Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а/2370/4091/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

29 листопада 2012 року Справа № 2а/2370/4091/2012

16 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Бабич А.М.,

при секретарі -Хатковому А.В.,

за участю сторін:

представника позивача -не прибув,

представника відповідача -Жердацького В.С. (за статутом),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ДАГГЕНС»про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2012 Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області Державної податкової служби звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства «ДАГГЕНС»заборгованість зі сплати податку на прибуток з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в сумі 1410 грн. 18 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач станом на час подачі позову має прострочену заборгованість: зі сплати самостійно задекларованих зобов'язань з податку на прибуток за деклараціями від 22.04.2010 №15190 та від 27.07.2010 № 30883; відповідно до податкового повідомлення-рішення від 28.04.2012 №0000251500, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих зобов'язань.

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними у справи матеріалами.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував на тій підставі, що відповідач сплачував до державного бюджету самостійно задекларовані зобов'язання з податку на прибуток за 1 та 2 квартали 2010 року, що підтверджується платіжними дорученнями, однак податковий орган неправомірно зарахував сплату в календарній черговості в рахунок погашення зобов'язань, які підлягали списанню як безнадійна заборгованість та застосував до відповідача штрафні санкції та пеню.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ приватне підприємство «ДАГГЕНС»зареєстроване виконавчим комітетом Уманської міської ради 08.04.2003; ідентифікаційний код 32444926. Взятий на облік як платник податків в Уманській ОДПІ 12.05.2003, що підтверджується довідкою позивача форми 4-ОПП.

Згідно з довідкою позивача від 18.10.2012 № 14802/18 відповідач має відкритий рахунок у філії Черкаського ОУ АТ «Ощадбанк».

Згідно з даними облікової карток за 2006-2012 роки відповідач з податку на прибуток мав постійну недоїмку, яка в подальшому частково списувалась як безнадійна заборгованість.

Позивач відповідно до пп. «а»та пп. «б»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ направив першу податкову вимогу від 09.03.2006 № 1/106, яка отримана відповідачем 15.03.2006, та другу податкову вимогу від 13.04.2006 № 2/139, яка отримана відповідачем 19.04.2006.

13.03.2006 заступником начальника Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області прийняте рішення № 7407/24-014 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. п 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ право податкової застави виникає у разі несплати у строки, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, з дня, наступного за останнім днем граничного строку погашення, визначеного у податковому повідомленні.

16.03.2006 року позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про податкову заставу активів відповідача за № 6288016 21.12.2010 податковим керуючим Бойко О.П. складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 30498/24-014 на суму 2028 грн. 00 грн.

Станом на час розгляду справи відповідно до ст. 16 Закону № 2181-ІІІ та ст. 129 Податкового кодексу України відповідач має недоїмку із пені: за період з 03.06.2008 до 21.04.2010 в сумі 97 грн. 51 коп.; за період з 03.06.2008 до 21.04.2010 в сумі 67 грн. 51 коп.; за період з 03.06.2008 до 27.07.2010 в сумі 94 грн. 67 коп.; за період з 20.08.2008 до 19.08.2011 в сумі 34 грн. 98 коп.; за період з 20.08.2008 до 19.08.2011 в сумі 3 грн. 66 коп.; за деклараціями з податку на прибуток від 22.04.2010 № 15190 за 1 квартал 2010 року на суму 693 грн. 00 коп. та від 18.08.2010 № 30883 за 2 квартал 2010 року на суму 402 грн. 00 коп., а також відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш»від 28.04.2012 № 0000251500, яким до позивача застосований штраф в розмірі 17 грн. 63 коп.

Таким чином станом на час судового розгляду справи сума заборгованості відповідача з податку на прибуток становить 1410 грн. 18 коп. (1095 грн. 00 коп. -основна сума боргу, 17 грн. 63 коп. -штрафна санкція, 297 грн. 55 коп. -пеня).

Суд звернув увагу на те, що позивач просить стягнути заборгованість відповідача з податку на прибуток, що виникла на підставі: декларацій та податкового повідомлення-рішення. Спеціальним законом, що визначав порядок та строки подання декларації, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334).

Платниками податку на прибуток згідно зі ст. 2 Закону № 334 є, зокрема, резиденти - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств визначені пунктом 16.4 ст. 16 Закону № 334, згідно з яким платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Так, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до статті 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому сплачується податок на прибуток підприємств за звітний період платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. За звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Законом, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент виникнення у відповідача податкових зобов'язань був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181-III).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2181-III податкові органи є контролюючими органами та органами стягнення стосовно податків та зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.

Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З 01.01.2011 вступив в дію Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України), згідно з пунктом 14.1.175 якого податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Посилання відповідача на те, що заборгованість, що є предметом цього спору є безнадійною та повинна бути списана, суд не взяв до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.п 14.1.11 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з п.п 101.1 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як встановлено судом з матеріалів справи податковий орган, на підставі ст. 101 ПК України, приймав рішення про списання безнадійного податкового боргу щодо якого минув строк давності, що підтверджується рішеннями позивача про списання безнадійного податкового боргу: від 10.08.2011 № 157/24-024/17941 в сумі 68060 грн. 87 коп.; від 13.02.2012 № 24/24-024/2798 в сумі 179 грн. 22 коп.; від 16.08.2012 № 62/19-024/10486 в сумі 2 грн. 40 коп.

Заборгованість, яку просить стягнути позивач, виникла з 2010 року та по ній не прийнято податковим органом рішення про списання. Отже посилання відповідача не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник позивача підтверджував сплату податкових зобов'язань за самостійно поданими деклараціями з податку на прибуток від 22.04.2010 № 15190 та від 18.08.2010 № 30883 платіжними дорученнями: від 21.04.2010 № 22 на суму 800 грн.; від 27.07.2010 № 34 на суму 402 грн., - однак його посилання на неправомірність зарахування вказаних платежів в рахунок недоїмки на погашення зобов'язань в порядку календарної черговості суд не взяв до уваги, оскільки оскарження дій суб'єкта владних повноважень не є предметом розгляду цього спору.

Відповідно до пункту 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 75.1 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 20.04.2012 № 256/15-32444926 встановлено затримку сплати самостійно визначеного платником зобов'язання з податку на прибуток терміном 1094 днів. На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 28.04.2012 № 0000251500, яким до позивача застосований штраф в розмірі 17 грн. 63 коп.

Згідно з п. 126.1 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд встановив, що станом на час судового розгляду справи згідно з даними зворотного боку облікової картки з податку на прибуток, з урахуванням списання безнадійної заборгованості, відповідач має несплачену заборгованість в розмірі 1410 грн. 18 коп. (у т.ч. штрафні санкції та пеня), яку позивач і просить стягнути у судовому порядку.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20.1 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки несплата податків і зборів спричиняє шкоду економічним інтересам держави, враховуючи, що Уманська ОДПІ підтримала позов у повному обсязі та надала докази на підтвердження позовних вимог, таким чином суд вважає правомірним подання позову про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 -163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ДАГГЕНС»про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «ДАГГЕНС»(20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Комарова, буд. 13, кв. 6; ідентифікаційний код 32444926) з рахунків у банках, обслуговуючих платника, на користь державного бюджету через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області Державної податкової служби (20301, Черкаська обл., м. Умань, пл. Леніна, 1 а; ідентифікаційний код 38148040) податковий борг з податку на прибуток підприємств за період з 21.04.2010 до 15.11.2012 в сумі 1410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 18 коп.

3. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання постанови складеної у повному обсязі у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію постанови направити сторонам у справі.

Суддя А.М. Бабич