Постанова

від 04.12.2012 по справі 5015/2524/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.12 Справа № 5015/2524/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Кордюк Г.Т.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»за № 1129 від 03.10.2012 року;

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року;

у справі № 5015/2524/12;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинговий центр «Брокер», м. Львів;

до відповідача-1: Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство», м.Камінь-Каширський Волинської області;

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів;

про стягнення 1000,00 грн. солідарно та стягнення 19661,00 грн. боргу, 1213,68 грн. пені, 131,36 грн. втрат від інфляції, 259,36 грн. 3 % річних.

за участю представників:

від позивача: Куксов В.Г. -довіреність б/н від 30.05.2012 року;

від відповідача-1: Обушко Р.М. -довіреність № 4 від 03.01.2012 року;

від відповідача-2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство»та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1000,00 грн. солідарно та стягнення 19661,00 грн. боргу, 1213,68 грн. пені, 131,36 грн. втрат від інфляції, 259,36 грн. 3 % річних (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог б/н від 16.08.2012 року).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2012 у справі № 5015/2524/12 (суддя Матвіїв Р.І.) позов ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»задоволено частково. Суд виніс рішення, яким стягнув з ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»на користь ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»19661,00 грн. боргу, 1213,68 грн. пені, 131,36 грн. втрат від інфляції, 259,36 грн. 3 % річних. В частині позовної вимоги про стягнення 1 000,00 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

05.10.2012 року Господарським судом Львівської області у справі № 5015/2524/12 було винесено додаткове рішення, яким стягнуто з ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»на користь ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»1000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»подало апеляційну скаргу № 1129 від 03.10.2012 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що ним належним чином виконувались обов'язки, згідно умов договору № 000008, тому посилання позивача на несвоєчасну оплату послуг є безпідставними.

Відповідачем 1 подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н і дати, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2003 року між ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»(виконавець) та ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»(замовник) було укладено Договір № 6 про декларування експортно-імпортних вантажів. Згідно умов якого замовник зобов'язався доручити виконавцю проводити митне оформлення (декларування) експортно-імпортних вантажів на Волинській митниці, а замовник - сплачувати виконавцю вартість послуг за декларування по закінченню оформлення на протязі трьох банківських днів у відповідності з встановленими тарифами.

Пізніше, 03.01.2011 року між Товариством ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»(виконавець) та ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»(замовник) було укладено Договір № 000008 на декларування експортно-імпортних вантажів. Згідно умов договору замовник зобов'язався доручати виконавцю проводити митне оформлення (декларування) експортно-імпортних вантажів на митниці.

Згідно пунктів 2.1 та 3.2 згаданих договорів відповідач-1 зобов'язався сплатити позивачу вартість послуг по декларуванню по закінченню митного оформлення на протязі трьох банківських днів у відповідності з встановленими тарифами згідно рахунків виконавця.

Позивачем було надано відповідачу-1 послуги по декларуванню експортно-імпортних вантажів на суму 152 250,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт: № 000128/РТ від 31.12.2008 р. на суму 2100,00 грн., № 000034/РТ від 30.04.2009 р. на суму 1450,00 грн., № 000039/РТ від 31.05.2009 р. на суму 2750,00 грн., № 000044/РТ від 30.06.2009 р. на суму 3550,00 грн., № 000056/РТ від 31.07.2009 р. на суму 2850,00 грн., № 000064/РТ від 31.08.2009 р. на суму 2250,00 грн., № 000073/РТ від 30.09.2009 р. на суму 3200,00 грн., № 000080/РТ від 31.10.2009 р. на суму 5300,00 грн., № 000094/РТ від 30.11.2009 р. на суму 4350,00 грн., № 000101/РТ від 31.12.2009 р. на суму 4300,00 грн., № 000101/РТ від 30.01.2010 р. на суму 4300,00 грн., № 000009/РТ від 27.02.2010 р. на суму 7200,00 грн., № 000019/РТ від 31.03.2010 р. на суму 7450,00 грн., № 000025/РТ від 30.04.2010 р. на суму 7300,00 грн., № 000034/4 від 31.05.2010 р. на суму 6700,00 грн., № 000037/4 від 31.06.2010 р. на суму 7350,00 грн., № 000045/4 від 31.07.2010 р. на суму 8350,00 грн., № 000053/4 від 31.08.2010 р. на суму 6000,00 грн., № 000062/4 від 30.09.2010 р. на суму 4600,00 грн., № 000069/4 від 31.10.2010 р. на суму 5150,00 грн., № 000085/4 від 31.11.2010 р. на суму 5250,00 грн., № 000089/4 від 31.12.2010 р. на суму 4300,00 грн., № 000002/4 від 31.01.2011 р. на суму 4250,00 грн., № 174 від 30.07.2011 р. на суму 2900,00 грн., № 246 від 31.08.2011 р. на суму 5000,00 грн., № 144 від 30.09.2011 р. на суму 4850,00 грн., № 158 від 31.10.2011 р. на суму 4600,00 грн., № 265 від 30.11.2011 р. на суму 5100,00 грн., № 216 від 31.12.2011 р. на суму 3650,00 грн., № 81 від 31.01.2012 р. на суму 2000,00 грн., № 173 від 29.02.2012 р. на суму 3100,00 грн., № 196 від 31.03.2012 р. на суму 6200,00 грн., № 283 від 28.04.2012 р. на суму 4550,00 грн. Оригінали зазначених актів здачі-прийняття робіт були оглянуті колегією суддів у судовому засіданні 04.12.2012 року.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи виписок з банківського рахунку відповідач-1 лише частково виконав зобов'язання по оплаті наданих послуг. З моменту від 30.11.2008 р. ДП «Камінь-Каширське лісове господарство», останнє сплатило на користь позивача лише 127 200,00 грн.

Крім того, 03.10.2011 року між ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»(кредитор) та ФОП ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки. Згідно умов договору поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ДП «Камінь-Каширське лісове господарство», що витікають з договору № 6 про декларування експортно-імпортних вантажів, укладеного 19.12.2003 року між позивачем та відповідачем-1. У п. 2 договору поруки передбачено, що поручитель відповідає за зобов'язання боржника в розмірі 1000,00 грн.

07.10.2011 р. між ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін до договору поруки від 03.10.2011 р. Відповідно до умов договору сторони погодили пункт 1 договору поруки викласти в наступній редакції: «поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ДП «Камінь-Каширське лісове господарство», що витікають з договору № 6 про декларування експортно-імпортних вантажів, укладеного 19.12.2003 року між ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»та ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»та договору № 000008 на декларування експортно-імпортних вантажів укладеного 03.012011 р. між тими ж особами».

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач 1 в повному обсязі не розрахувався перед позивачем за отримані послуги, тому просить з ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнути 1000,00 грн. солідарно, а з відповідача1 - 19661,00 грн. боргу за наданні послуги в період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, 1213,68 грн. - пені (за період з листопада 2011 року по травень 2012 року), 131,36 грн. - втрат від інфляції (за період з листопада 2011 року по травень 2012 року), 259,36 грн. - 3 % річних (за період з листопада 2011 року по травень 2012 року).

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що відповідач 1 сплатив на користь позивача 20 661,00 грн. заборгованості за отримані послуги в період з жовтня 2011 року по березень 2012 року.

Оскільки відповідач не розрахувався в повному обсязі перед позивачем за отримані послуги, згідно договору то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 19 661,00 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення солідарно 1 000 грн. боргу з ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

В п. 8 договору поруки від 03.10.2011 року сторони погодили, що останній вступає в силу з моменту його підписання та діє п'ять місяців.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду у даній справі договір поруки від 03.10.2011 року припинив свою дію, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в частині задоволення позовної вимоги про стягнення солідарно з відповідача2 1000,00 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджується борг відповідача1 перед позивачем в розмірі 20661,00 грн., який включає в себе і суму 1000 грн., заявлену позивачем до стягнення солідарно з обох відповідачів. Отже, судом першої інстанції правомірно було винесено 05.10.2012 року додаткове рішення, яким стягнуто з ДП «Камінь-Каширське лісове господарство»на користь ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»1000,00 грн.

Твердження апелянта про те, що ним були в повному обсязі оплачені послуги отримані від позивача в період з жовтня 2011 року по березень 2012 року не підтверджується матеріалами справи.

Платіжні доручення від 27.07.2012 року на суму 2 000,00 грн., від 28.03.2012 року на суму 2000,00 грн., від 21.03.2012 року на суму 2 000,00 грн., від 14.03.2012 року на суму 2 000,00 грн., від 24.02.2012 року на суму 2000,00 грн., від 31.01.2012 року на суму 2 000,00 грн., від 20.01.2012 року на суму 3 000,00 грн., від 25.11.2011 року на суму 2 000,00 грн., від 17.11.2011 року на суму 1500,00 грн., від 16.11.2011 року на суму 3000,00 грн., від 03.11.2011 року на суму 1000,00 грн., від 10.10.2011 року на суму 2 000,00 грн., від 21.10.2011 року на суму 1000,00 грн., від 25.10.2011 року на суму 1000,00 грн., від 27.10.2011 року на суму 3000,00 грн. не є належними доказами того, що відповідач1 розрахувався перед позивачем за отримані послуги згідно договорів в період жовтня 2011 року по березень 2012 року.

З банківських виписок вбачається, що кошти, які були сплачені відповідачем 1 на рахунок позивача, згідно зазначених вище платіжних доручень, були зараховані на рахунок ТзОВ «Консалтинговий центр «Брокер»в погашення заборгованості за отримані послуги до жовтня 2011 року.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (штраф і пеня). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610 -612 ЦК України).

В пунктах 3.3 договорів про декларування експортно-імпортних вантажів від 19.12.2003 року та від 03.01.2011 року, сторони погодили, що за несвоєчасну оплату послуг згідно рахунків виконавця, замовник сплачує штрафну пеню в розмірі 2% від суми боргу при простроченні платежу до 7 днів та 7% при простроченні платежу понад 7 днів.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача1 на користь позивача 1213,68 грн. за період з листопада 2011 року по травень 2012 року.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача 1 на корить позивача 131,36 грн. - втрат від інфляції та 259,36 грн. - 3 % річних (за період з листопада 2011 року по травень 2012 року), що передбачено ст. 625 ЦК України.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції у даній справі прийнято позовну заяву не за територіальною підсудністю з порушенням вимог ст. 15 ГПК України є необґрунтованими.

Адже відповідно ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Оскільки позовні вимоги у даній справі стосуються кількох відповідачів то питання про підсудність цього спору вирішується за вибором позивача.

Позивач звернувся з позовом у даній справі до Господарського суду Львівської області -за місцезнаходженням одного з відповідачів, а саме відповідача 2 (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1), тому Господарським судом Львівської області розглянуто справу без порушення територіальної підсудності.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права не підтверджені матеріалами справи.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 09.03.2012 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2012 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Постанова підписана «05»грудня 2012 року

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Кордюк Г.Т.