Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-7045/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7045/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Жакс»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2012 року позовні вимоги приватного підприємства «Жакс»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 28 грудня 2011 року №0005442311, №0005452311, №0005462311.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочин між ПП «Жакс»та ТОВ «Айрос»вчинений без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемним, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу валових витрат та податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25 листопада 2011 року по 08 грудня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Жакс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Техно Концерн», ТОВ «Київ-Енерго», ТОВ «Айрос»за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 08 грудня 2011 року №13871/23-11/23382814, в якому встановлено порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 86880,00 грн., в тому числі за 2010 рік на суму 41413,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 45467,00 грн., а також пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 62885,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року у розмірі 8347,00 грн., за листопад 2010 року у розмірі 3925,00 грн., за грудень 2010 року у розмірі 20858,00 грн., за січень 2011 року у розмірі 14369,00 грн., за лютий 2011 року у розмірі 1050,00 грн., за березень 2011 року у розмірі 14336,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 6619,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 924,00 грн. та за березень 2011 року в сумі 5695,00 грн.

Також в акті перевірки встановлено, що відсутні фінансово-господарські відносини у періоді, що перевірявся, між позивачем та ТОВ «Техно Концерн», ТОВ «Київ-Енерго», а також позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ «Айрос».

На підставі акту перевірки №13871/23-11/23382814 від 08 грудня 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0005462311 від 28 грудня 2011 року, згідно якого за порушення пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 924,00 грн., за березень 2011 року у розмірі 5695 грн.; податкове повідомлення-рішення №0005452311 від 28 грудня 2011 року, згідно якого позивачу за порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 97234,00 грн., в тому числі 86880,00 грн. за основним платежем та 10354,00 грн. штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення №0005442311 від 28 грудня 2011 року, згідно якого позивачу за порушення пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 71168,00 грн., в тому числі 62885,00 грн. за основним платежем та 8283,00 грн. штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, всі наданні первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, подано докази стосовно використання товарів, отриманих за договорами, у господарській діяльності позивача, а тому останній на законних підставах відніс вартість товарів до валових витрат та зменшив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, а також правомірно включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.11.2 ст.11 вищезазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01 січня 2011 року та діяв в період взаємовідносин позивача з контрагентом) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Визначення терміну «господарська діяльність»міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так згідно п.1.32 ст.1 вищезазначеного Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Крім того, під господарською діяльністю також розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Жакс»та ТОВ «Айрос» був укладений договір поставки №437 від 20 жовтня 2010 року, відповідно до п.1.1 якого ТОВ «Айрос»(постачальник) зобов'язалось поставляти і передавати на умовах даного договору товар чи партію товару у власність замовника, а замовник (ПП «Жакс»), в свою чергу, зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його.

Позивачем для підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором про поставку товарів було надано видаткові накладні та податкові накладні, згідно яких ПП «Жакс»було придбано у ТОВ «Айрос»одяг в асортименті, оплата за який була здійснена у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками обслуговуючого банку по рахунку позивача. Також позивачем до матеріалів справи додано докази використання придбаного товару у власній господарській діяльності, враховуючи, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, не віднесеними до інших угрупувань.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договори поставки, укладені позивачем з ВАТ «Універмаг «Дитячий світ»від 01 січня 2010 року №86, ТОВ «Самшид»від 10 серпня 2009 року №306, ТОВ «Норман плюс»від 10 березня 2009 року №192, ТОВ «Мерак»від 11 листопада 2010 року №502, ТОВ «Ботейн»від 01 лютого 2011 року №530, ТОВ «Бейдевинд»від 01 лютого 2011 року №283, відповідні видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, як докази реалізації товару, придбаного у ТОВ «Айрос», та отримання за нього оплати, свідчать про наявність придбаного товару та безпідставність висновків відповідача щодо безтоварності угоди, а також ненадання відповідачем доказів, які б вказували на інші джерела походження товарів, ніж у зв'язку з договірними відносинами з ТОВ «Айрос».

Як вбачається з акту перевірки, в провадженні СВ ПМ ДПА в Донецькій області знаходяться матеріали кримінальної справи №75-11-05-147/3, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України за фактом фіктивного підприємництва, під час розслідування якої допитана в якості свідка ОСОБА_2, яка повідомила, що не була ні засновником, ні директором ТОВ «Айрос», ніколи про дане підприємство не чула, жодних реєстраційних та фінансово-господарських документів не підписувала, внаслідок чого відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Айрос»здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Айрос», а тому фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Айрос»та ПП «Жакс» є фіктивним правочином та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином.

Висновки відповідача ґрунтуються на протоколі допиту в якості свідка керівника ТОВ «Айрос»ОСОБА_2, натомість, в силу ч.4 ст.72 КАС України в матеріалах справи відсутні вирок або постанова про закриття кримінальної справи відносно зазначеної особи (інших осіб) щодо питань, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Крім того, зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що ТОВ «Айрос» на час господарських взаємовідносин з позивачем було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником є ОСОБА_2, ТОВ «Айрос»отримало свідоцтво платника податку на додану вартість, тобто на час господарських взаємовідносин з позивачем мало право укладати та виконувати господарські угоди та виписувати податкові накладні. При цьому, відповідачем не доведено наявність умислу у посадових осіб ТОВ «Айрос»на здійснення фіктивної підприємницької діяльності, факту здійснення такої діяльності та укладення угод, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Згідно п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Приймаючи до уваги, що перевірка позивача проведена згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на виконання постанови слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Донецькій області Саєнко М.О. від 19 жовтня 2011 року про призначення по кримінальній справі позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Жакс», доказів щодо набрання законної сили рішенням суду за зазначеною кримінальною справою не надано, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у відповідності до положень пп.пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.пп.198.3, 198.6 ст.198, пп.пп.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платника податку -ТОВ «Айрос» , у відповідності до положень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарської операції, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 28 грудня 2011 року №0005442311, №0005452311, №0005462311, які підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.