Рішення

від 05.12.2012 по справі 2021/3062/2012

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2021/3062/2012

Провадження № 2/2021/802/2012

РШЕННЯ

Іменем України

30.12.2012 року Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючої - судді Тарасенко Л.І.

при секретарі Деревінській Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красноградського райсуду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Профагро»з 3-ю особою Відділом Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області про розірвання договору оренди земельною ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Профагро»про розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 11.09.2009 року, яка належить позивачу на праві власності згідно Державного акту на землю серія ЯЕ № 493132, так як орендар порушив істотні умови договору оренди земельної ділянки щодо раціонального та цільового використання земельної ділянки, а саме порушив правила сівозміну й агротехніки.

Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі доручення, в судовому засіданні уточнений позов підтримала та просила його задовольнити, а також пояснила суду, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 12,2521 га/ для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ЯЕ № 493132. З вересня 2009 року вказана земельна ділянка використовується ТОВ «Профагро»на умовах підписаного сторонами по справі договору оренди землі від 11.09.2009 року, також між сторонами 11.09.2009 року було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки. Відповідач порушив п.28 вказаного договору оренди землі щодо раціонального та цільового використання земельної ділянки, а саме порушив правила сівозміну й агротехніки. Згідно п. 38 вказаного договору оренди земельної ділянки дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також і інших підстав, визначених законом. ТОВ «Профагро»в 2011 році на одному і тому самому полі сіяло соняшник, а в 2012 році вказане поле за правилами сівозміни має «парувати», про те відповідач засіяв кукурудзу, що призвело до виснаження земельної ділянки. В порушення ст. 52 ЗУ «Про землеустрій»ТОВ «Профагро»використовує землі товарного сільськогосподарського призначення без технічної документації із землеустрою щодо еколого-економічного обґрунтування сівозмін на землях, що підтверджується актом від 30.05.2001 року. Відповідно до ст. 24, 25 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря -дотримання режиму екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі, дотримуватися режиму використання земель природно заповідного та іншого природоохоронного призначення. На підставі викладено просила розірвати договір оренди землі б/н від 11.09.2009 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Профагро»та зареєстрований у Державному реєстрі земель Зачепилівським відділом Держкомзему Харківської області, про що вчинено запис 29.07.2011 року №632225514000845.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі доручення, в судовому засіданні уточнений позов ОСОБА_1 підтримала та просила його задовольнити, у зв'язку з тим, що ТОВ «Профагро»порушені вимоги договору щодо раціонального та цільового використання земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності, а саме порушені правила сівозміну й агротехніки.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив суду, що 11.09.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Профагро»відповідно до вимог ЗУ «Про оренду землі»було укладено договір оренди земельної ділянки.

На виконання п.1 укладеного між сторонами договору оренди орендодавець (ОСОБА_1) передав, а орендар (TOB "Профагро") прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Зачепилівської селищної ради Харківської області.

Відповідно до п. 8 вказаного договору оренди, сторони між собою домовились, що договір укладено строком на 5 років.

На виконання п. 20 договору оренди земельної ділянки між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а TOB "Профагро" прийняло земельну ділянку на умовах оренди, що є невід'ємною частиною договору оренди.

Особливістю договору оренди земельної ділянки є визначений законом перелік істотних умов договору. Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди; термін договору оренди; орендна плата; цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження чи знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до вказаних положень сторони між собою дійшли всіх істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Наведені позивачем факти щодо порушення сівозміни і агротехніки ТОВ «Профагррунтуються лише на його припущеннях.

Так, згідно книги історії полів з 2010 по 2012 роки на полі № 2 бр. 1, загальною-площею 124,2 га, де знаходиться орендована TOB "Профагро" земельна ділянка ОСОБА_1 розміром 12,2521 га, висівались наступні культури:

2010 рік - озима пшениця;

2011 рік - соняшник;

2012 рік - кукурудза на зерно.

Порядок вказаних сівозмін регулюється та погоджується головним агрономом TOB "Профагро". На вказаному полі заборонені засоби захисту рослин не застосовувались, порядок сівозмін порушено не було. Вказані обставини підтверджуються довідкою TOB "Профагро".

Твердження позивача, що відповідач в 2011 році на одному й тому ж самому полі сіяв соняшник є таким, що не відповідає дійсності. Твердження позивача про необхідність "парування" поля в 2012 році є надуманим, та таким, що не ґрунтується з посиланням на будь-який нормативний акт, чи рекомендаційні методичні посібники щодо вирощування сільськогосподарських культур та порядку їх сівозмін.

Доводи позивача не містять посилань на порушення відповідачем будь-якої норми права, а ґрунтується лише на припущеннях та внутрішній впевненості позивача, з посиланням лише на акт від 30.05.2011 року та довідку від 13.06.2012 року щодо посівів. На підставі викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Відділу Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області в судове засідання не з'явився, в своєму клопотанні просив розглянути справу за його відсутності, у разі порушення відповідачем істотних умов договору оренди земельної ділянки не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймали участь у справі, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

В судовому засіданні свідок на стороні відповідача ОСОБА_6 пояснив, що він є головним агрономом ТОВ «Профагро»і наголошував на тому, що послідовність посіву культур - озимої пшениці, соняшника, кукурудзи відповідає всім стандартам, нормам і порядку сівозміні, що також підтверджується висновком ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України "Про оренду землі", який є спеціальним і має пріоритет перед іншими законами у сфері зазначених правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 93, 124 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки, тобто володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької чи іншої діяльності, виникає виключно на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими законами України і договором оренди землі.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 12,2521 га, яка розташована на території Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ЯЕ № 493132 (а.с. 8).

