Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5720 Головуючий у 1 інстанції: Яковлєва М.С.
2012 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„26" листопада 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.
суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.
при секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»філії №11 та ОСОБА_2 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2012 року у справі за позовом Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра» №11 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»№11 про визнання договору кредиту безгрошовим, стягнення зайво сплаченої грошової суми, стягнення безпідставно набутої грошової суми, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії ЗОКС «Довіра»№11 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові зазначала, що 29.12.2006 року відповідач ОСОБА_2 вступила в члени Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», одержала членську книжку з особовим рахунком, на який сплатила вступний внесок -10 грн. та членський внесок -20 грн.
07.08.2009 року між кредитною спілкою та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 749, за яким остання отримала кредит в розмірі 9 400 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 233.
Відповідно до умов договору спілка надала позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру кредит на 12 місяців, тобто до 07.08.2010 року, а позичальник зобов"язалась повертати кредит протягом зазначеного в договорі строку (або достроково) і сплачувати 3% щомісячно наперед від залишку суми неповерненого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування залишку суми кредиту.
Також умовами кредитного договору передбачено, що при запізненні повернення основної суми кредиту в строк, передбачений кредитним договором, необхідно сплатити підвищену проценту ставку в розмірі 0,1% від залишку суми неповерненого кредиту за кожен день запізнення.
З метою забезпечення повернення кредиту 07.08.2009 року між спілкою та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 749, відповідно до умов якого поручителі поручаються перед спілкою за виконання умов кредитного договору, тобто гарантують виконання позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору по забезпеченню своєчасного і повного повернення кредиту і процентів позичальником.
Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно та належним чином не виконала, в результаті чого станом на 20.03.2012 року утворилась заборгованість в сумі 21 591 грн. 80 коп., з яких: 9 400 грн. основана сума заборгованості, 6 674 грн. 00 коп. -не сплачені проценти за користування кредитом, 5 517 грн. 80 коп. -підвищені проценти за користування кредитом згідно п.5.2. кредитного договору.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд розірвати кредитний договір № 749 від 07 серпня 2009 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра»та ОСОБА_2, стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором з відповідачів в розмірі 21 591 грн. 80 коп., судовий збір 215 грн. 92 коп., а також витрати представників кредитної спілки, пов"язані з явкою до суду, у розмірі 1461 гр. 76 коп. з кожного відповідача.
У квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії ЗОКС «Довіра»№11 про визнання договору кредиту безгрошовим, стягнення зайво сплаченої грошової суми, стягнення безпідставно набутої грошової суми.
У зустрічному позові зазначала, що дійсно 29.12.2006 року вона вступила в члени КС «Довіра», виконавши всі умови, передбачені статутом спілки.
10.01.2008 року вона звернулась до відповідача з проханням надати їй кредит в сумі 2 900 грн. 00 коп., в результаті чого між ними був укладений кредитний договір № 570 від 10.01.2008 року, строком на 12 місяців. Відповідно до умов договору вона була зобов'язана накопичити (залишити) на своєму рахунку у спілці у виді пайового внеску суму у розмірів 20% від суми потрібного їй кредиту. Пайовий внесок знаходиться на її рахунку до повного повернення кредиту і сплати належних процентів.
10.01.2008 року нею на виконання умов кредитного договору було внесено у якості пайового внеску до каси спілки 580 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 56 від 10.01.2008 року.
11.01.2008 року з метою збільшення пайового внесу нею було внесено 160 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 82 від 11.01.2008 року та 188 грн. 94 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 83 від 11.01.2008 року. Таким чином, для отримання кредиту вона внесла до спілки у якості пайового внеску суму коштів у розмірі 928 грн. 94 коп.
10.01.2008 року вона внесла до каси спілки в рахунок погашення тіла кредиту суму грошей у розмірі 1 754 грн. та проценти за користування кредитом у розмірі 72 грн. 98 коп., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.
У липні 2008 року, з метою дострокового погашення кредиту, нею було сплачено 740 грн. та 2 855 грн., а всього 3 595 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до касових ордерів. Враховуючи те, що 10.01.2008 року нею вже було погашено частково тіло кредиту у розмірі 1 754 грн., то разом за кредитним договором нею було сплачено тіло кредиту у розмірі 5 349 грн.
06.06.2008 року між нею та спілкою був укладений кредитний договір № 634 на суму 9 000 грн., відповідно до умов якого: строк дії договору - 12 місяців, щомісячна процентна ставка - 3%, розмір пайового внеску -25% від бажаного розміру кредиту. Підраховуючи всі платежі, що були зроблені нею у період від дня її вступу до членів спілки і до 07.08.2009 року, нею на рахунок спілки під різними видами платежів було сплачено суму коштів у розмірі 21 832 грн. 94 коп.
