Постанова

від 14.01.2009 по справі 4/750-2/30

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/750-2/30

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 січня 2009 р.                                                                                    № 4/750-2/30  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кривди Д.С. –(доповідача у справі),

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Міскра"

на  постановуКиївського апеляційного господарського суду від  18.09.2008 року

у справі№4/750-2/30 господарського суду міста Києва   

за позовомКиївського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

доПриватного підприємства "Міскра"

третя особаКиївське вище професійне училище залізничного транспорту

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки  

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет споруКиївського вищого професійного училища залізничного транспорту

доПриватного підприємства "Міскра"

третя особаДержавна архітектурно-будівельна інспекція

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

за участю представників сторін (по первісному позову) від:

позивача:не з'явились

відповідача: Селецька О.В. –за довіреністю від 08.01.2009р.

третьої особи:Мельник О.С. –керівник, Бойко Є.Г. –за довіреністю від 12.01.2009р.

прокуратури:Сахно Н.В. –ст. прокурор відділу ГП України (посвід. №99 від 20.05.2004р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2008р. (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. (судді Моторний О.А. –головуючий, Кошіль В.В., Шапран В.В.), позовні вимоги Київського природоохоронного прокурора задоволено повністю; зобов'язано Приватне підприємство "Міскра" повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 180кв.м., розташовану у м.Києві по вул.Фурманова, 1/5, Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від торгівельного павільйону-кафе; стягнуто з Приватного підприємства "Міскра" в доход державного бюджету України 85грн. державного мита; стягнуто з Приватного підприємства "Міскра" до спеціального фонду державного бюджету 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами - Київського вищого професійного училища залізничного транспорту, відмовлено.

Приватне підприємство "Міскра" в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції повністю, а рішення місцевого господарського суду –в частині позову Київського природоохоронного прокурора і прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Київського природоохоронного прокурора, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи та прокурора, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2004 року між Київським вищим професійним училищем залізничного транспорту та Приватним підприємством “Міскра” укладено договір оренди та технічного співробітництва, відповідно до умов якого, Київське вище професійне училище залізничного транспорту передало Приватному підприємству “Міскра” земельну ділянку площею 180 кв.м. терміном на 5 років для розміщення та експлуатації павільйону по продажу продуктів харчування по вул. Фурманова, 1/5 у м. Києві.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2007 року по справі № 4/68 визнано недійсним договір оренди та технічного співробітництва, укладений 01.11.2004 року між Київським вищим професійним училищем залізничного транспорту та Приватним підприємством “Міскра”. Зобов'язано Приватне підприємство “Міскра” звільнити земельну ділянку площею 180 м2 по вул. Фурманова, 1/5 у м. Києві від будівель та споруд і повернути її Київській міські раді.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 року по справі № 4/68, залишеною без змін  постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2007р., рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2007 в частині зобов'язання Приватного підприємства “Міскра” звільнити земельну ділянку площею 180 м2, яка розташована по вул. Фурманова, 1/5 у м. Києві від будівель та споруд і повернути її Київській міській раді скасовано. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Господарськими судами при вирішенні спору у справі №4/68 було встановлено, що на момент укладання спірного договору, Київське вище професійне училище залізничного транспорту не було законним користувачем земельної ділянки, площею 180 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Фурманова, 1/5; рішення Київської міської ради про надання Київському  вищому професійному училищу залізничного транспорту вищевказаної земельної ділянки не приймалось, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою не видавався, договір оренди земельної ділянки з Київським вищим професійним училищем залізничного транспорту не укладався.

Згідно приписів ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Статтями 116, 125 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України  право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач займає спірну земельну ділянку без наявних правових підстав, визначених положеннями ст. ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, тому вказана земельна ділянка є самовільно зайнятою і відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України підлягає поверненню, у даному випадку Київській міській раді. З огляду на зазначене суди попередніх інстанцій прийняли відповідне рішення про задоволення позову Київського природоохоронного прокурора.

Що стосується позову Київського вищого професійного училища залізничного транспорту, то суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи вищевикладене, а також наступне.

Судами встановлено, що спірна земельні ділянка площею 180к.в.м знаходиться на території Київського вищого професійного училища залізничного транспорту, яку було відведено згідно з рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 03.10.1977р. №1446/18 "Про відведення земельної ділянки та дозвіл на реконструкцію існуючих споруд  середньому професійно-технічному училищу №17 Київського обласного управління державного комітету ради міністрів УРСР по професійно-технічній освіті".

Відповідно до ст.20 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970р., чинного на момент прийняття зазначеного рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 03.10.1977р. №1446/18, право короткострокового   тимчасового   користування   землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Приступати до  користування  наданою  земельною  ділянкою  до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється (ст.22 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970р.).

Суди прийняли до уваги, що в рішенні від 03.10.1977р. №1446/18 не йдеться про надання земельної ділянки в короткострокову  або довгострокову оренду; строку відведення земельної ділянки не визначено. При цьому Київське вище професійне училище залізничного транспорту на підтвердження своїх вимог у відповідності до ст.33 ГПК України не надало відповідний державний акт на довгострокову оренду за встановленою формою та інших доказів належного оформлення права користування або права власності спірною земельною ділянкою.

Крім того, як було зазначено вище, ту обставину, що Київське вище професійне училище залізничного транспорту не є законним користувачем земельної ділянки, площею 180 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Фурманова, 1/5, було встановлено судовими рішеннями при вирішенні спору у справі №4/68.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками  господарських судів попередніх інстанцій, що Київським вищим професійним училищем залізничного транспорту не доведено наявність підстав для повернення йому спірної земельної ділянки.

Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги виходять за межі повноважень касаційної інстанції та стосуються переоцінки встановлених судами обставин справи; твердження заявника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. року у справі  №4/750-2/30 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                                                  Д.Кривда

           Судді                                                                                      Г.Жаботина

                                                                                                              А.Уліцький