Постанова

від 29.11.2012 по справі 5017/1125/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа № 5017/1125/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.09.12 у справі№5017/1125/2012 за позовомПриватного акціонерного товариства "Декоративні культури" доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" про зобов'язання повернути майно В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Бевза О.І. -за дов. від 12.04.12;

від відповідача: не з'явилися, проте, належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

В судовому засіданні 22.11.12 оголошувалась перерва до 29.11.12.

Приватним акціонерним товариством "Декоративні культури" у квітні 2012 року заявлений позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" про зобов'язання відповідача повернути 10 000 літрів дизельного палива, переданого на зберігання за накладною №П_НК-00000008036 від 05.06.09, шляхом укладення між сторонами акта приймання - передачі цього майна. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що відповідач відмовляється повернути спірне майно зі зберігання за пред'явленою позивачем вимогою. При цьому, позивач посилався на приписи статей 936, 937, 938, 949 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.08.12, ухваленим у складі колегії суддів Желєзної С.П. -головуючого, Брагіної Я.В., Рога Н.В., позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача повернути позивачеві дизельне паливо у кількості 10 000 літрів. Суд першої інстанції установив, що між сторонами у справі виникли правовідносини зі зберігання, про що свідчить прибуткова накладна № П_НК-00000008036 від 05.06.09. Водночас, суд установив факт неповернення відповідачем спірного палива . В частині вимог про повернення цього майна за актом приймання - передачі судом відмовлено, з посиланням на те, що визначення способу виконання обов'язку відповідача виключно

Доповідач: Добролюбова Т.В.

шляхом складання відповідного акта, унеможливить фактичне виконання даного судового рішення. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 11 , 15 , 16 , 202 , 207 , 208 , 251 , 252 , 509 , 525 , 526 , 530 , 545 , 610 , 629 , 936 , 937 , 938 , 942 , 949 , 953 Цивільного кодексу України , статті 181 Господарського кодексу України , статей 1 , 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" , пунктами 2, 13, 14 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Воронюка О.Л. -головуючого, Єрмілова Г.А., Лашина В.В., постановою від 20.09.12, перевірене рішення у справі залишив без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Фактично скаржник не погоджується з судовими рішеннями в частині задоволення позову про повернення дизельного палива. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на те, що прибуткова накладна від 05.06.09 не є доказом підтверджуючим приймання ним спірного майна на зберігання, оскільки вона оформлена з недоліками. Скаржник вказує на порушення судами приписів статей 4, 42, 71, 145 Господарського кодексу України, приписів статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 207 Цивільного кодексу України, положень Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 11.01.99 №17, Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.95 №88, приписів статей 4, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.12 №6.

Від Приватного акціонерного товариства "Декоративні культури" отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., і пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду є вимога Приватного акціонерного товариства "Декоративні культури" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" про зобов'язання відповідача повернути 10 000 літрів дизельного палива, переданого відповідачеві на зберігання за накладною №П_НК-00000008036 від 05.06.09. Відповідно до приписів статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно з приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 цієї статті визначено, що зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як установлено судами між сторонами у справі виникли взаємовідносини зі зберігання, які регулюються Главою 66 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона, зберігач, зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною, поклажодавцем, і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Предметом договору зберігання, зокрема, можуть бути, речі з родовими ознаками, які за приписами статті 184 Цивільного кодексу України мають ознаки, властиві усім речам того ж роду, вимірюються числом, вагою, мірою та є замінними. Згідно зі статтею 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем, тобто, факт передачі майна може підтверджуватись будь -яким документом підписаним зберігачем. Відповідно до статті 938 вказаного Кодексу якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Приписами статті 949 Цивільного кодексу України визначено обов'язок зберігача повернути річ. Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, а якщо договором передбачено зберігання знеособлених речей (змішані родові) -тотожну, або обумовлену кількість речей такого самого роду та якості. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Дослідивши повно та всебічно усі обставини справи суди попередніх інстанцій установили факт передачі позивачем та прийняття відповідачем на зберігання 10 000 літрів дизельного палива, про що свідчить прибуткова накладна від 05.06.09 №П_НК-00000008036. При цьому, суди надали оцінку вказаній накладній та визнали її такою, що підтверджує факт укладення між сторонами договору зберігання у спрощений спосіб та свідчить про здійснення між сторонами господарської операції з передачі дизельного палива на зберігання, і як наслідок створює для сторін певні господарсько -правові зобов'язання. Установлено судами і те, що 21.02.12 Приватне акціонерне товариство "Декоративні культури" звернулось до відповідача з вимогою повернути спірне майно, втім, це майно зі зберігання останнім не повернуто. Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З огляду на установлений судами факт невиконання відповідачем зобов'язань з повернення позивачеві зі зберігання спірного дизельного палива, висновок судів про наявність правових підстав для задоволення позову визнається правомірним. Доводи, викладені в касаційній скарзі визнаються неспроможними, оскільки не спростовують установлено судами. Не можуть бути підставою для скасування судових рішень і посилання скаржника на порушення судами норм матеріального права, оскільки такі твердження ґрунтуються на невірно установлених судами обставинах справи та переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Отже, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції правових підстав для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається. Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.09.12 у справі № 5017/1125/2012 залишити без змін.

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець