Ухвала

від 27.11.2012 по справі 2а-11553/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11553/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Візаж»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.08.2012 року №0040122-7,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.08.2012 року №0040122-7.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 19.07.2012 року по 20.07.2012 року посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Перший Український «Правочин»в частині встановлених розбіжностей при співставленні даних реєстру отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.01.2012 року по 31.03.1012 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 90948,00 грн. В обґрунтування зазначеного порушення орган державної податкової служби посилається на те, що ТОВ «Перший Український «Правочин»не внесено до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 31.01.2012 року №156 виписану на адресу позивача, тому на його думку позивач неправомірно сформував податковий кредит на підставі зазначеної податкової накладної.

02.08.2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №00040122-7, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 113685,00 грн., у тому числі за основним платежем 90948,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 22737,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної від 31.01.2012 року №156 виписаної ТОВ «Перший Український «Правочин».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ «Перший Український «Правочин»(постачальник) був укладений договір поставки товару від 03 жовтня 2011 року, відповідно до якого останній зобов'язується поставити товар відповідно до поданого покупцем замовлення.

В подальшому між сторонами до зазначеного договору був укладений додатковий договір від 03 січня 2012 року.

На виконання умов договору ТОВ «Перший Український «Правочин»позивачу була виписана податкова накладна від 31.01.2012 року №0000156 на загальну суму 545685,06 грн., у тому числі ПДВ 90947,51 грн.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку -продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 6.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1401/18696) податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "Х").

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій накладній від 31.01.2012 року №0000156 у верхній лівій частині зроблено відмітку про включення до Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, відповідно пп. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Проте, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано будь -яких доказів з приводу повідомлення позивача про наявність в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних розбіжностей з контрагентом - ТОВ «Перший Український «Правочин», що б дало змогу позивачу уточнити податкові зобов'язання, сформовані на підставі податкової накладної виписаної його контрагентом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано встановив неправомірність податкового повідомлення -рішення від 02.08.2012 року №0040122-7.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 03.12.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.