Ухвала

від 21.11.2012 по справі 2а-2348/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 62522/11/9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова до приватного підприємства «Галицький вітряк» про арешт коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

02.03.2011 року позивач звернувся до суду та просив накласти арешт на кошти Приватного підприємства «Галицький вітряк» (ЄДРПОУ 34522005)

на рахунках: № 2600475731 у ВАТ СКБ «Дністер» МФО 325569; № 26005049755901

№ 26006049755900 у АТ «УкрСиббанк» МФО 351005.

В обґрунтування вимого зазначає, що у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 03.02.2011 р. по справі №181-0195 про призначення позапланової перевірки ПП «Галицький вітряк», керуючись п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова видано наказ від 10.02.2011 р. №132 про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Галицький вітряк» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів за період з 01.01.2007 р. по 01.12.2010 р. Направлення на перевірку № 87 від 11.02.2011 року вручено керівнику підприємства ОСОБА_1 під розписку 17.02.2011 року. Однак керівник підприємства відмовилася надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зазначає, що відповідно до п.94.6 ст.94 ПК України визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підстав рішення суду шляхом звернення органу податкової служби до суду.

Оскаржуваною постановою в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Зокрема звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що саме директор «Галицький вітряк» ОСОБА_1, яка діяла на підставі наказу від 11.02.2011 р. № 87, ознайомившись із наказом на проведення перевірки і отримавши направлення на проведення перевірки відмовилася надати документи фінансово-господарської діяльності підприємства, пояснивши, що документів не зберігала, чим фактично не допустила службових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт від 17.02.2011 р. №41/23-2.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 10.02.2011 року начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова видано наказ № 132 з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів за період з 01.01.2007 року по 01.12.2010 року.

З відомостей із ЄДР щодо юридичної особи та довідки про взяття на облік платника податків №181/10/29-017 від 28.02.2011 р. вбачається, що керівником ПП «Галицький вітряк» є ОСОБА_2.

Направлення на перевірку від 11.02.2011 року № 87 було вручено, як стверджує позивач, керівникові підприємства ОСОБА_1 під розписку 17.02.2011 року.

Перевіряючих ревізорів-інспекторів до перевірки допущено не було, документів щодо фінансово-господарської діяльності не надано, про що ревізорами складено відповідний акт № 41/23-2 від 17.02.2011 року.

28.02.2011 року Начальник управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова Броневицька Л.І. звернулася до Начальника ДПІ у Залізничному районі про застосування адміністративного арешту майна ПП «Галицький вітряк», посилаючись при цьому на акт про ненадання документів до проведення перевірок ПП «Галицький вітряк» № 41/23-2 від 17.02.2011 року

Рішенням № 132 від 28.02.2011 року Начальник ДПІ у Залізничному районі м. Львова застосував умовний адміністративний арешт майна ПП «Галицький вітряк».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані : дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право відповідно до п.20.1.8 ПК України вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України (далі Кодексу) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п. 94.2.3. Кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби. Згідно із п. 94.6. ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п. п. 7.1. 7.3. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1042 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому КАС України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до підпункту 94.19.1. пункту 94.19. статті 94 Податкового кодексу України припиняється адміністративний арешт майна платника податків у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Системний аналіз положень підпунктів 20.1.4 та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, статті 94 Податкового кодексу України та Порядку №1042, свідчить про те, що арешт коштів на рахунку платника податків є особливим видом адміністративного арешту майна платника податків, який може бути застосований винятково судом та лише за наявності рішення суду про обґрунтованість адміністративного арешту майна цього платника податків.

З системного аналізу вищенаведених норм податкового кодексу України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач після винесення рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «Галицький вітряк», відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України повинен був протягом 96 годин звернутися до суду з позовом для перевірки його обґрунтованості, чого позивач не зробив, чим порушив вимоги зазначеної вище статті Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. у справі № 2а-2348/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А.Пліш

В.В. Гуляк