Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а-9821/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9821/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабос»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2012 № 0000392205 та № 0000382205.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права , просив постанову скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю -доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дабос»зареєстровано Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.06.2010 року (Свідоцтво про реєстрацію № 481835, код ЄДРПОУ 37139983). Позивач є платником ПДВ (Свідоцтво № 100291452 від 06.07.2010 р.).

ДПІ у Оболонському районі міста Києва на підставі наказу № 577 від 15.05.2012 року, згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79, п.86.4 ст.86 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дабос»з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки складено Акт перевірки № 329/22-5/37139983 від 11.06.2012 року (далі - Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - занижено податок на прибуток всього на суму 18425,5 грн., у т.ч. 2010 рік -18309,5, грн., 1 квартал 2011 -12131 грн. та 2-3 квартали 2011 року -7985 грн., а також встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»та п. 198.6 ст. 198 , п. 201.1 ст. 201 ПК України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 49472 грн., у т.ч. жовтень 2010 -5575 грн., грудень 2010 -9072 грн., лютий 2011 -1962 грн., березень 2011 -5781 грн., червень 2011 -6667 грн., липень 2011 -10785 грн. та серпень 2011 -9830 грн.

25.06.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000392205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 49 672 грн. та на 8817 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000382205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на 38 425 грн. за основним платежем та на 4 578 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено обставин та підстав, які б відповідно до положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту за вищезгаданими операціями.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може не погодитися та звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно до п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України , про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України , п. 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки є постанова старшого слідчого від 05.01.2012 р. «про призначення позапланової перевірки ТОВ «Дабос».

Таким чином, оскільки перевірку проведено відповідно до кримінально-процесуального закону, то орган державної податкової служби не мав права приймати податкове повідомлення-рішення до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Докази набрання законної сили відповідного рішенням суду в кримінальній справі у матеріалах справи відсутні.

Відтак, враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення податкових повідомлень-рішень.

Крім того, щодо суті виявлених податковим органом порушень колегія суддів зазначає наступне.

Висновки ДПІ ґрунтуються на обставинах викладених в інших актах перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва відносно контрагента позивача ТОВ «БК АРМІС»по взаємним господарським відносинам цього контрагента із іншими особами, з якими у позивача взагалі не було ніяких господарських взаємовідносин. Зокрема, згідно акту перевірки позивача, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що під час проведення ДПІ у Печерському районі м. Києва перевірок ТОВ «БК АРМІС»встановлено відсутність у цього підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань при виконанні робіт та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, а відтак оскільки позивач мав взаємовідносини із ТОВ «БК АРМІС»ДПІ прийшла до висновку про нікчемність вчинення спірних операцій позивачем з даним контрагентом.

Як встановлено судом першої інстанції, для позивача за укладеними договорами мало місце реальне настання правових наслідків, ними обумовлених, спірні операції між позивачем та ТОВ «БК АРМІС»і ТОВ «Добробуд - 05»належать до основної звичайної діяльності позивача, фактичність виконання яких підтверджується зазначеними відповідними договорами підряду, субпідряду, актами виконання робіт, технічними завданнями до договорів, договорами оренди виробничо-складських приміщень для здійснення спірних робіт, оренди необхідного виробничого обладнання.

Крім того, наявність у субпідрядників відповідних ресурсів та фактичне виконання субпідрядних робіт в даному випадку підтверджується також і ліцензією на право виконання робіт ремонтно-будівельного направлення з додатком, в якому визначено комплекс робіт, які може виконувати субпідрядник. Наявність цієї ліцензії, яка видається державним органом після перевірки необхідної матеріально-технічної бази підприємства, вказує на існування у субпідрядника фактичних можливостей для виконання спірних операцій, що не спростовано ДПІ під час розгляду справи належними та допустимими доказами.

З матеріалів справи також вбачається, що на час здійснення господарських операцій, видачі податкових накладних, контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагентів.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.