Постанова

від 04.10.2012 по справі 5011-25/6576-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 № 5011-25/6576-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Пантелієнка В.О.

Федорчука Р.В.

за участю представників:

від позивача - Харченко О.М. - дов. № 33 від 07.08.2012 р.;

Іванченко І.М. - дов. № 340 від 07.08.2012 р.;

від відповідача - Назаренко Є.О. - дов. № 3 від 25.05.2012 р.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства «Квартал-Економ-Магазин»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.07.2012 р.

у справі № 5011-25/6576-2012 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Поляков»

до Приватного підприємства «Квартал-Економ-Магазин»

про стягнення 59 138,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011 25/6576-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Квартал-Економ-Магазин» на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Поляков» 57 252,64 грн. основного боргу, 2 968,15 грн. пені, 593,56 грн. 3% річних та 1 609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «Квартал-Економ-Магазин» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011 25/6576-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Квартал-Економ-Магазин» було прийнято до провадження в наступному складі колегії: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Лобань О.І., Федорчук Р.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.09.2012 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, справу № 5011 25/6576-2012 передано колегії суддів у складі головуючого судді: Шипка В.В., суддів: Лобаня О.І., Федорчука Р.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 року розгляд справи відкладено на 04.10.2012 року.

03.10.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Квартал-Економ-Магазин» надійшли два відзиви на апеляційну скаргу, в яких позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року, в зв'язку з виходом судді Ткаченка Б.О. з лікарняного та перебуванням судді Лобаня О.І. у відпустці, справу № 5011 25/6576-2012 передано колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Пантелієнка В.О., Федорчука Р.В.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011 25/6576-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечували проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

02.03.2009 року між Приватним підприємством «Торговий дім «Поляков» (далі - позивач, постачальник, ПП «ТД «Поляков») та Приватним підприємством «Квартал-Економ-Магазин» (далі - відповідач, покупець, ПП «Квартал-Економ-Магазин») було укладено Договір поставки № 304/506 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався в порядку та строки, встановлені Договором передати у власність, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах даного Договору товар.

Позивач відповідно до видаткових накладних, наявних у матеріалах справи (а.с. 18-27) поставив відповідачу товар на загальну суму 57 252,64 грн.

Прийняття відповідачем товару, підтверджується підписами його представників у видаткових накладних та відтисками печатки відповідача.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку із відстрочкою платежу в 30 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

За твердженням позивача, відповідачем не сплачено вартість поставленого товару за Договором в сумі 57 252,64 грн.

Відповідач у своїх запереченнях, наданих в суді першої інстанції, посилався на те, що видаткові накладні, згідно яких здійснювалась поставка на підставі Договору, не містять обов'язкових реквізитів, а саме: посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, а отже, видаткові накладні не є належним доказом.

Оскільки, зазначені видаткові накладні містять підписи відповідальних осіб відповідача про отримання товару від позивача та відтиск печатки підприємства відповідача, а також, відсутні будь-які докази щодо невиконання позивачем своїх обов'язків, колегія суддів вважає дані твердження необґрунтованими та недоведеними.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Представник відповідача в своїх запереченнях зазначив, що за умовами Договору його дія закінчилася 31.12.2010 року.

Колегія зазначає, якщо жодна із сторін, відповідно до п. 10.2 Договору, не заявить про свій намір розірвати договір за 30 днів до його завершення, даний договір вважається пролонгованим на строк в один календарний рік.

Докази розірвання чи припинення Договору в матеріалах справи відсутні.

Оскільки в матеріалах справи та поясненнях сторін відсутні докази на підтвердження виявлення сторонами письмового бажання розірвати договір, він вважається пролонгованим, а тому договір станом на час здійснення поставок діяв.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, а отже, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 57 252,64 грн.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки Договір вважається подовженим на 2011 та 2012 роки відповідно, колегія вважає обґрунтованим нарахування неустойки відповідно до умов Договору.

У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання за Договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 23.03.2012 року по 05.07.2012 року в розмірі 2 968,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 даного Закону.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищезазначене, провівши повторний математичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2 968,15 грн.

Крім того, за прострочення грошового зобов'язання позивач, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача за період з 23.03.2012 року по 02.07.2012 року 3% річних у розмірі 593,56 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено законом, право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних за період з 23.03.2012 року по 02.07.2012 року в сумі 593,56 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 60 814,35 грн., з якої сума основного боргу - 57 252,64 грн., пеня - 2 968,15 грн., 3% річних - 593,56 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-25/6576-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Квартал-Економ-Магазин» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2012 року по справі № 5011-25/6576-2012 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011-25/6576-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Пантелієнко В.О.

Федорчук Р.В.