Постанова

від 27.11.2012 по справі 5006/27/49б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 5006/27/49б/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу та постановуГосподарського суду Донецької області від 19.07.2012 року Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі№ 5006/27/49б/2012 господарського суду Донецької області за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" про визнання банкрутом за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" -Оберемко Р.А., дов. № 08.6-02/15018 від 07.11.2012 року; ліквідатор -Поліщук А.Т.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2012 року за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Анкор" (далі -ТОВ "Група компаній "Анкор") було порушено провадження у справі № 5006/27/49б/2012 про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Донецької області від 10.05.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 ТОВ "Група компаній "Анкор" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців до 10.05.2013 року, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Поліщук Андрій Павлович.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 (суддя -Тарапата С.С.) було задоволено заяву ліквідатора з урахуванням уточнень та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в ocoбi Донецької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" (далі -ПАТ "Укрсоцбанк") звернутися шляхом подання відповідної заяви встановленого зразку до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу - ОСОБА_8 про зняття заборони з частки недобудованої будівлі кафе "Казачок" в розмірі 98/100, яке розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Кубинська, буд. 24-а; зобов'язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу - ОСОБА_8 зняти заборону з частки недобудованої будівлі кафе "Казачок" в розмірі 98/100, яке розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Кубинська, буд. 24-а, та належить банкруту; зобов'язано приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу - ОСОБА_8 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек запису про заборону на частку недобудованої будівлі кафе "Казачок" в розмірі 98/100, яке розташоване за адресою м. Донецьк, вул. Кубинська, буд. 24-а, та належить банкруту; відмовлено ПАТ "Укрсоцбанк" в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 (головуючий суддя -Мартюхіна Н.О., суддя -Азарова З.П., суддя - Кододова О.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зупинити виконання ухвали господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 до закінчення їх перегляду в порядку касації. Скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 про банкрутство ТОВ "Група компаній "Анкор". Покласти судовий збір в загальній сумі 1 073,00 грн. на ТОВ "Група компаній "Анкор" (в т.ч. 536,50 грн. -судовий збір за подання апеляційної скарги та 536,50 грн. -судовий збір за подання касаційної скарги).

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 17 Закону України "Про іпотеку", ст. 74 Закону України "Про нотаріат", ст. 24 Закону про банкрутство, ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та інш.

Скаржник вказує на те, що скасування арештів та інших обмежень стосовно майна боржника, що здійснюється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, є правовим наслідком визнання боржника банкрутом і не потребує прийняття з даного приводу ніяких інших ухвал та посилається на те, що зобов'язання вчинити певні дії - це один із судових способів захисту, який відповідно до положення ч. 1 ст. 4-1 ГПК України, може бути реалізований виключно в порядку позовного провадження, а не в межах справи про банкрутство.

Від ліквідатора ТОВ "Група компаній "Анкор" - Поліщука А.Т. до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк", в якому ліквідатор просить вимоги, викладені в касаційній скарзі ПАТ ""Укрсоцбанк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі № 5006/27/49б/2012 залишити в силі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2012 року до господарського суду Донецької області надійшла заява ліквідатора №12-6/1 від 22.06.2012 року про зобов'язання ПАТ "Укрсоцбанк" про зняття заборони на нерухоме майно. До клопотання доданий витяг з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 36565784 станом на 20.06.2012 року.

19.07.2012 року від ліквідатора через канцелярію до суду надійшли уточнення № 12-7/1 від 17.07.2012 року до заяви № 12-6/1 від 22.06.2012 року до яких додані копія договору № 1 від 01.08.2007 року про спільну діяльністю по будівництву кафе «Козачок», витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та витягу з Державного реєстру іпотек.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №18295080 від 28.03.2008 року за боржником - ТОВ "Група компаній "Анкор" на праві власності зареєстрована частка недобудованої будівлі кафе літ.А-2 (98/100) готовністю 61%; адреса об'єкта - Донецька область, м.Донецьк, вул.Кубинська, буд.24а.

