Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-11242/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р. Справа № 122133/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Костіва М.В., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання- Коцур В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 року Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003642301 від 17.05.2011 року, № 0003612301 від 17.05.2011 року, № 0003622301 від 17.05.2011 року та № 0007012301 від 09.08.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що за наслідками проведення позапланової документальної виїзної перевірки Фермерського господарства ОСОБА_1 відповідачем було складено акт №321/2301/22381178 від 29.04.2011 року на підставі висновків якого були прийняті вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що акт та податкове повідомлення-рішення №0003622301 від 17.05.2011 року складені та прийняті відповідачем неправомірно, оскільки перевіряючими помилково зроблено висновок про те, що товариством не здійснено облік готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження та не враховано, що фермерське господарство є платником фіксованого сільськогосподарського податку, бухгалтерський облік якого ведеться відповідно до Методичних рекомендацій організації та веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 року №189, і перебуває на простій формі бухгалтерського обліку, яка не передбачає ведення касової книги. Також позивач зазначає, що при прийняті податкових повідомлень-рішень №0003642301 від 17.05.2011 року та №0003612301 від 17.05.2011 року, Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області нібито були виявлені порушення п.9.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 30.12.1997 року №204/472/51/157, однак оскільки позивач являється землекористувачем, то користування поверхневим шаром земельної ділянки для своїх господарських та побутових потреб не потребує спеціальних дозволів.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, відповідачем пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0007012301 від 09.08.2011 року про нарахування штрафних санкцій Фермерському господарству ОСОБА_1 на суму 135 780, 00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року в позовні вимоги - задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області Державної податкової служби від 17.05.2011 року № 0003642301, № 0003612301, № 0003622301 та від 09.08.2011 року № 0007012301.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області ДПС подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, а висновки суду є необгрунтованими та не доведеними зібраними доказами, які наявні в матеріалах справи.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що Фермерське господарство ОСОБА_1 є юридичною особою, яка зареєстрована 02.12.1997 року Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи 22381178), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №591242.

29.04.2011 року посадовими особами ДПІ у Сокальському районі Львівської області було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року (акт перевірки від 29.04.2011 року №321/2301/22381178).

На підставі даного акту перевірки №321/2301/22381178 від 29.04.2011року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003642301 від 17.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 170, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

-№0003612301 від 17.05.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 70, 00 грн., в т.ч. основний платіж 56, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 14, 00 грн.

- №0003622301 від 17.05.2011 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 950, 00 грн. за порушення п.2.6 ст.2, п.3.1 ст. З, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637;

- №0007012301 від 09.08.2011 року, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 135 780, 00 грн.

Слід зазначити, що не погодившись з даними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг рішенням Державної податкової адміністрації у Львівській області від 28.07.2011 року №20446/10/25-005/1606 та рішенням Державної податкової служби України від 07.10.2011 року №3179/6/10-2415, податкові повідомлення- рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Однак колегія суддів категорично не погоджується з таким упередженим рішенням ДПІ і мотивує це наступним.

Організація та ведення бухгалтерського обліку у фермерських господарствах регулюється Методичними рекомендаціями організації та веденню бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 року №189 (далі - Методичні рекомендації №189), що передбачають три форми ведення бухгалтерського обліку: проста, спрощена та журнальна., із яких перші дві рекомендовані для невеликих фермерських господарств, які мають право відносити до матеріальних витрат вартість використаної сировини,палива, запасних частин, насіння, мінеральних добрив, послуг та інше, на підставі первинних банківських або касових документів.

Фермерське господарство ОСОБА_1 перебуває на простій формі бухгалтерського обліку, оскільки членами фермерського господарства є члени сім'ї ОСОБА_1, а наймані працівники на підприємстві відсутні (п. 1.6.1. Методичних рекомендацій №189 - просту форму обліку (без використання подвійного запису) застосовують господарства, в яких працюють власник (голова) та члени його родини (без залучення найманих працівників).

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій №189 передбачено, що облік за простою формою передбачає накопичення даних у відповідності до потреб управління господарством без використання подвійного запису. Основним регістром за простою формою обліку є Книга обліку доходів та витрат, в якій здійснюють реєстрацію даних первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання.

Відповідно до п.1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1269, книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).

Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Таким чином, підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки основним регістром за простою формою ведення бухгалтерського обліку є Книга обліку доходів та витрат, в якій ведеться реєстрація даних первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання, записи у вказаній книзі вважаються оприбуткуванням готівки, що спростовує протилежні висновки Акту перевірки щодо не оприбуткування готівкових коштів.

Аналізуючи повідомлення-рішення №0007012301 від 09.08.2011 року, яким позивачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 135 780, 00 грн. за порушення п.2.6 ст.2, п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про його неправомірність, з огляду на те, що відповідно до п.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не було порушено п.2.6 ст.2, п.3.1 ст. 3, п.4.2 ст.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відтак немає підстав для нарахування штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення, а тому податкове повідомлення-рішення №0007012301 від 09.08.2011 року є неправомірним.

Аналізуючи податкові повідомлення-рішення від 17.05.2011 року №0003642301 та №0003612301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» із змінами і доповненнями встановлено, що платежі справляються із суб'єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою.

Як встановлено з довідки виконавчого комітету Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області №50 від 15.04.2011 року, за фермерським господарством ОСОБА_1 рахується 29, 9 га орної землі з земель фермерського запасу; 1, 7629 га ріллі та 10, 7092 га кормових угідь (сінокоси і пасовища) взятих ним в оренду. Крім того, фермерське господарство звернулося з заявою надати дозвіл на влаштування ставків до Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області, яка шляхом ухвалення рішень №164, 376 «Про надання дозволу на будівництво рибогосподарських ставків фермерському господарству ОСОБА_1» надала такі дозволи.

Колегією суддів взято до уваги довідку №354 від 05.04.2011 року видану виконавчим комітетом Реклинецької сільської ради Сокальського району Львівської області, з тексту якої вбачається, що на балансі Реклинецької сільської ради не рахуються розвідані корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно наведеного, колегія суддів вважає хибними висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин від 30.12.2007 року № 207/472/51/157, оскільки відповідачем не було пред»явлено жодного документу, котрий мав би бути застосований при визначенні обсягів видобутих корисних копалин та проведення розрахунку нарахування плати за користування надрами.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого з поданих документальних доказів і оцінюваних обставин по справі переконливо доведено не було.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області ДПС - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі № 2а-11242/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий : Р.М. Гулид

Судді : М.В. Костів

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 25.03.2013 року