Рішення

від 22.11.2012 по справі 5/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.11.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

22.11.2012 справа № 5028/5/44/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер-Північ»,

вул. Миргородська, 6, м. Суми, Сумська область, 40007,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Партнер-Лідер»,

вул. Старобілоуська, 63, м. Чернігів, 14017

предмет спору: стягнення 62 947,02 грн

Суддя А.В.Романенко

за участю представників сторін від:

позивача: Ортіков Алішер, представник за довіреністю б/н від 20.10.2011;

відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер-Північ»подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Партнер-Лідер»про стягнення 54 038,52грн заборгованості за поставлений товар за договором поставки продукції №15 від 10.03.2011, 7 460,56грн пені, а також 3 відсотків річних у розмірі 1 447,94грн, та відповідного судового збору.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Ухвали від 09.10.2012 про порушення провадження у справі та від 13.11.2012 про відкладення розгляду справи, надіслані на зазначену у позовній заяві адресу відповідача, повернулися до суду не врученими, з відміткою поштового відділення на конверті: „за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до абз.3 п.3.6. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" із змінами, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно п.4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, відповідно до ст.87 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами.

Рішення приймається за наявними у справі документами, на підставі ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представником позивача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке судом задоволено та залучено до матеріалів справи.

Для залучення до матеріалів справи надано копію наказу про призначення керівника позивача та копії виписок банку про часткову сплату відповідачем суми заборгованості.

Також, представник позивача надав письмові пояснення щодо періоду нарахування пені та 3% річних, а саме з 14.10.2011.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

10.03.2011, сторонами укладено Договір поставки продукції №15 (далі - Договір).

Статтею 712 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується передати в узгоджені строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, продукти харчування (далі -Продукція).

Розділом 2 спірного Договору визначено асортимент, ціна та умови поставки. Так, відповідно до п.п.2.1., 2.2., 2.3. Договору, асортимент партії продукції що поставляється визначається за згодою сторін. Доставка продукції здійснюється Постачальником. Ціна за продукцію формується згідно цінам зазначених в прайс-листах, котрі діють на дату отримання зазначеної продукції та зазначаються в накладних які є невід'ємною частиною даного Договору.

Розділом 3 спірного Договору визначено строки поставки та порядок розрахунків. Так, відповідно до п.п.3.1., 3.2., 3.3. Договору, відвантаження продукції здійснюється на підставі поданих заявок протягом двох днів після отримання заявки та відвантаження товару на склад Покупця здійснюється постачальником. Постачальник зобов'язаний надіслати Покупцю: накладну, посвідчення якості та сертифікат якості (при необхідності).

Згідно п.п.3.6., 3.7. 3.8. 3.9. Договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються безпосередньо між Постачальником та Покупцем на умовах відстрочки платежу 7 календарних днів відповідно видатковими накладними. Подана заява означає, що Покупець згоден з умовою оплати и поставки, які указані в даному Договорі. Моментом поставки продукції вважається день передачі продукції Постачальником та прийняття її Покупцем з обов'язковою відміткою в накладній, після чого риск випадкової загибелі, пошкодження, або порчі несе Покупець. Покупець кожного місяця в обов'язковому порядку повинен видати Постачальнику довіреність на отримання продукції. В разі відсутності у Покупця печатки, представник Покупця, який отримує продукцію в накладній, зобов'язаний разом з підписом указати свої паспортні дані.

Відповідно до п.п.3.11. Договору, при наявності у Покупця заборгованості перед Постачальником незалежно від причин їх з'явлення, грошові кошти, які поступають від Покупця, зараховуються в першу чергу на погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до п.п. 3.1. та 3.2. Договору, загальна ціна договору визначається кількістю отриманого та оплаченого товару протягом всього строку його дії. Вартість кожної окремої партії товару визначається постачальником в рахунках-фактурах, видаткових документах, а також у відповідних Додатках на кожну окрему партію товару.

Строки і порядок розрахунків за кожну партію товару вказуються у відповідних Додатках. Оплата здійснюється на банківський рахунок постачальника, та інше.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання умов Договору передано, а відповідачем прийнято продукцію в асортименті, кількості та по ціні, визначених в товарно-транспортних накладних, а саме: №Ч/0009473 від 16.09.2011 поставлено продукцію на суму з ПДВ -3 850,00грн; №Ч/0009474 від 16.09.2011 на суму -2 737,52грн; №Ч/0009525 від 19.09.2011 на суму -2 457,75грн; №Ч/0009631 від 21.09.2011 на суму 2 625,53грн; №Ч/0009642 від 23.09.2011 на суму 2 783,93грн; №Ч/0009699 від 26.09.2011 на суму 2 452,20грн; №Ч/0009752 від 28.09.2011 на суму 2 580,09грн; №Ч/0009813 від 30.09.2011 на суму 2 738,50грн; №Ч/0009857 від 30.09.2011 на суму 3 630,00грн; №Ч/0009963 від 03.10.2011 на суму 1 870,00грн; №Ч/0009915 від 05.10.2011 на суму 1 650,00грн; №Ч/0009916 від 05.10.2011 на суму 2 602,30грн; №Ч/0009982 від 07.10.2011 на суму 2 970,00грн; №Ч/0009983 від 07.10.2011 на суму 2 752,37грн; №Ч/0010040 від 10.10.2011 на суму 4 510,00грн; №Ч/0010041 від 10.10.2011 на суму 2 599,41грн; №Ч/0010089 від 12.10.2011 на суму 4 510,00грн; №Ч/0010090 від 12.10.2011 на суму 2 591,20грн; №Ч/0010151 від 14.10.2011 на суму 3 300,00грн; №Ч/0010152 від 14.10.2011 на суму 2 777,35грн /копії додані до матеріалів справи/.

