Рішення

від 04.12.2012 по справі 5023/4299/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 5023/4299/12

Господарський суд Харківської області

у складі судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Анрі", вул. Клочківська, 99-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 32444554.

до Харківської обласної громадської організації "Регіональний союз автомобілістів", вул. Клочківська, 99-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 36623217.

про стягнення 53 241, 42 грн.

за участю представників сторін:

позивача -Гоч В.В. ( дов. №1 від 03.01.2012 р.)

відповідач - не з'явився

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Позивач - приватне підприємство "Анрі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської обласної громадської організації "Регіональний союз автомобілістів" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №01/02-12 від 01.02.2012 р. у розмірі 27320,56грн.; 816,49грн. пені, 22,24грн. інфляційних втрат, 140,67грн. -3% річних; 13641,46грн. штрафу згідно п.5.1.2. Договору; 11300,00грн. штрафу згідно п.5.1.4. Договору (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.11.2012р.).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №01/02-12 від 01.02.2012 р. та ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, а також просить покласти на відповідача судовий збір.

Відповідач конституційним правом на захист не скористався, документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, свого повноважного представника у судове засідання не направив, разом з тим ухвала господарського суду Харківської області про відкладення розгляду справи від 20.11.2012 р., вручена відповідачу 27.11.2012р., що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для захисту законних прав та інтересів відповідача.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача, в судовому засіданні 04.12.2012р., позовні вимоги, заявлені позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримав повністю та просить суд позов задовольнити, надав до суду заяву (вх.№20754) про долучення до матеріалів справи поданих ним документів, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне :

01.02.2012р. між Приватним підприємством "Анрі" (орендодавець) та Харківською обласною громадською організацією "Регіональний союз автомобілістів" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 01/02-12, за умовами якого (п. 1.1.1, п.1.1.8, п.1.3.1 ст. 1 договору), Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування та володіння частину будівлі «Автоцентру з адміністративними приміщеннями та виставковим залом», площею 56,5кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99-А.

Факт передача об'єкту оренди Орендарю підтверджується актом прийому - передачі до Договору №01/02-12 від 01.02.2012 р., який складено сторонами відповідно до умов п. 1.4.1. договору, підписано представниками та завірено печатками сторін, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 35).

Пунктом 2.1. статті 2 договору, строк користування орендарем приміщенням відповідно до договору становить 12 місяців, тобто до 02.02.2013р .

Додатковою угодою №1 від 30.10.2012р. до Договору оренди нерухомого майна № 01/02-12 від 01.02.2012р. (а.с. 124) сторони дійшли згоди про дострокове розірвання Договору оренди і орендоване приміщення орендар повернув орендодавцю, що підтверджується матеріалами справи, а саме Актом прийому-передачі (повернення) до Договору оренди нерухомого майна № 01/02-12 від 01.02.2012р. (а.с. 125).

Проте, незважаючи на те, що станом на момент розгляду даної справи Договір оренди достроково розірваний сторонами -з 31.10.2012р., за твердженнями позивача у відповідача залишилась заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 27320,56 грн., що і стало підставою для звернення позивачем із позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно п.3.2.2. договору по закінченню кожного календарного місяця оренди орендодавець протягом 5 (п'яти) робочих днів надає орендарю Акти виконаних робіт щодо оренди комплексу та платежів, згідно п.3.6. Договору. Орендар, отримавши вищезазначені акти повинен повернути їх орендодавцю протягом 5 (п'яти) робочих днів, з дати їх отримання, в оформленому належним чином вигляді.

Орендна плата за користування орендарем приміщенням становить 80,00грн., в т.ч. ПДВ 20%, за один квадратний метр приміщення. Загальний розмір щомісячної орендної плати становить 4520,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 753,34грн. До складу орендної плати не входять комунальні, експлуатаційні та інші платежі. Такі платежі визначаються в Договорі (п.3.4.2. Договору).

