Рішення

від 10.07.2012 по справі 5009/2161/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/6/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа № 5009/2161/12

За позовом Прокурора Комунарського району міста Запоріжжя (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118-А) в інтересах держави в особі: Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»(69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 10; 69118, м. Запоріжжя, а/с 444)

про стягнення 9471,58 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Кузьміна С.Ю. -представник за довіреністю № 25/27 від 03.01.12.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Романенко Д.М. -наказ № 628 к від 04.07.12.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 11.06.12. звернувся Прокурор Комунарського району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі: Концерну «Міські теплові мережі»з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»про стягнення 9471,58 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, після проведення прокуратурою району перевіркою встановлено, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті теплової енергії за період з листопада 2011 р. по лютий 2012 р., внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.06.12. порушено провадження у справі № 5009/2161/12, справі присвоєно номер провадження 19/6/12, судове засідання призначено на 26.06.12. о 10-15.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.12. розгляд справи, відповідно до ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10.07.12. о 11-15.

Представники прокуратури та позивача у судовому засіданні 10.07.12. надали суду витребувані документи, підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 05.07.12. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 5009/2161/12 від 12.06.12. направлена відповідачу на вказану у позові та довідці № 15-09/2417 від 25.06.12 адресу.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 26.06.12. відправлена також на іншу адресу, яка була повідомлена позивачем усно, а саме: 69118, м. Запоріжжя, а/с 444. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку ст. 75 ГПК України, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5009/2161/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 1 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.02.09. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські теплові мережі»Комунарського району (Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»(Споживач) укладено Договір № 501626 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі -Договір).

За вказаним вище Договором, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію -на протязі опалювального періоду; підігрів води -за наявності можливості; кондиціювання -по замовленню Споживача; інші технологічні потреби -по замовленню Споживача.

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором; щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (далі -акт) (п.п. 3.2.6, 3.2.26 Договору).

Згідно із п.п. 4.1.1, 4.1.8, 4.1.9 Договору, Теплопостачальна організація має право: відпускати Споживачу теплову енергію в гарячій воді за Договором купівлі-продажу; одержувати від Споживача плату за відпущену теплову енергію, у тому числі отримувати від споживача авансовий платіж…; вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів в термін передбачений умовами даного договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими Споживачем в редакції Теплопостачальної організації.

Пунктами 6.2, 6.3, 6.4 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно із п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова, буд. 15-А а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання-передачу теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на потязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області -5 днів, по Україні -7 днів).

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (ч. 1 п. 6.6.2 Договору).

Частиною 1 розділу 7 Договору встановлено, що за порушення умов, невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства у повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор та позивач вказують на те, що відповідач заборгованість за теплову енергію за період з листопада 2011 р. по лютий 2012 р. не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний вище період станом на день звернення прокурора до суду з даним позовом склала 9471,58 грн.

Оцінюючи подані прокурором та позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Згідно із п.п. 10.1, 10.4 Договору, цей Договір набуває чинності з 01.02.09. і діє до 31.01.10. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного Договору не заявила про розірвання цього Договору.

Оскільки в матеріалах справи відсутні звернення сторін чи заяви про розірвання Договору, судом встановлено, що цей Договір був автоматично пролонговано на той саме строк і на тих самих умовах.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, відповідачу за період з листопада 2011 р. по лютий 2012 р. постачалась теплова енергія, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від: 30.11.11., 31.12.11., 31.01.12., 29.02.12. та рахунками від: 30.11.11., 31.12.11., 31.01.12., 29.02.12. на загальну суму 9471,58 грн.

Відправка позивачем відповідачу зазначених актів та рахунків підтверджується реєстром відправки заказної кореспонденції, який міститься в матеріалах справи.

Судом встановлено, що Споживачем не підписано вказані акти приймання-передачі теплової енергії та не надано заперечень щодо даних, зазначених у актах приймання-передачі теплової енергії, як то передбачено у п. 6.6.1 Договору, а тому у відповідності до п. 6.6.2 Договору, акти вважаються погодженими із Споживачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Однак відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриману теплову енергію у встановлений строк, не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501626 від 01.02.09. за період з листопада 2011 р. по лютий 2012 р. становить 9471,58 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»перед Концерном «Міські теплові мережі»за Договором становить 9471,58 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що заборгованість по сплаті отриманої теплової енергії відповідачем не погашена, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9471,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та стягується в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»(69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 10; 69118, м. Запоріжжя, а/с 444, код ЄДРПОУ 32268681) на користь Концерну «Міські теплові мережі»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 9471 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 58 коп. -основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт 21»(69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 10; 69118, м. Запоріжжя, а/с 444, код ЄДРПОУ 32268681) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31215206783007) 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.12.

Суддя І.В. Давиденко