Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а-1670/6817/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6817/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю:

представників позивача - Дем'янова В.А., Проценко Г.О.,

представників відповідача - Вітренка А.Ю., Струкової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" (далі - ТОВ "НЕТСо", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Полтавська МДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000052301 від 27.06.2012 р., яким підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 48 569,75 грн.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 13.06.2012 р. №848/22/23812829 щодо порушення ТОВ "НЕТСо" п. п. 1.3, 1.7 ст. 1, пп. 7.2.2 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого завищено податковий кредит по ПДВ у розмірі 42 375,00 грн., є хибними. Позивач зазначає, що підставою для такого висновку стало те, що інспектори в односторонньому порядку не прийняли наданих на перевірку підтверджуючих документів по господарським операціям з придбання у ТОВ "Макростаб" товарно-матеріальних цінностей (поліетиленовий модифікатор, епоксидне соєве масло, стабілізатор для ПВХ, тощо). Проте, як стверджує позивач, господарські операції з ТОВ "Макростаб" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Як позивач, так і його контрагент у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про непідтвердження реальності здійснення поставок обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими на перевірку документами. До того ж позивач наголошує на неправомірності проведення самої перевірки, оскільки ТОВ "НЕТСо" своєчасно надані всі відповіді з поясненнями і документальними підтвердженнями на запити контролюючого органу.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що контрагентом позивача - ТОВ "Макростаб" провадилася діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, зокрема ТОВ "НЕТСо". Крім того перевіркою встановлено, що реальність здійснених поставок за договором №1/04-025 від 15.04.2010 р. не підтверджується.

Звідси, на думку відповідача, податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 27.06.2012 р. прийняте правомірно, а позовні вимоги ТОВ "НЕТСо" необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали заперечення проти позову та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "НЕТСо" зареєстроване як юридична особа Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області 15.02.1996 р., свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №189052 (т.1, а.с.86), ідентифікаційний код 23812829, місцезнаходження юридичної особи: Полтавська область, Полтавський район, с.Абазівка, вул. Білоуського, 52-А. До видів діяльності ТОВ "НЕТСо" за КВЕД відносяться: холодне волочіння дроту; виробництво пластмас у первинних формах; виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; діяльність посередників у торгівлі широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт.

Посадовими особами відповідача з 23.05.2012 р. по 06.06.2012 р. на підставі направлень від 22.05.2012 р. №0006 та від 30.05.2012 р. №000651, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "НЕТСо" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р., результати якої оформлено актом від 13.06.2012 р. №848/22/23812829 (т.1, а.с. 11-70).

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством, зокрема, п. п. 1.3, 1.7 ст. 1, пп. 7.2.2 п. 7.2, пп. пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 188.1 ст. 188, п. п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного включення підприємством до податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбанням товарів на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту в загальному розмірі 42 375,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Полтавською МДПІ винесено, крім інших, податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 р. №0000052301 (т.1, а.с. 10), яким ТОВ "НЕТСо" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 48 569,75 грн. (у тому числі 42 376,00 грн. - за основним платежем, 6 193,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Полтавській області, яка своїм рішенням від 13.09.2012 р. №2351/10/10-215 (т.2, а.с.7-14) податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись із висновками контролюючих органів, позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення №0000052301 від 27.06.2012 р. до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №168/97-ВР).

Так, у відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення містить чинний Податковий кодекс України.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 42 375,00 грн. за результатами господарських взаємовідносин з ТОВ "Макростаб".

Спростовуючи зазначений в акті перевірки висновок щодо нікчемності правочину із зазначеним контрагентом, позивач надав суду договір №15/04-02 від 15.04.2010 р. (т.1, а.с.87-88), укладений між ТОВ "Макростаб" (продавець) та ТОВ "НЕТСо" (покупець), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити. Вартість товару вказана в рахунках - фактурах та накладних на поставку товару, які являються невід'ємною частиною даного договору. Умови поставки товару - самовивіз зі складу продавця (Київська обл., Броварський район, с.Димитрово, вул.Дмитрова, 2Г).

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивач надав бухгалтерські та податкові документи, а саме:

- видаткові накладні (т.1, а.с.90-105);

- податкові накладні (т.1, а.с.106-121);

- товарно - транспортні накладні (т.1, а.с.122-136).

Відповідно до п.2.1 договору №15/04-02 від 15.04.2010 р. для замовлення кожної партії товару Покупець завчасно за 30 календарних днів до бажаного строку отримання товару направляє факсом Продавцю заявку узгодженої форми, яка є невід'ємною частиною даного договору із вказівкою асортименту та кількості необхідного товару.

