Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а/0370/3814/12

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Справа № 2а/0370/3814/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представників позивача Сороки Г.О., Нежельської О.С.,

представників відповідача Виш А.А., Миронюк М.М., Грицишиної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ковельсільмаш» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Ковельсільмаш» (перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Ковельсільмаш», далі - ПАТ «Ковельсільмаш», позивач), звернулося з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступник - Ковельська об'єднана державна податкова інспекція у Волинській області ДПС, далі - Ковельська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 07.05.2007 року № 00003923/0, № 00004023/0, № 00004123/0, № 00004223/0.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що Ковельською ОДПІ в період з 23.03.2007 року по 13.04.2007 року була проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ПАТ «Ковельсільмаш» по взаємовідносинах з підприємствами ТзОВ «Сателіт Еконоснова», ТзОВ «Комплакторг» та ВАТ «Жовтнева кузня» за період з 01.10.2005 року по 31.01.2006 року, за результатами якої складено акт № 297/23-00238138 від 19.04.2006 року, яким встановлено безпідставне завищення позивачем валових витрат в IV кварталі 2005 року на суму 6679528,97 грн., що призвело до заниження оподатковуваного прибутку товариства на суму 6679528,97 грн., у зв'язку з чим донараховано 1669882,00 грн., податку на прибуток. Також відповідачем встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 1094341,00 грн., та завищення суми податку, що підлягала бюджетному відшкодування за січень 2006 року в сумі 241565,00 грн.

Висновок про завищення валових витрат, та про заниження податку на дрибуток ґрунтується на порушенні п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у віднесенні до складу валових витрат не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Висновок про заниження податку на додану вартість ґрунтується на порушенні пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у включенні до додаткового кредиту за грудень 2005 року сум податку на додану вартість сплаченого підприємством у зв'язку із придбанням товарів, не підтверджених податковими накладними.

Вважають, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є хибними та ґрунтуються на неповному з'ясуванню всіх обставин справи, оскільки відповідачем не

враховано, що позивач був позбавлений можливості повідомити відповідача про втрату

документів та поновити ці документи до закінчення податкового періоду, що настає за

звітним, оскільки відносини між ПАТ «Ковельсільмаш» та ТзОВ «Сателіт Еконоснова» і

ТзОВ «Комплакторг» тривали у листопаді-грудні 2005 року, а податковий період, що настає за звітним - закінчився 31.03.2006 року і розрахунок податкових зобов'язань позивача був

відображений у декларації з податку на прибуток за 2005 рік. Після втрати даних документів, у позивача був відсутній обов'язок повідомляти про їх втрату та здійснювати поновлення цих документів.

Щодо твердження відповідача про заниження сум податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету на загальну суму 1094341,00 грн., та завищення суми податку, що підлягала бюджетному відшкодуванню за січень 2006 року в сумі 241565,00 грн., то такий висновок є хибним, оскільки відповідачем не враховано, що його ревізорами була проведена планова виїзна документальна перевірки ПАТ «Ковельсільмаш» за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року в межах якої було перевірено взаємовідносини ПАТ «Ковельсільмаш» та ТзОВ «Сателіт Еконоснова» і ТзОВ «Комплакторг», які мали місце у листопаді-грудні 2005 року. Під час проведення перевірки ревізорам були надані усі необхідні первинні документи, в тому числі і податкові накладні, які останніми були оглянуті та зафіксовані у акті перевірки. За результатами перевірки не виявлено порушень формування податкового кредиту по господарських операціях з ТзОВ «Сателіт Еконоснова» і ТзОВ «Комплакторг».

Постановою Господарського суду Волинської області від 16.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2010 року ПАТ «Ковельсільмаш» відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2012 року касаційну скаргу ПАТ «Ковельсільмаш» задоволено. Постанову Господарського суду Волинської області від 16.04.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2010 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Вказують на те, що розрахунки проведені податковим органом податкових зобов'язань, не відповідають дійсності та ні чим не підтверджуються, оскільки за безтоварною операцією з податкового обліку підлягають виключенню як валові витрати так і валові доходи, пов'язані з такою операцією. Просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, вважають, що документальною перевіркою ПАТ «Ковельсільмаш» встановлено, що первинні документи, які засвідчують взаєморозрахунки з TзOB «Сателіт Еконоснова», TзOB «Комплакторг» та ВАТ «Жовтнева кузня» були втрачені підприємством (викрадені під час їх повернення з адвокатського провадження). Бухгалтерські та податкові документи, на момент розгляду справи судом, які свідчать про фінансово-господарські операції з TзOB «Сателіт Еконоснова» не поновлені, комісія для встановлення переліку відсутніх документів на ПАТ «Ковельсільмаш» не створювалась, заходи щодо поновлення втрачених документів не вживалися. ПАТ «Ковельсільмаш» про втрату первинних бухгалтерських документів повідомив після завершення перевірки. Тобто, ПАТ «Ковельсільмаш» не було дотримано вимоги 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Вважають, що позивач не проводив господарської діяльності зі своїми контрагентами.

