Рішення

від 27.11.2012 по справі 5011-38/14958-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-38/14958-2012 27.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Буштрук ориджинал паста» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «ВЕСТА» Простягнення 121744,59 грн.

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаСеребряков С. Б. Від відповідачаДрач І. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення 121744,59 грн., з яких 111900,00 грн. основного боргу, 6930,00 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2914,59 грн.

13.11.12р. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача 110500,00 грн. основного боргу, 6930,00 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2914,59 грн.

27.11.12р. Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача 100500,00 грн. основного боргу, 39165,00 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2914,59 грн.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений дистриб'юторський договір №11012, відповідно до якого Позивач поставив товар, проте Відповідач товар оплатив частково. Таким чином, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму боргу, штраф та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 13.11.12р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений дистриб'юторський договір №11012 відповідно до умов якого Позивач на умовах, передбачених даним договором, поставляє товар Відповідачу в асортименті, кількості та за цінами згідно попередньо погодженої письмової заявки Відповідача.

Відповідно до п.1.2. Відповідач зобов'язався приймати товар від Позивача партіями згідно своїх заявок, по товарно-транспортних накладних, для реалізації цього товару через свою мережу оптової, дрібнооптової і роздрібної торгівлі, гарантуючи Позивачу своєчасну оплату за товар на умовах цього договору.

Згідно з п.1.3. договору Позивач поставляє товар Відповідачу за цінами, що вказані в специфікації, затвердженої сторонами, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 «специфікація»).

Відповідно до п.4.3. договору фактичною датою поставки товару є дата приймання Відповідачем даного товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами.

Згідно з п.5.1. договору Відповідач оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Відповідно до п.5.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача через 45 календарних днів з моменту приймання товару та підписання накладної про прийняття товару, якщо інше не передбачено договором.

Згідно з п.5.3. договору оплата здійснюється в національній валюті України.

Відповідно до п.6.5. договору у випадку порушення строків оплати, вказаних в п.5.2. цього договору, на вимогу Позивача Відповідач сплачує штраф у розмірі 5 % за кожен день прострочення від суми заборгованості.

На виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 110500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

23.04.12р. Позивач направив Відповідачу претензію №23/4, в якій просив Відповідача виконати свої зобов'язання за договором та здійснити оплату за поставлений товар в повному обсязі в сумі 120700,00 грн. Відповідач відповіді на вказану претензію не надав.

На день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 110500,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 01.11.10р. між Позивачем та Відповідачем був укладений дистриб'юторський договір №11012 відповідно до умов якого Позивач на умовах, передбачених даним договором, поставляє товар Відповідачу в асортименті, кількості та за цінами згідно попередньо погодженої письмової заявки Відповідача. Відповідно до п.1.2. Відповідач зобов'язався приймати товар від Позивача партіями згідно своїх заявок, по товарно-транспортних накладних, для реалізації цього товару через свою мережу оптової, дрібнооптової і роздрібної торгівлі, гарантуючи Позивачу своєчасну оплату за товар на умовах цього договору. Згідно з п.1.3. договору Позивач поставляє товар Відповідачу за цінами, що вказані в специфікації, затвердженої сторонами, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 «специфікація»). Відповідно до п.4.3. договору фактичною датою поставки товару є дата приймання Відповідачем даного товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами. Згідно з п.5.1. договору Відповідач оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Відповідно до п.5.2. договору оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача через 45 календарних днів з моменту приймання товару та підписання накладної про прийняття товару, якщо інше не передбачено договором. Згідно з п.5.3. договору оплата здійснюється в національній валюті України.

Як встановлено судом, на виконання умов договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Проте Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 110500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. 23.04.12р. Позивач направив Відповідачу претензію №23/4, в якій просив Відповідача виконати свої зобов'язання за договором та здійснити оплату за поставлений товар в повному обсязі в сумі 120700,00 грн. Відповідач відповіді на вказану претензію не надав. На день вирішення спору у Відповідача існує заборгованість перед Позивачем в сумі 110500,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну вимогу Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 100500,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 2812,09 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно з ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Як встановлено судом відповідно до п.6.5. договору у випадку порушення строків оплати, вказаних в п.5.2. цього договору, на вимогу Позивача Відповідач сплачує штраф у розмірі 5% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Враховуючи наведені норми права обумовлений сторонами штраф у розмірі 5% за кожен день прострочення від суми заборгованості за своєю правовою природою є пенею, до нарахування якої повинні застосовуватись норми ст.232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

За вказаних обставин суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 9912,94 грн. за розрахунком суду, виходячи зі строків початку її перебігу, передбачених п.5.2. договору, та строків нарахування, визначених відповідно до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «ВЕСТА»(03022, м. Київ, провул. Василя Жуковського, 12; код 30928325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буштрук ориджинал паста»(52440, Дніпропетровська обл., Солонянський район, с. Письмечеве, вул. Комсомольська, 26; код 35798414) основний борг в сумі 100500 (сто тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 09 коп., пеню в сумі 9912 (дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 94 коп., судовий збір в сумі 2264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 50 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 05.12.2012 р.