Постанова

від 07.12.2012 по справі 29/92пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.12.2012 р. справа №29/92пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Татенко В.М., Ушенко Л.В. секретаря Федорової Ю.І. від позивача:Рибак О.С., представник за дов. від 20.04.2012р. б/н від відповідача:Вихор Ю.В., представник за дов. від 11.10.12р. б/н розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уником»м.Донецьк; Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012 року у справі№29/92пд (суддя Риженко Т.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Восход»м.Донецьк до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Уником»м.Донецьк про визнання договору підряду №01/07 від 18.01.2007р. недійсним ВСТАНОВИВ:

25.10.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход»м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уником»м. Донецьк про визнання договору підряду від 18.01.2007р. №01/07 недійсним (т.1, а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. у задоволені позову було відмовлено (т.2, а.с.9-11)

Рішення господарського суду мотивоване тим, що укладений договір відповідає вимогам ст. 180 Господарського кодексу України, містить всі істотні умови, а позивачем не доведено належними доказами вимоги про визнання договору підряду від 18.01.2007р. №01/07 недійсним.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Уником»м.Донецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд першої інстанції вірно вирішив питання про дійсність та укладеність договору підряду від 18.01.2007р. №01/07, проте не врахував прав відповідача та тривалого терміну порушення цих прав з боку позивача, що, на думку відповідача повинно було бути зазначено у мотивувальній частині рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р.

Крім того, апелянт зазначив, що у порушення вимог ст.84 ГПК України в рішенні не вказано щодо відповідності договору підряду №01/07/ від 18.01.2007р., крім іншого вимогам ст.ст.209 та 210 Цивільного кодексу України.

В апеляційній скарзі скаржник просив змінити рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. по справі №29/92пд, доповнивши мотивувальну частину рішення висновками щодо укладеності та відповідності спірного договору вимогам ст.ст.209 та 210 Цивільного кодексу України (т.2 а.с.16-17).

До Донецького апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. по справі №29/92пд, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.11.2012р. по справі №29/92пд прийнята до провадження та призначена до розгляду на 04.12.2012р.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. по справі №29/92пд скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати договір підряду від 18.01.2007р. №01/07 недійсним (т.2 а.с.29-30).

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що договір підряду від 18.01.2007р. №01/07 містить безліч дефектів та не містить усіх істотних умов, а саме: ціну договору, проектно -кошторисну документацію, не має будівельної ліцензії.

Крім того, апелянт зазначає, що акти приймання виконаних робіт підписані невідомими особами, тобто не зазначені прізвища та ініціали.

Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Восход»від 03.12.2012р., в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «Уником»без задоволення.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення.

Відповідач підтримав подану апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, проти чого заперечував позивач.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути залишено без змін з нижченаведеного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход»є юридичною особою (ідентифікаційний код 31018243), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою з ЄДРПОУ та Статутом (т.1 а.с.7-8, 9-14).

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Уником»є юридичною особою (ідентифікаційний код 33523804), що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.28, 35).

18.01.2007р. між ТОВ «Уником»(за договором -підрядник, далі - відповідач) та ТОВ «Восход» (за договором -замовник, далі - позивач) був укладений договір підряду №01/07, відповідно до п. 1.1 якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати загальнобудівельні роботи на 1-му поверсі на відмітці -4,500м. у Торгівельному комплексі "Обжора", розташованому на перехресті пр.Леніна та пр.Будівників, в Жовтневому районі м.Маріуполя, далі за текстом "Об'єкт", а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельну площадку, передати у повному обсязі документацію, необхідну для виконання робіт, прийняти кінцеві роботи та оплатити їх (т.1 а.с.16-21)..

Сторони попередньо обумовлюють і підписують додатки, які є невід»ємною частиною діючого договору про наступне: об»єм і характер робіт, структура складання договірної ціни і актів виконаних робіт, розмір відряджу вальних витрат (п.1.2 договору).

Якість виконаних робіт повинно відповідати вимогам ДНБ і СніП повинно відповідати вимогам (п.1.3 договору).

Розділом 2 договору сторони визначили ціну робіт.

Так, пунктом 2.1 договору зазначено, що орієнтовна вартість робіт, доручених для виконання Підряднику, включаючи вартість будівельних матеріалів, складає 1 000 000 (один мільйон гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - у розмірі 166 666,67грн. (сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 00 копійок).

В пункті 2.2 договору визначено випадки в яких сторонами може бути змінена вартість робіт.

Третім розділом договору сторони визначили строки виконаних робіт.

Строки виконання об»ємів робіт, зазначених у узгодженому Додатку №1 до договору -з 23.01.2007р. по 10.04.2007р. У випадку необхідності узгодження додаткових попередніх кошторисів, строки виконання таких об»ємів робіт зазначається безпосередньо у попередніх кошторисах (п.3.1 договору).

Пунктом 3.8. договору, в редакції протоколу розбіжностей, визначено, що строком закінчення робіт за договором є дата підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Сьомим розділом договору сторони визначили виконання робіт.

Підрядник зобов»язаний виконати роботи відповідно з вимогами будівельних норм та правил, графіку виконаних робіт (п.7.1 договору).

Повноваженими представниками сторін за договором визначені: від підрядника -Кузнєцов Олександр Володимирович, від замовника - Коптілін Григорій Михайлович (п.7.5 договору).

За неналежне виконання своїх зобов»язань відповідно до договору сторони несуть відповідальність відповідно з діючим законодавством України (п.7.6 договору).

Пунктом 8.1 договору встановлено, що замовник здійснює приймання робіт по факту виконаних робіт. Підрядник надає замовнику два акта приймання виконаних робіт. Сторони домовились про складання попередніх актів виконаних робіт не пізніше 30 числа кожного місяця (місячні об»єми робіт, готові до приймання) Протягом 3 днів Замовник зобов»язаний підписати надані акти приймання виконаних робіт або в той же час направити підряднику акт з переліком необхідних доопрацювань. У випадку невиконання або прострочки виконання діючого зобов»язання замовником роботи вважаються прийнятими.

Умови про дефекти, гарантійні строки зазначені у розділі 9 договору.

У розділі 10 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунки за фактично виконані роботи Замовник зобов'язаний здійснити протягом десяти банківських днів з моменту підписання Сторонами проміжного акту приймання-передачі виконаних робіт або Акту приймання-передачі виконаних робіт (п.10.1 Договору)

Оплата здійснюється у безоблікованому порядку в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (п.10.2)

У пункті 13.1 договору Сторони встановили, що даний договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за умовами даного Договору.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

На думку позивача, в укладеному договору відсутні істотні вимоги щодо прав та обов»язків сторін: порядку забезпечення виконання зобов»язань за договором підряду; порядок врегулювання спорів; вимоги до організації робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об»єкта).

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою до відповідача про визнання договору підряду №01/07 від 18.01.2007р. недійсним.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо визнання договору підряду недійсним.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.7. ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтями 627, 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, колегія суддів дійшла висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 ЦК України та статей 317-323 ГК України.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу ст. 853 ЦК України замовник зобов"язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її у в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов»язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов»язкові умови договору відповідно до законодавства.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини та перелічені норми законодавства, колегія суддів вважає, що договір підряду № 01/07 від 18.01.2007р. відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі істотні умови договору, встановлені законом для даного виду договорів.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст..203 ЦК України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 статті 241 Цивільного Кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. № 755 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесені відповідних змін.

Від підрядника договір було підписано керівником Кузнєцовим Олександром Володимировичем.

Як вбачається із Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівник ТОВ «Уником» Кузнєцов Олександр Володимирович має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (т.1 а.с.28).

Позивач жодним доказом не довів, що відповідач застосував обман при укладанні договору за відсутністю повноважень на підписання договору з боку керівника відповідача.

Доводи апелянта, ТОВ «Восход»щодо неузгодженості сторонами ціни цього договору, кошторису та проектної документації спростовуються матеріалами справи.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували неузгодження щодо ціни та незгоду позивача з умовами договору, які визначені сторонами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони при укладанні договору досягли згоди з усіх істотних умов договору та підписали його за умовами, що здійснювалися за вільним вибором сторін.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апелянта, ТОВ «Восход»щодо відсутності у відповідача будівельної ліцензії, з огляду на таке.

У відповідності з ч.3 ст.837 Цивільного кодексу України для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов»язаний одержати спеціальний дозвіл.

З матеріалів справи вбачається, що підрядник, ТОВ «Уником»діяв на підставі ліцензії серія АБ №102983, виданої Донецькою обласною державною адміністрацією 26 травня 2005 року, згідно якої ТОВ «Уником»надане право на будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж) Строк дії ліцензії з 26.05.2005р. по 26.05.2010р. Крім того, у матеріалах справи наявний дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №0997.06.14-45.21.1 від 18.10.2006р., який дії з 18.10.2006р. по 18.10.2009р. (т.1, а. с. 37 а, 37 б).

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов»язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Аналізуючи умови спірного договору та керуючись наведеними вище нормами законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що зміст договору не суперечить вимогам чинного законодавства; сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення їх було вільним та відповідало їх внутрішній воли; умови договору направлені на реальне настання наслідків, обумовлених даним договором, тому підстав для визнання недійсним договору підряду №01/07 від 18.01.2007р. не має.

Посилання скаржника, ТОВ «Уником»на порушення норм ст.84 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції при розгляді справи є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.84 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально - правових підстав позову) (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення»).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта, ТОВ «Уником»щодо зміни судового рішення шляхом доповнення мотивувальної частини, немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уником»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. у справі № 29/92пд - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. у справі № 29/92пд - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2012р. у справі № 29/92пд - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді В.М.Татенко

Л.В.Ушенко

Надр.5 прим:1 -у справу; 2-позивачу;3 -відповідачу;4 -ДАГС;5-ГС Донецької обл.