Рішення

від 27.11.2012 по справі 9/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.12 р. Справа № 9/155

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», м. Запоріжжя

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод», Полтавська обл., м. Карлівка

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Ойл 2007", м. Донецьк

про стягнення 367857грн.93коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: Хорішко О.М. (зо довіреністю від 22.08.2012р.);

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», м. Запоріжжя (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод», Полтавська обл., м. Карлівка (далі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Ойл 2007", м. Донецьк (далі Відповідач 2) солідарно грошові кошти в розмірі 367857грн.93коп., з яких 306374грн. 44коп. - сума боргу з врахуванням індексу інфляції, 8191грн. 83коп. - 3% річних, 53291грн. 66коп. - пеня.

Ухвалою від 10.11.2009р. суд (суддя Марченко О.А.) порушив провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач 1 не здійснив повну оплату отриманого від Позивача товару, внаслідок чого утворилась сума основного боргу в розмірі 273061грн.45коп.

06.05.2010р. Відповідач 1 надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву № 798 від 30.04.2010р., яким просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

18.05.2010р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» та з ТОВ «Схід Ойл 2007» на користь ТОВ К.Ф.Т. «Восток» солідарно грошові кошти в сумі 367857грн.93коп., а саме: стягнути з ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» на користь позивача грошові кошти в сумі 367857грн.93коп., стягнути з ТОВ «Схід Ойл 2007» на користь позивача грошові кошти в сумі 367857грн.93коп.

31.05.2010р. Відповідач 1 надав доповнення до відзиву № 798 від 30.04.2010р. яким зауважив, що погоджений сторонами в п. 1.1 договору № 320/1 від 15.09.2008р. товар -пиломатеріал був поставлений Позивачем лише за накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р. на загальну суму 38672грн.12коп., яка була сплачена Відповідачем 1 в повному обсязі, поставлений за іншими вказаними у позові накладними товар не відповідає предмету вказаного договору.

В перебігу розгляду справи провадження неодноразово зупинялось та поновлялось, в останнє суд ухвалою від 03.06.2010р. зупинив провадження по справі № 9/155 до вирішення пов'язаної справи № 9/91пд за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Ойл 2007", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», м. Запоріжжя про визнання недійсним правочину, договору поруки б/н від 15.09.2008р., з дати його укладання.

За Розпорядженням голови господарського суду від 21.07.2011р. справа № 9/155 передана на автоматичний перерозподіл, за яким справа передана на розгляд судді Макарової Ю.В.

Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження по справі № 9/155 усунуті: рішенням суду від 12.08.2010р. по справі № 9/91пд відмовлено у задоволенні позовних вимог, яке постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. скасовано, позов ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» задоволений, договір поруки визнаний недійсним з дати його укладання, суд ухвалою від 03.10.2012р. поновив провадження по справі № 9/155 та призначив до розгляду на 16.10.2012р.

16.10.2012р. Відповідач 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, вважає, що оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. договір поруки визнаний недійсним з дати його укладання, то немає жодних правових підстав щодо розгляду справи № 9/155 господарським судом Донецької області.

26.11.2012р. Відповідач 1 через канцелярію суду надав належним чином завірені копії банківських виписок на підтвердження оплати спірних поставок та доповнення до відзиву, у якому вважає, що виконання зобов'язання за накладними, товар за якими не є предметом договору № 320/1 від 15.09.2008р., не може бути забезпечено неустойкою, так як цей правочин не вчинено у письмовій формі.

27.11.2012р. Відповідач 1 надав через канцелярію суду письмові пояснення, якими зазначив, що поставлений за накладними № 29/09-01, № В-02/10-01, № В-00000004, № В-00000006 товар є металопрокатом і не має відношення до предмету договору № 320/1 від 15.09.2008р. (пиломатеріал).

Після поновлення провадження по справі № 9/155 справа слуханням неодноразово відкладалась, у зв'язку з неявкою Позивача та Відповідача 2 та невиконанням останніми вимог суду.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення позивача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», ідентифікаційний код 36014966, за адресами, вказаними у позові - 69037, м. Запоріжжя, Сорок років Радянської України, 41-А, оф.3; Витягу з ЄДР станом на 03.10.2012р. за електронним запитом № 14809241 - 69037, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Сорок років Радянської України, будинок 41 А; Товариству з обмеженою відповідальністю «Схід Ойл-2007», ідентифікаційний код 34687373 за адресо, вказаною Позивачем у позовній заяві та Витягу з ЄДР станом на 03.10.2012р. за електронним запитом № 14808961 - 83018, м. Донецьк, вул. Радянської Армії, 89 та адресою, вказаною у позові в якості поштової - 83018, м. Донецьк, вул. Радянської Армії, 29. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, відповідно до листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Ухвали суду, що направлялися Позивачу за вищевказаними адресами повернулися за закінченням терміну зберігання, обізнаність Відповідача 2 про наявність в провадженні господарського суду спору за його участю підтверджується наявними в справі повідомленнями про отримання ухвал суду, що унеможливлює порушення його процесуальних прав сторони в цій частині.

Посилання Відповідача 1 стосовно зміни територіальної підсудності даного спору через те, що саме за місцезнаходженням Відповідача 2 був поданий позов, в той час як правова підстава стягнення грошових коштів з Відповідача 2 відпала - договір поруки 15/09-1 від 15.09.2008р., укладений між Позивачем та Відповідачем 2, визнаний постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. недійсним з дати його укладання, суд не приймає до уваги, оскільки суб'єктний склад сторін справи № 9/155 не змінився, зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Позовна заява прийнята господарським судом Донецької області з дотриманням правил підсудності, отже спір підлягає розгляду в господарському суді Донецької області.

Неявка у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

15.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток» (продавцем) та Відкритим акціонерним товариством «Карлівський машинобудівний завод» (покупцем) був укладений договір № 320/1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця пиломатеріал (надалі-товар) окремими партіями в кількості, асортименті та по цінах відповідно до рахунків-фактур, специфікацій чи/або видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього продавцю грошові кошти в порядку та на умовах, визначених даним договором.

У відповідності із п. 2.2 договору сторони погоджують асортимент, кількість, ГОСТ (ТУ) кожної окремої партії товару шляхом надіслання покупцем заявки продавцю або іншим способом.

Згідно із п. 2.3 договору продавець підтверджує прийняття заявки до виконання шляхом надіслання покупцю рахунку-фактури.

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в формі 100% попередньої оплати партії товару згідно рахунку-фактури протягом терміну дії цього рахунку-фактури.

Згідно із п. 9.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін з обов'язковим проставленням відтисків печаток та діє до 31.12.2008р., а в частині невиконання зобов'язань - до повного виконання.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія договору купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., який підписаний директорами товариств без будь-яких заперечень та скріплений печатками юридичних осіб.

В позовній заяві позивач посилається на те, що згідно із договором купівлі - продажу та видатковими накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р., № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10/01 від 02.10.2008р., № 04/11-01 від 04.11.2008р., № В-00000004 від 10.11.2008р., № В-00000006 від 14.11.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. поставив Відповідачу 1 за товар загальною вартістю 632787грн.19коп.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що отримавши товар Відповідач 1 оплатив його вартість частково, внаслідок чого з кінця 2008 року за ним утворилась заборгованість на суму 273061грн.45коп.

В забезпечення виконання умов договору купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р. між Позивачем (кредитор) та Відповідачем 2 (поручитель) був укладений Договір поруки № 15/09-1 від 15.09.2008р.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» зобов'язань, що випливають з договору купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., укладеного між ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» та Кредитором.

Згідно із п. 1.2 договору предметом договору купівлі-продажу є обов'язок Кредитора поставити та передати у власність ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» пиломатеріал, а ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» зобов'язується прийняти та оплатити Кредитору за пиломатеріал грошові кошти на умовах Договору купівлі-продажу.

Основні обов'язки ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» за договором купівлі-продажу, виконання якого забезпечується цим договором поруки: оплата товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на банківський рахунок кредитора (п. 1.3 договору).

Пункт 2 договору закріплює відповідальність поручителя перед кредитором, яка полягає в зобов'язанні відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» договору купівлі-продажу.

Згідно із п. 5.1 договору цей договір поруки набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту припинення договору купівлі-продажу.

Відповідно до вимог та положень закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Карлівський машинобудівний завод» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Карлівський машинобудівний завод». У зв'язку з цим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни, про що свідчать Виписка з ЄДР серії ААБ № 548164, Витяг з протоколу № 1 від 20.04.2011р. чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Карлівський машинобудівний завод».

Оскільки Відповідач 1 не виконав свого зобов'язання по оплаті товару, Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Договір № 320/1 від 15.09.2008р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, на підставі укладеного договору № 320/1 від 15.09.2008р. у Позивача виник обов'язок поставити товар, а у Відповідача 1 прийняти його та оплатити.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на особу, що висуває відповідну вимогу чи заперечення.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову, та фактів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, тобто на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт виникнення заборгованості у відповідача із зазначенням підстав її утворення.