Положеннями п.3.6.3. Договору встановлено, що вартість експлуатаційних послуг становить 15,00грн. за один квадратний метр приміщення, в т.ч. ПДВ, що становить 2,50грн., за один квадратний метр приміщення в місяць. До складу комунальних послуг, що компенсуються орендарем орендодавцеві належать послуги з опалення, вентиляції (кондиціювання), електропостачання, водопостачання, водовідведення тощо (п.3.6.4. Договору). Компенсація орендодавцеві комунальних послуг здійснюється орендарем, згідно показників індивідуальних лічильників, за їх наявності. В разі їх відсутності, компенсація орендодавцеві комунальних послуг здійснюється орендарем, на підставі виставленого рахунку орендодавця, що розраховується за відповідною формулою (п.3.6.5. Договору).

Пунктом 3.4.3. Договору встановлено, що, якщо інше не передбачене Договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Не дивлячись на те, що для зручності орендаря орендодавець з 15-го до 20-го числа кожного відповідного місяця виставляє орендарю рахунки, орендар зобов'язаний сплатити орендну плату не пізніше терміну, вказаного в Договорі (п.3.4.4.).

Оплата експлуатаційних та компенсація комунальних послуг здійснюється орендарем не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, який слідує за оплачуваним, на підставі рахунків, наданих орендарю за 5 (п'ять) днів до дати оплати (п.3.6.6. Договору).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Укладеним договором оренди сторони досягли згоди по всіх його істотних умовах, визначили предмет договору, умови передачі та повернення орендованого майна, розмір та порядок сплати орендної плати, права та обов'язки сторін по договору, відповідальність і вирішення спорів за договором та строк його чинності, умови зміни та припинення.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом .

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 5 статті 762 ЦК України плата за користуванням майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 286 ГК України вказано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного договору (розділ 3) сторони встановили розмір орендної плати, комунальних та експлуатаційних послуг, а також порядок їх визначення та внесення Орендарем на рахунок Орендодавця.

На виконання умов договору, позивачем були виставлені відповідачу рахунки за період з лютого 2012 року по жовтень 2012 року, включно. У вказаних рахунках позивачем окремо зазначено орендну плату, вартість електричної енергії, водоспоживання, водовідведення, опалення та кондиціювання, експлуатаційних послуг (а.с.36-58), а також позивачем нараховано відповідачу експлуатаційних послуг за вересень 2012р. в сумі 847,50грн., за жовтень 2012 року в сумі 847,50грн., та комунальних послуг за вересень 2012 року у розмірі 272,58грн.

Таким чином, згідно розрахунку позивача (а.с. 16) за період з лютого 2012 року по жовтень 2012 року, включно, відповідач мав сплатити позивачу грошові кошти в сумі 54091,19грн., проте відповідач сплатив грошові кошти не в повному обсязі, а лише частину в сумі 26770,63грн. (банківські виписки, а.с. 59-67), в зв'язку з чим в якості суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 27 320,56 грн., на підтвердження чого позивач, зокрема, надав Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.11.2012р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств (а.с. 123).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнева сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції у справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №01/02-12 від 01.02.2012р. в сумі 27320,56грн. правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Також, в зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 816,49грн. пені, 13641,46грн. штрафу згідно п.5.1.2. Договору; 11300,00грн. штрафу згідно п.5.1.4. Договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.1.1 договору оренди, у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання, яке передбачає здійснення платежів на користь орендодавця, або, якщо який-небудь платіж буде прострочено орендарем, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час порушення зобов'язання за кожен день прострочки.

З огляду на те, що позивачем відповідно до п.5.1.1 договору правомірно нараховано пеню, яка відповідно до розрахунку складає 816,49грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.1.2. крім зазначеної у п.5.1.1. договору, до орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення грошових зобов'язань, якщо період прострочення перевищує 10 (десять) календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 10 відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання; а якщо період прострочення перевищує 20 (двадцять) календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штраф у розмірі 20 відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Як вбачається із розрахунку позивача щодо нарахування штрафу за несплату орендної плати відповідно до п. 5.1.2. на суму боргу 35,25грн. нараховано штраф за період прострочення 10 днів в розмірі 10% декілька разів (дана сума входила до складу боргу за період за період з 21.04.2012р. по 06.05.2012р., на яку нараховано штраф у розмірі 10%, а також є простроченою до сплати з 08.05.12 по 20.05.2012 і входить до складу боргу, на які нараховано штраф в наступних періодах до 20.09.12р.

