Постанова

від 04.05.2012 по справі 2270/13167/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/13167/11

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представника позивача (апелянта): Яроша О.М.

представника відповідача: Харламова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Летичівський комбікормовий завод» звернулось в суд з адміністративним позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (Летичівська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2011 року №000007231.

25 січня 2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що Летичівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 20 червня 2011 року №358/23/04330728.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення позивачем, зокрема п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 39052 грн. в тому числі у розрізі звітних періодів:

І квартал 2010 року в сумі 39052 грн;

Півріччя 2010 року в сумі 39052 грн.;

Три квартали 2010 року в сумі 39052 грн.;

2010 рік в сумі 39052 грн.

У зв'язку з неправомірним віднесенням позивачем до складу валових витрат придбання вартість придбаного цукру - піску у приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Коростень Торгагротранс", на загальну суму 156208 грн., відповідно до договору поставки цукру №25/02/010 від 25 лютого 2010 року, оскільки вони фактично не здійснювались в межах господарської діяльності ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод» та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.

На підставі акта перевірки, 06 липня 2011 року Летичівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072301, яким ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 48815, грн., в тому числі 39052 грн. -за основним платежем, 9763 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарг позивача податковим органом винесено рішення, якими скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що стало підставою для звернення позивача до Хмельницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, про те, що валові витрати за перевіряємий період сформовано відповідно до вимог п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі первинних документів, які не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно, положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. До таких обмежень віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку і підтверджуватись документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996/ХІV (Закон №996).

В свою чергу вказаний Закон визначає правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. У розумінні даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 передбачено, що первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи встановлено те, що 25 лютого 2010 року між приватним підприємством "Виробничо - комерційна фірма "Коростень Торгагротранс" (Постачальник) та ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод» (Покупець) укладено договір поставки цукру №25/02/010, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю цукор-пісок, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.

Крім того, згідно п. 1.2 вказаного договору найменування, асортимент, кількість, ціна Товару, умови поставки і оплати товару на кожну окрему партію вказуються в додаткових угодах, які являються невід'ємною частиною цього договору.

Так, на підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору в матеріалах справи містяться наступні документи: додаткові угоди, податкова та видаткова накладні, платіжні доручення, а також у підтвердження перевезення цукру-піску в матеріалах справи містяться наступні документи: товаро- транспортна накладна, подорожній лист, договір перевезення вантажу, акт здачі приймання робіт (надання послуг) по договору перевезення вантажу, платіжне доручення та поясненнями свідка.

Також, в матеріалах справи наявні матеріали зустрічної звірки, а саме: довідки ДПІ у Дніпропетровському районі м. Києва від 29 серпня 2011 року №4409/23-815/31953813 та довідки Коростенської ОДПІ Житомирської області від 09 червня 2011 року №151/23-03/34855455, якими встановлено, що 25 лютого 2010 року постачальником-ТОВ «ПК «Зоря Поділля» відвантажено цукор-пісок в кількості 23 тон, на загальну суму 183770 грн., у тому числі ПДВ 30628,33 грн. посереднику -ТОВ "Група Агропродінвест", який цього ж дня відвантажив вказаний цукор -пісок наступному посереднику -ППВКФ "Корестень-Торгагротранс" за ціною 184000 грн., в т.ч. ПДВ 30666,67 грн., який в свою чергу відвантажив зазначений цукор -пісок ЗАТ "Летичівський комбікормовий завод".

Таким чином, укладений між позивачем та ППВКФ "Корестень-Торгагротранс" договір не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що дана угода не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Колегія суддів також не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2011 року про притягнення головного бухгалтера ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод» ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності у виді 85 грн. штрафу за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Вказаною постановою Летичівського районного суду Хмельницької області притягнуто до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод» ОСОБА_4, в той час як предметом розгляду даної адміністративної справи є оскарження податкового повідомлення-рішення ЗАТ «Летичівський комбікормовий завод».

З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства та встановлених обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які в свою чергу є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Летичівський комбікормовий завод" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області №000007231 від 06 липня 2011 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" травня 2012 р. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Курко О. П.

Залімський І. Г.