Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-68/12613-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/12613-2012 26.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11» до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПроектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС» простягнення грошових коштів, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Науменко О.А., за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ПЛЮС 11»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Проектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд»про стягнення заборгованості у сумі 166.547,26 грн., а саме: 150.000,00 грн. основного боргу, 7.950,00 грн. інфляційних втрат, 8597,26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Договору № 170412/4/ПБ від 17.04.2012 позивач набув право вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла в останнього через невиконання свого зобов'язання з оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС»робіт за Контрактом № 90(08)/2 від 24.02.2010. А тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 512-519, 525, 526 ЦК України, просить стягнути вказану заборгованість у судовому порядку, а також суму нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/12613-2012 та призначено до розгляду на 01.10.2012.

Ухвалою суду від 06.11.2012 було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС»та відкладено розгляд справи на 13.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 було продовжено строк вирішення спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Ухвалою суду від 13.11.2012 розгляд справи було відкладено на 26.11.2012, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судове засідання 26.11.2012 з'явився лише представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів, розгляд справи неодноразово відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними в матеріалах справи адресами, в т.ч., зазначеними в його реєстраційних документах.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-А,Б, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 21.09.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Також, ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві: 01025, м. Київ, а/с 40, проте поштове відправлення повернуто на адресу Господарського суду міста Києва без вручення, з поміткою поштового відділення, що адресат не значиться.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-А,Б, за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.11.2012 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС»(далі - підрядник) та Проектно-будівельним концерном «Укрмонолітспецбуд»(далі -відповідач, замовник) 24.02.2010 було укладено Контракт № 90(08)/2 на виконання вогнезахисних робіт (далі -Контракт), згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов'язався потягом строку дії Контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати вогнезахист вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями на об'єкті «Будівництво житлового будинку по вул. Павловській, 11/46 в Шевченківському районі міста Києва», а відповідач зобов'язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються даним Контрактом та Додатком № 1.

Загальна вартість Контракту згідно з умовами п.4.1. Контракту складає 190.153,00 грн., крім того ПДВ (20%) -38.030,60 грн., загалом 228.183,60 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС»(третя особа) та відповідачем договору підряду.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов Контракту підрядником було виконано підрядні роботи на загальну суму 228.153,60 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за лютий 2010 року на суму 55.935,60 грн. та № 2 за вересень 2010 року на суму 172.218,00 грн.

Відповідно до умов п.2.2.4. Контракту відповідач зобов'язався проводити оплату робіт, виконаних підрядником, не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту (актів) приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в).

Умовами п.4.4. Контракту встановлено, що підрядник сплачує замовнику послуги генпідряду у розмірі 2% від вартості фактично виконаних робіт. Сума вартості послуг генпідряду утримується від вартості виконаних за звітний місяць робіт згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт при перерахуванні коштів підряднику.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає датою підписання Акту № 1 за лютий 2010 року останній день місяця -28.02.2010, а датою підписання Акту № 2 за вересень, відповідно, 30.09.2010 -останній день місяця. Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем відповідно до умов п.2.2.4. Контракту виконаних підрядником робіт згідно з Актом № 1 за лютий 2010 року настав 03.03.2010, а згідно з Актом № 2 за вересень 2010 року строк оплати настав 05.10.2010 (третій банківський день з моменту підписання акту).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Контрактом виконав частково, сплативши на користь ТОВ «ВП «ДАКМАС»55.986,60 грн. за виконані роботи згідно з актом № 1 за лютий 2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку з рахунку ТОВ «ВП «ДАКМАС»(підрядник) від 02.04.2010, проте, повну вартість виконаних відповідно до Акту № 2 за вересень 2010 року робіт на суму 167.603,93 грн. (з урахуванням утримання вартості послуг генпідряду - 2% від вартості фактично виконаних робіт) відповідач не оплатив у строки, встановлені п.2.2.4. Контракту, у зв'язку з чим у відповідача перед ТОВ «ВП «ДАКМАС»виникла заборгованість по оплаті прийнятих відповідачем за Контрактом № 90(08)/2 вогнезахисних робіт у сумі 167.603,93 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України передбачено здійснення заміни кредитора у зобов'язанні без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ДАКМАС»(далі -первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11»(далі -позивач, новий кредитор) 17.04.2012 було укладено Договір № 170412/4/ПБ про відступлення права вимоги (далі -Договір), згідно з п. 1.1. якого первісний кредитор відступив, а позивач набув право вимоги згідно з Контрактом на виконання вогнезахисних робіт № 90(08)/2 від 24.02.2010 (далі - основний договір), укладеного між первісним кредитором та ПБК «Укрмонолітспецбуд»(боржник, далі -відповідач). За Договором № 170412/4/ПБ від 17.04.2012 новий кредитор набуває право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язання з оплати суми боргу за виконані роботи в сумі 167.603,93 грн.