Так, на виконання вказаного положення договору позивач залучив до матеріалів справи відповідні заявки на поставку стабілізатора для ПВХ Baeropan TX 355 R/1, діоксиду титану R 206, поліетиленового воску Baerolub Pa-L, модифікатора Degalan 10F, лубриканта Pa-L, комплесного стабілізатора SMS 355 R/1, модифікатора 10 F, стабілізатора LSA, стабілізатора EXREIN EP-KONZ.G, модифікатора Acrilan B 23 (а.с.117-132, т.2).

Відповідно до п.2.6 договору №15/04-02 від 15.04.2010 р. при відвантаженні товару продавець надає покупцеві рахунок - фактуру, накладну, податкову накладну, лист технічної інформації про товар, сертифікат якості.

Як зазначалося вище на підтвердження реальності господарської операції позивач надав рахунки - фактури, податкові накладні, видаткові накладні. Крім цього представник позивача надав суду листи технічної інформації про товар та сертифікати якості, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.164-205, т.2).

Перевезення придбаного товару позивач здійснював власним вантажним автомобілем ТАТА LPT 613/38, який знаходиться на балансі підприємства з вересня 2009 року (а.с. 78-80, т.2). У зв'язку з цим підприємство зареєстроване платником збору за забруднення навколишнього природного середовища (екологічного податку) та подає відповідні податкові розрахунки до органу державної податкової служби (а.с. 81-92, т.2).

Згідно товарно-транспортних накладних перевезення вантажу здійснював водій ОСОБА_5 На вимогу суду позивач надав накази про прийняття на роботу вказаної особи з 14.09.2009 р. та її звільнення з 15.06.2012 р. (а.с.93-94, т.2). При цьому на кожну ходку водію видавалися посвідчення про відрядження, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 95-109, т.2). Оригінали вказаних документів надавалися для огляду суду.

Прийомку товарно - матеріальних цінностей здійснював начальник цеху Плотніков В.В., переведений на цю посаду 03.11.2008 р. та звільнений 23.07.2012 р. (а.с. 111-112, т.2), до посадових обов'язків якого, згідно з п. 2.4 посадової інструкції начальника цеху з виробництва продукції із полівінілхлориду, входить забезпечення своєчасної заготівлі сировини для виробництва, її приймання та зберігання на виробничому складі (а.с. 113-114, т.2).

Згідно технічного паспорту на виробничий будинок ТОВ "НЕТСо" є власником нежитлових будівель по вул. Білоуська, 52-а, у с. Абазівка Полтавського району Полтавської області, які використовуються в якості складських приміщень (а.с. 148-163, т.2). Усі ці приміщення знаходяться на балансі ТОВ "НЕТСо" та обліковуються у бухгалтерському обліку на рах. 103 "Будинки та споруди" (а.с. 115-116, т.2).

Облік придбаного товару позивач відобразив у накладних на внутрішнє переміщення (а.с.137-164, т.1) та картках складського обліку матеріалів (а.с.165-185, т.1).

Також позивач надав суду докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності шляхом виготовлення продукції та її реалізації, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с.185-214, т.1) та терміновими звітами про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (а.с.215-244, т.1).

Аналізуючи встановлені обставини справи та письмові докази, якими позивач мотивує свої вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищезазначеного договору, на підставі яких відповідні суми коштів включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, оформлена належним чином.

Зобов'язання за договором виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображені господарські операції з купівлі - продажу товару та банківськими виписками про проведені безготівкові розрахунки.

Заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту за наслідками господарських відносин з ТОВ "Макростаб", перевіряючими зроблено лише посилання на акти перевірок зазначеного контрагента по взаємовідносинам з постачальниками, які мають ознаки фіктивності.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Макростаб" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами.

До того ж слід зазначити, що жоден чинний на момент реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Також суд звертає увагу на обставини встановлені постановою Апеляційного суду Полтавської області від 01.10.2012 р. по справі №33/1690/280/2012 (а.с.47, т.2), якою скасовано постанову Полтавського районного суду від 30.08.2012 р. стосовно директора ТОВ "НЕТСо" ОСОБА_7 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "Макростаб" суд не знаходить порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ТОВ "НЕТСо" у перевіряємий період та приходить до висновку про те, що Полтавською МДПІ безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Викладені в акті перевірки висновки з приводу нікчемності угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Макростаб" зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ні Податковий кодекс України, ні Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо його неправомірності.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0000052301 від 27.06.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" (ідентифікаційний код 23812829) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 490 грн. 56 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 27.11.2012 р.

Суддя Є.Б. Супрун