Постанова

від 29.11.2012 по справі 7004/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р. № 2-а-7004/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Волошиної Т.П.,

відповідача - Воловельської Т.В., Поярко І.В.,

третьої особи - Горобинської Н.М., Марченко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в приміщенні суду в м. Харкові за позовом

Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, третя особа: Харківська міська рада про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України, з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення, а саме: №0000070221, № 0000060221 від 23.03.2012 року.

В обґрунтування позову зазначив, що не погоджується з винесеними на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх прийнятими всупереч вимог чинного законодавства. Позивач не погоджується з висновками перевіряючих, викладеними в акті перевірки, що ХКП "Міськелектротранс"повинно було включити до складу валових доходів відповідних податкових періодів суми витрат за безоплатно надані послуги перевезення на загальну суму 328 361 743,0 грн. Позивач зазначає, що одним з критеріїв діяльності підприємства є надання послуг з перевезення пасажирів, у тому числі значної кількості пільговиків, вартість перевезення яких відшкодовується за рахунок бюджетних коштів. Однак, підприємство за перевіряємий період в повному обсязі відшкодування з державного бюджету на покриття витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян не отримало. Також позивачем зазначається, що тільки з моменту фактичного отримання цільового фінансування, для компенсації витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян сума може бути віднесена до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 Податкового кодексу.

Підприємство не згодне з приводу допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки щодо встановленого завищення задекларованих підприємством показників по рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року"декларації з податку на прибуток поданій ХКП "Міськелектротранс"за 1 квартал 2011 року у сумі 30419 844 грн.

Позивач вважає, що викладені в Акті перевірки № 108/23-206/03328623 від 26.01.2012р. судження ревізора-інспектора не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел, а тому відсутні підстави для наведених вище неправомірних висновків. Відповідачем неправильно застосовані норми чинного законодавства, а саме ст. 83 Податкового кодексу України та ст. 228 ЦК України, та діяла з перевищенням наданих законом повноважень, оскільки органи ДПС України не мають повноважень встановлювати або вважати доведеними юридичні факти, не підтверджені рішенням суду, що набуло чинності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування якого вказував, що податкові повідомлення - рішення та висновки акту перевірки не відповідають і суперечать вимогам чинного законодавства, в тому числі законам з питань оподаткування, на які посилаються перевіряючі в акті перевірки, висновки акту перевірки зроблені при довільному трактуванні вимог законодавства України.

Представники відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, проти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити. В наданих письмових запереченнях зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника з 01.01.2010 по 31.03.2011 у сумі 66892253 грн., встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників по рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року"декларації з податку на прибуток поданій ХКП "Міськелектротранс"за 1 квартал 2011 року в сумі 30419844 грн.

Також відповідач зазначає, що витрати ХКП „Міськелектротранс" за надані населенню (пільговому контингенту) послуги перевезення не профінансовано (не компенсовано) Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської Ради, тобто вищевказані послуги були надані населенню безоплатно. В зв'язку з тим, що населення (пільговий контингент, громадяни) не є платниками податку на прибуток, ХКП „Міськелектротранс" повинно було включити до складу валових доходів відповідних податкових періодів суми витрат за безоплатно надані послуги перевезення.

Відповідач вважає, що виявлені підчас перевірки порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.94 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, п.135.1 ст. 135, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.2, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI, із змінами та доповненнями, зафіксовані в акті перевірки належним чином, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.

Ухвалою суду від 17.07.2012 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Харківську міську раду.

Представники третьої особи у судовому засіданні підтримали доводи позивача, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, заперечення проти позову, дослідивши матеріали справи, висновок судово-економічної експертизи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцями відповідача, на підставі направлень від 30.11.2011 №883, №884, №885, №886, №887, від 30.12.2011 №981, №982, виданих Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2011 року, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово -господарської діяльності Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт від 26.01.2012 №108/23-206/03328623 (т. 1 а.с. 13-69).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем, зокрема, встановлені порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.135.1 ст. 135, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.2, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI, із змінами та доповненнями, а саме: завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 144500161,0 грн., в т.ч. що лічиться: по декларації з податку на прибуток поданій за 2010 рік (від 09.02.2011 №9006942480) у розмірі 30419844 грн.; по декларації з податку на прибуток поданій за 1 квартал 2011 рік (від 05.05.2011 №9002852689) у розмірі 76019468 грн.; по декларації з податку на прибуток поданій за 3 квартал 2011 рік (від 09.11.2011 №9010732580, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 15.11.2011 №9011033745) у розмірі 38060849 грн. та встановлено заниження податку що підлягає сплаті у сумі 52758569,00 грн., в т.ч. по періодам:

- за 1 квартал 2010 року у сумі 3472456,0 грн.;

- за 2 квартал 2010 року у сумі 13099090,0 грн.;

- за 3 квартал 2010 року у сумі 11641605,0 грн.;

- за 4 квартал 2010 року у сумі 9063048,0 грн.;

- за 1 квартал 2011 року у сумі 978677,0 грн.;

- за 2 квартал 2011 року у сумі 9558893,0 грн.;

- за 3 квартал 2011 року у сумі 4944800,0 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав відповідачу заперечення (т. 1 а.с. 89-96). На зазначені заперечення контролюючим органом надана відповідь, якою залишені без змін висновки, зроблені під час перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0000070221 від 23.03.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38060849 грн. та № 0000060221 від 23 березня 2012 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 63 313 820,75 грн. (з яких 52 758 569,00 грн. - основний платіж, 10555 251,75 грн.- штрафна санкція).

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, Харківським комунальним підприємством "Міськелектротранс"було подано скаргу до Державної податкової служби у Харківській області. Рішенням за результатами розгляду скарги № 2829/10/10.2-17 від 06.06.2012р. Державна податкова служба у Харківській області залишила без змін податкові повідомлення-рішення Основ'янської МДПІ м. Харкова №0000070221 та № 0000060221 від 23.03. 2012 року, а скаргу ХКП "Міськелектротранс"від 06.04.2012р. № 449 - без задоволення (т. 1 а.с. 125-130).

З дослідженого судом Акту перевірки №108/23-206/03328623 від 26.01.2012 встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п.п.1.20.5 п.1.20, п.1.32ст.1, п.4.1 ст.4, н.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р., зі змінами та доповненнями, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.2, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI, із змінами та доповненнями, ХКП "Міськелектротранс"щодо заниження розміру валових доходів за перевіряємий період на загальну суму 328 361 743,0 грн., в т.ч. по періодам: у 1 кварталі 2010 року на суму 46 657 036 грн.; у 2 кварталі 2010 року на суму 48 831 052 грн.; у 3 кварталі 2010 року на суму 46 546 618 грн.; у 4 кварталі 2010 року на суму 37 452 990 грн.; у 1 кварталі 2011 року на суму 49 493 603 грн.; у 2 кварталі 2011 року на суму 66 811 510 грн.; у 3 кварталі 2011 року на суму 32 568 934 грн. слугував висновок відповідача про те, що ХКП „Міськелектротранс" повинно було включити до складу валових доходів відповідних податкових періодів суми витрат за безоплатно надані послуги перевезення на загальну суму 328361743,0 грн.

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3. ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді підприємством здійснювалась діяльність регуляторного електротранспорту, а сааме: надання послуг з перевезення населення, в т.ч. пільгового контингенту.

Відповідач зазначає, що згідно даних Актів звіряння (за Формою №3-пільга, затвердженої Наказом Мінпраці України від 21.04.03 №100, за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом) між ХКП „Міськелектротранс" та Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської Ради, Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської Ради не профінансовано витрати ХКП "Міськелектротранс"за надані населенню послуги з перевезення пільгового контингенту, які, на думку відповідача, фактично були надані безоплатно, у перевіряємому періоді на загальну суму 328 361 743,0 грн.

Відповідно до п.1.23. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.94 № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), безоплатно надані товари (роботи, послуги) -це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті".

Відповідно до п.п. 14.1.13. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги : а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Постановою КМУ N 354 від 17 травня 1993 р. "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах. Поширена чинність зазначеної Постанови на інвалідів - згідно з ПостановоюКМУ N555 від 16.08.94.

Постановою КМУ N 1758 від 27.12.2001 передбачено, що Міністерство фінансів під час уточнення показників державного бюджету на кожний рік повинно передбачати витрати, пов'язані з безплатним юїздом пенсіонерів за віком.

Компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян у вигляді міжбюджетних трансфертів у 2010 -2011 роках передбачена також статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 р.", статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Затверджені на 2011 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками N 6 та N 7 до цього Закону.

Відповідно до пункту 9 ст. 87 Бюджетного Кодексу України, до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної спубліки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. Вони включають в себе у тому числі і компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Зазначені видатки місцевих бюджетів проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом іністрів України.

Відповідно до п. 37 ст. 2 Бюджетного кодексу України, субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Таким чином, ХКП "Укрміськелектротранс"перевозив пільгових пасажирів не безоплатно, а за компенсацію з Державного бюджету України.

Відповідно до 11.3.5. Закону України "Про оподаткування прибутку ідприємств", датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого атника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Згідно до п. 135. 1 ст. 135 Податкового Кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного ріоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї ітті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених іункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За приписами п.п. 137.2.2. п. 137.2. ст. 137 Податкового кодексу, доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається: цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.11.99 N 290, із змінами та доповненнями, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування (п. 16). Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

З матеріалів справи з'ясовано, що підприємство позивача перевірялось Державною фінансовою інспекцією в Харківській області. Так, відповідно до акту ревізії фінансово- господарської діяльності КП "Міськелектротранс"№810-10-151 від 12.03.2012, складеного Державною фінансовою інспекцією в Харківській області, ревізією правильності визначення ХКП "Міськелектротранс"за 2011 рік суми компенсації за безоплатний проїзд в Харківському міському електричному транспорті, яка повинна відшкодовуватись з державного бюджету України, порушень не встановлено. Ревізією правильності і обґрунтованості нарахування в бухгалтерському обліку компенсації за безоплатний проїзд окремих категорій громадян встановлено, що нарахування компенсації за безоплатний проїзд окремих категорій громадян в бухгалтерському обліку підприємства проводиться "Касовим методом", тобто, у обсягах, що відповідають фактично отриманому фінансуванню.

Таким чином, до суми задекларованого валового доходу підприємством включені суми фактично отриманих субвенцій, що відповідає приписам податкового законодавства.

З висновку судової економічної експертизи № 8882 від 07.11.2012 (т. 3 а.с. 200-208) вбачається, що порушення з боку підприємства щодо заниження шового доходу у ХКП "Міськелектротранс"за період з 01.01.2010р. по 0.09.2011 року на загальну суму 328 361 743,1 грн. по періодам: у 1 кварталі 2010 року на суму 46 657 036 грн.; у 2 кварталі 2010 року на сум; 48 831 052 грн.; у 3 кварталі 2010 року на суму 46 546 618 грн.; у 4 кварталі 2010 року на суму 37 452 990 грн.; у 1 кварталі 2011 року на суму 49 493 603 грн.; у 2 кварталі 2011 року на суму 66 811 510 грн.; у 3 кварталі 2011 року на суму 32568934 грн документально не підтверджуються.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на обґрунтування правильності висновків, викладених в акті перевірки щодо порушень, допущених підприємством позивача у зв'язку із перевезенням пільгового контингенту.

Враховуючи вищевикладене висновки акту перевірки в частині порушення п.п. 1.20.5 п.1.20, п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, ХКП "Міськелектротранс"внаслідок чого занижено розмір валових доходів за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 228981299,0 грн., та порушення п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.2, п.п.153.2.3 п.153.2 ст.153, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого відповідач вважає, що підприємством позивача занижено розмір валових доходів за період з 01.04.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 99380444,0 грн. Не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 встановлено їх завищення всього у сумі 32 217 458 грн.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем встановлено завищення задекларованих підприємством показників по рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року"декларації з податку на прибуток поданій ХКП "Міськелектротранс"за 1 квартал 2011 року у сумі 30419844 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки.

Відповідачем в акті перевірки встановлено завищення витрат за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 на загальну суму 397 614грн. з придбання товарів у наступних підприємств : ТОВ "Квазар-93"на загальну суму 22 278 грн. (у т.ч за 2010 рік - 8145 грн.; за 2011 14133 грн.); ТОВ "Гран Прі +"на загальну суму 36720 грн. (у т.ч за 2010 рік - 28800 грн.; за 2011 - - 7920 грн.); ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 11220 грн. (у т.ч за 1 квартал 2011 рік -11220 грн.); ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт"на загальну суму 327396 грн. (у т.ч за 2 квартал 2011р. - 120 432 грн.; за 3 квартал 2011 рік - 206964 грн.).

В обґрунтування висновку завищення ХКП "Міськелектротранс"витрат, ДПІ посилається на те, що в ході перевірки листами були отримані акти перевірок цих підприємств.

Листом від 30.11.2011 № 3388/7/18-007 Дергачівською МДПІ наданий акт від 30.11.2011 №263/18-009/21269734 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Квазар-93", щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Промспец Консалтинг"та ТОВ "Промтехопт";

Листом від 03.08.2011 року № 5570/7/18-014 ДПІ Червонозаводському районі м.Харкова наданий акт від 22.07.2011 № 3015/182/32950771 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністью "Гран Прі +"(код ЄДРПОУ 32950771) з питань підтвердження відомостей, отриманих від осіб, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промспецконсалтінг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року". Згідно висновків акту від 22.07.2011 № 3015/182/32950771: "Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Гран Прі +"(код ЄДРПОУ 32950771): 1) ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг від ТОВ "ПРОМСПЕЦ КОНСАЛТИНГ" у 06.07.2010 рокупо 31.12.2010 року та їх подальшою реалізацією покупцям. 2) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) ст. 185, ст. 187, ст.188, ст. 201, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, а саме:

- податкові зобов'язання недійсні всього у сумі 175251,00 грн.,

- податковий кредит недійсний всього у сумі 159799.00 грн.

Листом від 19.09.11р. №9292/7/23-204 ДПІ у м. Херсоні наданий акт від 14.09.11 №3231/23-2/36235885 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ „ТФ „Діаніт" (код 36235885) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП ПФ „Текомс" (код 22753616) за червень 2011 року". Згідно висновків акт від 14.09.11 №3231/23-2/36235885 перевіркою ТОВ „ТФ „Діаніт" встановлено порушення:1) ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч.1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ТОВ „СП „Декла" за червень 2011 року з постачальником ПП ПФ „Текомс" (інн 227536121030) та з контрагентами-покупцями. Податковий кредит, сформований за рахунок ПП ПФ „Текомс" (інн 227536121030) та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання у межах податкового кредиту) є недійсними. 2) Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за червень 2011 року, які підпадають під п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 та ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ..

Відповідач зазначає, що у ході співставлення даних задекларованих валових витрат ХКП "Міськелектротранс"з задекларованими сумами валових доходів ТОВ „ТФ „Діаніт" встановлено, що відповідно даним декларацій з податку на прибуток підприємств станом на дату складання акта у ІІІ кварталі 2011 року -встановлено розбіжності між задекларованими сумами доходів ТОВ „ТФ „Діаніт" та задекларованими сумами витрат ХКП "Міськелектротранс", тобто підприємством неправомірно включено до складу валових витрат витрати по отриманню товарів від ТОВ „ТФ „Діаніт", у сумі 206964,00 грн.

Листом від 30.11.2011 № 3388 /7/18-007 Дергачівською МДПІ наданий акт від 30.11.2011 №263/18-009/21269734 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Квазар-93" (код ЄДРПОУ 21269734) щодо підтвердження господарських відносин ТОВ "Промспец Консалтинг"( код ЄДРПОУ 37091549) за період січень-березень 2011 року та ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за період березень-липень 2011 року.". Відповідач зазначає, що згідно акту від 30.11.2011 №263/18-009/21269734: аналіз декларацій з ПДВ за січень - липень 2011 року свідчить, що до складу податкового кредиту ТОВ "Квазар-93"(код ЄДРПОУ 21269734) включено суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ „Промспец-Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) та ТОВ „Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055), які знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому району м. Харкова, мають ознаки ризику та не знаходяться за юридичною адресою.

Листом від 22.08.2011р. №4089/7/17-02-15 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова наданий акт від 19.08.2011р. №1835/172/НОМЕР_2 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_7, ід.н. НОМЕР_2, щодо підтвердження господарських відносин із платником податків - контрагентом ТОВ "Промспецконсалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) відомостей за період з 01.01.11р. по 31.01.11р. з питань дотримання вимог податкового законодавства". Відповідачем зазначається, що згідно акту від 19.08.2011р. №1835/172/НОМЕР_2, у зв"язку з відсутністью трудових ресурсів та товарно-транспортних накладних не вбачається можливим з"ясувати, відбувався чи ні рух товару від ФО-П ОСОБА_7 до покупця.

Відповідачем в акту перевірки зазначається (стор 22 акту перевірки), що, оскільки господарські операції, зазначені в податкових накладних наданих підприємством ТОВ "Промспецконсалтинг" на користь ФОП ОСОБА_7, укладена угода між ТОВ "Промспецконсалтинг" та ФОП ОСОБА_7 в силу ч.1 ст.207 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемною, відсутні правові підстави для формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів ФОП ОСОБА_7 від ТОВ "Промспецконсалтинг", а у контрагентів - покупців по ланцюгу реалізації , в свою чергу відсутні правові підстави для формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів від ФОП ОСОБА_7

На підставі зазначених листів відповідачем робиться висновок про нікчемність угод, укладених підприємством позивача із ТОВ "Квазар-93"на загальну суму 22 278 грн. (у т.ч за 2010 рік - 8145 грн.; за 2011 14133 грн.); ТОВ "Гран Прі +"на загальну суму 36720 грн. (у т.ч за 2010 рік - 28800 грн.; за 2011 - - 7920 грн.); ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 11220 грн. (у т.ч за 1 квартал 2011 рік -11220 грн.); ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт"на загальну суму 327396 грн. (у т.ч за 2 квартал 2011р. - 120 432 грн.; за 3 квартал 2011 рік - 206964 грн.).

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3. ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ХКП "Міськелектротранс"мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Квазар-93".ТОВ "Гран Прі +", ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт, та ФОП ОСОБА_6, що повністю відповідає меті діяльності підприємства та спрямоване на настання реальних юридичних наслідків.

Згідно укладених договорів та за відповідними видатковими та податковими шакладними ХКП "Міськелектротранс"отримувало товар від ТОВ "Квазар-93",ТОВ "Гран Прі +", ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт", ФОП ОСОБА_6 Договори та інші первинні документи на підтвердження вказаних господарських операцій. Повний перелік цих первинних документів надавався ревізору-інспектору відповідача під час проведення перевірки.

Суд відмічає, що на момент укладення правочинів сторони мали правоздатність та дієздатність юридичних осіб, предметом правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін договору не суперечить закону, текст договору не містить положень, які були б спрямовані на порушення інтересів держави або суспільства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(що діяв на момент перевірки) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Згідно до п.п.11.2.1. п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)."

Згідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV, із змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Фактичні обставини справи та наведені вище норми, вказують про те, що наявність у Позивача належно оформлених первинних документів, які відповідно до вищенаведених Законів необхідні для віднесення певних сум до складу валових витрат, є підставою для формування цих валових витрат.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що позивачем було порушено п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, із змінами та доповненнями.

Позивачем в судове засідання були надані копії первинних документів. Оцінивши перелічені вище документи за правилами ст. 86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами.

Суд бере до уваги, що вимоги до складання первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2. ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати та витрати банківських установ);

- інших витрат;

Згідно з 138.2. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, суд не знаходить підтвердження викладеному в акті перевірки порушення щодо включення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними первинними документами.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що вимоги до складання первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2. ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис та інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, суд враховує, що вимоги до складання податкових накладних визначені також п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, де зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником податку особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Оцінивши перелічені вище документи за правилами ст. 86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій з мотивів відсутності дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06. 1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах позивачем були отримані податкові накладні, а також здійснена оплата вартості товарів, тобто позивачем виконані визначені законом вимоги для набуття права на включення ПДВ в розмірі 18333 гривень до податкового кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності спірного правочину суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши зміст акту перевірки, суд дійшов висновку, що ДПІ не доведено факту нікчемності спірних правочинів, оскільки в акті перевірки не викладено належних, достатніх та переконливих доводів нереальності господарських операцій, доводів наявності у сторін спірного правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду, доводів узгодженості та зловмисності дій сторін спірного правочину, доводів підконтрольності сторін спірного правочину одна одній або третій особі, доводів фізичної відсутності товару або несумісності товару з напрямом господарської діяльності Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс".

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо вік заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірного правочину, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і склад; активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

В ході розгляду справи відповідач не виконав покладеного на нього процесуальним законом ч.2 ст.71 КАС України обов'язку і не спростував доводів платника податків про те, що ХКП "Міськелектротранс"мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Квазар-93", ТОВ "Гран Прі +", ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт", та ФОП ОСОБА_6, що повністю відповідає меті діяльності підприємства та спрямоване на настання реальних юридичних шаслідків. На підтвердження проведення господарських операцій підприємство позивача отримувало товар від ТОВ "Квазар-93",ТОВ "Гран Прі +", ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт", та ФОП ОСОБА_6 Укладені договори підтверджуються належними первинними документами, зокрема, відповідними видатковими та податковими накладними.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п.4.1. ст. 4. Податкового кодексу України, котрими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірного рішення на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про віднесення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними первинними документами та нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу прийнятих рішень згідно з актом перевірки не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність фактів порушень ХКП "Міськелектротранс" викладених в акті перевірки.

Згідно ч.1. ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, третя особа: Харківська міська рада про скасування податкових повідомлень-рішень- задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесені відносно Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України, а саме: від 23.03.2012 року № 0000070221, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 36660849 грн. та від 23.03.2012 № 0000060221, яким визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток у розмірі 63313820,75 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.12р.

Суддя Заічко О.В.