ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2012 р. Справа № 5023/2905/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, І.Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановувід 08.10.2012 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/2905/12 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Олвинг" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 28 000,00 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олвинг" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 28000,00 грн. орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення №2 від 29.04.2010 та додаткової угоди №1 від 01.11.2010 до договору нежитлового приміщення №2 від 29.04.2010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 44,2 кв.м. та площею 351,8 кв.м., у зв'язку з чим заборгованість з орендної плати на день звернення з позовом до суду складає 28000,00 грн.
Разом з тим, позивачем заявлені вимоги оплати йому послуг адвоката в розмірі 4000,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.08.2012 (суддя Н.Френдій), яке залишене без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 (колегія суддів: В.Бондаренко, В.Россолов, П.Тихий) позовні вимоги задоволені повністю з огляду на таке.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Олвинг" (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) укладений Договір оренди нежитлового приміщення №2 від 29.04.2010, за умовами якого (п. 1.1. розділу 1 договору) Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 44,2 кв.м. для використання Орендарем у підприємницькій діяльності, а саме: оптово-роздрібна торгівля (п.1.3.), а Орендар зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно Орендодавцеві в належному стані, а у разі зміни напрямків використання орендованого приміщення Орендар зобов'язаний попередньо узгодити ці зміни з Орендодавцем (п.1.3.1.), із строком дії до 29.03.2013 (п. 6.1. договору).
Передача об'єкта оренди Орендарю підтверджується актом прийняття - передачі нежитлового приміщення в оренду від 21.05.2010, який складений сторонами відповідно до умов розділу 2.2. договору, підписаний представниками та завірений печатками сторін.
Між позивачем та відповідачем 01.11.2010 укладена додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення №2 від 29.04.2010, за умовами якої у розділі 1 "Предмет договору" підпункти 1.1. та 1.3. викладені у новій редакції, згідно з якими (п. 1.1. розділу 1 договору) за цим договором ОРЕНДОДАВЕЦЬ зобов'язується передати ОРЕНДАРЕВІ в строкове платне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 351,8 кв.м. для використання ОРЕНДАРЕМ у підприємницькій діяльності, а саме: Оптово - роздрібна торгівля (п.1.3.), а ОРЕНДАР зобов'язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно ОРЕНДОДАВЦЕВІ в належному стані. Крім того разом з приміщенням ОРЕНДАРЮ передається у користування наявне обладнання та інвентар, що належать ОРЕНДОДАВЦЮ.
Передача об'єкту оренди за цією угодою підтверджується актом прийняття - передачі нежитлового приміщення в оренду від 01.11.2010, який складений сторонами відповідно до умов розділу 2.2. договору та додатковій угоді до нього, підписаний представниками та завірений печатками сторін.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3.1.1. розділу 3 договору та згідно внесених змін до нього додатковою угодою сторони визначили, що розмір орендної плати становить 4000 грн. 00 коп. на місяць.
З матеріалів справи вбачається, що позивач неоднаразово направляв відповідачу акт звірки розрахунків за заявлений період, а також звертався з претензією про сплату боргу (а.с. 48-53), проте відповідач акта не підписав, свого акта з розбіжностями не представив, відповіді на претензію не надав.
Зважаючи на те, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості з вищевказаного договору №2 від 29.04.2010 та додатковій угоді до нього від 01.11.2010, чи доказів на заперечення з приводу заявленого позову, а тому позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 28000,00 грн. -боргу задоволенні як обґрунтовано заявлені та по суті неоспорені відповідачем.
Суд також визнав такими, що ґрунтуються на положеннях ст. 44 та ч. 5 ст. 49 ГПК України вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, як такі, що підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, яке видане 24.02.2007 ОСОБА_6; договором від 19.06.2012 про надання юридичної допомоги фізичній особі; довідкою про виконання роботи адвоката по наданню юридичної допомоги ТОВ "Олвинг" (наданих послуг за Договором про надання юридичної допомоги фізичній особі від 19.06.2012); квитанцією №07 від 19.06.2012 про сплату за юридичні послуги Комінтернівській юридичній консультації, яка свідчить про оплату позивачем адвокату 4000,00 грн. за надані останнім послуги; ордером адвоката б/н від 19.06.2012. Суд також вважає, що розмір оплати адвокатських послуг є спів розмірним із ціною позову. При цьому, судові витрати покладені на відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4, а тому суд визнав за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 4000,00грн.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарських судів попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень щодо обґрунтованості позовних вимог про присудження до стягнення з відповідача боргу з оплати орендних платежів з посиланням на відповідні правові норми. Поданою касаційною скаргою відповідач не наводить обставин, які б могли слугувати спростуванням правової позиції судів.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з правовими підставами, викладеними судами попередніх інстанцій, про віднесення на відповідача витрат з оплати послуг адвоката, передбачених положеннями ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.
Предметом позову, що розглядається є вимога товариства з обмеженою відповідальністю "Олвинг" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про присудження до стягнення боргу. Договір про надання послуг укладений адвокатом з фізичною особою -директором ТОВ "Олвинг"; квитанція №07 від 19.06.2012, на яку посилаються суди як на підтвердження витрат позивача з оплати послуг адвоката, містять відомості про оплату юридичної консультації директором ТОВ "Олвинг" юридичних послуг за ведення справи в господарському суді Харківської області.
Докази, які б підтверджували витрати з оплати послуг адвоката ТОВ "Олвинг", обумовлені шляхом укладення відповідного договору, у матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі в частині присудження до стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат з оплати адвокатських послуг, підлягають до скасування.
Віднесення інших судових витрат на відповідача відповідає розділу VI Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати за касаційною скаргою покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 23.08.2012, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2012 у справі №5023/2905/12 скасувати в частині присудження до стягнення з ОСОБА_4 4 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
У решті -рішення та постанову залишити без зміни.
Судді: С. Могил
Є. Борденюк
І. Вовк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2012 |
Оприлюднено | 06.12.2012 |
Номер документу | 27839636 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні