Постанова

від 30.01.2013 по справі 5011-38/14958-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа№ 5011-38/14958-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача Серебряков С.Б., від відповідача не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Веста»

на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року

у справі №5011-38/14958-2012 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Буштрук ориджинал паста», смт. Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область,

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Торговельна фірма «Веста», м. Київ,

про стягнення 121744,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ТОВ «Буштрук ориджинал паста» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Торговельна фірма «Веста» (далі - відповідач) про стягнення 121744,59 грн., з яких 111900,00 грн. основного боргу, 6930,00 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2914,59 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений позивачем товар згідно укладеного між сторонами спору дистриб'юторського договору від 01.11.2010 року №11012 у вказаній позивачем сумі.

13.11.2012 року позивач подав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 110500,00 грн. основного боргу, 6930,00 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2914,59 грн. Вказана заява судом прийнята.

27.11.2012 року позивач подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 100500,00 грн. основного боргу, 39165,00 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2914,59 грн. Вказана заява судом прийнята.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №5011-38/14958-2012 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Торговельна фірма «Веста» на користь ТОВ «Буштрук ориджинал паста» основний борг у сумі 100500,00 грн., 3% річних в сумі 2812,09 грн., пеню в сумі 9912,94 грн. та судовий збір в сумі 2264,50 грн. В іншій частині у позові відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості за поставлений позивачем товар згідно укладеного між сторонами спору дистриб'юторського договору від 01.11.2010 року №11012 у вказаній позивачем сумі. При цьому, судом першої інстанції здійснено власний розрахунок 3% річних та пені.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Торговельна фірма «Веста» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №5011-38/14958-2012 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що накладні, якими позивач обґрунтовує факт поставки товару відповідачеві, оформлені неналежним чином, а саме: підписи в накладних різні, не вказано отримувача товару, довіреності тощо. На підставі наведених посилань, як стверджує відповідач, ним заявлялось усне клопотання про призначення у справі №5011-38/14958-2012 експертизи підпису та відтиску печатки на видатковій накладній №33 від 17.11.2012 року, яке, на переконання скаржника, необґрунтовано залишено судом першої інстанції без задоволення.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2012 року у справі №5011-38/14958-2012 апеляційну скаргу ТОВ «Торговельна фірма «Веста» на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №5011-38/14958-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.

30.01.2013 року, до початку судового засідання, від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі №5011-38/14958-2012 експертизи підпису та відтиску печатки на видатковій накладній №33 від 17.11.2012 року. Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла до висновку про його відхилення з огляду на наступне.

В обгрунтування вимог вказаного клопотання відповідач посилається на те, що на видатковій накладній №33 від 17.11.2012 року міститьмя підпис невідомої відповідачеві особи, а відтиск печатки від імені ТОВ «Торговельна фірма «Веста» не відповідає відтискові печатки ТОВ «Торговельна фірма «Веста».

Як вбачається з видаткової накладної №33 від 17.11.2012 року, підпис від імені відповідача в ній візуально ідентичний підпису, який міститься у видатковій накладній №46 від 23.09.2011 року, факт отримання товару за якою відповідачем не заперечується. Крім цього, відтиск печатки від імені відповідача на видатковій накладній №33 від 17.11.2012 року візуально ідентичний відтискам печатки відповідача, які міститься майже в усіх документах, поданих господарському суду міста Києва. За такиї обставин, доводи відповідача про фальсифікацію позивачем видаткової накладної №33 від 17.11.2012 року колегія суддів вважає необгрунтованими, а призначення експертизи вказаної накладної - не доцільним.

В судовому засіданні 30.01.2013 року представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд спірне судове рішення залишити без змін. Представники відовідача у судове засідання 30.01.2013 року не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2010 року між позивачем (продавець) та відповідачем (дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір №11012 (далі - договір) згідно умов якого позивач на умовах, передбачених даним договором, поставляє товар відповідачу в асортименті, кількості та за цінами, згідно попередньо погодженої письмової заявки відповідача.

Відповідно до п. 1.2. відповідач зобов'язався приймати товар від позивача партіями згідно своїх заявок, по товарно-транспортних накладних, для реалізації цього товару через свою мережу оптової, дрібнооптової і роздрібної торгівлі, гарантуючи позивачу своєчасну оплату за товар на умовах цього договору.

Пунктом 1.3. договору сторони погодили, що позивач поставляє товар відповідачу за цінами, що вказані в специфікації, затвердженої сторонами, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 специфікація).

Відповідно до п. 4.3. договору фактичною датою поставки товару є дата приймання відповідачем даного товару в місці поставки, яка відповідає даті товарної накладної, підписаної сторонами.

Згідно з п. 5.1., п 5.2 договору відповідач оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача через 45 календарних днів з моменту приймання товару та підписання накладної про прийняття товару, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 138600.00 грн., що підтверджується видатковими накладними №46 від 23.09.2011 року, №10 від 03.11.2011 року і №33 від 17.11.2011 року та товарно-транспортними накладними (т. 1, а.с. 23-25 та 20-22 відповідно).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що вбачається з відповідних банківських виписок (т. 1, а.с. 26-43).

23.04.2012 року позивач направив відповідачу претензію №23/4, в якій просив відповідача виконати свої зобов'язання за договором та здійснити оплату за поставлений товар в повному обсязі в сумі 120700,00 грн. Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, матеріали справи такої відповіді не містять.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 110500,00 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Місцевим господарським судом вірно встановлено факт прострочення відповідачем строків оплати отриманого від позивача товару.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 6.5. договору у випадку порушення строків оплати, вказаних в п. 5.2. цього договору, на вимогу позивача відповідач сплачує штраф у розмірі 5% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства України та положення п. 6.5. договору, колегія суддів, в підтвердження висновків суду першої інстанції, дійшла до висновку про те, що обумовлений сторонами спору штраф у розмірі 5% за кожен день прострочення від суми заборгованості за своєю правовою природою є пенею, до нарахування та стягнення якої повинні застосовуватись ст. 546. ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 1, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 9912,94 грн. пені та 2812,09 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені та 3% річних, здійснені місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №5011-38/14958-2012.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна фірма «Веста» на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №5011-38/14958-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №5011-38/14958-2012 залишити без змін.

3. Справу №5011-38/14958-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.