Так само позивачем обраховано розмір штрафу за прострочення сплати орендної плати понад 20 днів за травень -серпень 2012р., оскільки до наступної суми заборгованості, на яку нараховується штраф, також включалася сума боргу, на яку вже було нараховано штраф за минулий період.

Як вбачається із розрахунку позивача щодо нарахування штрафу за несплату комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідно до п. 5.1.2., останнім розраховано штраф на суми, до складу яких вже входить сума боргу, на які нараховано штраф в попередніх періодах.

Так, при розгляді позовних вимог про нарахування штрафних санкцій суд виходить з того, що положеннями ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування штрафу за прострочення сплати орендних платежів у відповідності до п. 5.1.2 договору в сумі 4092,65 грн., а також в частині нарахування штрафу за несплату комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідно до п. 5.1.2. в розмірі 1809,65грн., що складаються з наступних сум: (277,32грн.+183,88грн.+137,90грн.+249,21грн.+302,69грн.+322,65грн.+336,00грн.), -обгрунтовані та підлягають задоволенню, в решті нарахування штрафу на підставі п. 5.1.2. в сумі 7739,16грн. суд відмовляє в задоволенні позову за безпідставністю.

При цьому, у п.5.1.4. сторони встановили, що за кожне порушення своїх зобов'язань, передбачених цим договором, орендар сплачує на користь орендодавця штраф 10% від розміру орендної плати за місяць в якому було виявлено (допущено) порушення.

Позивачем нараховано штраф на підставі п.5.1.4., який відповідно до розрахунку складає 11300,00 грн.

Аналізуючи умови договору в частині відповідальності орендаря за порушення ним зобов'язань, передбачених договором оренди, суд прийшов до висновку, що п. 5.1.4 встановлено загальну умову щодо відповідальності за неналежне виконання останнім своїх зобоязань, які передбачені ст.. 4 договору. Водночас за порушення саме грошових зобов'язань сторонами визначено відповідальність орендаря саме в пунктах 5.1.1 та п. 5.1.2. ст. 5 договору, на підставі яких до відповідача також заявлено позов в частині стягнення пені та штрафу.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що подвійна відповідальність за одне і теж саме порушення не допускається (ст. 61 Конституції України), тому відсутні підстави для накладення на відповідача, окрім штрафу, нарахованого на підставі п.5.1.2. Договору, за прострочення грошових зобов'язань, накладення ще й штрафу на підставі п.5.1.4. -за будь-яке порушення зобов'язань, а відтак позов в цій частині задоволенню не підлягає.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті спожитої активної електроенергії, позивач просить стягнути з нього 202 грн. 64 коп. інфляційних нарахувань та 112 грн. 07 коп. 3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №01/02-12 від 01.02.2012р., позовні вимоги позивача в частині 22,24грн. інфляційних втрат, 140,67грн. -3% річних, обгрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківської обласної громадської організації "Регіональний союз автомобілістів" (вул. Клочківська, 99-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 36623217, р/р № 26005010045925 в АКБ «Золоті ворота», МФО 351931) на користь приватного підприємства "Анрі" (вул. Клочківська, 99-А, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 32444554, п/р № 2600101972253 в ХФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365) 27320,56грн. боргу за договором оренди нерухомого майна №01/02-12 від 01.02.2012р., 816,49грн. пені, 22,24грн. інфляційних втрат, 140,67грн. -3% річних; 5902,30грн. штрафу згідно п.5.1.2. Договору та 1033,94грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову -відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 05.12.2012 р.

Суддя Френдій Н.А.