В якості таких обставин Позивач у позові посилається на те, що згідно із договором купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р. та видатковими накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р., № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10/01 від 02.10.2008р., № 04/11-01 від 04.11.2008р., № В-00000004 від 10.11.2008р., № В-00000006 від 14.11.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. поставив Відповідачу 1 товар загальною вартістю 632787грн.19коп.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні (первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту - здійснення господарської операції).

Відповідно п.2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Натомість, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив, що позивачем не надано суду жодного первинного документу на підтвердження факту проведення господарської операції - поставки товару та її отримання Відповідачем 1 за видатковими накладними № В-00000004 від 10.11.2008р та № В-00000006 від 14.11.2008р., отже поставка товару за цими накладними не доведена належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Під час розгляду справи Відповідач 1 неодноразово наполягав на тому, що поставка погодженого сторонами в договорі № 320/1 від 15.09.2008р. товару, яким є пиломатеріал, здійснювалася лише за накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р.

За письмовими поясненнями Відповідача 1, наданими суду 27.11.2012р., пиломатеріал виготовляється виключно з різних порід дерев, різновидом цієї продукції є дошка обрізна, брус.

Дослідивши видаткові накладні № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р. суд дійшов до висновку, що поставка товару за вказаними накладними здійснювалася за договором купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., оскільки товар, передбачений сторонами п. 1.1 договору - пиломатеріал і був поставлений позивачем за вищевказаними накладними.

Відносно спірних поставок за видатковими накладними № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10/01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р., суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень був підписаний договір купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача пиломатеріал окремими партіями, при цьому кількість, асортимент та ціна визначаються відповідно до рахунків-фактур, специфікацій чи/або видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами цього договору.

Тобто, в тексті вказаного договору сторони визначили істотну умову договору - предмет поставки (пиломатеріал), який повинен був бути поставлений Позивачем та оплачений Відповідачем 1.

Судом встановлено, що за видатковими накладними № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р. Позивачем поставлений Відповідачу 1 наступний товар - лист г/к ст.3ПС 8,0х1500х6000мм, лист г/к ст.3ПС 10,0х1500х6000мм, лист г/к ст.3ПС 3,0х1500х3000мм, лист г/к ст.3ПС 5,0х1500х6000мм; за видатковою накладною № В-00000007 від 02.12.2008р. - Болт ГОСТ 7798 10х25 п/р оцин, Болт ГОСТ 7798 10х30 п/р оцин, Болт ГОСТ 7798 10х35 п/р оцин, Болт ГОСТ 7798 12х35 п/р оцин.

Як свідчать наявні в матеріалах справи довіреності ЯПБ № 459254/497 від 29.09.2008р., серії ЯПБ № 459299/527 від 03.10.2008р., серії ЯПМ № 388378/604 від 14.11.2008р., № 657 від 02.12.2008р., за якими уповноважені представники Відповідача 1 отримували матеріальні цінності від Позивача за накладними № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р., продукція за вказаними накладними є металопрокатом, тобто не відповідає предмету, асортименту товару, погодженого сторонами в договорі № 320/1 від 15.09.2008р.

Крім того, наявні в матеріалах справи видаткові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, рахунки № 2/09 від 17.09.2008р., № В-00000003 від 29.09.2008р., № В-00000004 від 02.10.2008р., № В-00000009 від 12.11.2008р., № В-00000005 від 04.11.2008р., № В-00000011 від 02.12.2008р., банківські виписки з оплати товару, не містять в якості підстави здійснення господарської операції з поставки товару посилань на укладений між сторонами договір купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р.

Незважаючи на неодноразові вимоги суду надати письмові обґрунтовані пояснення з відповідними доказами в обґрунтування того, що передача товару за спірними накладними відбулася саме на виконання умов договору купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., враховуючи предмет вказаного договору та товар, вказаний у спірних накладних, Позивач не виконав вимоги суду, як і не спростував твердження Відповідача.

Враховуючи викладене, розглянувши у сукупності всі матеріали справи, керуючись ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку, що Позивач не довів що правовідносини сторін з поставки товару за видатковими накладними № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. виникли саме за договором № 320/1 від 15.09.2008р., укладеним у письмовій формі, оскільки поставлений в них товар не відповідає предмету вказаного договору.

Але, оскільки у позовній заяві позивач у якості підстави позову вказав як договір № 320/1 від 15.09.2008р. так і накладні, тому суд, розглянувши у сукупності всі матеріали справи, керуючись ст. 43 ГПУ України, встановив, що фактично між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу за видатковими накладними № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Поставлений згідно видаткових накладних № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р., № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПБ № 459254/497 від 29.09.2008р., серії ЯПБ № 459299/527 від 03.10.2008р., серії ЯПМ № 38878/604 від 14.11.2008р., № 629 від 04.11.2008р., № 657 від 02.12.2008р., серії ЯПБ № 459252/480 від 17.09.2008р., прийнято уповноваженою особою Відповідача 1, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

Господарський суд приймає до уваги, що Відповідачем 1 при отриманні товару за вказаними накладними не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих зобов'язань з поставки товару, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 3.5 договору № 320/1 від 15.09.2008р. погодили проведення 100% попередньої оплати товару згідно рахунку-фактури протягом дії цього рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару на підставі договору № 320/1 від 15.09.2008р. за видатковими накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р. була здійснена Позивачем до здійснення Відповідачем 1 попередньої оплати за нього.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 538 вказаного Кодексу якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, Позивач, який не одержав від Відповідача 1 належну за договором попередню оплату, набув право вимагати від нього оплати фактично переданого товару.

Враховуючи, що договором № 320/1 від 15.09.2008р. між сторонами строк оплати товару, переданого до здійснення попередньої оплати за нього, не погоджений, як і не встановлений строк оплати товару, поставка якого здійснювалася не за договором № 320/1 від 15.09.2008р., чинним законодавством такий строк не встановлений, обов'язок Відповідача 1 здійснити оплату товару за видатковими накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р., № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10/01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. має обраховуватися у відповідності з приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки стаття 530 Цивільного кодексу України не передбачає в якій саме формі кредитором повинна бути пред'явлена вимога, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання рахунка-фактури, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, тощо. Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у листі від 17.11.2009р. № 05-05/276/608.

В матеріалах справи міститься лист Позивача б/н та дати, адресований генеральному директору ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» з вимогою погасити виниклу на кінець 2008року заборгованість у розмірі 273061грн. 45коп., але незважаючи на неодноразові вимоги суду, докази його направлення або вручення Відповідачу 1 Позивачем не надані.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рахунок-фактура № 2/09 від 17.09.2008р., виставлений позивачем для оплати товару, поставленого за накладною № 17/09-01 від 17.09.2008р.; рахунок № В-00000003 від 29.09.2008р. виставлений позивачем для оплати товару, поставленого за накладною № 29/09-01 від 29.09.2008р.; рахунок-фактура № В-00000004 від 02.10.2008р., виставлений позивачем для оплати товару за накладною № В-02/10-01 від 02.10.2008р.; рахунок-фактура № В-00000009 від 12.11.2008р., виставлений позивачем для оплати товару за накладною № В-00000005 від 12.11.2008р.; рахунок-фактура № В-00000005 від 04.11.2008р., виставлений позивачем для оплати товару, поставленого за накладною № 04/11-01 від 04.11.2008р.; рахунок-фактура № В-00000011 від 02.12.2008р., виставлений позивачем для оплати вартості товару, поставленого за накладною № В-00000007 від 02.12.2008р.

Суд дійшов висновку, що рахунки № 2/09 від 17.09.2008р., № В-00000004 від 02.10.2008р., № В-00000009 від 12.11.2008р., № В-00000011 від 02.12.2008р. були отримані Відповідачем 1, оскільки у довіреностях серії ЯПБ № 459252/480 від 17.09.2008р., серії ЯПБ № 459299/527 від 03.10.2008р., серії ЯПМ № 388378/604 від 14.11.2008р., № 657 від 02.12.2008р. Відповідач 1 посилався на зазначені рахунки, тим самим підтвердив, що станом на час оформлення довіреностей вони вже були виставлені Позивачем для оплати.

Крім того, Відповідач 1 здійснюючи оплату вартості спірного товару з посиланням на рахунки № 2/09 від 17.09.2008р., № В-00000005 від 04.11.2008р., № В-00000004 від 02.10.2008р., своїми діями підтвердив, що станом на час здійснення оплати вказані рахунки вже були виставлені. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 118 та № 117 від 30.12.2008р., а також наданими Відповідачем 1 через канцелярію суду 26.11.2012р. банківськими виписками.

Отримання рахунку № В-00000003 від 29.09.2008р., виставленого Позивачем для оплати товару, поставленого за накладною № 29/09-01 від 29.09.2008р., підтверджується письмовими поясненнями Відповідача 1, наданими через канцелярію суду 27.11.2012р., якими останній повідомив, що ним була здійснена повна оплата товару за вказаною накладною в сумі 81302грн.06коп. саме на підставі виставленого Позивачем рахунку. Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки, оплата в розмірі 81302грн.06коп. здійснена ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» 07.11.2008р.

Таким чином, враховуючи, що вказані рахунки були отримані Відповідачем 1 ще в 2008 році, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк оплати товару, отриманого за накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від 12.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. для Відповідача 1 вже наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається із представлених суду доказів, Відповідач 1 платіжними дорученнями № 118 та № 117 від 30.12.2008р. повністю оплатив вартість товару, поставленого за видатковими накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р. та № 04/11-01 від 04.11.2008р.; поставка товару за видатковою накладною № В-02/10-01 від 02.10.2008р. повністю оплачена 07.11.2008р.; 07.11.2008р. платежем на суму 81302грн.06коп. повністю оплачена поставка товару за накладною № 29/09-01 від 29.09.2008р.

Оскільки Відповідач 1 здійснював оплату товару з визначенням підстави перерахування грошових коштів (предмет поставки та рахунок, виставлений Позивачем для оплати товару за кожною накладною), грошові кошти враховані з урахуванням призначення платежу.

Отже матеріалами справи підтверджується повна оплата товару, поставленого за накладними № 17/09-01 від 17.09.2008р., № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № 04/11-01 від 04.11.2008р.

Докази належного виконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань з оплати товару, поставленого Позивачем за видатковими накладними № В-00000005 від 12.11.2008р. на суму 13699грн.01коп. та № В-00000007 від 02.12.2008р. на суму 121472грн.40коп. в матеріалах справи відсутні.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання Відповідача 1 перед Позивачем на суму 135171грн.41коп. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», м. Запоріжжя в частині стягнення заборгованості в сумі 135171грн.41коп. суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи позов в частині вимог до Відповідача 2, Позивач посилається на наявність в нього обов'язку як поручителя виконати зобов'язання Відповідача 1 за договором купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Проте, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. позов Відкритого акціонерного товариства „Карлівський машинобудівний завод" м. Карлівка Полтавської області задоволено та визнано договір поруки №15/09-1 від 15.09.2008р. недійсним з дати його укладення, договір поруки №15/09-1 від 15.09.2008р. не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому відсутні договірні відносини, на підставі яких виникли б відповідні права та обов'язки сторін.

Інших доказів наявності обов'язку Відповідача 2 сплатити Позивачу заявлені до стягнення грошові кошти до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 2 на користь Позивача суми у розмірі 367857грн.93коп., заявлені на підставі поставки товару за договором купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., є неправомірними та підлягають залишенню без задоволення.

Посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Відповідачем 1 щодо оплати поставленої продукції Позивач просить суд стягнути солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 також 3% річних у сумі 8191грн.83коп., пеню в сумі 53291грн.66коп. та інфляційні витрати в сумі 33312грн.99коп.

Розрахунок позовних вимог є невід'ємною частиною позовної заяви, однак розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені, який доданий до позову, взагалі не підписаний.

Враховуючи, що Позивач на неодноразові вимоги суду надати суду детальний розрахунок цих позовних вимог, як невід'ємної частини позовної заяви, за підписом уповноваженої на це особи, не виконав вимоги суду та не надав належних та допустимих доказів прострочення виконання Відповідачем 1 свого зобов'язання щодо оплати товару, поставленого за всіма накладними саме з 01.11.2008р. (визначений Позивачем початок періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат), зроблений відповідачем розрахунок 3% річних, пені, інфляційних є небгрунтованим.

Крім того, виконання зобов'язань Відповідача 1 щодо оплати товару, поставленого за накладними № 29/09-01 від 29.09.2008р., № В-02/10-01 від 02.10.2008р., № В-00000005 від1 2.11.2008р., № В-00000007 від 02.12.2008р. не може забезпечуватися пенею, передбаченою п. 6.1 договору купівлі-продажу № 320/1 від 15.09.2008р., оскільки Позивачем не доведено, що ці поставки здійснені за вказаним письмовим договором.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача 1 пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 536, 543, 553, 554, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод» м. Карлівка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 135171грн.41коп. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Карлівський машинобудівний завод» (юридична адреса: 39500, Полтавська обл., м. Карлівка, вул. Пархоменка, будинок 2, код ЄДРПОУ 14311169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток» (юридична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок Років Радянської України, 41 А, код ЄДРПОУ 36014966) суму основного боргу в розмірі 135171грн.41коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1352грн.24коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 86грн.72коп.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю К.Ф.Т. «Восток», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід Ойл 2007", м. Донецьк про стягнення 367857грн.93коп. - відмовити.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 27.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.