Довідкою відділу Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області підтверджується, що за ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка, кадастровий номер 6322255100:08:000:0069, загальною площею, 12,2521 га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 493132, яка знаходится у контурі № 54 за межами населених пунктів на території Зачепилівської селищної ради Зачепилівського району Харківської області.

Між позивачем та відповідачем ТОВ «Профагро»11.09.2009 року був підписаний Договір оренди земельної ділянки площею 12,2521 га терміном на п'ять років, який зареєстрований у у Зачепилівському Відділі Держкомзему Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.07.2011 року за № 632225514000845 (а.с. 6-7).

Поняття договору оренди землі визначено в ст. 13 ЗУ «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 28 вище зазначено Договору оренди землі орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням а орендодавець зобов'язаний передати в користування земельну ділянку.

На виконання п. 20 договору оренди земельної ділянки між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Профагро»прийняло земельну ділянку на умовах оренди, що є невід'ємною частиною договору оренди.

Згідно ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до вказаних положень сторони по справі дійшли всіх умов договору оренди земельної ділянки.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі»орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Стаття 32 Закону України «Про оренду землі»дійсно передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 38 Договору оренди земельно ділянкиї, який укладений між сторонам, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною схороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також і інших підстав, визначених законом.

Статтею 35 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що спори пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

В матеріалах справи є довідка згідно книги історії полів з 2010 по 2012 роки, якою підтверджується, що на полі № 2 бр.1. загальною площею 124,2 га, висівалися слідуючи культури 2010 рік - озима пшениця, 2011 рік-соняшник, 2012 рік кукурудза на зерно, проти чого не заперечюють и представники позивача (а.с. 73).

В матеріалах справи також є Звіт про науково-досліджену роботу Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії іменем О.Н. Соколовського»земельних ділянок загальною площею 16.8 га на території Зачепилівської селищної ради Харківської області (а.с. 90-100) в висновках якого вказано:

1. Земельні ділянки площею 12,2521га та 4,5675га розташовані на полі № 2 бр. 1 загальною площею 130,8 га. Напрям використання земельних ділянок - рілля. Ґрунтовий покрив земельних ділянок складають чорноземи звичайні малогумусні глибокі важкосуглинкові та їх еродовані різновиди .

2. Рівень родючості ґрунтів на обстежених земельних ділянках характеризується наступними показниками: вміст гумусу 4,51 %, рухомого фосфору 180 мг/кг (високий вміст), рухомого калію 144 мг/кг (високий вміст). Ці показники відповідають результатам агрохімічної паспортизації поля у 2010 році, що свідчить про незмінність рівня родючості ґрунту за період 2010-2012 рр.

3. За період 2010-2012 рр. на земельних ділянках вирощувалися польові культури у ланці сівозміни озима пшениця - соняшник - кукурудза. Така послідовність культур відповідає вимогам Методичних рекомендацій щодо оптимального співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України та Української академії аграрних наук від 18.07.2008 р. № 440/71. Структура ланки сівозміни за період 2010-2012 рр. не суперечить нормативам періодичності вирощування культур на одному і тому самому полі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 р. № 164.

Висновок Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії іменем О.Н. Соколовського»в повній мірі спростовує вимоги позивача щодо порушення порядку використання земельної ділянки та погіршення родючості гранту.

Також порівнюючи показники Агротехнічного паспорту поля, земельної ділянки за 2010 рік стану ґрунту з показниками стану ґрунту які зазначені у висновках Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії іменем О.Н. Соколовського»встановлено, що станом на 2012 рік рівень родючості ґрунтів на обстежених земельних ділянках не змінився.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленої статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, дослідивши усі надані суду докази, суд приходить до висновку, що позивач не надав суду жодних доказів, які б підтвердили, що відповідачем порушено істотні умови договору оренди земельної ділянки щодо раціонального та цільового її використання, а саме те, що було порушено правила сівозміну й агротехніки, що призвело до погіршення родючості землі. Зазначені твердження позивача є безпідставними, надуманими, ґрунтуються на самих припущеннях та не мають будь-якого правового підґрунтя.

Враховуючи вище викладене суд не находить законніх підстав для задоволення зазначено позову ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3,4,57-60 ЦПК України, ст. 651, 652, 792 ЦК України, 163 ЗК України, Законом України "Про оренду землі", суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ТОВ «Профагро»з 3-ю особою Відділом Держкомзему у Зачепилівському районі Харківської області про розірвання договору оренди земельної ділянки в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а для осіб які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення -протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Харківської області через Красноградськимй райсуд.

Суддя