Крім того, вироком Голосіївського районного суду від 06.07.2007 року встановлено, що ТзОВ «Сателліт Еконоснова» немала наміру здійснювати господарську діяльність, а було зареєстровано за винагороду з метою прикриття незаконної діяльності певних осіб без наміру зайняття підприємницькою діяльністю.

Щодо фактів оформлення ПАТ «Ковельсільмаш» розрахунків по фінансово- господарських операціях з ТзОВ «Сателліт Еконоснова» та ТзОВ «Комплакторг», в безготівковій формі шляхом видачі простих векселів з терміном платежу по пред'явленню, то така форма розрахунків не впливає на об'єкт оподаткування, тобто на валові доходи та валові витрати платника податків. Оскільки, первинні документи, які б могли спростувати або заперечити встановлені позаплановою документальною перевіркою порушення позивачем втрачені та не відновлені, то перевірити той чи інший факт заниження (завищення) валових доходів в частині визначення приростів (убутків) балансової вартості запасів можливо тільки при наявності первинних підтверджуючих документів. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ВАТ «Ковельсільмаш» 25.10.1991 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Ковельської міської ради, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 199057/6. Відповідно до статуту затвердженого зборами акціонерів з 12.01.2010 року ВАТ «Ковельсільмаш» перейменовано у ПАТ «Ковельсільмаш». Підприємство перебуває на обліку в Ковельській ОДПІ, як платник податків і дана обставина не заперечується сторонами.

На виконання постанови слідчого відділення з розслідування кримінальних справ у Голосіївському районі м. Києва СВ ПМ ДПА у м. Києві від 15.01.2007 року про призначення перевірки (т.1 а.с.75) Ковельською ОДПІ в період з 23.03.2007 року по 13.04.2007 року було проведено позапланову документальну перевірку з питань дотримання позивачем податкового законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Сателіт Еконоснова», ТзОВ «Комплакторг» та ВАТ «Жовтнева Кузня» за період з 01.10.2005 року по 31.01.2006 року, про що складено акт № 378/23-00238138 від 20.04.2007 року.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Судом встановлено, що вищевказана перевірка проведена відповідачем на підставі направлень на перевірку та вищезазначеної постанови слідчого від 15.01.2007 року. Посилання в акті перевірки на наявність наказу на проведення позапланової перевірки відсутнє. В судовому засіданні представники відповідача відсутність наказу на перевірку позивача не заперечили.

Згідно вищевказаного акту перевірки від 20.04.2007 року Ковельською ОДПІ було встановлено порушення ПАТ «Ковельсільмаш» вимог:

пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон України № 283/97-ВР) та наказу ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання», в результаті якого виявлено заниження податку на прибуток за IV квартал 2005 року на суму 1669882,00 грн.;

пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України № 168/97-ВР) та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1094341,00 грн. в т.ч.: за грудень 2005 року - 361162,00 грн., за січень 2006 року - 733179,00 грн., та завищення суми податку, заявленого до бюджетного відшкодування за січень 2006 року, на суму 241565,00 грн. (т.1, а.с.12-20).

За результатами перевірки Ковельською ОДПІ 07.05.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00003923/0 про визначення ПАТ «Ковельсільмаш» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3339764,00 грн. в т.ч. основний платіж 1669882,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1669882,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 00004223/0 про визначення ПАТ «Ковельсільмаш» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1203100,50 грн., в т.ч. основний платіж - 802067,00 грн., штрафні фінансові санкції - 401033,50 грн.; податкове повідомлення-рішення № 00004023/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на суму 292274,00 грн., в т.ч. відшкодовано на момент перевірки - 292274,00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 146137,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 00004123/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2006 року на суму 241565,00 грн. (т.1, а.с.8-11).

В ході документальної перевірки позивача встановлено, що згідно записів бухгалтерського обліку та поданих декларацій з податку на прибуток та з податку на додану вартість ПАТ «Ковельсільмаш» зайво віднесло до складу валових витрат за 2005 рік витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Сателліт Еконоснова» на загальну суму 6679528,97 грн., та відповідно віднесло до складу податкового кредиту за грудень 2005 року податок на додану вартість в сумі 1335905 грн. з їх вартості. Зазначені суми валових витрат та податкового кредиту з ПДВ не підтверджені підприємством документально.

Ковельською ОДПІ зроблено висновок про безтоварність операцій по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Сателіт Еконоснова», та відповідно, по продажу їх ТзОВ «Комплакторг».

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що після втрати документів, у нього був відсутній обов'язок повідомляти про їх втрату та здійснювати поновлення цих документів, оскільки згідно пункту 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 05.06.1995 року за № 168/704 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі пропажі або знищення первинних документі» керівник підприємства письмово повідомляє про це правоохоронні органи і а наказом призначає комісію для встановленим переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджує керівник підприємства, В акті наводиться перелік відсутніх документів, описується місце події. Крім того» в акті необхідно зазначити осіб, відповідальних за збереження документів і отримати від них пояснення. Копія акту в 10 - денний строк направляється до органу, у сфері управління якого перебуває підприємство, а також до державної податкової інспекції.

Судом встановлено, що в порушення вимог вищевказаного положення керівником ПАТ «Ковельсільмаш» наказ про призначення комісії для встановленим переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі не виносився, акт не складався, Ковельська ОДПІ про факт крадіжки не повідомлялась,

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Згідно з пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що формування тих чи інших показників бухгалтерської та податкової звітності є можливим лише при наявності первинних документів, що передбачено вищевказаними статтями.

Однак, перевіркою встановлено, що первинні документи, які засвідчують взаєморозрахунки з ТзОВ «Сателліт Еконоснова», ТзОВ «Комлакторг» та ВАТ «Жовтнева кузня» були втрачені підприємством (викрадені під час їх повернення з адвокатського провадження). Викрадення документів засвідчується повідомленням Червоноградського MB ГУМУС України у Львівській області від 26.03.2007 року, згідно якого 25.12.2006 року порушено кримінальну справу № 134-0558.(т.2.а.с.103, 136).

Відповідачем не заперечується факт крадіжки майна, яке мало місце 15.12.2006 року за яким Червоноградським MB ГУМУС України у Львівській області порушено кримінальну справу № 134-0558 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

05.04.2007 року після вимоги Ковельської ОДПІ від 28.03.2007 року (т.1 а.с.81) позивачем було вжито заходів щодо поновлення втрачених документів, а саме направлені листи до ТзОВ «Сателіт Еконоснова» та ТзОВ «Комплакторг», які повернулися з відміткою на поштовому відправленні «за зазначеною адресою не значаться» (т.2. а.с.99-102)., (т.4. а.с.83-85).

На час вчинення спірних господарських операцій контрагенти позивача були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, згідно з довідкою ї ЄДРПОУ ТзОВ «Сателліт Еконоснова» заходилось у державному реєстрі до 06.06.2007 року, його державну реєстрацію припинено у зв'язку з визнанням банкрутом. TзOB «Комплакторг» на час розгляду справи є належними зареєстрованими юридичними особами та перебувають в ЄДРПОУ (а.с.107-112).

Отже, ПАТ «Ковельсільмаш» вживав заходів до поновлення втрачених документів з метою підтвердження реального характеру господарських операцій з ТзОВ «Сателіт Еконоснова», та подальшу реалізацію товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Комплакторг» та ВАТ «Жовтнева Кузня».

Згідно акту перевірки розрахунки між ПАТ «Ковельсільмаш» та ТзОВ «Сателіт Еконоснова» було оформлено шляхом видачі простих векселів з терміном платежу по пред'явленню. На момент перевірки векселі згідно журналу реєстрації векселів не погашені.

З матеріалів справи вбачається, що емітовані позивачем прості векселі № 6330322480186 від 22.12.2005 року на суму 477800,00 грн.; № 6330322480184 від 22.12.2005 року на суму 486578,00 грн.; № 6330322480187 від 22.12.2005 року на суму 455870,00 грн., видані продавцю - ТзОВ «Сателліт Еконоснова» були пред'явлені TзOB «Бук-Ойл» до сплати та оплачені позивачем у вересні-листопаді 2006 року, інші векселі були продані векселедержателем, а саме векселі № 6330322480185, № 6330322480188-97 на суму 5168186,77 грн., на момент перевірки знаходились у TзOB «Волинська металообробка» (код ЄДРПОУ 34626111), а векселі № 6330322480182, № 6330322480183 на суму 958000.00 грн. - у ПП ВКФ «Конд Фрі», які можуть бути пред'явлені підприємством до сплати у будь-який час.

Таким чином, дана обставина підтверджує проведення розрахунків ПАТ «Ковельсільмаш» по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Сателіт Еконоснова», а отже і сам факт здійснення реальності здійснених господарських операцій позивача з ТзОВ «Сателліт Еконоснова».

Крім того, усі податкові накладні ПАТ «Ковельсільмаш» за грудень 2005 року, січень 2006 року перераховані в реєстрах отриманих податкових накладних (т.1 а.с.123-140). договірні документи між ВАТ «Ковельсільмаш» та ТзОВ «Сателіт Еконоснова», податкові накладні по проведеним операціям, в судовому порядку не визнані недійсними.

Щодо посилання відповідача на лист ВАТ «Жовтнева кузня» № 12/68 від 09.04.2006 року в якому вказано, що ВАТ «Жовтнева кузня» на протязі 2005-2006 років ніколи не отримувало металопродукцію від ВАТ «Ковельсільмаш» та на постанову слідчого про призначення перевірки від 15.01.2007 року в якій зазначено, що згідно показів посадових осіб ВАТ «Жовтнева кузня» будь-яких фінансово-господарських відносин ВАТ «Жовтнева кузня» з ВАТ «Ковельсільмаш», ТзОВ «Сателліт Еконоснова» та ТОВ «Комплакторг» не проводилось, то суд вважає, що дані посилання не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини були предметом дослідження судом в кримінальній справі стосовно засновників TзOB «Сателліт Еконоснова» ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які створили підприємство не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність.

Разом з тим вирок суду відносно вищевказаних осіб не має преюдиційне значення в даній а адміністративній справі, оскільки відповідно до ч. 4 ст.. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Голосіївського районного суду від 06.07.2007 встановлено, що в грудні 2004 року громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами зареєстрували за винагороду TзOB «Сателіт Еконоснова» з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, при цьому не маючи наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Вказаним вироком ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані винними у фіктивному підприємництві та в підробленні документів.

Даним вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. І ст. 358 КК України, а саме створення суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТзОВ «Сателліт Еконоснова», з метою прикриття незаконної діяльності.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що вищевказаним вироком суду фактів безтоварності спірних господарських операцій з ПАТ «Ковельсільмаш» не встановлено, даний вирок стосується лише засновників TзOB «Сателіт Еконоснова», а не осіб, які діяли від імені ТзОВ «Сателіт Еконоснова». Факт ухилення цих осіб від сплати податків обвинувальним вироком суду, що набрав законної, не встановлений, самі особи також не встановлені.

А отже, посилання відповідача на вищевказаний вирок суду та постанову слідчого, як на підставу підтвердження того, що позивач не проводив господарської діяльності із даними контрагентами, є помилковим.

Щодо доводів позивача про невідповідність розрахунків проведеним податковим органом податкових зобов'язань, з огляду на те, що за безтоварною операцією з податкового обліку підлягають виключенню як валові витрати так і валові доходи, пов'язані з такою операцією, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за період, за який відповідачем нараховані позивачу податок на прибуток - IV квартал 2005 року, податок на додану вартість - за грудень 2005 року - січень 2006 року та зменшено суму бюджетного відшкодування - за грудень 2005 року - січень 2006 року, позивачем 20.01.2006 року подано до Ковельської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2005 року (т.1, а.с.141-142); 20.02.2006 року - податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2006 року (т.1, а.с.143-144) та 07.02.2006 року - декларацію з податку на прибуток підприємства за 2005 рік (т.1, а.с.145-147).

Нарахування сум податкових зобов'язань визначено податковим органом згідно даних журналів-ордерів. головної книги, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних по бухгалтерському та податковому обліку ПАТ «Ковельсільмаш».

Зокрема, податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем валових витрат на суму 6679528,27 грн. внаслідок включення до складу валових витрат, не підтверджених первинними документами витрат на придбання сировини та матеріалів у TзOB «Сателліт Еконоснова». Однак, висновок про завищення валових доходів позивача у зв'язку з подальшою реалізацію придбаних сировини та матеріалів у TхOB «Сателліт Еконоснова» відсутні. Разом з тим позивачем у грудні 2005 року було реалізовано TзOB «Комлакторг», первинні документи по взаємовідносинах з яким також втрачені, сировини та матеріалів на суму 2806950,96 грн., у січні 2006 року на суму 3961503,98 грн.

Відповідно до абз.1, 4 п.5.9 ст. 5 Закону України Закон України № 283/97-ВР платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі-запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з ним Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітної о періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, балансова вартість товарів на кінець звітного періоду безпосередньо пов'язана з визначенням оподатковуваного прибутку підприємства.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що у грудні 2005 року позивачем придбано у TзOB «Сателліт Еконоснова» сировину та матеріали на суму 6679528.98 грн., (д-т бал.рах.201. к-т бал.рах. 631) та реалізовано TзOB «Комплакторг» оборотні активи на суму 2806950,96 грн. (д-т бал.рах.712, к-т бал.рах. 791), собівартість реалізованих активів склала 2771248,34 грн. Отже, балансова вартість запасів на кінець звітного періоду (грудень 2005 року) перевищила їх балансову вартість на початок цього звітного періоду на 3908280.64 грн., до валових доходів позивача у декларації (рядок 01.2) з податку на прибуток за 2005 рік не включено відповідачем за наслідками перевірки, як така що не відображена первинними документами.

Включивши при формуванні валових витрат ПАТ «Ковельсільмаш» не підтвердженні документами валові витрати з придбання матеріалів на суму 6679528,98 грн. Ковельська ОДПІ не врахувала, що позивач за наслідками податкового періоду включив до складу валових доходів 3908280,64 грн.

Отже податковий орган відповідно до вимог вищевказаної статті Закону повинен був виключити зі складу валових доходів 3908280,64 грн., як такі, що не підтвердженні витратами на придбання товарів

З цих же самих підстав, у зв'язку з не підтвердженням первинними документами, відповідачем за наслідками перевірки виключено зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість 1335905,80 грн. сплачених у ціні придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Сателліт Еконоснова», однак залишено у складі податкового зобов'язання податок на додану вартість у розмірі - 1353690,98 грн., у т.ч. за грудень 2005 року - 561390,19 грн., січень 2006 року - 792300,79 грн., за наслідками господарських операцій з TзOB «Комлакторг».

З метою перевірити правильність розрахунків відповідача при нарахуванні позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, а також бюджетного відшкодування, судом було зобов'язано Ковельську ОДПІ надати вищевказані розрахунки.

Однак, Ковельською ОДПІ дана вимога суду була проігнорована, розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, та бюджетного відшкодування суду не надано, посилаючись на те, що документи по яким можливо провести дані розрахунки на підприємстві відсутні, в зв'язку з їх крадіжкою.

В зв'язку з ненаданням Ковельською ОДПІ належних розрахунків, щодо підтвердження висновків зроблених в ході перевірки та обґрунтованості винесених податкових повідомлень-рішень, суд позбавлений можливості перевірити правильність проведених податковим органом нарахувань.

Також суд звертає увагу на те, що він позбавлений права перебирати на себе функції відповідача, як суб'єкта владних повноважень, спеціально створеного контролюючого органу з питань нарахування, обчислення податків та зборів.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок не надав суду докази в обґрунтування правильності нарахування податкових зобов'язань на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність прийнятого ним податкових повідомлень-рішень.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно ч. 6 ст. 70 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України наявні у матеріалах справи докази та пояснення осіб, які беруть участь у справі надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Ковельської ОДПІ від 07.05.2007 року № 00003923/0, № 00004023/0, № 00004123/0, № 00004223/0.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене наявні підстави для відшкодування з Державного бюджету України на користь - ПАТ «Ковельсільмаш» судові витрати у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 13,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1922 від 17 травня 2007 року.

Керуючись ст.ст. 2,11,17,71,94,160,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.05.2007 року № 00003923/0, № 00004023/0, № 00004123/0, № 00004223/0.

Стягнути з Державного бюджету України на ПАТ «Ковельсільмаш» документально підтверджені судові витрати в сумі 13,60 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 07 грудня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський