Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а/0570/14716/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14716/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка

при секретарі Івановій К.Б.

за участю представників:

позивача: Воронцової А.О. - згідно довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов'язання закінчити виконавче провадження,

В С Т А Н О В И В:

28 жовтня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (надалі - позивач) звернулася до суду із вищевказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 16.10.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області було отримано постанову відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про арешт майна боржника (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області - ЄДРПОУ 35637119) та оголошення заборони на його відчуження, з якою позивач не погоджується, оскільки дану постанову було прийнято всупереч Закону та за межами повноважень, наданих відповідачеві чинним законодавством України.

Судом встановлено наступне.

На виконання Указу Президента України від 09.12.2010 року № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року №346 «Про ліквідацію урядових органів», наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва від 11.04.2011 року №44 було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію - урядовий орган державного управління, яка діяла у складі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції № 54 від 19.04.2011 року територіальний орган Держархбудінспекції - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (ЄДРПОУ 35637119) було ліквідовано (а.с. 19).

Наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 83 від 28.04.2011 року було утворено ліквідаційну комісію даної установи (а.с.20-22)

10.06.2011 року відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №571774 було зареєстровано заново створену Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області із новим ідентифікаційним кодом юридичної особи - 37719821 (а.с. 11).

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного Кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи вбачається, що 29.09.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 1 266 111 0008 028759 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією» щодо юридичної особи Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи - 35637119, а.с. 45).

Також суд вважає доречним зазначити наступне.

Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в ст. ст. 80, 104, 110, 111 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 62 - 66, 79 - 92 Господарського Кодексу України, ст. ст. 1 - 22 Закону України "Про господарські товариства".

Таким чином, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 104, 105, 110 Цивільного Кодексу України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, у даному випадку при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Відночас, суд зазначає що статті 106 та 162 КАС України і Закон України «Про виконавче провадження» не передбачають захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у засіб вирішення спірного питання саме судовим рішенням, тобто замість органу, до компетенції якого воно належить, без дотримання процедури, яка передує прийняттю рішення.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зобов'язання закінчити виконавче провадження - задовольнити частково.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.09.2012 року у ВП 11984925.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи - 37719821) судові витрати у розмірі 16 грн. 09 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 28 листопада 2012 року у присутності представника позивача.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів згідно ч. 3 ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скріпнік А.І.