Ухвала

від 26.11.2012 по справі 5008/1000/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

26.11.2012 Справа № 5008/1000/2011

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", м. Ужгород-Оноківці від 14.11.2012р. № 14437 на бездіяльність державного виконавця та начальника відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний з приводу зобов'язання останніх до вчинення дій, а саме відкриття виконавчого провадження по виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 5008/1000/2011 від 29.08.2011р.,

у справі №5008/1000/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", м. Ужгород-Оноківці

ДО Великоберезнянського районного відділу культури, смт. В.Березний

ПРО спонукання до укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж №ЗОЕ 03СВ-0070 від 26.11.2010р.

за участю представників:

від заявника - Чижмар П.О. - представник за довіреністю №197 від 17.10.2012р.,

від відповідача - не з'явився

від відділу ДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 23.08.2011р. провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", м. Ужгород-Оноківці до Великоберезнянського районного відділу культури, смт. В. Березний про спонукання до укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж № ЗОЕ 03СВ-0070 від 26.11.2010р. припинено, у зв'язку з тим, що відповідач добровільно врегулював спір після звернення позивача з позовом до суду. Даною ухвалою судові витрати було покладено на відповідача. На виконання ухвали видано наказ від 29.08.2011р.

Публічне акціонерне товариство „Закарпаттяобленерго", м. Ужгород-Оноківці звернулось зі скаргою на бездіяльність державного виконавця та начальника відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний з приводу зобов'язання останніх до вчинення дій, а саме відкриття виконавчого провадження по виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 5008/1000/2011 від 29.08.2011р.

Стверджує, що відділ ДВС в порушення вимог ЗУ „Про виконавче провадження" не дотримався та не вжив заходів щодо неупередженого, своєчасного, повного вчинення дій спрямованих на примусове виконання вищевказаної ухвали та наказу суду, тощо. Тобто, відмова відділу ДВС у відкритті виконавчого провадження суперечить вимогам Закону України „Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 19.11.2012р. дану скаргу призначено до розгляду на 26.11.2012р. та зобов'язано до дати судового засідання відповідача у справі та відділ ДВС подати суду письмове пояснення по суті доводів скарги з доказами в його обгрунтування та направити своїх уповноважених представників.

Судом, з метою забезпечення повноти та всебічності вирішення справи, ухвалою суду від 19.11.2012р. було зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділ Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний надати суду письмово викладену позицію з приводу скарги заявника.

Однак, відділ Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний в порушень вимог чинного законодавства, незважаючи на своєчасне отримання відповідної судової ухвали, вимог суду не виконав, в судове засідання свого уповноваженого представника не направив та витребуваних судом документів не подав, у зв'язку з чим, скарга підлягає розгляду у відповідності до вимог статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

В силу положень ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Про розгляд скарги сторін виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби повідомлено ухвалою від 19.11.2012р., а згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органів Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги про що судом відзначалось в ухвалі від 19.11.2012 року.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", м. Ужгород-Оноківці підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі -З акон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 18, 25, 26, 27, 32, 35, 38 та ін. Закону України «Про виконавче провадження»та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.

В п. 32 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29.06.10. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вказується, що в останньому абзаці пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.02. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено таке: "За результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє". Водночас вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.

У відповідності до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів скарги вбачається, що постановою старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції Боринською Ж.М. від 05.10.2012р. серії ВП №34580937 відмовлено у відкритті виконавчого провадження (відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа) за наказом Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012р. у справі №5008/1000/2011 у зв'язку з тим, що закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заявником (стягувачем) подано суду відомості про те, що наказ Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012р. у справі №5008/1000/2011 було направлено до примусового виконання відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції листом від 20.08.2012р. №10985, у підтвердження чого подано суду копію фіскального чеку від 20.08.2012р. №8315 про направлення рекомендованою кореспонденцією відповідного листа на адресу відділу ДВС.

Відповідно до змісту наказу Господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012р. у справі №5008/1000/2011 строк пред'явлення даного наказу до примусового виконання встановлено до 24.08.2012р.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, як зазначає скаржник та вбачається з матеріалів справи, Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.10.2012 року була направлена стягувачу 06.11.2012 року та отримана останнім 09.11.2012 року.

Отже, суд вважає, що строк на оскарження дії державного виконався у скаржника почався з 09.11.2012 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи скаржника підтверджуються матеріалами справи, Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 05.10.2012 року з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1000/2011 від 23.08.2011р., винесена Державним виконавцем ВДВС Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний в порушення вимог ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та є безпідставною, а дії державного виконавця протиправними.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", м. Ужгород-Оноківці від 14.11.2012р. № 14437 на бездіяльність державного виконавця та начальника відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний з приводу зобов'язання останніх до вчинення дій, а саме відкриття виконавчого провадження по виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 5008/1000/2011 від 29.08.2011р. задовольнити.

2. Постанову відділу Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний про відмову у відкритті виконавчого провадження серії ВП №34580937 з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1000/2011 від 23.08.2011р. скасувати.

3. Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. В. Березний прийняти до провадження виконавчий документ - наказ Господарського суду Закарпатської області у справі №5008/1000/2011 від 23.08.2011р.

4. Ухвалу направити сторонам та органу державної виконавчої служби

Суддя О.Ф. Ремецькі