Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а-7495/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р. м. Львів № 2а-7495/12/1370

10 год. 54 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Левітана О.В., представника позивача Левицького Т.В., представника відповідача Рождественської Л.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Фонд»до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гриф Фонд»звернувся до Львівського адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень № 0000411721 від 24.05.2012 року та № 0000843311 від 25.05.2012 року.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова, його правонаступником - державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби ( далі -ДПІ у Галицькому районі м. Львова).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки позивач не був податковим агентом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 по нарахуванню та сплаті податку з доходів фізичних осіб на доходи, отримані в 2011 році фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 і дані відносини поза межами трудової діяльності останнього у ТзОВ «Гриф Фонд». Стосовно порушення п. 3.1. та п. 3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та застосування за вказане порушення штрафних (фінансових) санкцій, то таке можливе лише на підставі закону у відповідності до вимог ст. 239 Господарського кодексу України. Позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи щодо правомірності сплати роялті, а також щодо встановленого ліміту готівки в касі. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення -рішення протиправними та такими, що ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними доказами. Зазначає, що внаслідок помилкового розуміння норм законодавства дійшов до нічим не обґрунтованих висновків і відповідно прийняті податкові-повідомлення рішення підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні проти позову, поданому представником відповідача в судовому засіданні 15.10.2012 року, де вказано, що під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до авторського договору від 26.12.2005 року та додаткового договору від 10.01.2011 року позивач виплатив роялті фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 в сумі 192 000 грн. в період з 03.02.2011 року по 31.03.2011 року, з даної суми доходу податок з доходів фізичних осіб у сумі 32323,60 грн. не утримано та не перераховано до бюджету. Крім того, встановлено порушення вимог п. 3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні -здійснювалась видача готівки з каси, не підтверджена підписом одержувачів, на загальну суму 828,18 грн., а також порушення п. 3.1., п. 7.39. цього ж Положення -в авансових звітах відсутній належним чином оформлений документ, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 470 грн. ліміту залишку готівки в касі на підприємстві не встановлено. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гриф Фонд»зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 03.08.1998 року, взято на облік як платника податків в органах ДПС 25.08.1998 року за № 12805.

У період з 19.03.2012 року по 30.04.2012 року Державною податковою службою у Львівській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Фонд», про що складено Акт № 77/22-1006/30052063 від 10.05.2012 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 164.2.3. п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 170.3.1. п. 170.3., п. п. п. п. 170.5.2., п. п. 170.5.3., п. п. 170.5.4. п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 32323,60 грн., порушення п. 3.1. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні -відсутність платіжних документів, які б підтверджували сплату підприємством готівкових коштів в сумі 470 грн., а також порушення п. 3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні -порушення дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі на суму 828,18 грн.

24.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 77/22-1006/30052063 від 10.05.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «Р»№ 0000411721, яким відповідно до п. п. 164.2.3. п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 170.3.1. п. 170.3., п. п. п. п. 170.5.2., п. п. 170.5.3., п. п. 170.5.4. п. 170.5 ст. 170, п. «б»п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 32834,60 грн., у тому числі основний платіж 32323,60 грн., штрафні (фінансові) санкції 511 грн.

25.05.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 77/22-1006/30052063 від 10.05.2012 року прийнято податкове повідомлення -рішення форми «С»№ 0000843311, яким відповідно до п. 3.1., п. 3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2126,36 грн.

Позивач з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями не погодився, оскаржив вказані рішення в порядку адміністративного оскарження. За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення -рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000411721 від 24.05.2012 року, суд встановив наступне.

26.12.2006 року між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (ліцензіар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гриф-Фонд» (ліцензіат) укладено договір про надання невиключної ліцензії на використання твору, відповідно до якого ліцензіар надає ліцензіату на строк дії цього договору і за винагороду, яка сплачується ліцензіару, не виключну ліцензію на використання твору («Малюнки (графіка) «Колекційні вина «Массандри»), власником на який є ліцензіар, а саме: право на обнародування твору, право на відтворення твору у будь-який спосіб, публічний показ. Вказаний договір зареєстровано відповідно до Рішення про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір № 629 від 19.05.2006 року.

Відповідно до Акта № 26/2005 передачі-приймання права на використання твору від 26.12.2005 року ліцензіар передав, а ліцензіат прийняв право на використання твору «Малюнки (графіка) «Колекційні вина «Массандри» для оформлення при виготовленні поліграфічної продукції.

Додатковим договором № 1 від 31.12.2009 року до Авторського договору б/н від 26.12.2005 року продовжено дію Авторського договору б/н від 26.12.2005 року до 31.12.2015 року.

Як вбачається з довідки № 07-09-12 від 07.09.2012 року ОСОБА_4 працює в ТзОВ «Гриф Фонд»на посаді директора (а. с. 99) .

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серія НОМЕР_2 фізична особа -підприємець ОСОБА_4 зареєстрований 13.01.2005 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради (а.с.105).

Як вбачається зі Свідоцтва про сплату єдиного податку № НОМЕР_1 ОСОБА_4 з 01.01.2011 року сплачує єдиний податок за зайняття видом діяльності створення та реалізація художніх творів (графіка), в т. ч. надання дозволу на використання авторських прав на створені художні твори, отримання роялті (а.с.106). За перший квартал 2011 року ОСОБА_4 сплатив єдиний податок на підприємницьку діяльність у розмірі 450 грн., про що свідчить квитанція № 21354.181.1 від 10.12.2010 року (а. с. 108).

Відповідно до книги обліку доходів і витрат фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 за 2011 рік ним отримано дохід на загальну суму 192000 грн.

Згідно з п. п. 14.1.180. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 18.1. ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно з п. п. 164.2.3. п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу.

Відповідно до п. п. 165.1.36. п. 165.1. ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 167.1. ст. 167 ПК України Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. п. 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. п. 170.3.1. п. 170.3. ст. 170 ПК України роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до підрозділу 8 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»застосовуються з урахуванням таких особливостей: 1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України: б) податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців).

Проаналізувавши наведені правові норми, а також наявні у матеріалах справи докази Суд дійшов висновку, що позивач не виконував функцій податкового агента щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб на доходи, отримані в 2011 році фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 поза його трудовою діяльністю як директора ТзОВ «Гриф Фонд». Як вбачається із долучених доказів до матеріалів справи первинним суб'єктом, якому належить авторське право на твір Малюнки (графіка) "ІНФОРМАЦІЯ_1»є автор ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_3 від 27.06.2006 року, яке є в матеріалах справи.

Стаття 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»(№ 3792-ХІІ від 23.12.1993 року (із змінами), містить наступне визначення термінів: автор - фізична особа , яка своєю творчою працею створила твір; особа - фізична або юридична особа.

Статтею 7 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначено суб'єктів авторського права, а саме суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права".

Суд зазначає, що чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта авторського права як фізична особа - підприємець та не містить норм щодо івторського права фізичної особи - підприємця . Тому авторське право й реєструється за первинним суб'єктом, якому воно належить, тобто за автором твору (який є фізичною особою) або ж за фізичною особою або за юридичною особою, які набули прав на твори відповідно до договору або закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. Отже, у даному випадку ОСОБА_4 -власник твору, проаналізувавши Статут ТзОВ «Гриф Фонд», а саме повноваження директора, то до останніх не входить створення виготовлення авторських творів. Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 у 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування, подавав належним чином оформлену податкову звітність, сплатив єдиний податок, відтак виконав вимоги з оподаткування свого доходу, отриманого від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. 165.1.36 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу. Пунктом 1 Підрозділу 8 Розділу XX Податкового кодексу України "Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку" визначено, що доходи фізичної особи від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не обкладаються податком на доходи фізичних осіб.

Суд констатує, що податковим органом протиправно застосовано до спірних правовідносин норми ст. 170 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства (підрозділ 8 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України) фізична особа -підприємець ОСОБА_4 перебував на спрощеній системі оподаткування, а позивач не був його податковим агентом з нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб на доходи, отримані в 2011 році від діяльності, не пов'язаної з трудовою.

З огляду на наведене правомірним є неутримання та неперерахування позивачем податку з доходів фізичних осіб на доходи, отримані в 2011 році фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 на підставі Авторського договору від б/н від 26.12.2005 року, а позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000411721 від 24.05.2012 року слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000843311 від 25.05.2012 року суд встановив наступне.

Актом податкової перевірки (аркуш 54 Акта перевірки) встановлено, що відповідно до наданих до перевірки відомостей на виплату грошей № ВЗП-000015 від 08.07.2011 року на суму 328,18 грн. -ОСОБА_5 та № ВЗП-000003 від 26.01.2011 року на суму 500 грн. -ОСОБА_6, здійснювалась видача готівки з каси, не підтверджена підписом одержувачів, на загальну суму 828,18 грн. Вказане свідчить про порушення позивачем п. 3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, де вказано, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

За вчинення вказаного порушення відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Позивач стверджує, що відповідно до наказу № 03/01/11 від 03.01.2011 року було встановлено ліміт залишку готівки в касі на 2011 рік у розмірі 170 грн. Однак, у матеріалах справи знаходиться довідка позивача за підписом директора та головного бухгалтера № 1-20-03-2012 від 20.03.2012 року про те, що ТзОВ «Гриф Фонд» на 2011 рік ліміт каси не встановлював і становить 0 грн., інших лімітів в касі не було. Суд приймає до уваги зазначено довідку, оскільки доказів подання до перевірки наказу № 03/01/11 від 03.01.2011 року позивачем не надано. Жодних інших доказів на обґрунтування позовних вимог у цій частині позивачем не надано, виявлені порушення належними та допустимими доказами не спростовано.

З огляду на наведене Суд дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 3.5. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в сумі 2126,36 грн., а в задоволенні позовних вимог про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0000843311 від 25.05.2012 року слід відмовити.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази, подані позивачем, переконують у підставності позовних вимог стосовно протиправності податкового повідомлення -рішення № 0000411721 від 24.05.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 0000411721 від 24.05.2012 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 164.2.3. п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, п. п. 170.3.1. п. 170.3., п. п. п. п. 170.5.2., п. п. 170.5.3., п. п. 170.5.4. п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку із недоведеністю.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000411721 від 24.05.2012 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Фонд»(м. Львів, вул. Ляйнберга, 2/8, код ЄДРПОУ 30052063) 328,83 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 грудня 2012 року.

Суддя Сподарик Н.І.