Також, пунктом 1.2. Договору встановлено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору. До нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобов'язання боржника (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.2. Договору погоджено, що право вимоги, що відступається на користь позивача за цим Договором, згідно даних бухгалтерського обліку первісного кредитора складає 167.603,93 грн.

На виконання умов п.4.1.2. Договору первісним кредитором 26.04.2012 було надіслано відповідачу повідомлення вих. № 10/3 від 17.04.2012 про заміну кредитора за Контрактом № 90(08)/2 від 24.02.2010 (про що свідчать наявні в матеріалах справи квитанція поштової установи та опис вкладення у цінний лист від 26.04.2012) та про зобов'язання сплатити позивачу заборгованість у сумі 167.603,93 грн. протягом семи днів з моменту отримання цього повідомлення, яке отримано представником відповідача згідно з наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - 07.05.2012.

Відповідач здійснив сплату суми основного боргу за Контрактом на користь позивача лише в частковому розмірі -у сумі 17.603,93 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача від 24.07.2012, копія якої знаходиться в матеріалах справи, проте свого зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 150.000,00 грн. -не виконав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у відповідача існує перед позивачем грошове зобов'язання в сумі 167.603,93 грн., право вимоги виконання якого позивач набув за Договором № 170412/4/ПБ про відступлення права вимоги від 17.04.2012, проте відповідач своє грошове зобов'язання перед позивачем виконав лише частково -на суму 17.603,93 грн., у зв'язку з чим у відповідача існує перед позивачем заборгованість у розмірі 150.000,00 грн.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, суду не надав, хоча такий доказ неодноразово витребовувався ухвалами суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 150.000,00 грн., які підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7.950,00 грн. за період з листопада 2010 року по серпень 2012 року включно та 3 % річних у розмірі 8.597,26 грн. за період з 04.10.2010 по 01.09.2012.

Умовами пунктів 1.2., 1.3. Договору встановлено, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в усіх правах, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору; до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512-514 ЦК України та умов Договору № 170412/4/ПБ про відступлення права вимоги від 17.04.2012 позивачу, як новому кредитору, перейшли всі права первісного кредитора у зобов'язанні, в т.ч. і право на стягнення інфляційних втрат та річних, як субсидіарне право (зазначена позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі № 20/89).

Як встановлено вище судом, відповідач не оплатив роботи за вересень 2010 року згідно Акта № 2, строк для оплати яких згідно з п.2.2.4. Контракту настав 05.10.2010, відтак, в силу приписів ст. 253 ЦК України, період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті прийнятих робіт за вказаним актом починається з 06.10.2010 .

Водночас, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 04.10.2010 по 01.09.2012, у зв'язку з чим заявлена вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 8.593,15 грн. за період з 06.10.2010 по 01.09.2012.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 7.950,00 грн. за період з листопада 2010 року по серпень 2012 року включно.

Розрахунок інфляційних втрат визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 7.950,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України) пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Проектно-будівельного концерну «Укрмонолітспецбуд»(01025, м. Київ, вул. Воздвиженська, 60-А,Б, код ЄДРПОУ 02013716) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11»(07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Жовтнева, 6, код ЄДРПОУ 37862837) суму основного боргу в розмірі 150.000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 7.950 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 8.593 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 15 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.330 (три тисячі триста тридцять) грн. 87 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГАРАНТ ПЛЮС 11»(07500, Київська обл., смт. Баришівка, вул. Жовтнева, 6, код ЄДРПОУ 37862837) зайво сплачений судовий збір у розмірі 409 (чотириста дев'ять) грн. 15 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 266 від 12.09.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.2012.

Суддя Ониськів О.М.