Зазначає, що 07.08.2009 року вона підписала якісь папери, а згодом виявилось, що це був третій кредитний договір на суму 9 400 грн. Однак гроші за цим договором вона фактично не отримувала, а тому цей договір вважає безгрошовим.
Посилаючись на зазначені обставини, просила суд дії КС «Довіра», які мають прояв введення її в оману та безпідставного заволодіння її грошовими коштами, визнати протиправними, стягнути зі спілки гроші у розмірі 9 592 грн., як зайво сплачені, визнати кредитний договір № 749 від 07.08.2009 року безгрошовим, стягнути зі спілки 2 050 грн., як суму, що безпідставно була стягнута на підставі зазначеного договору № 749 від 07.08.2009 року, та стягнути судові витрати по справі.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2012 року зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Позовні вимоги Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»№11 згідно проголошеній у судовому засіданні після закінчення судового розгляду резолютивній частині рішення - задоволено.
Розірвано кредитним договір № 749 від 07 серпня 2009 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" та ОСОБА_2.
Стягнуто солідарно заборгованість за кредитним договором № 749 від 07 серпня 2009 року з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в розмірі 21591 гр. 80 коп.
Стягнуто з відповідачів судовий збір у розмірі 215 гр. 92 коп.
У задоволенні заяви про стягнення судових витрат, пов"язаних із явкою представників, - відмовлено.
У письмовому ж тексті вступної та резолютивної частини рішення, проголошеного після закінчення судового розгляду 18 вересня 2012 року, з урахуванням внесених ухвалою від 19 вересня 2012 року виправлень, зазначено, що позовні вимоги Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»№11 задоволено частково.
Розірвано кредитний договір № 749 від 07 серпня 2009 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою «Довіра»та ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Запорізької обласною кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра №11 заборгованість за кредитним договором № 749 від 07 серпня 2009 року у розмірі 17 206 грн. 00 коп., витрати, пов'язані з явкою представників до суду, у розмірі 3 303 грн. 25 коп., а також судовий збір у розмірі 172 грн. 06 коп., а всього на загальну суму 20 681 грн. 31 коп.
В іншій частині вимог Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної Кредитної спілки «Довіра»№11 за первісним позовом відмовлено.
В апеляційній скарзі Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії ЗОКС «Довіра»№11 в особі представника ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині часткового задоволення позовних вимог спілки та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог спілки в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її зустрічні позовні вимоги.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційний скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а апеляційна скарга КС „Довіра" -задоволенню частково з наступних підстав.
За вимогами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрутованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення в частині вирішення позовних вимог КС „Довіра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором не відповідає, оскільки ухвалене в цій частині з істотним порушенням вимог процесуального законодавства.
За вимогами ст. 209 ЦПК України рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею.
Вимоги щодо змісту рішення, а також порядок його проголошення регулюються ст.ст. 215 та 218 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків встановлених цим Кодексом. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.
Зазначені норми процесуального права суд при ухваленні рішення в частині позовних вимог КС „Довіра" фактично проігнорував, оскільки зміст прилюдно проголошеного та зафіксованого технічними засобами рішення в цій частині є відмінним від того, що був викладений при його письмовому оформленні, і з цих підстав відповідно до вимог ч.3 ст. 309 ЦПК України рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2009 року між кредитною спілкою та ОСОБА_2, як членом кредитної спілки, був укладений договір № 749 про надання кредиту за рахунок капіталу кредитної спілки.
За умовами п.п.1.1; 5.2 кредитного договору кредитна спілка надає ОСОБА_2, як члену кредитної спілки, кредит у розмірі 9400 гр. зі сплатою 3% щомісяця наперед від залишку суми неповернутого кредиту у відповідності з графіком погашення суми кредиту і процентів за користування кредитом, строком на 12 місяців, тобто до 07 серпня 2010 року, при запізненні повернення основної суми кредиту в строк, передбачений кредитним договором, позичальник сплачує підвищену процентну ставку в розмірі 0,1% від залишку суми неповернутого кредиту за кожен день запізнення(а.с.8,9).
Отримання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 9 400 грн. підтверджується видатковим касовим ордером № 233(а.с.6).
Також 07.08.2009 року ОСОБА_2, як членом кредитної спілки, та відповідно до п.2.1 кредитного договору було внесено 2350 гр. обов"язкового пайового внеску(а.с.57).
