Постанова

від 26.11.2012 по справі 10867/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 листопада 2012 р. №2а-10867/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Єрісової Н.М.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000180700 від 28 березня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що порушує права та законні інтереси позивача. Повідомив також, що надав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року, в якій заявив до відшкодування податок на додану вартість за січень 2012 року у сумі 95 981,00 грн. (рядок 25.1 податкової декларації). При перевірці вказаної декларації надав до ДПІ оригінали та копії виписок з банківського рахунку на підтвердження оплати податкових накладних, в тому числі і ПДВ, оригінали митних декларацій (ВМД) на заявлену суму бюджетного відшкодування в повному обсязі, до яких, як свідчать висновки Акту, у перевіряючих не виникло жодних зауважень. Проте, відповідачем дані докази проігноровано, та в акті перевірки зазначено про неправомірність заявленого бюджетного відшкодування сум ПДВ, через незнаходження позивача за його податковою адресою, що стало єдиною підставою для відмови у відшкодуванні заявленої суми ПДВ.

Вказані обставини на думку податкового органу свідчить про відсутність здійснення господарської діяльності, щоденного керування діяльністю юридичної особи, здійснення управління і обліку, а також відсутність керівництва за вищевказаною адресою, що унеможливлює підтвердження відповідачем правомірності відображення позивачем даних у податковій звітності, а саме в деклараціях та реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за період, що перевіряється.

Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши на його необґрунтованість та безпідставність. В поданих на адресу суду письмових запереченнях зазначив, що оскаржуване рішення винесено у відповідності до норм діючого законодавства, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення серія УХК №078811, виданого 19.05.2010 року ДПА у Харківській області, начальником відділу відшкодування ПДВ Кузнецовою Людмилою Леонідівною проведено камеральну перевірку ТОВ "Восток-Агро" по податковій декларації з ПДВ за січень 2012 року. За результатами проведеної перевірки був складений акт №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р. (а.с.9 - 26).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Восток-Агро" податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.4.6.2, п.п.4.6.3, п.п.4.6.4, п.п.4.6.5, п.п.4.6.6 п.4.6 ст.4 р.3 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ", затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за №197/18935 та п.46.1 ст46, п.200.1, п.200.4, п.200.6, п200.7, п.200.8, пп.200.19.2 п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2012 року на - 95981,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р. було винесено податкове повідомлення - рішення №0000180700 від 28 березня 2012 року (а.с.27).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р., позивач вважає, що винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню в судовому порядку.

Як вбачається із викладених у акті перевірки №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р. відомостей (абз. 9 - 10 стор. 6 акту), з огляду на відсутність підприємства за податковою адресою, відповідач дійшов висновку про те, що розрахунок бюджетного відшкодування здійснено з порушенням пп.200.19.2 п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року завищена на 95981,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків податкового органу суд зазначає, що згідно п.45.2 статті 45 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. (далі - ПК України), податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до вимог статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно положень ч.2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003р., в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема щодо місцезнаходження юридичної особи.

Вимогами статті 18 вказаного Закону визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", факт відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження може бути підтверджено лише відповідним записом у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.10.2012 року, відомості про юридичну особу ТОВ "Восток-Агро" є підтвердженими.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за адресою місцезнаходження (чи запису про відсутність підтвердження зазначених відомостей) щодо юридичної особи - ТОВ "Восток-Агро".

Таким чином, викладений в акті перевірки №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р. висновок про порушення позивачем вимог пп.200.19.2 п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України є неправомірним, у зв'язку з чим не може бути обґрунтованою підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

З приводу порушень п.п.4.6.2, п.п.4.6.3, п.п.4.6.4, п.п.4.6.5, п.п.4.6.6 п.4.6 ст.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935, суд виходить з наступних обставин.

Згідно з поданою ТОВ "Восток-Агро" до ДПІ у Московському районі м.Харкова податковою декларацією з ПДВ за січень 2012 року (вх. №9007019640 від 20.02.2012р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2012 року складає 95981,00 грн.

В акті перевірки №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р. (стор. 11 акту), відповідачем зазначено, що підприємством невірно зазначено період виникнення від'ємного значення податку на додану вартість, який відображено в колонці 2 довідки та сума від'ємного значення відповідного звітного періоду, яка відображена в колонці 3 та 5.

Суд зазначає, що порядок бюджетного відшкодування ПДВ визначено положеннями Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V Податкового кодексу України.

Згідно вимог п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПК України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, згідно положень ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 статті 200 ПК України. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами ПК України. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Згідно відомостей викладених в акті перевірки №65/15-413/30589815 від 21.03.2012р. (абз.2 стор. 10), ТОВ "Восток-Агро" відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, не відноситься до осіб, вказаних у підпункті п.200.5 ст.200 Податкового кодексу Украйни від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме:

- зареєстрований як платник цього податку більше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, підприємство платником ПДВ зареєстровано з 29.09.1999 року;

- за останні 12 календарних місяців має обсяги оподаткованих операцій в сумі 5468309,00 грн., які більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування - 95981,00 грн.

Відповідно до декларації з ПДВ за січень 2012 року (вх. №9007019640 від 20.02.2012р.), по рядку 21 ("Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду") платником задекларована сума 683458,00 грн. По рядку 23.1 ("Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку") позивачем задекларовано суму 95981,00 грн., внаслідок чого "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" (рядок 24 Декларації) становив 587477,00 грн.

Суд враховує, що доказів на підтвердження недостовірності даних наведених позивачем в податковій декларації з ПДВ за січень 2012р., неправомірності формування податкового кредиту у попередніх податкових періодах та відповідно неправомірності включення вказаних сум до складу "залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" (рядок 21 Декларації), відповідачем не надано.

Посилання відповідача на факт порушення позивачем вимог п.п.4.6.2, п.п.4.6.3, п.п.4.6.4, п.п.4.6.5, п.п.4.6.6 п.4.6 ст.4 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ", затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41, не приймаються судом як обґрунтовані порушення порядку заповнення Додатку 2 до Декларації з ПДВ ("Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отримано у звітному податковому періоді та не підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду"). Вказаними нормами Порядку врегульовано лише порядок заповнення Декларації при відображенні від'ємного значення ПДВ, однак жодним чином не визначено порядок заповнення Додатку 2 до Декларації.

Враховуючи, що ТОВ "Восток - Агро" виконав усі передбачені законодавством вимоги для отримання бюджетного відшкодування, факту фіктивності господарських операцій відповідачем не доведено, інших обставин для відмови у нарахуванні суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року податковим органом не надано, суд дійшов висновку, що позивач мав право на віднесення суми зазначеної у висновку акта перевірки до бюджетного відшкодування.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок, суд приходить до висновку, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене суд вказує, що висновок викладений в акті №65/15-413/30589815 від 21.03.2012 р. є необґрунтованими, а прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Також суд враховує, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним та скасування індивідуальних актів не містять різних способів захисту порушених прав, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних речових формах. Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000180700 від 28 березня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 95981,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Агро" (код ЄДРПОУ 30589815, юридична адреса: м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 13, кв.12) витрати зі сплати судового збору у розмірі 959,81 грн. (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30.11.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.