Згідно п.п. 3.6. Договору, передбачено, що покупець зобов'язується оплатити повну вартість поставленого товару на умовах відстрочення платежів на 7 календарних днів за видатковими накладними, а саме: за накладною №Ч/0009473 від 16.09.2011 відповідач мав розрахуватися до 23.09.2011; за накладною №Ч/0009474 від 16.09.2011 - до 23.09.2011; за накладною №Ч/0009525 від 19.09.2011 - до 26.09.2011; за №Ч/0009631 від 21.09.2011 - до 28.09.2011; за №Ч/0009642 від 23.09.2011 - до 30.09.2011; за №Ч/0009699 від 26.09.2011 - до 03.10.2011; за №Ч/0009752 від 28.09.2011 - до 05.10.2011; за №Ч/0009813 від 30.09.2011 - до 07.10.2011; №Ч/0009857 від 30.09.2011 - до 07.10.2011; №Ч/0009963 від 03.10.2011 - до 10.10.2011; №Ч/0009915 від 05.10.2011 - до 12.10.2011; №Ч/0009916 від 05.10.2011 - до 12.10.2011; №Ч/0009982 від 07.10.2011 - до 14.10.2011; №Ч/0009983 від 07.10.2011 - до 14.10.2011; №Ч/0010040 від 10.10.2011 - до 17.10.2011; №Ч/0010041 від 10.10.2011 - до 17.10.2011; №Ч/0010089 від 12.10.2011 - до 19.10.2011; №Ч/0010090 від 12.10.2011 - до 19.10.2011; №Ч/0010151 від 14.10.2011 - до 21.10.2011; №Ч/0010152 від 14.10.2011 - до 21.10.2011.

Товар отриманий представником відповідача -Мужеська Ілона Павлівна, яка діяла на підставі довіреностей №90 від 19.09.2011; №98 від 30.09.2011 та №101 від 10.10.2011.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем товар отримано, будь-яких заперечень не надано, отже, враховуючи положення ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Натомість, за отриманий товар відповідач не розрахувався, взяті на себе договірні зобов'язання щодо його оплати в повному обсязі та в строк не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В свою чергу, нормами ст.ст. 32 - 34 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов Договору та вищенаведених норм чинного законодавства України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлений товар своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, вимоги позивача не оспорив.

З врахуванням зазначеного, суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 54 038,52грн.

Одночасно, умовами п.6.3. Договору, сторони визначили, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми поставленої продукції за кожний день прострочки.

На підставі вказаного пункту Договору позивачем нараховано пеню у сумі 7 460,56грн пені.

Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга ст. 193, частина перша ст. 216 та частина перша ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф і пеню (частина перша ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором, зокрема, у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою ст. 549 ЦК України, частиною шостою ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою ст. 232 ГК України.

Зокрема ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто позивач має право нараховувати пеню за період з 22.10.2011 по 21.04.2012 в сумі

4 170,29грн.

Беручи до уваги зазначені вище обставини, господарський суд, доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 4 170,29грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 447,94грн за період з 21.10.2011 по 07.10.2012.

Суд, скориставшись своїм правом, здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних і дійшов висновку, що розрахунок позивача відповідає чинному законодавству України та матеріалам справи, а тому дана вимога підлягає задоволенню у повному розмірі.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, на користь позивача підлягає стягненню 1 529,03грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Партнер-Лідер», вул. Старобілоуська, 63, м. Чернігів, 14017, (код ЄДРПОУ 35506314, р/р 260000601375261 у Чернігівському філіалі публічного акціонерного товариства «Приватбанк», МФО 353586) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союзпартнер-Північ», вул. Миргородська, 6, м. Суми, Сумська область, 40007, (код ЄДРПОУ 36898438, р/р 26002300001703 у публічному акціонерному товаристві «ЗЛАТОБАНК»у м. Києві, МФО 380612) 54 038,52грн боргу, 4 170,29грн пені, 3% річних у розмірі 1 447,94грн, та 1 529,03грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В.Романенко