Рішення

від 07.12.2012 по справі 5016/2104/2012(9/84)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2012 р. Справа № 5016/2104/2012(9/84)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»/ 54030, м. Миколаїв, вул. Наваринська, 13а (Літвінова І.М.)/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРЕН»/ 54055, м. Миколаїв, вул. 2-а Слобідська, 103-А/

про стягнення 18953,78 грн. збитків в порядку регресу

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Літвінова І.М.

від відповідача: Лущенков С.В.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього збитків в порядку регресу в сумі 18953,78 грн.

Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач не повідомив його протягом 3 робочих днів про настання страхового випадку за договором-полісом № ВВ/1548712 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а отже позивач, згідно з ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до відповідача з регресним позовом.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив з наступних підстав: 1) позивач пропустив строк позовної давності в частині стягнення з відповідача 4733,38 грн., сплачених гр. Ліщуку С.І. 08.04.08р.; 2) позивач був вчасно повідомлений про настання страхового випадку іншим учасником ДТП -гр. Ліщуком С.І., а отже у нього не виникло право на регресний позов; 3) позивач не довів розмір збитків гр. Кожушко Н.І., оскільки у разі, якщо б відповідач був залучений до оцінки розміру цих збитків, він міг би аргументовано заперечити встановлений НАСК «Оранта»розмір реальних збитків.

Ухвалою суду від 10.10.12р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 25.10.12р. об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 25.10.12р. судом оголошувалась перерва до 06.12.12р. об 11 год. 10 хв., до 07.12.12р. об 14 год. 00 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.05.07р. між позивачем (страховик) та відповідачем (страхувальник) був укладений договір обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений страховим полісом № ВВ/1548712, за яким страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіль «МАН», номерний знак ВЕ 8352ВЕ, 1999 року випуску, експлуатований Ямпольським Ю.М.

Відповідно до пунктів 2, 3 даного договору ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), складає 25500,00 грн., франшиза -510,00 грн. Строк дії договору з 29.05.07р. до 28.05.08р.

24.11.07р. за участі вищевказаного забезпеченого транспортного засобу відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були пошкоджені автомобіль ВАЗ 21063, номерний знак 61965 ММ, 1986 року випуску, який належить гр. Ліщук С.І., та автомобіль ДЕО, номерний знак СВ 0239 АІ, 2007 року випуску, що належить гр. Кожушко Н.І. та який є забезпеченим згідно з договором добровільного страхування транспортного засобу від 01.10.07р. № 9, укладеним з НАСК «Оранта». Дана обставина підтверджується матеріалами справи та поясненнями обох сторін.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.12.07р. у справі № 3-6-27530/07 винним у скоєнні ДТП визнаний Ямпольський Ю.М.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з підпунктом 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції станом на час ДТП) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач повідомив позивача (страховика, з яким у нього був укладений договір) про настання страхового випадку (ДТП) з простроченням зазначеного триденного терміну, а саме 16.01.08р., що підтверджується поясненнями сторін та заявою відповідача про виплату страхового відшкодування за вх. № 2581 (а.с. 20).

27.11.07р. до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування звернувся гр. Ліщук С.І. (а.с. 10-11).

За результатами проведених досліджень, 26.03.08р. позивачем був складений страховий акт № 2581, в якому вищезгадане ДТП, за участі забезпеченого згідно з страховим полісом № ВВ/1548712 транспортного засобу, було визнано позивачем страховим випадком та визнано розмір збитку, що підлягає виплаті за пошкодження автомобіля ВАЗ 21063, номерний знак 61965 ММ, 1986 року випуску, в сумі 4733,38 грн.

Дана сума страхового відшкодування була виплачена Ліщуку С.І. 08.04.08р., що підтверджується платіжним дорученням № 856 та поясненнями самого позивача.

24.12.08р. до позивача з заявою про виплату сплаченого іншому учаснику ДТП - гр. Кожушко Н.І. страхового відшкодування в сумі 14220,40 грн. звернувся страховик останньої -НАСК «Оранта».

За результатами проведених досліджень, 09.12.11р. позивачем був складений другий страховий акт № 2581/1/100962/1001550, в якому вищезгадане ДТП, за участі забезпеченого згідно з страховим полісом № ВВ/1548712 транспортного засобу, було визнано позивачем страховим випадком та визнано розмір збитку, що підлягає виплаті НАСК «Оранта», в сумі 14220,40 грн., а загалом, з урахуванням вже виплаченого Ліщуку С.І., - 18953,78 грн.

Дана сума страхового відшкодування в розмірі 14220,40 грн. була сплачена позивачем НАСК «Оранта»22.12.11р., що підтверджується платіжним дорученням № 4711 та поясненнями сторін.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовна вимога позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції станом на 22.12.11р.) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як встановлено судом відповідач повідомив позивача про настання страхового випадку з простроченням передбаченого підпунктом 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»триденного терміну, а саме 16.01.08р.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позивач у спірних правовідносинах має право на регресний позов до відповідача, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача 14220,40 грн. збитків підлягає задоволенню судом.

При цьому, господарський суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про необґрунтованість розміру вказаної суми страхового відшкодування гр. Кожушко Н.І., оскільки дані обставини не підтверджені позивачем згідно з ст. 33, 34 ГПК України належними та допустимим доказами, а є лише припущеннями.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦКУ України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Отже, саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання зі сплати страхового відшкодування у нього виникло право на регресний позов до відповідача.

Як встановлено судом сума страхового відшкодування в розмірі 4733,38 грн. була виплачена позивачем Ліщуку С.І. 08.04.08р., а отже, враховуючи, що з даним позовом позивач звернувся до суду 08.10.12р., строк позовної давності за даною вимогою сплив.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач заявив про застосування позовної давності, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача 4733,38 грн. збитків не підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРЕН»(54055, м. Миколаїв, вул. 2-а Слобідська, 103-А, код 30333732) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код 16467237) збитки в сумі 14220 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять) грн. 40 коп. та судовий збір в сумі 1207 (одна тисяча двісті сім) грн. 55 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 07.12.2012р.

Суддя Д.О.Бездоля