Рішення

від 03.12.2012 по справі 5023/5013/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р.Справа № 5023/5013/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче підприємство "ВІТ", м. Харків простягнення 87127,24 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Ринкевича Ю.Б., довіреність № 88 від 27.03.2012 р., Поліщука О.Л., довіреність № 89 від 27.03.2012 р.;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "ВІТ", м. Харків, 71290 грн. боргу, 6070,40 грн. 3% річних, 9766,74 грн. інфляційних витрат та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № Пр 54.09 від 14.04.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 листопада 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 27 листопада 2012 року.

27 листопада 2012 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27 листопада 2012 року було оголошено перерву до 03 грудня 2012 року.

30 листопада 2012 року позивач надав розрахунок заборгованості, який долучений судом до матеріалів справи.

Представники позивача у судовому засіданні 03.12.2012 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 47).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача, судом встановлено наступне.

14 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", м. Харків, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "ВІТ", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № ПР 54.09, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити на умовах цього договору відповідачу товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити за нього узгоджену суму. Пунктами 5.1 та 5.2 договору передбачений порядок розрахунку, який здійснюється відповідачем на умовах 100% передплати. Оплату товару відповідач здійснює тільки на підставі рахунків шляхом перерахування на поточний рахунок позивача, або шляхом внесення грошових коштів в касу позивача не пізніше строку, вказаного в рахунку. При цьому відповідач у платіжному документі зобов"язаний вказати номер оплачуваного рахунку. Пунктами 12.1 та 12.2 договору передбачений строк дії договору, а саме договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2009 року. В частині умов та порядку розрахунків умови договору діють до повного виконання зобов"язань відповідача з позивачем.

Позивачем були виставлені до оплати відповідачу рахунки - фактури, в яких зазначений строк оплати - 31 банківський день від дати оформлення рахунку.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 495872,10 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до позовної заяви.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей ВИТ № 0101 від 09.10.2009 р., 0107 від 19.10.2009 р., 0114 від 02.11.2009 р., 0116 від 03.11.2009 р., 0128 від 18.11.2009 р., які видані на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", м. Харків.

Як було вище зазначено, оплату товару відповідач здійснює не пізніше строку, вказаного в рахунку.

Проте відповідач розрахувався за товар частково на суму 424582 грн., що підтверджується витягами банку за період з 22.04.2009 р. по 06.05.2010 р., копії яких додані до матеріалів справи.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 203 від 22.08.2012 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 71290,10 грн., що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання та поштовим чеком.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 71290,10 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі - 71290,10 грн. правомірна та обгрунтована, така, що визнана відповідачем, про що він зазначив у судовому засіданні 27.11.2012 р., тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у позивач у розрахунках річних зробив помилки.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 9766,74 грн. та 3% річних у сумі 6065,49 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

В решті вимоги про стягнення 4,91 грн. 3% річних слід відмовити як зайво нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ст. 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "ВІТ" (61123, м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 38, кв. 1, п/р № 26003710502 в ХФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 350727, код 24661982) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг" (61000, м. Харків, вул. Велозаводська, 1, код ЄДРПОУ 30883206, р/р № 26009000127287 у філії ПАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618) 71290 грн. боргу, 6065,49 грн. 3% річних, 9766,74 грн. інфляційних витрат та 1609,40 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 4,91 грн. 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 07.12.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.