платіжного доручення №1031 від 12.10.2010 року на суму 560, 00 грн.

Перевіркою повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум плати за користування надрами для корисних копалин за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 рік на підставі накладних, виписок та зустрічної звірки відповідачем встановлено заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 56, 00 грн., в т.ч. за IV квартал 2010 року - 56, 00 гривень.

Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин у 2010 році регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин»із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 264). Цей Порядок встановлює єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 264 встановлено, що платежі справляються із суб'єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою.

Згідно довідки виконавчого комітету Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області №50 від 15.04.2011 року, за фермерським господарством ОСОБА_2 рахується 29, 9 га орної землі з земель фермерського запасу; 1, 7629 га ріллі та 10, 7092 га кормових угідь (сінокоси і пасовища) взятих ним в оренду. Крім того, фермерське господарство звернулося з заявою надати дозвіл на влаштування ставків до Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області, яка шляхом ухвалення рішень №164, 376 «Про надання дозволу на будівництво рибогосподарських ставків фермерському господарству ОСОБА_2»надала такі дозволи.

Як пояснив представник позивача, використання природних ресурсів (видалення ґрунту) проводилося виключно з метою організації будівництва рибогосподарських ставків. Для цих цілей не передбачено отримання спеціального дозволу за користування надрами.

Крім того, згідно довідки №354 від 05.04.2011 року виданої виконавчим комітетом Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області, на балансі Реклинецької сільської ради не рахуються розвідані корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.

Зважаючи на викладене, суд критично відноситься до висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин від 30.12.2007 року № 207/472/51/157, оскільки відповідачем не застосовано жодного документу, який повинен бути застосований при визначенні обсягів видобутих корисних копалин та проведення розрахунку нарахування плати за користування надрами.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень в цілому.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби від 17.05.2011 року №0003642301, №0003612301, №0003622301 та від 09.08.2011 року №0007012301.

3. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби в користь Фермерського господарства ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.