В порядку забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором № 749 від 07.08.2009 року між спілкою та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір поруки № 749, у п.3.1 якого передбачено, що договір діє до повного повернення позичальником суми по кредиту і сплати належних процентів за користування кредитом(а при неповерненні в строк кредиту -і підвищених процентів та збитків, завданих спілці).
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України від 20.12.2001 року „Про кредитні спілки" кредитна спілка -це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об"єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об"єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Абзацом третім ч.1 ст. 21 цього Закону передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі.
Частиною 4 ст. 8 Закону від 20.12.2001 року „Про кредитні спілки" визначено, що ліцензування в кредитній спілці підлягає діяльність із залученням внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
Згідно із ч.3 ст. 5, п.3 ч.1 ст. 34 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 року таким видом діяльності є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не належать внески членів кредитної спілки, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.
За змістом зазначених норм закону діяльність кредитної установи з надання фінансових кредитів за рахунок капіталу самої кредитної установи не потребує отримання ліцензії.
Відповідно до ліцензії АВ № 319262 Запорізька обласна КС „Довіра" у період з 15.05.2007 року по 15.05.2010 року, отже у період укладання договору від 07.08.2009 року, займалася наданням фінансових послуг, а саме, по залученню внесків(вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки(а.с.83).
В обґрунтування позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької ОКС «Довіра»філії №11 посилалася на те, що на порушення взятих на себе зобов"язань умови кредитного договору № 749 від 07.08.2009 року ОСОБА_2 не виконувала.
На погашення заборгованості за кредитним договором від 07.08.2009 року ОСОБА_2. було сплачено всього 2350 гр., а саме: 07.08.2009 року -18 гр., 07.08.2009 року -282 гр., 26.10.2009 року -800 гр., 15.03.2010 року -850 гр., 07.06.2010 року -400 гр.(а.с.5,7), інші платежі у строк до 07.08.2010 року повернуті не були.
Направлені позичальнику та поручителям 26.01.2011 року та 20.05.2011 року письмові вимоги щодо сплати заборгованості виконані не були(а.с.91-95,11-13).
Згідно наданого Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" розрахунку ( а.с.5), станом на 20.03.2012 року сума заборгованості складає 21 591 грн. 80 коп., з яких: 9 400 грн. основана сума заборгованості, 6 674 грн. 00 коп. -не сплачені проценти за користування кредитом (п.1.1 договору), 5 517 грн. 80 коп. -підвищені проценти за користування кредитом згідно п.5.2. кредитного договору.
Правильність зазначеного розрахунку належними та допустимими доказами не спростована, а тому вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_2 у повному обсязі, враховуючи, що розрахунок основної суми боргу та процентів за користування кредитом здійснений у відповідності до умов кредитного договору, які боржником не оспорені і у судовому порядку недійсними не визнавались.
Підстав для зменшення вказаної суми не вбачається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України та ч.1 ст. 1056-1 ЦК України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до роз"яснень, викладених у п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин", проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України , не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Разом з тим, вимоги щодо солідарного стягнення зазначеної суми заборгованості з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки.
У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя.
Якщо строк основного зобов"язання не встановлений або встановлений моментом пред"явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред"явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.
Із договору поруки вбачається, що в ньому не встановлені строки, після яких порука припиняється, а умова п.3.1 договору про дію поруки до повного повернення позичальником або поручителем суми по кредиту і сплати належних процентів за користування кредитом не може розглядатися, як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.
Згідно з цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Цього в договорі поруки не встановлено.
Строк виконання основного зобов"язання у кредитному договорі чітко визначений до 07.08.2010 року.
Вимоги до поручителів кредитною спілкою направлялись 26.01.2011 року та 20.05.2011 року, а відповідний позов пред"явлений тільки у березні 2012 року.
Як зазначено у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин", згідно зі ст. 526 ЦК зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов"язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов"язань за цим договором строк пред"явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов"язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов"язання у повному обсязі або у зв"язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред"явлення вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про повернення боргу( залежно від умов договору), так і пред"явлення до нього позову. При цьому в разі пред"явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання.
Оскільки з даним позовом Запорізька обласна кредитна спілка „Довіра" звернулася до суду у березні 2012 року, після закінчення передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку, дія договору поруки на момент пред"явлення позову вважається припиненою, а тому підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором від 07.08.2009 року з поручителів не вбачається.
Посилання Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра" на те, що 6-місячний строк звернення до суду з вимогами до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кредитною спілкою не пропущений, оскільки в силу ст. 264 ЦК України він був перерваний у зв"язку із заявленням до них 16.08.2010 року аналогічного позову Кам"янсько-Дніпровською філією Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра",- безпідставні, оскільки передбачений ст. 559 ЦК України строк є присічним і не являється позовною давністю у розумінні ст. 256 ЦК України, а сам факт звернення до суду особи, яка не є суб"єктом цивільних процесуальних правовідносин, не може вважатися формою реалізації судового захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до ст. 85 ЦПК України витрати, пов"язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов"язані з явкою до суду, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Заявлені Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" вимоги про стягнення судових витрат, пов"язаних із явкою представників кредитної спілки до суду, у сумі 4769 гр. 02 коп., з яких 780 гр.- добові за 12 днів, з розрахунку явки до суду як представника кредитної спілки, як сторони у справі, так і водія, який на орендованому спілкою транспортному засобі доставляв представника у судові засідання, 3989 гр. 02 коп. -витрати на пальне, яке було використане у зв"язку із поїздками до суду на автомобілі(а.с.168), підлягають задоволенню частково у сумі 360 гр., що складають добові 1 представника кредитної спілки, який представляв її інтереси у судових засіданнях.
У стягненні решти витрат слід відмовити, оскільки їх компенсація суперечить змісту ст. 85 ЦПК України та положенням постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" та постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 98 „Про суми та склад витрат на відрядження сліжбовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються( фінансуються) за рахунок бюджетних коштів".
Згідно положенням постанови КМ України від 27.04.2006 року № 590, граничні розміри компенсації витрат у цивільних справах, що пов"язані з переїздом до іншого населеного пункту стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
За вимогами п.п.1 п.7 постанови КМ України від 02.02.2011 року № 98 особам, які направляються у відрядження, за наявності підтверджених документів відшкодовуються витрати на проїзд( у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження( у тому числі на орендованому транспорті).
При цьому витрати на пально-мастільні матеріали у разі відрядження на службовому автомобілі відшкодовуються лише у разі відрядження за кордон(п.10), у разі ж використання автомобіля, який для використання у службових цілей орендується підприємством, установою чи організацією, а не безпосередньо представником сторони, який приймає участь у цивільному процесі, у місті відрядження, відшкодування таких витрат не передбачено.
Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністрества фінансів України 13.03.1998 року № 59 (у редакції наказу від 17.03.2011 року № 362) витрати на проїзд( у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування(крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов"язаних із придбанням проїзних квитків і користування постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Понесені Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" судові витрати, пов"язані з оплатою судового збору у суді першої та апеляційної інстанцій, підтверджені документально, а тому відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню з ОСОБА_2 у сумі 323 гр.22 коп.(215 гр.92 коп.+ 107 гр. 30 коп.т.1,а.с.1,т.2,а.с.4).
Щодо рішення в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, то, відмовляючи у їх задоволенні, суд послівся на їх недоведеність.
За вимогами ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меньшій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
В обгрунтування безгрошовості кредитного договору № 749 від 07.08.2009 року ОСОБА_2 посилалася, зокрема, на те, що гроші за вказаним договором були використані для погашення заборгованості за попереднім кредитним договором, який вона укладала зі спілкою та вважала, що заборгованості по ньому не мала.
Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши надані по справі докази у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову, враховуючи, що доводи ОСОБА_2 про безгрошовість кредитного договору від 07.08.2009 року та введення її в оману позивачем належними та дропустимими доказами не доведені.
Приведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи не можуть бути підставою для скасування рішення в цій частині, оскільки зводяться до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду, які підтверджені письмовими доказами у справі, вони не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити
Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»філії №11 задовольнити частково..
Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2012 року по даній справі в частині позовних вимог Запорізької областної кредитної спілки „Довіра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
„Позов Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»в особі Кам'янсько-Дніпровської філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»філії №11 задовольнити частково.
Розірвати кредитний договір № 749 від 07.08.2009 року, укладений між Запорізькою обласною кредитною спілкою „Довіра" та пугач ОСОБА_7.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Запорізької обласної кредитної спілки „Довіра"в особі Кам"янсько-Дніпровської філії ЗОКС „Довіра" філії № 11(71304, м. Кам"янка-Дніпровська, пр.9 травня, 17, код ЄДРПОУ 33986279 р/р 265011076 АТ „Райффайзен Банк аваль" м. Київ, код банку 380805) заборгованість за кредитним договором у сумі 21591(двадцять одна тисяча п"ятсот дев"яносто одна) гр. 80 коп., судові витрати, пов"язані з явкою представника кредитної спілки до суду, у сумі 360 гр. та пов"язані із сплатою судового збору у сумі 323 гр. 22 коп.
В задоволенні решти вимог -відмовити."
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Суд | Апеляційний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2012 |
Оприлюднено | 06.12.2012 |
Номер документу | 27835496 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Запорізької області
Савченко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні