Рішення

від 29.11.2012 по справі 5011-18/11903-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/11903-2012 29.11.12 За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»;

до Аграрного фонду;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача 1. Державна казначейська служба України;

2. Державна податкова інспекція Печерського району міста Києва;

про стягнення 4 396,14 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Орехівська Л. М., директор;

Від відповідача: Боровенська Т. В., представник, довіреність №223 від 14.05.2012 р.;

Від третьої особи1: не з'явилися;

Від третьої особи2: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/11903-2012; розгляд справи призначено на 13.09.2012 р.

В судовому засіданні 13.09.2012 року було оголошено перерву до 02.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року залучено до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України та Державну податкову інспекцію Печерського району міста Києва; відкладено розгляд справи до 11.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012 р. відкладено розгляд справи до 06.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року продовжено термін вирішення спору на 15 днів; відкладено розгляд справи до 13.11.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року відкладено розгляд справи до 20.11.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 року відкладено розгляд справи до 29.11.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 456,01 грн., 641,02 грн. інфляційних втрат, 299,11 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 1 653,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач -Аграрний фонд, у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- Аграрний фонд зобов'язаний був передати відповідачеві в рамках виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 року №89, в рахунок бюджетного відшкодування державою податку на додану вартість продовольче зерно пшениці 4 класу на загальну суму 617 145,00 грн.;

- на виконання вищевказаної постанови було укладено біржовий контракт №1809 АБ;

- суб'єкт господарювання, який має підтверджений податковою інспекцією податковий кредит, відкриває в Головних управліннях Державного казначейства України рахунок за балансовим рахунком №3712 «Рахунки інших клієнтів Державного казначейства»;

- згідно довідки Державної казначейської служби України від 13.07.2012 року №14-08/429-9902, серед рахунків Аграрного фонду, які були відкриті на ім'я Аграрного фонду у Державній казначейській службі України в період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року рахунок №31233463700028 відсутній;

- всі фінансово-господарські операції із перерахунком коштів та їх отриманням Аграрний фонд здійснює через відкриті в Державному казначействі України власні рахунки;

- рахунок №31233463700028 не відкривався Аграрним фондом та належить державі;

- рахунок, з якого позивач через ГУДК України у м. Києві здійснював «випуск»коштів був спеціально відкритий позивачем на виконання постанови №86 в порядку, що визначена наказом Держказначейства від 02.12.2002 року №221. Інших розрахунків, крім по програмі, що визначена вказаною постановою по даному рахунку позивач не мав права здійснювати;

- актом передачі-приймання визначено, що після його підписання продавець та покупець взаємних претензій по укладеному біржовому контракту не мають;

- тому твердження позивача, що відповідач користувався чужими грошовими коштами є безпідставним та необґрунтованим;

- 22.09.2009 року був складений акт-розрахунок №1, яким підтверджено недостачу 2,800 тонн пшениці, що виникла внаслідок всихання, зменшення засміченості при механізованій подачі із силосу в силос та при вантажно-розвантажувальних роботах. Розрахунки списання проведено згідно з Інструкцією Мінагрополітики №661 від 13.10.2008 року.

У своєму поясненні Державна казначейська служба України зазначила, що Державна казначейська служба України, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувала, тому правових підстав вирішувати питання про взаємовідносини між позивачем та Державною казначейською службою України немає; третя особа 1 не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору.

Третя особа 2 -Державна податкова інспекція Печерського району міста Києва, була належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень Господарського суду міста Києва, які містяться в матеріалах справи, однак повноважних представників в судові засідання не направила, письмового пояснення по суті спору не надала.

В судовому засіданні 02.10.2012 року було відхилено клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача -Державну податкову інспекцію Печерського району міста Києва і залучено її за ініціативою суду до участі у справі в кості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

24.07.2009 року між ПП «Віталмар Агро»(довіритель) та брокерською конторою №65 ПП «Ванк»(брокер) було укладено договір-доручення №27/1, відповідно до умов якого довіритель доручає, а брокер зобов'язується від імені за винагороду і за рахунок довірителя здійснити маркетинговий пошук та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо купівлі пшениці 4 класу у кількості 1480,000 тонн; базис поставки -згідно з додатком №1.

Згідно вказаного додатку, поставка вказаного товару повинна відбутися з наступних елеваторів: ВАТ «Чуднівське ХПП»у кількості 980,000 тонн і ВАТ «Зарудинецьке ХПП»у кількості 500,000 тонн.

27.07.2009 року між Аграрним фондом (продавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»(покупець) було укладено біржовий контракт аграрної біржі №1809АБ, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив товар -пшениця 4 клас, згідно ДСТУ-3768:2004 (урожаю 2008 року) у кількості 500,000 тонн; ціна за одиницю товару з ПДВ -1 234,29 грн./тонна.

Відповідно до п. 1.7. контракту, сума оплати за контрактом: 617 145,00 грн.

Згідно з п. 1.9. контракту, форма оплати: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду.

Пунктом 2.1. контракту передбачено, що продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW ВАТ «Зарудинецьке ХПП», Житомирська обл.

У п. 2.2. контракту зазначено, що негайна поставка -згідно пункту 2.10 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»- протягом 5-ти робочих днів.

Після проведення біржових торгів продавець протягом 10-ти робочих днів надає покупцю:

- акт передавання-приймання товару на дату оплати товару;

- складський документ;

- податкову накладну;

- картку аналізу зерна або посвідчення (п. 2.3. контракту).

Відповідно до п. 4.1. контракту, оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі на реєстраційних рахунок Аграрного фонду.

Згідно з п. 6.3. контракту, у разі відсутності товару на базисі поставки або невідповідності кількості обумовленої цим контрактом, винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки та виплатити штраф у розмірі 3% від суми угоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.1. контракту, оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі на реєстраційних рахунок Аграрного фонду.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов контракту перерахував на вказаний в розділі 9 контракту рахунок відповідача, кошти в розмірі 617 145,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3 від 16.09.2009 року.

Згідно з п. 6.1. контракту, сторони біржового контракту несуть відповідальність за достовірність вказаних реквізитів.

Відповідно до акту передачі-приймання від 22.09.2009 року, Аграрний фон передав, а Підприємство з іноземними інвестиціями прийняло об'єкт державного цінового регулювання: пшеницю 4 класу в кількості 497,200 тонн на загальну вартість 613 688,99 грн.

22.09.2009 року був складений акт-розрахунок №1, яким підтверджено недостачу 2,800 тонн пшениці, що виникла внаслідок всихання, зменшення засміченості при механізованій подачі із силосу в силос та при вантажно-розвантажувальних роботах. Однак, вказаний акт, на думку суду, не може вважатися належним доказом у справі, адже підписаний особами без зазначення юридичної особи, працівниками якої вони є, представники позивача при цьому не були присутніми і не зрозуміло, яке відношення має цей акт до біржового контракту №1809АБ.

Тобто, враховуючи вищевикладене, відповідач свої зобов'язання за контрактом виконав частково.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач направляв листи №305 від 01.12.2011 року, №03 від 05.01.2012 року, №32 від 14.02.2012 року з проханням повернути заборгованість, однак, на момент звернення до господарського суду кошти в розмірі 3 456,01 грн. повернуті позивачеві не були.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, обов'язок відповідача повернути сплачені кошти виник у останнього з моменту отримання вимоги, тобто з 01.12.2011 року та починаючи з 08.12.2011 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що ні фактично, ні юридично позивач не здійснював перерахування коштів на рахунок Аграрного фонду. Однак, вказане твердження спростовується наступним.

Вказаний факт спростовується тим, що кошти позивач перераховував на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний в розділі 9 контракту, адже в п. 4.1. контракту замість реєстраційного рахунку Аграрного фонду зазначено платіжні реквізити Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро».

Відповідно до вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку придбання у 2009-2010 роках суб'єктами господарювання (експортерами сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТЗЕД»зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарювання, який придбаває зерно, борошно пшеничне і житнє з державного інтервенційного фонду та аміачну селітру в рахунок такого відшкодування, підтвердженого органами державної податкової служби, здійснюється відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»та інших нормативно-правових актів у межах суми, визначеної договором, що укладається між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом. Для проведення зазначеного перерахування суб'єктам господарювання відкриваються рахунки в органах Державного казначейства за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за балансовим рахунком 3712 «Рахунки інших клієнтів Державного казначейства».

Позивач відкрив у Державному казначействі рахунок №37120001005211 з метою отримання на нього коштів у рахунок відшкодування сум ПДВ та наступного перерахування їх за пшениць згідно контракту №1809АБ від 27.07.2009 року, що і було здійснено.

Згідно з п. 4 постанови, протокол суб'єкт господарювання подає після погодження відповідному органові Державного казначейства разом з платіжним дорученням на перерахування коштів з рахунка, відкритого йому в органі Державного казначейства, на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі. У графі платіжного доручення «Призначення платежу»додатково зазначається «в рахунок отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Орган Державного казначейства перераховує протягом одного операційного дня на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби кошти на рахунок суб'єкта господарювання, відкритий в органах Державного казначейства, а із зазначеного рахунка на підставі платіжного доручення такого суб'єкта -на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі (п. 5 постанови №86 від 04.02.2009 року).

Кошти в розмірі 617 145,00 грн. надійшли на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі.

Вказаний факт не заперечується відповідачем, тобто досягнуто кінцевої цілі здійснення вказаних грошових операцій.

Крім того, в графі «Призначення платежу»платіжного доручення №3 від 16.09.2009 року зазначалося «оплата за пшеницю зг. біржового контракту №1809АБ від 27.07.09 р. в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по постанові №86 від 04.02.2009 року в т. ч. ПДВ (20%) 102 857,50 грн.».

Лише після вказаної оплати товару 22.09.2009 року відбулося переоформлення з облікової картки ВАТ «Зарудинецьке ХПП»зерна на облікову картку позивача у обсязі 497,200 тонн, що зерновий склад здійснив, видавши складську квитанцію №АТ №558102 №155 від 22.09.2009 року.

Уклавши біржовий контракт, Аграрний фонд погодився з усіма його положеннями та прийняв на себе господарське зобов'язання, яке належним чином не виконав, в результаті чого позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 456,01 грн., 641,02 грн. інфляційних втрат, 299,11 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між сторонами було підписано два акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 року та станом на 09.12.2011 року, якими підтверджується розмір заборгованості відповідача і вказана сума не заперечується відповідачем.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що кошти в сумі 617 145,00 грн., які перераховані платіжним дорученням №3 від 16.09.2009 року, надійшли на рахунок №31233463700028.

Відповідно до довідки Державної казначейської служби України №14-08/429-9002 від 13.07.2012 року, вказаний рахунок не належить Аграрному фонду і, як вже зазначалося, кошти перераховані на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі.

Тобто, фактично Аграрний фонд не мав можливості користуватися коштами в розмірі 3 456,01 грн. і, відповідно у нього не виникає обов'язку сплатити вказаний позивачем у позовній заяві розмір інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з «Аграрного фонду»(інд. 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»(інд. 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13, літ. «А», код ЄДРПОУ 30855748) 3 456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 01 коп. заборгованості, 1 265 (одна тисяча двісті шістдесят п'ять) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Віталмар Агро»(інд. 01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13, літ. «А», код ЄДРПОУ 30855748) 43 (сорок три) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.12.2012 р.