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 36565784, виданого 20.06.2012 року, до реєстру внесений запис від 13.05.2008 року за №7174236 про заборону на нерухоме майно з наступними відомостями: підстава обтяження-іпотечний договір, 36/І, 13.05.08; об'єкт обтяження: недобудована будівля кафе літ А-2 готовністю 61%, номер за РПВН, 22700656, м. Донецьк, вул. Кубинська, б.24а; власник: ТОВ „Дева" код: 32091759, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 74а; власник: ТОВ „Група компаній „Анкор", код: 35293019, м. Донецьк, вул. Купріна, 23; заявник: АКБСР „Укрсоцбанк" Донецька обласна філія Донбаське відділення.

Згідно витягу з державного реєстру іпотек № 36973121, виданого 18.07.2012 року, 13.05.2008 року за № 7174370 внесений запис про обтяження-іпотеку з наступними відомостями: підстава обтяження- іпотечний договір, 36/1, 13.05.08; об'єкт обтяження: недобудована будівля кафе літ А-2 готовністю 61%, номер за РПВН, 22700656, м. Донецьк, вул. Кубинська, б.24а; власник: ТОВ „Дева" код: 32091759, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 74а; іпотекодержатель: ДОФ АКБ „Укрсоцбанк" Донбаське відділення; іпотекодавець: ТОВ „Дева" код: 32091759, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 74а; іпотекодавець: ТОВ „Група компаній „Анкор", код: 35293019, м. Донецьк, вул. Купріна, 23.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2009 року до вказаного запису внесені зміни на підставі додаткової угоди № 3817 від 18.08.2008 року, а саме: розмір основного зобов'язання (до змін): 2700000грн., розмір основного зобов'язання (після змін): 5500000грн.

Також суду наданий іпотечний договір № 36/1 від 13.05.2008 року укладений між іпотекодержателем - Акіонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" та з другої сторони іпотекодавцем 1 - ТОВ „Група компаній „Анкор" і іпотекодавцем 2 - ТОВ „Дева", за умовами якого іпотекодавці в якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором невідновлювальної кредитної лінії №36-НКЛ від 13.05.2008 року, укладеним між іпотекодержателем (як кредитором) та позичальником- ТОВ „Група компаній „Анкор", передають в іпотеку іпотекожержателю недобудовану будівлю кафе літ. А-2 готовністю 61%, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Кубинська, б.24а та належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності.

Задовольняючи заяву ліквідатора № 12-6/1 від 22.06.2012 року з урахуванням уточнень № 12-7/1 від 17.07.2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції в постанові від 12.09.2012 року погодився з такими висновками суду першої інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що оскільки постановою господарського суду Донецької області від 10.05.2012 року ТОВ "Група компаній "Анкор" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обмежень, адже воно підлягає продажу, законодавство про банкрутство містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, відтак, обмеження щодо розпорядження майном банкрута підлягають скасуванню, а особа реєстратора вилучає та знімає арешти, заборони та обтяження з відповідних реєстрів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 4 1 ГПК України встановлено, що провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Виходячи з вимог ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя у справах про банкрутство шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України ухвал та постанов, що викладені у письмовій формі. Відповідно до вимог ст.ст. 22, 23 Закону про банкрутство постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатора у справі про банкрутство набуває чинності з дня її прийняття.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута. Тому майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Частиною 2 ст. 26 Закону про банкрутство передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до вимог ст. 575 Цивільного кодексу України , іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм, предмет іпотеки, у даному випадку, також має бути включений до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, ліквідація -це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно з приписами ст. 30 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, при цьому, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Таким чином, у процедурі ліквідації, при задоволенні визнаних судом вимог кредиторів, заставне майно враховується окремо від іншого майна і кошти від його реалізації першочергово спрямовуються на задоволення вимог заставного кредитора, тим самим забезпечується пріоритет прав заставодержателя (іпотекодержателя) перед іншими кредиторами.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна чи Державному реєстрі іпотек, у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом про банкрутство, та суперечить приписам ч.1 ст. 23 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

При цьому, зняття заборони на відчуження майна, що знаходиться в іпотеці права іпотекодержателя не порушує, оскільки його вимоги задовольняються переважно перед іншими кредиторами, за рахунок даного майна під час проведення ліквідаційної процедури боржника.

Таким чином, враховуючи приписи Закону про банкрутство, якими передбачено звільнення обмежень щодо розпорядження майном банкрута та процесуальні вимоги щодо обов'язковості виконання постанови про визнання боржника банкрутом, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 19.07.2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2012 року у справі №5006/27/49б/2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук