Рішення

від 04.12.2012 по справі 5011-56/14200-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-56/14200-2012 04.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич» До Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ - Центр» Про Стягнення 1 532,22 грн. Суддя Джарти В.В. Представники сторін: Від позивачаСіленко А.О. -представник за довіреністю; Від відповідача Молочко Ю.О. -директор; Працівники відповідачаБолкун М.Ж. Поліщук І.М.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ - Центр»заборгованості за договором поставки продукції № 6192 від 24.02.2011 р. у розмірі 1 532,22 грн. в тому числі 1 504,80 грн. - основного боргу, 22,99 грн. -пені та 4,43 грн. -3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки продукції № 6192 від 24.02.2011 р. Станом на момент звернення позивача до суду з позовом, як вказує позивач, відповідач має заборгованість за договором поставки продукції № 6192 від 24.02.2011 р. у розмірі 1 532,22 грн. в тому числі 1 504,80 грн. - основного боргу, 22,99 грн. -пені та 4,43 грн. -3 % річних.

Відповідач проти позову заперечує, та вказує, що відповідно до п. 3.1. договору поставки продукції № 6192 від 24.02.2011 р. ціна на товар встановлюється на підставі прас-листів постачальника, що є додатками до цього договору, оплата здійснюється в національній валюті України. Як вказує представник відповідача, ціни вказані позивачем у видаткових накладних не відповідають тим цінам, які було узгоджено сторонами у прайс-листі до договору поставки продукції № 6192 від 24.02.2011 р., а тому, за розрахунком відповідача, позивачем було поставлено товар на загальну суму 1 330,20 грн.

Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Враховуючи викладене вище, та з метою встановлення фактів передачі прайс-листів з новими цінами позивачем відповідачу, було викликано у судове засідання працівників відповідача, а саме: Болкун М.Ж. та Поліщук І.М., які вказали, що прайс-листи від торгових агентів позивача не отримували.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 04.12.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, та пояснення працівників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич», як постачальником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МТМ - Центр», як покупцем (надалі - відповідач) укладено договір поставки продукції № 6192 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник продає та поставляє товар а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом - передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 8.5. договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 р., а у фінансовій частині до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У разі, якщо жодна сторона протягом 30 (тридцяти) календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить про наміри його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах терміном на один календарний рік.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача, наявних в матеріалах справи, від жодної з сторін договору не надходили пропозиції щодо розірвання вказаного договору, а тому договір є пролонгованим на тих же умовах.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.3. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом (але не пізніше) 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціна на товар встановлюється на підставі прас-листів постачальника, що є додатками до цього договору, оплата здійснюється в національній валюті України.

Позивач, на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 504,80 грн., відповідно до товарно-транспортних накладних № ВДК-023372 від 07.07.2012 р. на суму 579,00 грн. та № ВДК-025011 від 19.07.2012 р. на суму 925,80 грн. належним чином засвідчені, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на товарно-транспортних накладних про отримання товару.

Як вказує представник відповідача, ціни вказані позивачем у видаткових накладних не відповідають тим цінам, які було узгоджено сторонами у прайс-листі до договору поставки продукції № 6192 від 24.02.2011 р., а тому, за розрахунком відповідача, позивачем було поставлено товар на загальну суму 1 330,20 грн., а не на 1 504,80 грн., як вказує позивач.

Прайс-листи зі зміненими цінами на товар відповідачу позивачем не передавались, що також підтвердили працівники відповідача Болкун М.Ж. та Поліщук І.М.

Отже, станом на момент вирішення справи судом, відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 1 330,20 грн. (розрахунок проведено за цінами вказаними у погодженому сторонами прайс-листі), яка також підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випалах і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено в п. 8.1. договору умови даного договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу.

Сторонами не вносились зміни та доповнення до прайс-листів, що є додатками до договору, а тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 330,20 грн., яка і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 22,99 грн. -пені та 4,43 грн. -3 % річних.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд визнає його арифметично не вірним, так як позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що з 23.03.2012 р. облікова ставка Національного банку України складає 7,5 %. Крім того, розрахунок здійснено на більшу суму заборгованості ніж наявна у відповідача.

За розрахунком суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає 19,70 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4,43 грн. -3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем, суд визнає його арифметично не вірним, так як, розрахунок здійснено на більшу суму заборгованості ніж наявна у відповідача.

За розрахунком суду, розмір 3 % річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 3,94 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: 1 330,20 грн. -основної заборгованості, 19,70 грн. -пені та 3,94 грн. -3 % річних.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТМ - Центр»(місцезнаходження: 03164, місто Київ, вулиця Уборевича, будинок 29/22, квартира 122; ідентифікаційний код 33943739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуторська компанія «Славутич»»(місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Софійська, будинок 10 літера А; ідентифікаційний код 33403739) суму основної заборгованості у розмірі 1 330,20 (одна тисяча триста тридцять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 19,70 (дев'ятнадцять) грн. 70 коп., 3 % річних у розмірі 3,94 (три) грн. 94 коп. та 1 422,12 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Дата складення повного рішення 07.12.2012 р.

Суддя В.В. Джарти